(М. Й. Шевчук, 1996)
| Родовище | Волога | Зола | pН | СаО | Fе2O3 | р2о5 | Азот | Сірка |
| Волинська обл. | 9,42 | 28,6 | 5,76-8,42 | 7,18 | 3,74 | 0,47 | 1,85 | 0,30 |
| Київська обл. | 87,5 | 46,0 | 6,0-8,1 | 14,0 | 4,8 | 0,82 | 2,23 | 1,60 |
У сапропелях міститься до 30, інколи до 50% і більше, органічної речовини, 20-30% карбонатів кальцію та магнію. Органічні сполуки представлені гуміновими кислотами (11,3-43,4%), фульвокислотами (2,1-23,5%), негідролізованим залишком (5,1- 22,6%), геміцелюлозою (9,8-52,5%), целюлозою (0,4-6,0%), водорозчинними сполуками (2,4-13,5%), бітумами А (3,4-10,9%) і бітумами С (2,1-6,6%) (Бракш та ін., 1962). За вмістом золи сапропелі поділяють на малозольні (до 30%) золи), середньозольні (30-50%), підвищенозольні (50-70%), високозольні (75-85%). Сапропелі із масовою часткою золи більш як 85% називаються мулом. Сполуки азоту знаходяться у сапропелі у важкодоступних для рослин формах. Вміст фосфору низький, а калію і мікроелементів дуже низький.
Сапропелі використовують на добриво, з них виготовляють органо-мінеральні добрива (табл. 41).
Таблиця 41
Технічні вимоги до сапропелевої сировини різного походження для використання її на добриво,% на суху речовину (М. Й. Шевчук, 1996)
| Показники норм по видах сапропелів | |||
| Органічних | органо-вапнянових | органо-кремземлистих | |
| Вміст органічної речовини | |||
| Вміст азоту не більше | 1,5 | 0,7 - | 1,0 |
| СаО не менше | - | - | |
| Fе2О3 не більше | |||
| SO3 не більше | |||
| рН сол., не менше | не обмежено | ||
| Радіоактивне забруднення цезієм, Кі/кг | 5-10-7 | 5-10-7 | 5-10-7 |
Використовують такі технології використання сапропелей на добриво: 1) гідротехнічну; 2) технологію намиву на поля; 3) технологію добування екскаваторами. Остання технологія має переваги перед гідротехнічною, які полягають у простоті добування, використанні серійних машин. Вона в 3 рази менш капіталоєм-на, собівартість добрив у 2 рази менша. Технологію намиву на поля застосовують при корінному поліпшенні малопродуктивних ґрунтів. Для отримання такого самого приросту врожаю від застосування сапропелю, як і від гною, його потрібно вносити в 2-3 рази більше. За даними Гомельської ПРСХ, урожай картоплі на дерново-підзолистих ґрунтах при внесенні N70Р60К120 становив 139 ц/га, при внесенні 40 ц/га гною — 177 ц/га, при внесенні 40 і 80 т/га сапропелю — відповідно 124 і 174 ц/га.
Зелене добриво
Зелене добриво, або сидерати, надійний засіб підвищення родючості ґрунтів, особливо дерново-підзолистих легкого гранулометричного складу. На зелене добриво використовують бобові культури, які накопичують велику вегетативну масу багату на азот (люпин, серадела, буркун) і небобові (ріпак, озиме жито, олійну редьку, гречку, гірчицю і ін.).
Сидеральні культури вирощують окремо, в ущільнених або проміжних посівах. Доцільно зелену масу сидератів використовувати на корм або силос, а пожнивні та кореневі рештки заорювати. Рослини люпину залишають у ґрунті 150-200 кг/га азоту, поглинають фосфор з важкорозчинних добрив і мобілізують важкорозчинні сполуки ґрунту, що використовуються культурами, які висівають після них.
При вирощуванні люпину на зелене добриво його заорюють у фазі сизих бобиків (табл. 42). Ефективність зеленого добрива прирівнюється до ефективності 30-40 т/га гною. Коефіцієнт використання азоту із зеленого добрива в перший рік дії удвоє більший, ніж з гною.
Таблиця 42
Вміст елементів живлення в зеленій масі сидератів і гної, %
| Добриво | N | р2о5 | к2о | СаО | МgО |
| Гній змішаний | 0,50 | 0,34 | 0,55 | 0,70 | 0,15 |
| Зелена маса люпину | 0,45 | 0,10 | 0,17 | 0,47 | 0,12 |
| Зелена маса буркуну | 0,77 | 0,05 | 0,19 | 0,97 | 0,10 |
Удобрення люпину фосфорними добривами позитивно впливає на розвиток та азотфіксуючу здатність бактерій, посилює синтез білка, прискорює дозрівання насіння. Максимальну ефективність фосфорні добрива виявляють при забезпеченні рослин сіркою і магнієм. Ефективність фосфорних добрив підвищується на фоні калійних. Особливо великі потреби рослин у калії на ґрунтах піщаного гранулометричного складу. Перед висіванням насіння бобових сидеральних культур обробляють бактеріальними препаратами. Останні роки почали широко застосовувати посіви небобових культур на зелене добриво. Небобові культури формують свою зелену масу за рахунок поживних речовин ґрунту. Підвищити їх продуктивність і відшкодувати затрат на їх вирощування можливо при застосуванні добрив. В зеленій масі, яку заорюють, міститься мало азоту. При зароблянні зеленої маси небобових культур вносять мінеральні добрива. Позитивна роль зеленої маси небобових культур з насиченням сівозміни мінеральними добривами знижується. Тому доцільно поєднувати вирощування бобових і небобових культур на зелене добриво.
Застосування зелених добрив, вапнування ґрунтів, внесення органічних і мінеральних добрив дають змогу підвищити родючість ґрунтів та продуктивність рослин.
Контрольні запитання
1. Які добрива відносять до органічних? їх склад.
2. Склад твердого (підстилкового) і рідкого гною, особливості використання.
3. Вплив органічних добрив на процеси, які відбуваються у ґрунті.
4. Економічна ефективність використання різних органічних добрив.
5. Вплив органічних добрив на навколишнє середовище.
