Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема є 11. ѕ≥дсумковий контроль. ћодуль 3.




“еоретичн≥ питанн€

1. јнаеробне окисненн€ глюкози Ц гл≥кол≥з: ферментативн≥ реакц≥њ гл≥кол≥зу, енергетика, регул€ц≥€. √л≥кол≥тична оксидоредукц≥€, субстратне фосфорилуванн€ в гл≥кол≥з≥.

2. ¬клад роб≥т ≈мбдена, ћейЇргофа, ѕарнаса у встановленн€ посл≥довност≥ ферментативних реакц≥й гл≥кол≥зу (молочнокислого брод≥нн€).

3. —пиртове та ≥нш≥ види брод≥нн€.

4. Ѕ≥осинтез глюкози Ц глюконеогенез: ф≥з≥олог≥чне значенн€, ферментативн≥ реакц≥њ, регул€торн≥ ферменти. ћетабол≥чний шл€х глюконеогенезу: субстрати глюконеогенезу, компартментал≥зац≥€ перетворенн€ п≥рувату в фосфоенолп≥руват. Ћактат та алан≥н €к субстрати глюконеогенезу.

5. √люкозо-лактатний (цикл  ор≥) та глюкозоалан≥новий цикли.

6. ≈тапи аеробного окисненн€ глюкози.

7. ќкиснювальне декарбоксилуванн€ п≥рувату, мультиферментний п≥руватдег≥дрогеназний комплекс Ц особливост≥ функц≥онуванн€ за участю трьох фермент≥в та пТ€ти кофермент≥в.

8. ѕор≥вн€льна характеристика б≥оенергетики аеробного та анаеробного окисненн€ глюкози.

9. „овников≥ механ≥зми окисненн€ гл≥кол≥тичного ЌјƒЌ. ћалат-аспартатний шунт транспорту в≥дновлювальних екв≥валент≥в гл≥кол≥тичного ЌјƒЌ в м≥тохондр≥њ в аеробних умовах.

10. ѕентозофосфатний шл€х (ѕ‘Ў) окисненн€ глюкози; схема, б≥олог≥чне значенн€, особливост≥ функц≥онуванн€ в р≥зних тканинах. ѕосл≥довн≥сть ферментативних реакц≥й ѕ‘Ў, окислювальна стад≥€ та стад≥€ ≥зомерних перетворень пентозо-, гексозо- та гептозофосфат≥в. «наченн€ ѕ‘Ў €к донора Ќјƒ‘Ќ у в≥дновлювальному синтез≥ жирних кислот та стероњд≥в, €к постачальника рибозо-5-фосфату дл€ утворенн€ нуклеотид≥в у синтез≥ нуклењнових кислот.

11. ѕорушенн€ пентозофосфатного шл€ху в еритроцитах: ензимопат≥њ глюкозо-6-фосфат-дег≥дрогенази.

12. ћетабол≥чний шл€х та ферментативн≥ реакц≥њ перетворенн€ фруктози в орган≥зм≥ людини.

13. —падков≥ ензимопат≥њ повТ€зан≥ з генетичними дефектами синтезу фермент≥в метабол≥зму фруктози Ц несприйн€тн≥сть фруктози, фруктозем≥€.

14. ћетабол≥чний шл€х та ферментативн≥ реакц≥њ перетворенн€ галактози в орган≥зм≥ людини. —падков≥ ензимопат≥њ повТ€зан≥ з генетичними дефектами синтезу фермент≥в метабол≥зму галактози Ц галактозем≥€.

15. –озщепленн€ та б≥осинтез гл≥когену: ферментативн≥ реакц≥њ гл≥когенезу та гл≥когенол≥зу;

16.  аскадн≥ механ≥зми цјћ‘-залежноњ регул€ц≥њ активностей гл≥коген фосфорилази та гл≥когенсинтази.

17. √ормональна регул€ц≥€ обм≥ну гл≥когену в м'€зах та печ≥нц≥.

18. √енетичн≥ порушенн€ фермент≥в метабол≥зму гл≥когену: гл≥когенози Ц аномально високе накопиченн€ гл≥когену в органах ≥ тканинах, агл≥когенози Ц недостатне запасанн€ гл≥когену в тканинах.

19. ћетабол≥зм вуглеводних компонент≥в гл≥кокон'югат≥в. Ѕ≥осинтез O- та N-звТ€заних гл≥копротењн≥в; значенн€ гл≥козилтрансфераз та дол≥холфосфату. Ѕ≥осинтез гл≥кол≥п≥д≥в на приклад≥ утворенн€ ол≥госахаридних фрагмент≥в антигенних детерм≥нант груп кров≥ людини системи ј¬ќ. ‘ерменти катабол≥зму гл≥коконТюгат≥в.

20. √енетичн≥ порушенн€ метабол≥зму гл≥кокон'югат≥в (гл≥козидози): мукопол≥сахаридози Ц патолог≥њ сполучноњ тканини внутр≥шн≥х орган≥в, к≥сток ≥ суглоб≥в. –евматизм.

21. √ормони Ц регул€тори обм≥ну глюкози (глюкагон, адренал≥н, глюкокортикоњди, соматотроп≥н, ≥нсул≥н - ефекти та механ≥зми впливу на р≥вень глюкозем≥њ).

22. √люкозем≥€: нормальний стан та його порушенн€ (г≥пер-, г≥поглюкозем≥€ та глюкозур≥€).

23. ÷укровий д≥абет; ≥нсул≥нозалежна та ≥нсул≥нонезалежна форми;

24.  л≥н≥ко-б≥ох≥м≥чна характеристика та д≥агностичн≥ критер≥њ цукрового д≥абету Ц глюкозотолерантний тест, подв≥йне цукрове навантаженн€.

25. јдипоцити жировоњ тканини та њх роль в обм≥н≥ л≥п≥д≥в ≥ б≥оенергетичних процесах в орган≥зм≥.

26.  атабол≥зм триацилгл≥церол≥в: реакц≥њ; механ≥зми регул€ц≥њ активност≥ тригл≥церидл≥пази. Ќейрогуморальна регул€ц≥€ л≥пол≥зу за участю адренал≥ну, норадренал≥ну, глюкагону, ≥нсул≥ну.

27. Ѕ≥осинтез триацилгл≥церол≥в. Ѕ≥осинтез фосфогл≥церид≥в. ‘ерментативн≥ реакц≥њ, значенн€ фосфатидноњ кислоти. Ћ≥потропн≥ сполуки.

28. ћетабол≥зм сф≥нгол≥п≥д≥в. √енетичн≥ аномал≥њ обм≥ну сф≥нгол≥п≥д≥в Ц сф≥нгол≥п≥дози. УЋ≥зосомальн≥ хворобиФ: хвороба Ќ≥мана-ѕ≥ка, хвороба “е€-—акса (гангл≥озидоз GM2) гангл≥озидоз GM1, хвороба √оше (глюкоцереброзидний л≥п≥доз).

29. ќкисненн€ жирних кислот (β-окисненн€): активац≥€ жирних кислот, роль карн≥тину в транспорт≥ жирних кислот в м≥тохондр≥њ, посл≥довн≥сть ферментативних реакц≥й. ≈нергетика β-окисненн€ жирних кислот.

30. ћехан≥зм окисненн€ гл≥церолу, енергетика цього процесу.

31. Ѕ≥осинтез насичених жирних кислот (пальм≥тату), метабол≥чн≥ джерела, ферментативн≥ реакц≥њ Ц синтез малон≥л- ој, ацилтранспортуючий б≥лок, джерела Ќјƒ‘Ќ, необх≥дного дл€ б≥осинтезу жирних кислот, –егул€ц≥€ процесу б≥осинтезу на р≥вн≥ ацетил- ој-карбоксилази та синтетази жирних кислот. ≈лонгац≥€ насичених жирних кислот. ”творенн€ ненасичених жирних кислот.

32.  етонов≥ т≥ла. –еакц≥њ б≥осинтезу та утил≥зац≥њ кетонових т≥л, њх ф≥з≥олог≥чне значенн€. ћетабол≥зм кетонових т≥л за умов патолог≥њ. ћехан≥зми надм≥рного зростанн€ вм≥сту кетонових т≥л при цукровому д≥абет≥ та голодуванн≥.

33. Ѕ≥осинтез холестерину: метабол≥чн≥ попередники; схема посл≥довност≥ реакц≥й. –егул€ц≥€ синтезу холестерину.

34. Ўл€хи б≥отрансформац≥њ холестерину: етериф≥кац≥€; утворенн€ жовчних кислот, стероњдних гормон≥в, в≥там≥ну D3; екскрец≥€ холестерину з орган≥зму. –оль цитохрому –-450 в б≥отрансформац≥њ ф≥з≥олог≥чно активних стероњд≥в.

35. ѕатолог≥њ л≥п≥дного обм≥ну. јтеросклероз: механ≥зми розвитку, роль генетичних фактор≥в. јтеросклероз €к ≥мунозапальний процес.

36. ≤нсул≥нонезалежний цукровий д≥абет Ц захворюванн€, що супроводжуЇтьс€ г≥пертригл≥церидем≥Їю (г≥перл≥попротењнем≥њ ≤ типу), стимул€ц≥Їю л≥пол≥зу в жиров≥й тканин≥, активац≥Їю синтезу кетонових т≥л, послабленн€м процесу зворотного транспорту холестерину.

37. ѕроцеси л≥п≥дноњ пероксидац≥њ в норм≥ та за умов патолог≥њ. –егул€ц≥€ в≥льнорадикальних реакц≥й в орган≥зм≥ людини.

38. ’арактеристика антиоксидант≥в та прооксидант≥в, њх значенн€ дл€ прот≥канн€ реакц≥й пероксидац≥њ л≥п≥д≥в.

39. Ўл€хи утворенн€ та п≥дтриманн€ пулу в≥льних ам≥нокислот в орган≥зм≥ людини. «агальн≥ шл€хи перетворенн€ в≥льних ам≥нокислот.

40. “рансам≥нуванн€ ам≥нокислот: реакц≥њ; б≥ох≥м≥чне значенн€; механ≥зми д≥њ ам≥нотрансфераз.

41. ƒезам≥нуванн€ ам≥нокислот. ћехан≥зм непр€мого дезам≥нуванн€ L-ам≥нокислот.

42. ƒекарбоксилуванн€ ам≥нокислот: ферменти, ф≥з≥олог≥чне значенн€. ”творенн€ ф≥з≥олог≥чно активних сполук Ц б≥огенних ам≥н≥в (g-ам≥номасл€на кислота, г≥стам≥н, серотон≥н, дофам≥н, норадренал≥н, адренал≥н) в тканинах та ам≥н≥в Ц ендогенних токсин≥в (путресцин, кадаверин) в процес≥ гнитт€ б≥лк≥в у кишечнику. ќкисненн€ б≥огенних ам≥н≥в.

43. ”творенн€ креатину та креатин≥ну, кл≥н≥ко-б≥ох≥м≥чне значенн€ порушень обм≥ну креатину та креатин≥ну. √лутат≥он, його роль в обм≥н≥ орган≥чних пероксид≥в.

44. «агальн≥ шл€хи метабол≥зму безазотистого скелета ам≥нокислот в орган≥зм≥ людини. √люкогенн≥ та кетогенн≥ ам≥нокислоти.

45. Ўл€хи утворенн€ ам≥аку. “оксичн≥сть ам≥аку та механ≥зми його знешкодженн€. ÷иркул€торний транспорт ам≥аку (глутам≥н, алан≥н).

46. Ѕ≥осинтез сечовини: ферментн≥ реакц≥њ; генетичн≥ дефекти фермент≥в (ензимопат≥њ) синтезу сечовини.

47. —пец≥ал≥зован≥ шл€хи обм≥ну ацикл≥чних ам≥нокислот. ќбм≥н гл≥цину та серину; роль тетраг≥дрофолату (H4-фолату) в перенесенн€ одновуглецевих фрагмент≥в, ≥нг≥б≥тори диг≥дрофолатредуктази €к протипухлинн≥ засоби.

48. ќбм≥н с≥рковм≥сних ам≥нокислот; реакц≥њ метилуванн€.

49. ќсобливост≥ обм≥ну ам≥нокислот з розгалуженими ланцюгами; участь коферментних форм в≥там≥ну ¬12 в метабол≥зм≥ ам≥нокислот.

50. ќбм≥н арг≥н≥ну; б≥олог≥чна роль оксиду азоту, NO-синтаза.

51. —пециф≥чн≥ шл€хи метабол≥зму цикл≥чних ам≥нокислот фен≥лалан≥ну та тирозину, посл≥довн≥сть ферментативних реакц≥й. —падков≥ ензимопат≥њ обм≥ну цикл≥чних, ацикл≥чних ам≥нокислот фен≥лалан≥ну та тирозину Ц фен≥лкетонур≥€, алкаптонур≥€, альб≥н≥зм.

52. ќбм≥н триптофану: к≥нурен≥новий та серотон≥новий шл€хи.

53. ѕорф≥рини. —труктура порф≥рин≥в.

54. —интез порф≥рин≥в, схема ферментативних реакц≥й синтезу гему.

55. –егул€ц≥€ синтезу порф≥рин≥в.

56. —падков≥ порушенн€ обм≥ну порф≥рин≥в (ензимопат≥њ).

57.  л≥н≥чн≥ про€ви порф≥р≥й: св≥тлочутлив≥сть, невролог≥чн≥ порушенн€;

58.  ласиф≥кац≥€ порф≥р≥й Ц еритропоетична (хвороба √юнтера), печ≥нков≥ порф≥р≥њ, фотодерматити.

59. ¬и€вленн€ глюкози в розчин≥ реакц≥€ми ‘ел≥нга, “роммера. Ќаписати р≥вн€нн€.

60. ¬изначенн€ глюкози кров≥ глюкозооксидазним методом. Ќаписати р≥вн€нн€ реакц≥й, що лежать в основ≥ цього методу. який нормальний вм≥ст глюкози в кров≥ людини?

61. ¬изначенн€ глюкози в кров≥ методом ’агедорна-…Їнсена. ѕо€снити принцип.

62. ¬и€вленн€ гл≥когену в печ≥нц≥. як може бути використаний гл≥коген печ≥нки? ƒе ще накопичуЇтьс€ в орган≥зм≥ людини гл≥коген?

63. ¬изначенн€ к≥нцевого продукту анаеробного гл≥кол≥зу Ц молочноњ кислоти методом ”ффельмана. ѕринцип методу.

64. ¬и€вленн€ ацетону (кетонових т≥л) в сеч≥ (реакц≥€ми з н≥т≠≠≠ропрусидом натр≥ю та хлоридом зал≥за). ¬и€вленн€ кетонових т≥л в сеч≥ експрес-методом. ѕринципи метод≥в. «наченн€ ви€вленн€ кетонових т≥л в кров≥ та сеч≥ дл€ медицини.

65. ¬изначенн€ вм≥сту п≥ровиноградноњ кислоти в б≥олог≥чн≥й р≥дин≥ колориметричним методом. ѕо€снити принцип. як будуЇтьс€ кал≥бровочна крива?

66. ¬ивченн€ активност≥ л≥пази п≥дшлунковоњ залози. як≥ сполуки в орган≥зм≥ активують л≥пазу? ѕро≥люструйте в≥дпов≥дь результатами практичноњ роботи.

67. ѕо€снити процес переам≥нуванн€ з використанн€м глутам≥новоњ та п≥ровиноградноњ кислот. Ќаписати р≥вн€нн€ в≥дпов≥дних реакц≥й.

68. ѕо€снити принцип методу визначенн€ активност≥ алан≥нам≥нотрансферази та аспартатам≥нотрансферази. «наченн€ визначенн€ цих фермент≥в дл€ медицини.

69. ¬изначенн€ сечовини в сеч≥ кольоровою реакц≥Їю з д≥ацетилмонооксимом. Ќаписати реакц≥њ утворенн€ сечовини в орган≥зм≥.

70. ¬изначенн€ креатин≥ну в сеч≥ кольоровою реакц≥Їю яффе. «а €ких умов спостер≥гаЇтьс€ зб≥льшенн€ або зменшенн€ к≥лькост≥ кратин≥ну в сеч≥?

71. як≥сна реакц≥€ на фен≥лп≥ровиноградну кислоту (проба ‘ел≥нга). ѕринцип методу. ѕри €кому захворюванн≥ фен≥лп≥ровиноградна кислота зТвл€Їтьс€ в сеч≥?

 

ѕриклади тестового контролю знань Д рок 1Ф

1. √л≥кол≥з Ц це анаеробний шл€х розпаду глюкози, що в≥дбуваЇтьс€ за допомогою низки посл≥довних реакц≥й. ¬каж≥ть €ку реакц≥ю гл≥кол≥зу катал≥зуЇ ензим фосфофрукток≥наза?

ј. ”творенн€ глюкозо-6-фосфату D. ”творенн€ д≥оксиацетонфосфату

¬. ”творенн€ фруктозо-1-фосфату ≈. ”творенн€ 1,3-дифосфогл≥церату

—. ”творенн€ фруктозо-1,6-дифосфату

 

2. ¬каж≥ть реакц≥њ гл≥кол≥зу, що прот≥кають ≥з затратою енерг≥њ у вигл€д≥ ј“‘:

A. јльдолазна, фосфофрукток≥назна

B. ѕ≥руватк≥назна, гексок≥назна D. ‘осфогл≥цератк≥назна, гексок≥назна

C. √ексок≥назна, фосфофрукток≥назна E. ѕ≥руватк≥назна, фосфогл≥церо-мутазна

 

3. ∆ири Ї необх≥дним енергетичним матер≥алом дл€ орган≥зму. який основний шл€х перетворенн€ жирних кислот у м≥тохондр≥€х кл≥тини?


ј. ¬≥дновленн€

¬. ƒекарбоксилуванн€

—. b-ќкисненн€

ƒ. a-ќкисненн€

≈. g-ќкисненн€


 

4. —карги та обТЇктивн≥ дан≥ дозвол€ють припустити на€вн≥сть у хворого запального процесу у жовчному м≥хур≥, порушенн€ колоњдних властивостей жовч≥, ймов≥рн≥сть утворенн€ жовчних камен≥в. ўо може головним чином спричинити њх утворенн€?


ј. ”рати

¬. ќксалати

—. ’лориди

ƒ. ‘осфати

≈. ’олестерин


 

5. ” хворого сеча маЇ специф≥чний запах кленового сиропу. який б≥ох≥м≥чний дефект Ї причиною цього захворюванн€?

ј. ѕорушенн€ окиснювального декарбоксилуванн€ кетокислот з розгалуженим вуглеводневим ланцюгом

¬. ѕорушенн€ окиснювального декарбоксилуванн€ α-кетокислот

C. ѕорушенн€ декарбоксилуванн€ глутам≥новоњ кислоти

D. «ниженн€ активност≥ 5-окситриптофандекарбоксилази

E. «ниженн€ активност≥ Ќјƒ-дег≥дрогенази цитрату ≥ декарбоксилази щавелевобурштиновоњ кислоти

 

6. ƒо €коњ з перел≥чених порф≥р≥й можна в≥днести так≥ показники: дит€чий в≥к; зб≥льшена селез≥нка; кл≥н≥ка гемол≥тичноњ анем≥њ, виразки, рубц≥, еритема шк≥рних покрив≥в, п≥двищена чутлив≥сть до сон€чного опром≥ненн€, лейкоцитоз; температура. —еча забарвлена в червоно-оранжевий кол≥р за рахунок на€вност≥ уропорф≥рину ≤:


ј. ”ропорф≥р≥€ (хвороба √юнтера)

¬. ѕеч≥нкова порф≥р≥€

—. ≈ритропоетична порф≥р≥€

D.  опропротопорф≥р≥€

≈. √емоглоб≥нур≥€


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-18; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 624 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

531 - | 440 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.