Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќе рекомендовано застосуванн€ асп≥рину в €кост≥ одноос≥бного засобу проф≥лактики “≈Ћј дл€ будь-€коњ групи пац≥Їнт≥в!!!




 л≥н≥чний протокол

ѕроф≥лактика тромботичних ускладнень в х≥рург≥њ, ортопед≥њ ≥ травматолог≥њ, акушерств≥ та г≥неколог≥њ

 

 од ћ ’ 10: I 26.0

—короченн€:

а„“„ Ц активований частковий тромб≥новий час

≤ћ“ Ц ≥ндекс маси т≥ла

ћћѕ Ц механ≥чн≥ методи проф≥лактики

ћЌ¬ Ц м≥жнародне нормал≥зоване в≥дношенн€

Ќј  Ц непр€м≥ антикоагул€нти

Ќћ√ Ц низькомолекул€рний гепарин

Ќ‘√ Ц стандартний нефракц≥онований гепарин

¬≤“ Ц в≥дд≥ленн€ ≥нтенсивноњ терап≥њ

ѕѕ  Ц перем≥нна пневматична компрес≥€

п/ш Ц п≥дшк≥рно

“—ћ Ц травма спинного мозку

“√¬ Ц тромбоз глибоких вен

“≈Ћј Ц тромбоембол≥€ легеневоњ артер≥њ

 

ќзнаки та критер≥њ д≥агностики захворюванн€

Ѕез проф≥лактики частота обТЇктивно п≥дтвердженого госп≥тального тромбозу глибоких вен (“√¬) дос€гаЇ приблизно в≥д 10 до 40% серед хворих в загальн≥й х≥рург≥њ та в≥д 40 до 60% - п≥сл€ великих ортопедичних операц≥й. ƒо 25Ц30% тромб≥в вражаЇ глибок≥ вени, й ц≥ тромби, з великою в≥рог≥дн≥стю, можуть призвести до тромбоембол≥њ легеневоњ артер≥њ (“≈Ћј). ” х≥рург≥чних та ортопедичних хворих “≈Ћј приблизно в 10% Ї основною причиною стац≥онарних летальних випадк≥в. ƒо причин п≥двищеного ризику тромботичних ускладнень (тромбоз вен нижн≥х к≥нц≥вок, тромбоембол≥€ легеневоњ артер≥њ) в п≥сл€операц≥йному пер≥од≥ належать: г≥перкоагул€ц≥€, крововтрата, г≥потенз≥€, ≥ммоб≥л≥зац≥€.

ƒо фактор≥в п≥двищеного ризику належать: в≥к > 40 рок≥в, ожир≥нн€ (≤ћ“ > 30 кг/м2), онколог≥чне захворюванн€,варикоз вен, на€вн≥сть тромбоз≥в та ембол≥й в анамнез≥, застосуванн€ естроген≥в, порушенн€ ритму серц€, особливо миготлива аритм≥€, серцева недостатн≥сть, легенева недостатн≥сть, запальне захворюванн€ кишок, нефротичний синдром, м≥Їлопрол≥феративний синдром, пароксизмальна н≥чна гемоглобинур≥€, кур≥нн€, на€вн≥сть катетера в центральн≥й вен≥, ≥д≥опатична та набута тромбоф≥л≥€. ќзнаками тромбозу вен нижн≥х к≥нц≥вок Ї почервон≥нн€, набр€к, б≥ль у м≥сц≥ тромбозу. ƒл€ д≥агностики застосовують венограф≥ю, ультразвукове досл≥дженн€, рад≥о≥зотопне досл≥дженн€.

ќзнаками тромбоембол≥њ легеневоњ артер≥њ Ї раптово виникаюча задишка, посин≥нн€ верхньоњ частини тулуба, б≥ль при диханн≥ та за грудиною, кровохарканн€, бронх≥олоспазм, при аускультац≥њ акцент ≤≤ тону на легенев≥й артер≥њ, м≥груюч≥ р≥знокал≥берн≥ хрипи в леген€х. ¬с≥ ц≥ кл≥н≥чн≥ ознаки Ї непост≥йними. ƒо ≥нструментальних метод≥в д≥агностики в≥днос€ть ≈ √- досл≥дженн€, ≈’ќ-кард≥ограф≥чне досл≥дженн€, контрастну компТютерну томограф≥ю, анг≥опульмонограф≥ю, сцинт≥граф≥ю легень.

 

”мови, в €ких повинна надаватись медична допомога

“ромбопроф≥лактика повинна виконуватис€ перед та п≥сл€ операц≥йного втручанн€ в стац≥онар≥.

«агальн≥ принципи тромбопроф≥лактики:

«агальна передоперац≥йна проф≥лактика включаЇ швидку актив≥зац≥ю хворих, своЇчасне поповненн€ р≥дини, обмеженн€ гемотрансфуз≥й, б≥льш досконалий д≥агностичний контроль з ви€вленн€м прихованих форм “√¬.

–екомендован≥ проф≥лактичн≥ дози Ќ‘√ та Ќћ√:

ѕом≥рн≥ (у хворих з середн≥м ризиком тромботичних ускладнень):

Ќ‘√ Ц по 5000 ќƒ ’ 2 рази на день п/ш п≥д контролем а„“„ та к≥лькост≥ тромбоцит≥в Ќћ√ < 3400 ќƒ (еноксапарин Ц 20 мг, надропарин Ц 0.3, далтепарин Ц 2500 ќƒ один раз на добу п/ш).

¬исок≥ (у хворих з високим ризиком):

Ќ‘√ Ц по 5000 ќƒ ’ 3 рази на добу п/ш п≥д контролем а„“„ та к≥лькост≥ тромбоцит≥в;

Ќћ√ > 3400 ќƒ (еноксапарин Ц 40 мг, надропарин Ц 0.4, далтепарин Ц 3500 ќƒ за одно чи 2 введенн€ на добу п/ш) п≥д контролем к≥лькост≥ тромбоцит≥в.

Ќеможна р≥зко переривати введенн€ Ќ‘√! якщо б≥льше н≥ж в 2 рази зб≥льшивс€ показник а„“„ чи зТ€вилис€ €вн≥ кл≥н≥чн≥ ознаки гемораг≥й, чи р≥зко зменшилас€ к≥льк≥сть тромбоцит≥в дозу Ќ‘√ треба зменшити, або в крайньому випадку перенести на незначний терм≥н (до 2 годин).

 

–екомендац≥њ по застосуванню асп≥рину дл€ проф≥лактики тромботичних ускладнень у х≥рург≥чних хворих:

Ќе рекомендовано застосуванн€ асп≥рину в €кост≥ одноос≥бного засобу проф≥лактики “≈Ћј дл€ будь-€коњ групи пац≥Їнт≥в!!!

” велик≥й к≥лькост≥ досл≥джень не ви€влено достов≥рноњ ефективност≥ проф≥лактичного застосуванн€ асп≥рину ≥ не знайдено, що асп≥рин значно поступавс€ ≥ншим проф≥лактичним методам. ¬икористанн€ асп≥рину повТ€зано з невеликим, але достов≥рним зб≥льшенн€м ризику т€жкоњ кровотеч≥, особливо при застосуванн≥ його в комб≥нац≥њ з ≥ншим антитромботичним агентом.

 

ћехан≥чн≥ методи проф≥лактики тромбоутворенн€

ћехан≥чн≥ методи проф≥лактики включають: дозован≥ компрес≥йн≥ панчохи, засоби дл€ перем≥нноњ пневматичноњ компрес≥њ (ѕѕ ) та венозну помпу ноги. ¬с≥ ц≥ методи зб≥льшують швидк≥сть венозного кровооб≥гу та зменшують заст≥й у венах. ” першу чергу ц≥ методи Ї пр≥оритетними дл€ проф≥лактики у пац≥Їнт≥в з великим ризиком кровотеч≥. Ќезважаючи на на€вн≥сть к≥лькох рандом≥зованих досл≥джень по застосуванню цих трьох механ≥чних метод≥в проф≥лактики, њхню ефективн≥сть досл≥джено набагато менше, н≥ж ≥нших метод≥в проф≥лактики, й де€к≥ досл≥дники запитують, наск≥льки ефективн≥ ц≥ методи дл€ проф≥лактики “√¬, €кщо њх застосовувати без фармаколог≥чних засоб≥в.

 

–екомендац≥њ по застосуванню механ≥чних метод≥в проф≥лактики

ћехан≥чн≥ методи проф≥лактики застосовувати, перш за все, у пац≥Їнт≥в з великим ризиком кровотеч≥ (—туп≥нь 1C) або €к доповненн€ до антикоагул€нтноњ проф≥лактики (—туп≥нь 2A).

 

ѕроф≥лактична установка ф≥льтра в нижню порожнисту вену( ‘)

Ќ≥ в одному рандомизованому кл≥н≥чному досл≥дженн≥ не знайдено св≥доцтв ефективност≥ проф≥лактичного застосуванн€  ‘ в €кий-небудь попул€ц≥њ пац≥Їнт≥в. Ќедавно виконаний мета-анал≥з проспективних досл≥джень не ви€вив н≥€коњ р≥зниц≥ в частот≥ “≈Ћј серед пац≥Їнт≥в з застосуванн€м та без проф≥лактичного застосуванн€  ‘.  р≥м того, њх використанн€ може бути повТ€зано з ускладненн€ми, невиправдан≥й затримц≥ з використанн€м ефективноњ проф≥лактики, та ≥з зб≥льшенн€м ризику тромбоза в м≥ст≥ установки  ‘. –утинне проф≥лактичне застосуванн€  ‘ не попереджаЇ смертних випадк≥в в результат≥ “≈Ћј. ‘атальна€ “≈Ћј може виникати, не зважаючи на застосуванн€  ‘. ѕоки не отримано ≥нших результат≥в неможна рекомендувати використанн€  ‘ дл€ проф≥лактики “≈Ћј нав≥ть у пац≥Їнт≥в з високим ризиком тромботичних ускладнень.

ѕоказанн€м до засуванн€  ‘ Ї доведений проксимальний “√¬, чи на€вн≥сть абсолютних протипоказань до терап≥њ антикоагул€нтами чи запланована через короткий час велика операц≥€ з великим ризиком великоњ кровотеч≥, але нав≥ть в цих випадках антикоагул€нтну терап≥ю необх≥дно починати в≥дразу п≥сл€ виключенн€ протипоказань до њњ застосуванн€.

 

ѕрограма тромбопроф≥лактики в р≥зних галуз€х х≥рург≥њ та акушерства ≥ г≥неколог≥њ:

«агальна х≥рург≥€

1. ” пац≥Їнт≥в з низьким ризиком тромбоембол≥й, п≥сл€ незначних та нетривалих операц≥й, у в≥ц≥ < 40 рок≥в та €к≥ не мають додаткових фактор≥в ризику, не рекомендовано специф≥чну проф≥лактику, кр≥м ранньоњ та активноњ моб≥л≥зац≥њ (—туп≥нь доказовост≥ 1C+).

2. ” пац≥Їнт≥в з пом≥рним ризиком (п≥сл€ незначних нетравматичних операц≥й, у в≥ц≥ 40-60 рок≥в) чи в €ких Ї додатков≥ фактори ризику, або у пац≥Їнт≥в п≥сл€ великих травматичних операц≥й нав≥ть у в≥ц≥ < 40 рок≥в, без додаткових фактор≥в ризику, рекомендовано проф≥лактику Ќ‘√ або Ќћ√ в середн≥х проф≥лактичних дозах (ус≥ —туп≥нь доказовост≥ 1A).

3. ” загальнох≥рург≥чних пац≥Їнт≥в ≥з б≥льш високим ризиком Ц п≥сл€ невеликих операц≥й та у в≥ц≥ > 60 рок≥в, чи в тих, €к≥ мають додатков≥ фактори ризику, або у пац≥Їнт≥в п≥сл€ великих операц≥й у в≥ц≥ > 40 рок≥в, €к≥ мають додатков≥ фактори ризику, рекомендовано тромбопроф≥лактику проводити Ќ‘√ або Ќћ√ у великих проф≥лактичних дозах (ступ≥нь 1A).

4. ” загальнох≥рург≥чних пац≥Їнт≥в з високим ризиком рекомендовано комб≥нувати фармаколог≥чн≥ методи (а саме, висок≥ проф≥лактичн≥ дози Ќ‘√ або Ќћ√) з механ≥чними методами проф≥лактики (—туп≥нь 1C +).

5. ” загальнох≥рург≥чних пац≥Їнт≥в з високим ризиком кровотеч рекомендовано використанн€ механ≥чних метод≥в проф≥лактики до зменшенн€ ризику кровотеч (—туп≥нь 1A).

6. ” окремих загальнох≥рургичних пац≥Їнт≥в з високим ризиком, включаючи пац≥Їнт≥в п≥сл€ великих операц≥й з приводу раку, рекомендовано проводити проф≥лактику Ќћ√ п≥сл€ виписки з≥ стац≥онару(—туп≥нь 2A).

 

—удинна х≥рург≥€

ѕ≥сл€ операц≥й на аорт≥ ризик “√¬ дос€гаЇ 18%, п≥сл€ ендоваскул€рних операц≥й на центральних судинах Ц 6%, п≥сл€ операц≥й на периферичних судинах Ц 28%. “очних даних про частоту “≈Ћј п≥сл€ операц≥й на судинах немаЇ, але за припущенн€м в≥н великий. ќперац≥њ при варикозних венах не належать до високоњ групи ризику (0.2% - “√¬, 0,02% - “≈Ћј).

1. ” пац≥Їнт≥в, €ким виконують невелик≥ судинн≥ операц≥њ та в €ких немаЇ додаткових фактор≥в ризику тромбоембол≥њ, не рекомендовано рутинне використанн€ тромбопроф≥лактики (—туп≥нь 2B).

2.” пац≥Їнт≥в, €ким виконують велик≥ судинн≥ х≥рург≥чн≥ операц≥њ та в €ких Ї додатков≥ фактори ризику тромбоембол≥чних ускладнень, рекомендовано проф≥лактику Ќ‘√ чи Ќћ√ (—туп≥нь 1C +).

 

ќперац≥њ на серц≥

ѕ≥сл€ операц≥й на коронарних артер≥€х частота “√¬ може дос€гати 22%, при цьому тромбоз проксимальних вен нижн≥х к≥нц≥вок Ц 3%. –изик “≈Ћј без проф≥лактики дос€гаЇ 9.5%. „астота тромботичних ускладнень п≥сл€ операц≥€х на клапанах серц€ без застосуванн€ проф≥лактики не в≥дома, але за припущенн€м дуже висока.

1. ” пац≥Їнт≥в п≥сл€ операц≥й на серц≥ (з використанн€м чи без використанн€ штучного кровооб≥гу) показана проф≥лактика великими проф≥лактичними дозами пр€мих антикоагул€нт≥в Ц Ќ‘√ чи Ќћ√.

2. јнтитромботичн≥ засоби, €к≥ часто застосовують так≥ хвор≥, не знижують ризик п≥сл€ операц≥й тромботичних ускладнень.

3. ћћѕ, €кщо використовуютьс€ одн≥, мало ефективн≥, але в комплекс≥ з антикоагул€нтами знижують ризик “≈Ћј та “√¬.

4. ѕочинати тромбопроф≥лактику потр≥бно через 6 Ц 12 год. п≥сл€ операц≥њ.

 

“оракальн≥ операц≥њ

–изик “√¬ п≥сл€ лобЇктом≥њ чи пневмонектом≥њ може дос€гати без проф≥лактики 18%, частота “≈Ћј п≥сл€ торакотом≥й Ц до 3 Ц 5%, летальноњ “≈Ћј Ц до 1%, п≥сл€ торакоскоп≥чних операц≥й частота “≈Ћј дос€гаЇ 1,3%.

1. ѕ≥лс€ торакотом≥й та п≥сл€ торакоскоп≥чних операц≥й показан≥ велик≥ проф≥лактичн≥ дози Ќ‘√ чи Ќћ√.

2. «астосуванн€ ћћѕ також знижуЇ ризик тромботичних ускладнень.

3. –екомендують починати проф≥лактику середн≥ми дозами Ќ‘√ чи Ќћ√ за 2 год. до операц≥њ з подальшим введенн€м через 8 Ц 12 год. п≥сл€ операц≥њ великих проф≥лактичних доз, залежно в≥д обТЇму кровотеч≥ з плевральноњ порожнини (враховувати темп ексудац≥њ та р≥вень в ексудат≥ гемоглоб≥ну).

√≥неколог≥чн≥ операц≥њ

 атегор≥њ ризику г≥неколог≥чних операц≥й

Ќизький (“√¬ < 5%, “≈Ћј < 0.1%) —ередн≥й (“√¬ Ц 5 Ц 20%, “≈Ћј < 0.8%) ¬исокий (“√¬ Ц 20 Ц 40%, “≈Ћј < 2%)
јборти  юретаж, бартол≥н≥т; ’≥рург≥чна г≥стероскоп≥€; ƒ≥агностична цел≥оскоп≥€; ’≥рург≥чна цел≥оскоп≥€ (< 60 хв); ќперац≥њ на молочних залозах не з приводу раку. ¬аг≥нальна г≥стеректом≥€; ’≥рург≥чна цел≥оскоп≥€ (> 60 хв) ќперац≥њ на молочних залозах з приводу раку; ≈ксплоративна лапароскоп≥€ јбдом≥нальна г≥стеректом≥€; ќперац≥њ з приводу раку матки, шийки матки, €Їчник≥в.

 

1. ” пац≥Їнт≥в, €ким виконують нетривал≥ за часом г≥неколог≥чн≥ операц≥њ (< 30 хв.), за умови в≥дсутност≥ зло€к≥сних новоутворень, не рекомендовано специф≥чну проф≥лактику, кр≥м ранньоњ актив≥зац≥њ хворого (—туп≥нь 1C +).

2. ” пац≥Їнт≥в, €ким виконують лапароскоп≥чн≥ г≥неколог≥чн≥ операц≥њ, та з додатковими факторами ризику “≈Ћј, рекомендовано тромбопроф≥лактику з використанн€м: Ќ‘√, Ќћ√, механ≥чних метод≥в (ус≥ —туп≥нь 1C).

3. –екомендовано тромбопроф≥лактику в ус≥х пац≥Їнт≥в п≥сл€ великих г≥неколог≥чних операц≥й (—туп≥нь 1A).

4. ” пац≥Їнт≥в, €ким виконують велику г≥неколог≥чну операц≥ю без зло€к≥сних новоутворень, без додаткових фактор≥в ризику, рекомендовано середн≥ проф≥лактичн≥ дози Ќ‘√ (—туп≥нь 1A). јльтернативи включають Ќћ√ в середн≥х проф≥лактичних дозах (—туп≥нь 1C) або механ≥чну проф≥лактику, €ку починають перед операц≥Їю та продовжують безперервно до виписки хворого (—туп≥нь 1B).

5. ” пац≥Їнт≥в, €ким виконують велику операц≥ю з приводу зло€к≥сного новоутворенн€, та у пац≥Їнт≥в з додатковим ризиком “≈Ћј, рекомендован≥ велик≥ проф≥лактичн≥ дози Ќ‘√ (—туп≥нь 1A) або Ќћ√ (—туп≥нь 1A). ѕочинати проф≥лактику за 2 год. до операц≥њ.

6. ” пац≥Їнт≥в, €ким виконують велику г≥неколог≥чну операц≥ю, рекомендовано продовжувати проф≥лактику до виписки з госп≥талю (—туп≥нь 1C). ” пац≥Їнт≥в з особливо високим ризиком, включаючи хворих раком та старше 60 рок≥в, або у €ких вже були випадки “≈Ћј, необх≥дно продовжувати проф≥лактику в≥д 2 до 4 тижн≥в (Ќћ√) п≥сл€ виписки з≥ стац≥онару (—туп≥нь 2C).

јкушерство

–изик “≈Ћј у ваг≥тних у 5 раз≥в вищий н≥ж у загальн≥й попул€ц≥њ однакового в≥ку. Ќаприклад, у ‘ранц≥њ трапл€Їтьс€ 6 Ц 12 летальних “≈Ћј на 1 000 000 полог≥в. “√¬ трапл€Їтьс€ част≥ше перед пологами, а “≈Ћј Цп≥сл€ полог≥в. –изик “≈Ћј у ваг≥тних може зб≥льшувати кр≥м загальних фактор≥в ризику синдром антил≥п≥дних антит≥л. —пециф≥чн≥ дл€ ваг≥тност≥ фактори ризику “≈Ћј Ц прееклампс≥€ та еклампс≥€, п≥сл€пологова супрес≥€ лактац≥њ, п≥сл€кесаревий тромбоцитоз, кровотеча/анем≥€ та гемотрансфуз≥њ.

 

 атегор≥€ ризику “≈Ћј п≥д час ваг≥тност≥, п≥сл€ полог≥в та п≥сл€ кесаревого розтину

 атегор≥€ ризику √рупа пац≥Їнт≥в
Ќизький     —ередн≥й   ¬еликий   ƒуже великий Ќема фактор≥в ризику або на€вн≥сть < 3 наступних фактор≥в: в≥к > 35 рок≥в, ожир≥нн€ (≤ћ“ > 30 кг/м2 або вага > 80 кг), варикоз вен, артер≥альна г≥пертенз≥€; јкушерськ≥ фактори ризику: кесаревий розтин, ваг≥тн≥сть > 4, пре-еклампс≥€, тривалий малорухомий режим, п≥сл€пологова кровотеча та ≥н.   “≈Ћј в анамнез≥ та б≥олог≥чн≥ фактори ризику (тромбоф≥л≥њ); ≈кстрений кесаревий розтин; Ќа€вн≥сть ≥ 3 фактор≥в ризику (зазначен≥ вище)   “≈Ћј в анамнез≥ з невизначеною ет≥олог≥Їю; “≈Ћј на прот€з≥ попередньоњ ваг≥тност≥ чи п≥д час прийому естроген≥в    ≥лька випадк≥в “≈Ћј в анамнез≥; јнтикоагул€нтна проф≥лактика перед ваг≥тн≥стю в звТ€зку з випадками “≈Ћј, викликаними тромбоф≥л≥Їю.    

 

ѕроф≥лактика

Ќ‘√ та Ќћ√ (дальтепарин та еноксапарин) не проникають кр≥зь плацентарний барТЇр, можуть застосовуватис€ в 2-му та 3-му триметр≥ ваг≥тност≥ та не зб≥льшують ризик кровотеч у плода, однак попередчасн≥ пологи част≥ше трапл€ютьс€ у ваг≥тних, €к≥ получають антикоагул€нти, також част≥ше трапл€ютьс€ кровотеч≥. Ќа прот€з≥ ваг≥тност≥ част≥ше н≥ж в загальн≥й попул€ц≥њ трапл€Їтьс€ гепарин-≥ндукована тромбоцитопен≥€ (част≥ше при застосуванн≥ Ќ‘√ н≥ж Ќћ√), також при тривал≥й проф≥лактиц≥ част≥ше виникаЇ остеопороз (Ќ‘√ част≥ше н≥ж Ќћ√).

Ќј  проникають через плаценту та викликають ембр≥опат≥ю, €кщо приймаютьс€ з 6 до 12-го тижн€ ваг≥тност≥, в п≥зньому пер≥од≥ ваг≥тност≥ викликають гемораг≥њ у плоду, також зб≥льшуЇтьс€ ризик гемораг≥й у матер≥. ƒосл≥джень з використанн€ Ќј  у ваг≥тних немаЇ.

ѕроф≥лактика “≈Ћј в акушерств≥

–изик ѕ≥д час ваг≥тност≥ ѕ≥сл€ полог≥в та п≥сл€  есаревого розтину
ћалий     —ередн≥й   ¬еликий     ƒуже великий   Ќе застосовувати антикоагул€нт≥в   –утино не застосовувати антикоагул€нт≥в; ћћѕ     ¬елик≥ проф≥лактичн≥ дози Ќћ√; ћћѕ   ¬ 1-й триместр л≥кувальн≥ дози Ќ‘√, в 2-му та 3-му триместр≥ ваг≥тност≥ Ќћ√, ћћѕ –утино не застосовувати антикоагул€нт≥в; ћћѕ   ¬елик≥ проф≥лактичн≥ дози Ќћ√; середн≥ дози Ќћ√ при  есаревому розтин≥ без додаткових фактор≥в ризику; застосовувати на прот€з≥ 6 Ц 8 тижн≥в п≥сл€ полог≥в; ћћѕ.   ¬елик≥ проф≥лактичн≥ дози Ќћ√ на прот€з≥ 6 Ц 8 тижн≥в п≥сл€ полог≥в.     ѕ≥сл€ антикоагул€нт≥в Ц Ќј  на прот€з≥ 3-х м≥с€ц≥в, ћћѕ

 

”ролог≥чн≥ операц≥њ:

ѕри в≥дкритих операц≥€х на верхн≥х в≥дд≥лах сечовив≥дних шл€х≥в частота кл≥н≥чно значущоњ “≈Ћј дос€гаЇ 5%, ендоскоп≥чн≥ операц≥њ супроводжуютьс€ значно меншим ризиком п≥сл€операц≥йних тромботичних ускладнень. ѕри в≥дкритих операц≥€х на нижн≥х в≥дд≥лах сечовив≥дних шл€х≥в частота “√¬ дос€гаЇ 28 Ц 51%, проксимального венозного тромбозу Ц 10 Ц 30%, а “≈Ћј Ц до 10% (летальна “≈Ћј 5%). ѕ≥сл€ ендоскоп≥чних втручань на нижн≥х в≥дд≥лах сечовив≥дних шл€х≥в симптоматичн≥ флеб≥ти виникають в 0.75%, а “≈Ћј Ц до 0,84. «а в≥дсутност≥ проф≥лактики частота проксимального венозного тромбозу п≥сл€ трансплантац≥њ нирки дос€гаЇ 5%.

 

–изик тромботичних ускладнень при уролог≥чних операц≥€х

“ип операц≥њ  атегор≥€ ризику
„ерезшк≥р€н≥ операц≥њ на нирках ќперац≥њ на сечовод≥ ≈ндоскоп≥чн≥ втручанн€ на м≥хур≥ та простат≥ ќперац≥њ на €Їчках та уретр≥ ¬≥дкрит≥ операц≥њ на нирках (нефректом≥€, при сечокам≥н≥й хвороб≥) ¬≥дкрит≥ операц≥њ на простат≥, м≥хур≥ “рансплантац≥€ нирок ƒисекц≥€ тазових та перитонеальних лимфоузл≥в Ќизький Ќизький Ќизький   Ќизький ¬исокий   ¬исокий ¬исокий ¬исокий

ѕроф≥лактика

1. ” пац≥Їнт≥в п≥сл€ трансуретральних чи ≥нших уролог≥чних операц≥й з низьким ризиком не рекомендовано специф≥чну проф≥лактику, кр≥м ранньоњ актив≥зац≥њ хворих (—туп≥нь 1C).

2. ” пац≥Їнт≥в п≥сл€ в≥дкритих уролог≥чних операц≥й рекомендовано звичайну проф≥лактику Ќ‘√ чи Ќћ√ в середн≥х дозах (—туп≥нь 1A). ћожлив≥ альтернативи включають механ≥чн≥ методи (—туп≥нь 1B).

3. ” пац≥Їнт≥в п≥сл€ великих в≥дкритих уролог≥чних операц≥й (нефректом≥€, при сечекам≥нн≥й хвороб≥, трансплантац≥њ нирок, простатектом≥њ) рекомендовано велик≥ проф≥лактичн≥ дози Ќ‘√ чи ћЌ√.

4. ¬ уролог≥чних пац≥Їнт≥в з високим ризиком кровотеч≥ рекомендовано використанн€ механ≥чних метод≥в проф≥лактики Ц до припиненн€ чи зменшенн€ ризику кровотеч≥ (—туп≥нь 1C).

5. ” пац≥Їнт≥в з множинними факторами ризику “≈Ћј рекомендовано комб≥нац≥ю механ≥чних метод≥в з високими дозами Ќ‘√ чи Ќћ√ (—туп≥нь 1C).

6. ѕри ендоскоп≥чних уролог≥чних втручанн€х антикоагул€нтна€ проф≥лактика не призводить до зб≥льшенн€ ризику кровотеч≥.

” випадках використовуванн€ метод≥в нейроаксиальноњ анестез≥њ, €ка поширена в уролог≥чн≥й практиц≥, проф≥лактику антикоагул€нтами починають п≥сл€ операц≥њ, в ≥нших випадках у хворих дуже високого ризику показана передоперац≥йна проф≥лактика антикоагул€нтами, тривал≥сть у неонколог≥чних хворих 7 Ц 10 дн≥в, у онколог≥чних Ц 4 Ц 6 тижн≥в.

ќперац≥њ на органах черевноњ порожнини

«а в≥дсутност≥ проф≥лактики ризик “√¬ дос€гаЇ 20 Ц 40%, з них проксимального тромбозу Ц 3 Ц 8%, “≈Ћј Ц 1.5 Ц 4%, летальноњ “≈Ћј Ц 1%. ѕри зло€к≥сних новоутворенн€х ризик ще б≥льший, летальна “≈Ћј Ц 3% при колоректальному раку. ѕри операц≥€х на передн≥й черевн≥й ст≥нц≥, апендектом≥€х, проктолог≥чних операц≥€х ризик тромботичних ускладнень невеликий (“≈Ћј Ц 0.1 Ц 0.6%).

ѕроф≥лактика

1. ” хворих з низьким ризиком фармаколог≥чна проф≥лактика не потр≥бна.

2. ” хворих з середн≥м ризиком показана проф≥лактика середн≥ми проф≥лактичними дозами Ќ‘√ чи Ќћ√.

3. ” хворих з великим ризиком п≥сл€ складних операц≥й з приводу раку необх≥дна проф≥лактика великими проф≥лактичними дозами Ќ‘√ чи Ќћ√. ѕри цьому Ќ‘√ зменшуЇ ризик венозного тромбозу пор≥вн€но з плацебо на 60%, а ризик кровотеч Ц у 2 рази, але цей ризик залишаЇтьс€ низьким (< 3%). Ќћ√ зменшуЇ ризик венозного тромбозу пор≥вн€но з плацебо на 72%, а ризик кровотеч також зб≥льшуЇтьс€ приблизно у 2 рази, але цей ризик залишаЇтьс€ трохи нижчий н≥ж при Ќ‘√ (2.8%). ѕри можливост≥ у хворих високого ризику з раком Ќћ√ повинн≥ бути засобом проф≥лактики першоњ л≥н≥њ.

4. ” хворих високого ризику може застосовуватис€ фондопарин, але не ви€влено переваг пор≥вн€но з Ќћ√.

5. ” хворих високого та середнього ризику антикоагул€нтну проф≥лактику треба починати до операц≥њ ≥ продовжувати не менше 7 Ц 10 дн≥в, б≥льш тривала проф≥лактика Ќћ√ показана у хворих з раком (не менше 1 м≥с€ц€ Ц середн≥ дози).

Ћапароскоп≥чна х≥рург≥€

1. Ќе рекомендовано рутинну тромбопроф≥лактику у пац≥Їнт≥в при лапароскоп≥чних операц≥€х, кр≥м ранньоњ актив≥зац≥њ (—туп≥нь 1A).

2. ” пац≥Їнт≥в, €ким виконують лапароскоп≥чн≥ операц≥њ та в €ких немаЇ додаткових фактор≥в ризику “≈Ћј, рекомендовано використанн€ тромбопроф≥лактики ≥з застосуванн€м: Ќ‘√, Ќћ√ Ц в середн≥х дозах, чи ћћѕ (—туп≥нь 1C).

 

“равматолог≥€ та ортопед≥€:

ѕланова артропластика стегнового суглоба

–екомендовано рутинне застосуванн€ одного ≥з трьох антикоагул€нт≥в:

1. Ќћ√ (у середн≥й проф≥лактичними доз≥ дл€ пац≥Їнт≥в з великим ризиком починають за 12 год. перед операц≥Їю та продовжують через 12-24 год. п≥сл€ операц≥њ або через 4-6 год. п≥сл€ операц≥њ в половин≥ звичайноњ дози, а пот≥м ≥з зб≥льшенн€м дози до звичайноњ при великому ризику на наступний день);

2. ‘ондапарин (2,5 мг починати через 6-8 год. п≥сл€ операц≥њ);

3.  оректован≥ дози антагон≥ст≥в в≥там≥ну   починати до операц≥њ чи ввечер≥ п≥сл€ операц≥њ

(ћЌ¬ - ц≥ль - 2,5; ћЌ¬ - д≥апазон в≥д 2,0 до 3,0) [ус≥ —туп≥нь 1A].

Ќе ви€влено переваг фондапарину в пор≥вн€нн≥ з Ќћ√ та антагон≥стами в≥там≥ну  , чи Ќћ√ у пор≥вн€нн≥ з антагон≥стами в≥там≥ну  .

Ќе рекомендовано використанн€ асп≥рину, декстрану, Ќ‘√, механ≥чних метод≥в у €кост≥ одноос≥бного засобу тромбопроф≥лактики у цих хворих (—туп≥нь 1A).

ѕланова артропластика кол≥нного суглоба:

1. Ќћ√ (у середн≥й проф≥лактичними доз≥), фондопарин чи коректована доза антагон≥ст≥в в≥там≥ну   (ц≥ль - ћЌ¬ 2,5; ћЌ¬ -д≥апазон в≥д 2,0 до 3,0) [ус≥ —туп≥нь 1A]. Ќе надаЇтьс€ перевага фондопарину пор≥вн€но з Ќћ√ та антагон≥стами в≥там≥ну  , чи Ќћ√ пор≥вн€но з антагон≥стами в≥там≥ну  .

2. ќптимальне використанн€ механ≥чних метод≥в Ц альтернативний метод проф≥лактики (—туп≥нь 1B).

3. Ќе рекомендовано використанн€ асп≥рину (—туп≥нь 1A); Ќ‘√ (—туп≥нь 1A) в €кост≥ одноос≥бного засобу проф≥лактики.

4. ƒл€ пац≥Їнт≥в з п≥двищеним ризиком, включаючи тривалу чи складну операц≥ю, рекомендовано тромбопроф≥лактику за допомогою високих проф≥лактичними доз Ќћ√ (—туп≥нь 2B).

ќперац≥њ при переломах стегна:

1. –утинне використанн€ фондопарину (—туп≥нь 1A), Ќћ√ у середн≥й проф≥лактичн≥й доз≥ (—туп≥нь 1C +), коректована доза антагон≥ст≥в в≥там≥ну   [ц≥ль Ц ћЌ¬ 2,5; ћЌ¬-д≥апазон в≥д 2,0 до 3,0] (—туп≥нь 2B) чи Ќ‘√ (—туп≥нь 1B).

2. Ќе рекомендовано використанн€ т≥льки асп≥рину (—туп≥нь 1A).

3. якщо операц≥йне л≥куванн€ буде в≥рог≥дно в≥дкладено, рекомендовано проф≥лактику або Ќ‘√, або Ќћ√, починаючи з моменту госп≥тал≥зац≥њ (—туп≥нь 1C+).

4. –екомендовано механ≥чн≥ методи проф≥лактики, €кщо Ї протипоказанн€ до застосуванн€ антикоагул€нт≥в внасл≥док високого ризику кровотеч≥ (—туп≥нь 1C +).

“ривал≥сть проф≥лактики при ортопедичних операц≥€х:

1. –екомендовано дл€ тромбопроф≥лактики високих проф≥лактичних доз Ќћ√, або фондопарин (2,5 мг один раз на день), або антагон≥сти в≥там≥ну   (ц≥ль -ћЌ¬ 2,5; ћЌ¬-д≥апазон в≥д 2,0 до 3,0) не менше 10 дн≥в п≥сл€ операц≥њ (—туп≥нь 1A).

2. –екомендовано у пац≥Їнт≥в з високим ризиком проф≥лактику продовжувати в≥д 28 до 35 дн≥в п≥сл€ операц≥њ (—туп≥нь 1A). –екомендован≥ засоби включають висок≥ проф≥лактичн≥ дози Ќћ√ (—туп≥нь 1A), антагон≥сти в≥там≥ну   (—туп≥нь 1A) або фондопарин (—туп≥нь 1C +).

 

Ќейрох≥рург≥чн≥ операц≥њ

–изик тромботичних ускладнень у хворих, €к≥ оперуютьс€ в черепн≥й порожнин≥, високий. „астота симптоматичного “√¬ без проф≥лактики дос€гаЇ 6%. —пециф≥чними факторами ризику Ї: моторний деф≥цит, зло€к≥сна пухлина головного мозку або мен≥нг≥ома, велика за розм≥ром пухлина, в≥к > 60 рок≥в, х≥м≥отерап≥€, тривал≥сть операц≥њ > 4 годин. ѕри операц≥€х на щелепах та обличч≥ ризик тромботичних ускладнень невисокий.

1. ” нейрох≥рург≥чних пац≥Їнт≥в необх≥дна рутинна тромбопроф≥лактика (—туп≥нь 1A).

2. –екомендовано використанн€ механ≥чних метод≥в у пац≥Їнт≥в, €ким виконують внутр≥шньочерепн≥ нейрох≥рург≥чн≥ операц≥њ (—туп≥нь 1A).

3. ћожливою альтернативою Ї середн≥ проф≥лактичн≥ дози Ќ‘√ (—туп≥нь 2B) чи п≥сл€операц≥йн≥ середн≥ проф≥лактичн≥ дози Ќћ√ (—туп≥нь 2A).

4. Ќеобх≥дна комб≥нац≥€ механ≥чних метод≥в та фармаколог≥чноњ проф≥лактики (тобто, Ќ‘√ чи Ќћ√) у нейрох≥рург≥чних пац≥Їнт≥в з високим ризиком “≈Ћј (—туп≥нь 2B).

–изик п≥сл€операц≥йних кровотеч при проф≥лактиц≥ Ќ‘√ чи Ќћ√ зростаЇ в незначн≥й м≥р≥ (на 1- 2%).

” хворих з дуже великим ризиком рекомендуЇтьс€ дооперац≥йне введенн€ Ќ‘√, ≥ншим Ц т≥льки п≥сл€ операц≥њ терм≥ном 7 Ц 10 дн≥в, починаючи на прот€з≥ 5 дн≥в п≥сл€ операц≥њ. якщо п≥сл€ операц≥њ Ї кровотеча, то проф≥лактику середн≥ми дозами Ќћ√ починати не ран≥ше 5 дн≥в п≥сл€ операц≥њ.

ќперац≥њ на хребт≥

–изик тромботичних ускладнень при операц≥њ на хребт≥ залежить вил виду операц≥њ. ѕри невеликих операц≥€х (м≥жхребцевих грижах, ламинектом≥€х) частота “√¬ без проф≥лактики дос€гаЇ 15%, а “≈Ћј не перевищуЇ 1%. ѕри б≥льш великих операц≥€х (остеосинтез, велик≥ лам≥нектом≥њ) ризик “√¬ дос€гаЇ 23%, а “≈Ћј Ц 2.2%. –изик при операц≥€х на поперековому в≥дд≥л≥ вище н≥ж при операц≥€х на шийному в≥дд≥л≥. –изик тромботичних ускладнень зб≥льшуЇ на€вн≥сть моторного деф≥циту, при пара - та тетраплег≥њ ризик “≈Ћј без проф≥лактики зб≥льшуЇтьс€ до 4.6%.

1. ” пац≥Їнт≥в, €ким виконують операц≥њ на хребт≥, без додаткових фактор≥в ризику, не рекомендують рутинне використанн€ будь-€коњ методики тромбопроф≥лактики, кр≥м ранньоњ актив≥зац≥њ (—туп≥нь 1C).

2. –екомендовано обовТ€зкову проф≥лактику у хворих з додатковими факторами ризику чи в похилому в≥ц≥, при зло€к≥сних новоутворенн€х, на€вност≥ моторного деф≥циту, “≈Ћј в анамнез≥ (—туп≥нь 1B). ƒл€ цього застосовувати на прот€з≥ 24 год. п≥сл€ операц≥њ краще Ќћ√ (а не Ќ‘√) та ћћѕ. ѕродовжувати до виписки, або в раз≥ на€вност≥ моторного деф≥циту на прот€з≥ 3 м≥с€ц≥в п≥сл€ операц≥њ.

“равма

1. ” вс≥х хворих ≥з травмою та ризиком “≈Ћј, за умови в≥дсутност≥ протипоказань, рекомендовано проф≥лактику тромботичних ускладнень (—туп≥нь 1A).

2. «а в≥дсутност≥ протипоказань рекомендовано проф≥лактику середн≥ми проф≥лактичними дозами Ќћ√, починаючи њњ €комога ран≥ше (36 год. п≥сл€ травми) (—туп≥нь 1A).

3. –екомендовано механ≥чн≥ методи проф≥лактики, €кщо проф≥лактика Ќћ√ неможлива в тепер≥шн≥й час, тобто Ї €вна кровотеча чи великий њњ ризик (—туп≥нь 1B).

“равма спинного мозку (“—ћ)

” пац≥Їнт≥в з гострою “—ћ реЇструють найчаст≥ший “√¬ серед ус≥х шпитальних хворих. Ѕезсимптомний “√¬ виникаЇ у 60-100% пац≥Їнт≥в ≥з “—ћ, у €ких не проводили проф≥лактику.

1. “ромбопроф≥лактика повинна проводитись у вс≥х хворих з гострою “—ћ (—туп≥нь 1A).

2. Ќе рекомендовано використовувати ф≥ксован≥ дози (без контролю а„“„) Ќ‘√ чи механ≥чн≥ методи в €кост≥ одноос≥бного засобу проф≥лактики (—туп≥нь 1A).

3. –екомендовано проф≥лактику середн≥ми чи великими проф≥лактичними дозами Ќћ√, €ка повинна починатис€ через 24 год., або п≥сл€ дос€гненн€ первинного гемостазу (—туп≥нь 1B).

4. –екомендовано використанн€ ћћѕ у випадках, коли протипоказано проф≥лактику антикоагул€нтами (—туп≥нь 1).

5. Ќе рекомендовано використанн€ кава-ф≥льтр≥в у €кост≥ первинноњ проф≥лактики “≈Ћј (—туп≥нь 1C).

6. Ќа прот€з≥ фази реаб≥л≥тац≥њ п≥сл€ гостроњ “—ћ рекомендовано продовженн€ проф≥лактики Ќћ√ чи конверс≥ю на антагон≥сти в≥там≥ну   (ћЌ¬ -ц≥ль Ц 2,5; ћЌ¬ - д≥апазон в≥д 2,0 до 3,0) (—туп≥нь 1C).

ќп≥ки

1. ” пац≥Їнт≥в з оп≥ками та з додатковими факторами ризику “≈Ћј, включаючи один чи б≥льше таких фактор≥в: похилий в≥к, патолог≥чне ожир≥нн€, обширн≥ оп≥ки, оп≥ки нижн≥х к≥нц≥вок, супутню травму нижн≥х к≥нц≥вок, катетеризац≥ю стегновоњ вени, тривалу ≥ммоб≥л≥зац≥ю, рекомендовано проводити тромбопроф≥лактику, €кщо немаЇ протипоказань (—туп≥нь 1C+).

2. якщо немаЇ протипоказань, рекомендовано €комога ран≥ше застосовувати середн≥ проф≥лактичн≥ дози Ќ‘√ чи Ќћ√(—туп≥нь 1C+).

ќнколог≥€

1. ќнколог≥чн≥ пац≥Їнти у випадках х≥рург≥чного л≥куванн€ повинн≥ отримувати проф≥лактичне л≥куванн€, що в≥дпов≥даЇ њхньому ступеню ризику (—туп≥нь 1A). ƒоведено б≥льш велику ефективн≥сть Ќћ√ пор≥вн€но з Ќ‘√. “ака проф≥лактика повинна в≥дпов≥дати рекомендац≥€м у в≥дпов≥дних х≥рург≥чних п≥дрозд≥лах.

2. “е ж саме стосуЇтьс€ й загальнотерапевтичних онколог≥чних пац≥Їнт≥в (—туп≥нь 1A).

 

 ритичн≥ стани

1. ” вс≥х хворих п≥д час прийому до в≥дд≥ленн€ ≥нтенсивноњ терап≥њ (¬≤“) повинна проводитис€ оц≥нка ризику тромбоембол≥чних ускладнень. ¬≥дпов≥дно, б≥льш≥сть хворих повинн≥ отримувати тромбопроф≥лактику (—туп≥нь 1A).

2. ƒл€ пац≥Їнт≥в з великим ризиком кровотеч рекомендован≥ механ≥чн≥ методи проф≥лактики до зменшенн€ ризику гемораг≥чних ускладнень (—туп≥нь 1C).

3. ƒл€ пац≥Їнт≥в ¬≤“ з пом≥рним ризиком тромбоембол≥чних ускладнень рекомендовано проф≥лактичне застосуванн€ середн≥х проф≥лактичних доз Ќ‘√ чи Ќћ√ (—туп≥нь 1A).

4. ƒл€ пац≥Їнт≥в ¬≤“ з б≥льш високим ризиком рекомендовано призначенн€ високих проф≥лактичних доз Ќћ√ (—туп≥нь 1A).

ѕочаток проф≥лактики

ѕ≥сл€операц≥йний початок проф≥лактики Ќћ√ забезпечуЇ схожу ефективн≥сть пор≥вн€но з дооперац≥йним початком у хворих з малим та пом≥рним ризиком. ” хворих з великим ризиком, €кщо немаЇ протипоказань, антикоагул€нтна проф≥лактика повинна починатис€ до операц≥њ. “ому дл€ б≥льшост≥ пац≥Їнт≥в, €ким виконують велику ортопедичну операц≥ю, рекомендовано, щоб перша доза Ќћ√ уводилас€ або до, або п≥сл€ операц≥њ, п≥сл€ оц≥нки сп≥вв≥дношенн€ Уризик кровотеч≥/ризик “≈ЋјФ (—туп≥нь 1A).

” пац≥Їнт≥в з великим ризиком кровотеч≥ початкову дозу Ќћ√ треба вводити не ран≥ше н≥ж 12Ц24 год. п≥сл€ операц≥њ, поки не буде дос€гнуто первинного гемостазу, що визначаЇтьс€ оперуючим (або ≥ншим в≥дпов≥дальним) х≥рургом. ќднак треба зазначити, що у хворих з великим ризиком “≈Ћј проф≥лактичне введенн€ пр€мих антикоагул€нт≥в до операц≥њ зб≥льшуЇ њњ ефективн≥сть. ” систематичних огл€дах зазначають достов≥рне зменшенн€ ризику у випадках, коли проф≥лактика Ќћ√ починалас€ в половин≥ середньоњ дози за 2 год. перед операц≥Їю. якщо терап≥ю Ќћ√ починали за 12-24 год. перед операц≥Їю або через 18-24 год. п≥сл€ операц≥њ, ефективн≥сть достов≥рно знижувалас€. “≥льки початкове введенн€ Ќћ√ безпосередньо перед операц≥Їю було повТ€зане з достов≥рним зб≥льшенн€м ризику т€жкоњ кровотеч≥. ѕер≥операц≥йне застосуванн€ Ќћ√ зб≥льшувало не т≥льки ефективн≥сть проф≥лактики, але й ризик кровотеч≥.

“ромбопроф≥лактика та нейроаксиальн≥ блокади

Ќаступн≥ пропозиц≥њ можуть покращити безпеку нейроаксиальноњ блокади у хворих, котрим необх≥дно проводити чи котр≥ вже отримують антикоагул€нтну проф≥лактику:

1. Ќейроаксиальноњ анестез≥њ/аналгез≥њ треба уникати у хворих з в≥домими порушенн€ми гемостаза.

Ќ‘√ необх≥дно вводити за 4 год. до та через 30 хв. п≥сл€ нейроаксиальноњ анестез≥њ

Ќћ√ необх≥дно вводити не п≥зн≥ше за 12 год. ≥ не ран≥ше н≥ж через 12 год. п≥сл€ нейроаксиальноњ анестез≥њ

Ќепр€м≥ антикоагул€нти застосовувати за значенн€м INR (до 2)

2. Ќейроаксиальноњ анестез≥њ треба уникати у хворих, чий дооперац≥йний гемостаз було порушено антитромботичними засобами. Ќестероњдн≥ протизапальн≥ засоби та асп≥рин, можливо, не зб≥льшують ризик периспинальноњ гематоми. ћенше в≥домо про безпеку нейроаксиальних блокад т≥Їнопиридинових ≥нгибитор≥в тромбоцит≥в клопидогрел€ та тиклопидину, тому треба розгл€нути питанн€ про припиненн€ прийому цих засоб≥в за 5 - 14 дн≥в до ман≥пул€ц≥њ. ” хворих, €к≥ отримували до операц≥њ антикоагул€нти, спинномозкова чи еп≥дуральну блокаду треба в≥дстрочити до м≥н≥м≥зац≥њ ефект≥в антикоагул€нт≥в. ÷ей пер≥од продовжуЇтьс€ не менше 8 Ц 12 год. п≥сл€ п≥дшк≥рноњ дози гепарину чи щоденноњ проф≥лактичноњ дози Ќћ√ 2 рази на добу, чи через 18 год. п≥сл€ одноњ щоденноњ дози Ќћ√.

3. ѕроф≥лактика антикоагул€нтами повинно в≥дкласти, €кщо отриманий гемораг≥чний асп≥рат при введенн≥ голки дл€ спиномозковоњ пункц≥њ.

4. ¬идаленн€ еп≥дурального катетеру необх≥дно, коли ефект антикоагул€нта стаЇ м≥н≥мальним (звичайно €к раз перед наступним запланованим п≥дшк≥рним введенн€м).

5. ѕроф≥лактику антикоагул€нтом треба в≥дкласти не менш н≥ж на 2 години п≥сл€ спинномозковоњ пункц≥њ чи видаленн€ еп≥дурального катетеру.

6. якщо дл€ проф≥лактики використовуЇтьс€ антагон≥сти в≥там≥ну  , рекомендують, що б пост≥йна еп≥дуральна аналгез≥€ не використовувалас€ тривал≥ше н≥ж 1 чи 2 дн≥ внасл≥док непередбачуваного ефекту антикоагул€нт≥в.  р≥м того, €кщо еп≥дуральна аналгез≥€ використовуЇтьс€ на тл≥ проф≥лактики антагон≥стами в≥там≥ну  , то м≥жнародне нормал≥зоване в≥дношенн€ (ћЌ¬) повинно бути <1.5 п≥д час видаленн€ катетеру.

7. ’оча п≥сл€операц≥йна проф≥лактика фондопарином вважаЇтьс€ безпечною у хворих, котрим проводили нейроаксиальну блокаду, нема н≥€ких даних про безпеку його використанн€ пор€д з п≥сл€операц≥йною еп≥дуральною аналгез≥Їю. “ривалий терм≥н нап≥врозпаду фондопарину та його ниркова екскрец≥€ Ї п≥дставою дл€ стурбованост≥ про кумул€тивний потенц≥ал цього л≥карського засобу, особливо у хворих похилого в≥ку, внасл≥док пог≥ршенн€ њх нирковоњ функц≥њ. ѕоки не можна рекомендувати застосуванн€ чи незастосуванн€ фондопарину одночасно з еп≥дуральною аналгез≥Їю.

’арактеристика к≥нцевого оч≥куваного результату л≥куванн€

ќч≥куваний результат Ц зменшенн€ випадк≥в тромботичних ускладнень, перш за все, тромбоембол≥й легеневоњ артер≥њ та кровотеч в х≥рург≥чн≥й та акушерсько-г≥неколог≥чн≥й практиц≥.

“ривал≥сть проф≥лактики: залежно в≥д ризику тромботичних ускладнень.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 380 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1328 - | 1312 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.096 с.