· Рухи, які виникають на класовій основі (робочі, селянські).
· Рухи, які виникають на класовоподібній основі (інтелігенція, військові).
· Безкласові (національно-визвольні, антитерористичні).
· Громадсько-політичні рухи, що виражають ставлення до суспільно-політичного устрою (усі види демократичних: ліберальні, консервативні, радикальні;
тоталітарні: авторитарні, вождицькі, олігархічні, расистські, фашистські, військово-диктаторські;
а також реформаторські, революційні, конрреволюційні).
· Суспільно-політичні рухи, що визначаються ступенем і формою організації (високо-, слабоорганізовані, стихійні).
Різновиди масових демократичних рухів:
· антивоєнні,
· екологічні,
· на захист демократії, прав і свобод,
· статево-вікові,
· професійні.
Питання для самоконтролю
1.На які частини організаційно розподіляється партія:
2.У сучасних суспільствах політичні партії виконують важливі соціально значущі функції:
3.За яким розподілом стоять кадрові та масові політичні партій:
4.Типи партійних систем:
5.Уявлення про партію дають:
6.Система якій притаманні відсутність анти системних партій і двосторонньої опозиції, орієнтованість на участь в уряді:
7.Завдання, які вирішує партія:
8.Політичні рухи:
9.Типи суспільно-політичних рухів:
10.Демократичні рухи сучасності:
11.Ознаки політичних партій:
12.Назвіть партійну систему коли дві найбільші, найвпливовіші партії в країні поперемінно внаслідок виборів самостійно здійснюють владу:
13.Які функції у сучасних суспільствах, політичні партії виконують:
14.За віросповіданням політичні партії поділяються на:
15.Політичні рухи це:
16.Політичні партії забезпечують необхідний зв'язок між:
17.Риси громадсько-політичного руху:
18.Партії та рухи в загальному складі це:
ОСОБИСТІСТЬ І ПОЛІТИКА
Людина (особистість) – первинний суб’єкт, який політично наділений здатністю брати участь у політичному житті і впливати на владу.
Політична соціалізація – процес засвоєння індивідом впродовж життя політичних знань, норм і цінностей суспільства. Цей процес триває безперервно впродовж усього життя суспільства і набуває форми відвертого або прихованого передавання досвіду.
Типи політичної соціалізації:
· Гармонійний – відображає психологічно-нормальну взаємодію людей й інститутів влади, раціональне і шанобливе ставлення людини до правопорядку держави, усвідомлення нею своїх громадських обов’язків;
· гегемоністський – відображає негативне ставлення людини до будь-яких соціальних і політичних систем, крім “своєї”;
· плюралістичний – відображає визнання людиною рівноправності з іншою громадою, здатність змінювати свої політичні пристрасті і переходити на їх традиції;
· конфліктний – формується на основі міжгрупової боротьби, протистояння взаємозалежності інтересів і тому має на меті політичну участь, збереження лояльності до своєї групи та підтримки в боротьбі з політичними противниками.
Типи особистості (Вятр)
· Активісти – особи, позиції яких стосовно політики і влади є активними;
· компетентні спостерігачі – тип людей, які цікавляться політикою, розуміють її значення, але не бажають брати в ній участі;
· компетентні критики – на відміну від спостерігачів ставляться до влади негативно, інтерес до політики пов’язаний з відразою до політичної діяльності;
· пасивні громадяни – до влади ставляться негативно або нейтрально, не цікавляться політичними справами, хоча іноді добре інформовані;
· аполітичні і відчужені – категорично не беруть участі у політиці, не цікавляться нею і мало що про неї знають, наче живуть за межами політичної системи.
Політична діяльність може здійснюватися у вигляді:
· політичної участі,
· політичного функціонування.
