Місце і роль практики у навчальному процесі. Даний вид практики є компонентом навчального процесу в циклі професійної підготовки.

Даний вид практики є компонентом навчального процесу в циклі професійної підготовки.

Важливим завданням практики є закріплення та апробація студентом-бакалавром навчального матеріалу, засвоєного протягом навчання на четвертому курсі.

Специфіка практики в органах державної влади полягає в тому, що студент має можливість безпосередньо взаємодіяти з професіоналами у сфері державного управління, аналізувати процес прийняття управлінських рішень, здійснювати соціометричний аналіз у відділах органів державного управління.

Практика у виконавчому апараті є засобом ознайомлення студентів із можливими шляхами та методами реалізації їх власного управлінського потенціалу в майбутній професійній діяльності.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета практики – вивчення процесу взаємодії між суб'єктами та об'єктами управлінської діяльності на рівні міста.

Завдання практики:

· ознайомлення з функціонуванням органів державного управління на рівні міста;

· вивчення структури органу управління, особливостей його функціонування;

· засвоєння технології прийняття й реалізації рішень в органі державної влади, отримання нової управлінської інформації;

· розвиток аналітичних здібностей у студентів на прикладі безпосередньої апаратної роботи з метою формування ефективної стратегії досягнення життєвого успіху;

· встановлення особистих контактів з метою їх реалізації в ході становлення професіональної кар'єри.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Студенти в процесі роботи у міських органах державної влади ознайомлюються з повним циклом прийняття й виконання управлінських рішень, включаючи безпосередню участь у цьому процесі. У ході практики студенти напрацьовують специфічні засоби оптимізації діяльності того чи іншого управлінського ланцюга в структурі органу управління.

ФОРМИ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Практика зумовлює реалізацію певної послідовності форм взаємодії студентів зі спеціалістами в галузі управління.

На першому етапі – це взаємовідносини типу «лектор-слухач».

На другому етапі – практична робота студентів у діяльності певного структурного підрозділу міськвиконкому під наглядом співробітників та керівника відділу.

На третьому етапі – самостійна робота студентів під час реалізації конкретного завдання.

На четвертому, заключному етапі – розробка пропозицій з удосконалення діяльності структурного підрозділу.

ТЕМАТИКА ПРАКТИКИ

Студент повинен ознайомитися з роботою як мінімум одного структурного підрозділу:

· загального відділу;

· відділу по забезпеченню роботи ради;

· управління з питань внутрішньої політики;

· комітету у справах сім’ї та молоді.

У цих підрозділах необхідно відстежити механізм прийняття й реалізації управлінських рішень, їх організаційну структуру, їх роль в апараті управління, комунікаційні потоки, обіг кадрів, проаналізувати технологію прийняття двох-трьох управлінських рішень з найбільш актуальних проблем.

ФОРМИ Й МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Загальна організація та контроль за проведенням виробничої практики в апаратах управління здійснює керівник практики від ВНЗ. Виконання програм практик здійснюється відповідно до складеного студентом та затвердженого керівником практики від університету індивідуальним планом практики, який включає етапність та термін виконання завдань практики.

Індивідуальний план заноситься в щоденник практики студентом і хід його виконання контролюється як керівником від вищого навчального закладу, так і керівником від управлінської установи.

Контроль за якістю проходження студентом виробничої практики проводиться керівником від ВНЗ на загальновідомих принципах навчання в університеті згідно з всією програмою практики, а контроль керівником практики від управлінської установи передбачає щотижневу перевірку щоденника щодо виконання студентом програми практики. За результатами проходження практики керівником практики від бази (управлінської установи) складається характеристика-відгук на студента.