Міністерство освіти і науки України
Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА)
А. О. Лузан,
В. В. Дементьєва,
А. В. Бородай
ВСТУП ДО ФІЛОСОФІЇ:
НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНИЙ
КОМПЛЕКС
Навчальний посібник
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України
Краматорськ
ДДМА
 |
УДК 1 (07)
ББК 87я73
Л 82
Рецензенти:
Андрущенко В. П., д-р філос. наук, проф., академік АПН України, ректор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова;
Михальченко М. І., д-р філос. наук, проф., член-кореспондент НАН України, зав. відділу історії і теорії політичної науки, гол. наук. співроб. Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України ім. І. Ф. Кураса;
Нікітін Л. М., д-р філос. наук, проф., зав. кафедрою філософських наук Донецького національного університету економіки та торгівлі ім. М. Туган-Барановського.
Гриф надано
Міністерством освіти і науки України
(лист № 1/11-7497 від 20.05.2014)
Лузан, А. О.
Л 82Вступ до філософії: навчальний посібник / А. О Лузан, В. В. Дементьєва, А. В. Бородай.
ISBN
Навчальний посібник має на меті показати світоглядну складову філософських систем різних епох: як уявляється природний світ і суспільство, яке місце людини в цьому світі, чи може вона здійснити зміни в ньому і якщо так, то яким чином.
Навчальний посібник призначений, насамперед, для студентів-бакалаврів, але і студенти-магістри, аспіранти і викладачі, а також усі, хто цікавиться філософією, знайдуть у ньому матеріал для розуміння філософських проблем і власних міркувань.
УДК 1 (07)
ББК 87я73
ISBN© А. О. Лузан, 2014
© ДДМА, 2014
 |
ЗМІСТ
Вступ.......................................................................................................... 7
1 КУРС ЛЕКЦІЙ........................................................................................ 8
1.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві................................ 8
1.1.1 Світогляд, його структура і типи..................................................... 9
1.1.2 Специфіка філософського світогляду.
Природа філософських проблем............................................................ 12
1.1.3 Філософія і наука. Методологічна функція філософії................... 15
1.1.4 Філософія в системі культури........................................................ 18
1.2 Антична філософія............................................................................. 19
1.2.1 Історичні передумови і джерела античної філософії.................... 20
1.2.2 Космоцентричний характер античної філософії........................... 22
1.2.3 Проблема буття у філософії Античності....................................... 23
1.2.4 Проблеми діалектики...................................................................... 25
1.2.5 Проблеми пізнання......................................................................... 27
1.2.6 Розуміння людини філософією Античності................................... 28
1.2.7 Вчення про суспільство.................................................................. 33
1.3 Філософія Середньовіччя і Відродження........................................ 36
1.3.1 Філософія Середньовіччя як синтез християнства
й античної філософії................................................................................ 36
1.3.2 Співвідношення віри і розуму, релігії і філософії
у філософії Середньовіччя...................................................................... 39
1.3.3 Проблема буття і пізнання............................................................. 40
1.3.4 Проблема людини і суспільства..................................................... 41
1.3.5 Проблема універсалій.................................................................... 43
1.3.6 Гуманістичний характер філософії Відродження......................... 44
1.4 Філософія Нового часу...................................................................... 46
1.4.1 Соціально-економічні перетворення, наукова революція
і їхнє відображення у філософії Нового часу......................................... 47
1.4.2 Проблема методу пізнання. Емпіризм і раціоналізм.................... 48
1.4.3 Вчення про субстанцію................................................................... 53
1.4.4 Вчення про людину і суспільство.................................................. 54
1.5 Німецька класична філософія............................................................ 57
1.5.1 «Коперниканський переворот» І. Канта у філософії..................... 57
1.5.2 Філософія Гегеля. Метод і система................................................ 61
1.5.3 Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха............................... 65
1.6 Філософська думка в Україні............................................................ 67
1.6.1 Виток і соціальні передумови формування філософської
думки........................................................................................................ 67
1.6.2 Філософські ідеї в культурі Київської Русі......................................69
1.6.3 Розвиток філософської думки в Україні у XV-XIX ст....................73
1.6.4 Розвиток української філософської думки в XIX - на початку XX століть...75
1.6.5 Філософська проблематика мислителів української
діаспори та особливості нової української філософії..............................78
1.7 Філософія марксизму...........................................................................85
1.7.1 Соціально-історичні передумови виникнення філософії
марксизму. Проблема відчуження...........................................................87
1.7.2 Матеріалістичне розуміння історії...................................................89
1.7.3 Концепція матеріалістичної діалектики...........................................94
1.8 Філософія життя...................................................................................96
1.8.1 Критика попередньої філософії і розуміння предмета
філософії.....................................................................................................97
1.8.2 Криза європейської людини. Критика християнства.................... 100
1.8.3 Надлюдина – носій нової моралі. Імморалізм.............................. 102
1.8.4 Філософія життя і суспільні науки................................................. 106
1.9 Філософія «психоаналізу»................................................................. 108
1.9.1 Чи є психоаналіз філософською концепцією?............................... 108
1.9.2 Структура психіки за З. Фрейдом................................................. 110
1.9.3 Психоаналітична концепція особистості і суспільства.................. 112
1.9.4 Неофрейдизм................................................................................... 115
1.10 Екзистенціалізм................................................................................117
1.10.1 Соціальні передумови й ідейні джерела екзистенціалізму........ 117
1.10.2 Категорія буття. Буття світу і буття людини...............................120
1.10.3 Людське існування і його модуси.................................................122
1.10.4 Екзистенція і свобода....................................................................125
1.11 Теоретико-пізнавальні проблеми в західній філософії
ХІХ–ХХ ст................................................................................................128
1.11.1 Позитивізм і етапи його розвитку................................................129
1.11.2 Неопозитивізм...............................................................................132
1.11.3 Прагматизм...................................................................................137
1.11.4 Феноменологія..............................................................................140
1.11.5 Герменевтика.................................................................................143
1.12 Постмодернізм.................................................................................146
1.12.1 Модернізм, його границі і риси...................................................147
1.12.2 Зміст постмодернізму...................................................................148
1.13 Російська релігійна філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст............151
1.13.1 Слов'янофіли і Західники про шляхи розвитку Росії..................151
1.13.2 Філософія всеєдності В. Соловйова.............................................154
1.13.3 Філософія свободи М. Бердяєва...................................................156
1.14 Неотомізм.........................................................................................160
1.14.1 Проблема буття у неотомізмі.......................................................161
1.14.2 Співвідношення віри і розуму, науки і релігії в процесі
Пізнання…………………………………………………………................ 163
1.14.3 Вчення Тейяра де Шардена про людину.....................................166
2 ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ...........................................171
2.1 Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві...............................171
2.1.1 Поняття світогляду, його структура. Людина та світ –
головне питання світогляду….................................................................171
2.1.2 Типи світогляду...............................................................................173
2.1.3 Природа й зміст філософських проблем.......................................175
2.1.4 Філософія й наука. Методологічна функція філософії……………...177
2.1.5 Філософія в системі культури.........................................................179
2.2 Антична філософія............................................................................. 181
2.2.1 Проблема буття й пізнання філософії «досократиків»................. 181
2.2.2 Софісти та Сократ. Самопізнання як ціль філософії.
Етичний ідеалізм Сократа....................................................................... 183
2.2.3 Філософія Платона......................................................................... 184
2.2.4 Філософія Аристотеля.................................................................... 186
2.3 Філософія Середньовіччя та Нового часу........................................187
2.3.1 Філософія Середньовіччя...............................................................188
2.3.2 Філософія Нового часу...................................................................191
2.3.3 Вчення про субстанцію у філософії Нового часу.......................... 194
2.4 Німецька класична філософія............................................................195
2.4.1 Теорія пізнання та етика І. Канта...................................................195
2.4.2 Абсолютний ідеалізм Г. В. Ф. Гегеля.............................................198
2.5 Філософська думка України..............................................................200
2.5.1 Єдність джерел російської і української філософії.......................200
2.5.2 Класичний період української філософії. Г. С. Сковорода..........202
2.5.3 Соціально-політичні погляди Кирило-Мефодіївського
товариства................................................................................................ 204
2.5.4 Філософська думка в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст............ 205
2.6 Філософія марксизму Проблема людини в некласичній
Філософі...................................................................................................207
2.6.1.Філософія марксизму......................................................................208
2.6.2 Філософія життя..............................................................................210
2.6.3 Філософія психоаналізу..................................................................212
2.6.4 Філософія екзистенціалізму............................................................ 214
2.7 Теоретико-пізнавальні проблеми у філософії ХХ ст........................217
2.7.1 Неопозитивізм.................................................................................217
2.7.2 Прагматизм………..........................................................................220
2.7.3 Феноменологія та герменевтика……............................................. 221
2.7.4 Філософія постмодерна……........................................................... 224
2.8 Філософія епохи Відродження…………….......................................225
2.8.1 Гуманізм філософії епохи Відродження………….........................225
2.8.2 Натурфілософія Відродження……………….................................227
2.8.3 Вчення Н. Макіавеллі про етику і державу…………………........ 229
2.9 Російська релігійна філософія кінця ХІХ – початку ХХ ст…………...231
2.9.1 Філософські і соціально-політичні погляди
слов'янофілів і західників…….................................................................232
2.9.2 Концепція позитивної «всеєдності» В. Соловйова. Ідея
Боголюдини……………...........................................................................233
2.9.3 Філософія свободи М. Бердяєва..................................................... 235
2.10 Релігійна філософія ХХ ст……………………………………………..237
2.10.1 Неотомізм – офіційна сучасна філософська доктрина
Ватикану……………………………………………………………………..237
2.10.2 Еволюційна концепція Тейяра де Шардена.................................239
2.10.3 Етичні проблеми релігійної філософії......................................... 240
3 ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ................................................243
3.1 Питання для контрольних робіт з філософі……………………………243
3.2 Екзаменаційні питання з філософії.................................................... 262
4 СЛОВНИК.............................................................................................264
Загальна література.................................................................................289
ВСТУП
До уваги читачів пропонується навчально-методичний комплекс «Вступ до філософії». Сьогодні не існує не тільки обов'язкових підручників з філософії, але навіть визнаного зразка підручника серед фахівців. Що ж нового, або хоча б оригінального, чекає на читача в цій книзі?
По-перше, це історико-філософський підхід до самої проблеми. Автори дотримуються цієї точки зору, оскільки у філософії не існує однозначно визнаного вирішення її проблем й історико-філософський підхід є найбільш адекватним її духу.
По-друге, при розгляді філософських систем різних часів автори виходять із принципу, що філософія виступає, насамперед, ядром світогляду епохи. Звичайно, у філософії є й інші функції, але для більшості людей вона виступає основою світогляду. Саме в цій якості вона їм знайома і більш за все їх цікавить.
По-третє, автори при викладі філософських систем намагалися бути лаконічними і спиралися на першоджерела. У посібнику сформульовано і відображено основні проблеми тієї або іншої епохи і підходи до їхнього вирішення. Якщо ж читача зацікавлять ці питання більш докладно, він може задовольнити свій інтерес, звернувшись до першоджерел, перелік яких подано після кожного розділу.
Комплекс містить в собі:
– стислий курс лекцій (автори: д-р філос. наук, проф. Лузан А. О., Вступ, гл. 1–5, 7–12; канд. політ. наук, доц. Дементьєва В. В., гл. 13, 14; д-р філос. наук, проф. Дубінін В. В., гл. 6);
– плани семінарських занять з методичними рекомендаціями (автори: д-р філос. наук, проф. Лузан А. О.; канд. політ. наук, ст. викладач Бородай А. В.);
– питання для контрольних робіт з філософії для студентів заочної форми навчання (автори: д-р філос. наук, проф. Лузан А. О.; канд. політ. наук, доц. Дементьєва В. В.; канд. політ. наук, ст. викладач Бородай А. В.);
– питання для екзамену;
– словник філософських термінів (автори: д-р філос. наук, проф. Лузан А. О.; канд. політ. наук, доц. Дементьєва В. В.).
Загальна редакція професор Лузан А. О.
КУРС ЛЕКЦІЙ
Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві
Вступна тема в будь-якій науці становить велику складність і для викладення, і для засвоєння. Це пов'язано з тим, що студенти, тільки починаючи вивчення науки, повинні засвоїти те, що вони зможуть осягнути, тільки прослухавши повний курс, за умови старанності й активної самостійної роботи. Для викладача ж складність полягає в тому, що в першій лекції він спілкується з учнями, для яких мова науки ще не знайома, а він матиме довести до них і зміст, і призначення науки.
Для вступної лекції з філософії ці загальні труднощі збільшуються подвійно, оскільки дати однозначне, прийнятне для всіх визначення філософії практично неможливо. І питання не в тому, що протягом історичного розвитку змінювалося уявлення про філософію (це властиво всім наукам), а в тім, що в будь-який час, у тому числі й сьогодні, різні філософські напрямки, різні філософи по-різному уявляють зміст і призначення філософії (що для інших наук не властиво). Звідси, природно, у багатьох виникає переконання, а точніше – упередження, що філософія мало пов'язана з наукою.
Крім того, починаючи вивчення філософії, студенти зустрічаються ніби зі знайомою незнайомкою. З одного боку, абстрактність філософської мови утруднює для студентів засвоєння, а для викладача – викладення матеріалу. З іншого боку, студенти переконані, що, по-перше, вони вже давно все це знають і викладач тільки наводить тінь на ясний день і говорить зарозумілі слова про банальні речі, а по-друге, усе, про що говорить викладач, не має ніякого практичного значення, і філософствування, якщо і становить інтерес, то лише для бездіяльного розуму і до них, майбутніх інженерів, економістів і т. д., не має ніякого відношення. З цього приводу варто зазначити поки що тільки те, що дане судження настільки ж вірне, наскільки і помилкове.
ХХІ століття – час по своїй суті прагматичний. Наука надзвичайно розширила спектр людських можливостей, дозволила людству вирішити багато проблем. Установлення у ХІХ столітті буржуазних суспільних відносин, з іншого боку, сформувало новий ідеал людини, людського щастя, в основі якого лежить успіх у практичних справах, багатство, суспільне становище (імідж). Не випадково прагматизм виник у США, країні, яка для багатьох є зразком розвитку в наш час і де подібне уявлення про успіх є найбільш розповсюдженим.
Але ХХІ століття з його динамізмом, що доходить до суєтності, зі зрослими можливостями людства, що доходять до самознищення, з новою силою, у новому ракурсі поставило і питання (старе як міф) про сенс людського існування і «смисл» самого світу. Виявилося, і чим далі, тим більше це підтверджується, що нікому не вдається, і навряд чи вдасться відійти від цих «проклятих» питань і ми приречені давати на них свою відповідь. Потреба у відповіді на них ще більш зростає в часи кризових станів суспільства, революції, коли руйнуються звичні умови життя і встановлюються нові суспільні відносини, коли окрема людина потрапляє до невблаганних, безжалісних жорен історії і світ починає їй здаватися безглуздим, абсурдним, за твердженням Альберта Камю.
Таким чином, потреба у філософії, у філософському осмисленні світу в наш час не тільки не зменшується, але й зростає. І як би ми не відхрещувалися від філософії, нам її не позбутися, як не позбутися кожній людині філософствування.
