ЛЕКЦІЯ – 5а
Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.
РЕФОРМИ 60-70-х рр. ХІХ ст. У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ
Причини реформ:
- криза феодально-кріпосницьких відносин, що гальмувала розвиток економіки;
- відставання економіки Росії від країн Європи;
- поразка Росії в Кримській війні;
- смерть імператора Миколи І, прихід до влади в молодого та перспективного правителя Олександра ІІ;
- посилення селянських повстань.
Кримська війна (1853-1856 рр.) – війна Росії з Туреччиною та її союзниками (Францією та Англією). Росія зазнала поразки. Під час війни у 1854-1855 рр. тривала героїчна оборона Севастополя російськими військами. Війна продемонструвала технічну відсталість Росії від країн Європи.
Скасування кріпацтва (селянська реформа, земельна реформа, аграрна реформа):
- 19 лютого 1861 р. російський імператор Олександр ІІ проголосив Маніфестом скасування кріпацтва в Росії;
- скасовано особисту залежність селян від поміщика;
- селяни дістали особисту свободу і громадянські права;
- земля передавалася селянським общинам за викуп. 20% поміщику сплачували селяни, решту платила держава. Селяни мали погасити борг державі протягом 49 років;
- до укладання викупної угоди селяни мусили виконувати повинності поміщику, мали статус тимчасовозобов’язаних;
- в Україні селяни в чорноземних районах отримували по 3-5 десятин на душу, у нечорноземних – 4-7 десятин;
- на Правобережжі селянські наділи збільшили, а тимчасовозобов’язаних не було, щоб позбавити польських поміщиків селянської підтримки;
- у 1866 р. державним селянам дозволили викупити свої землі.
Результати селянської реформи
- реформа сприяла утвердженню товарного капіталістичного виробництва;
- селяни залишилися найнижчим станом: платили подушний податок, відбували рекрутчину, підлягали фізичним покаранням;
- більшість землі залишилася в руках поміщиків.
Земська реформа (реформа місцевого самоврядування) 1864 р.
- у повітах та губерніях обиралися земські управи (земства) – місцеві органи влади, які опікувалися школами, лікарнями, культурою, благоустроєм…;
- до складу земств входили дворяни, буржуазія, селяни;
- на Правобережжі земська реформа була впроваджена 1911 р., оскільки влада побоювалася польського визвольного руху.
Реформа міського самоврядування 1870 р.
У містах обиралися міські думи й управи, що опікувалися проблемами міського благоустрою.
Судова реформа 1864 р.
- запроваджено безстановий, незалежний від влади суд;
- судові засідання були публічними;
- судочинство відбувалося на змагальній основі: прокурор – адвокат;
- уведено суд присяжних (виносив вердикт: винний чи невинний)
Освітня реформа 1864 р.
- уведено єдину систему початкової освіти;
- створену мережу класичних гімназій та реальних училищ (давали робітничу спеціальність);
- відновлено автономію університетів.
Військова реформа 1862 – 1874 рр.
- у 1874 р. запроваджено загальну військову повинність чоловіків з 20 р., які не належали до дворянського стану;
- служба скорочувалася до 6-7 років, особи з вищою освітою служили менше;
- армія переозброювалася за новітніми технологіями, створено паровий флот;
- Росія була поділена на 15 військових округів. В Україні було Харківський, Одеський та Київський округи.
Фінансова реформа 1860 – 1864
- управління грошима зосереджено в руках міністерства фінансів;
- створені незалежні контрольні палати, які контролювали видатки в губерніях;
- створено Державний банк;
- з 1862 р. у пресі публікуються дані про прибутки та видатки держави.
Реформа цензури
- запроваджено цензуру періодичних видань;
- видавцям заборонено торкатися політичних питань.
Результати і наслідки реформ
- реформи заклали підґрунтя для переходу від феодальних відносин до буржуазних (капіталістичних);
- сприяли швидкому економічному піднесенню Росії;
- відбулася часткова демократизація суспільства;
- але реформи були обмежені: зберігалося самодержавство, поміщицька власність на землю, станова структура суспільства.
