Сутність та визнання витрат

Витрати — це найважливіша частина фінансової діяльності підприємства, тому слід знати порядок їх здійснення, обліку і розподілу.

Дія П(С)БО 16 "Витрати" не поширюється на витрати, пов'я­зані з виконанням будівельних контрактів і наданням послуг з їх виконання.

Основні терміни згідно з П(С)БО 16:

— елемент витрат — сукупність економічно однорідних витрат;

— непрямі (опосередковані) витрати — витрати, які немож­ливо віднести безпосередньо до конкретного об'єкта витрат еконо­мічно доцільним шляхом;

— нормальна потужність — очікуваний середній обсяг діяль­ності, який може бути досягнутий за умови звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Витрати визнаються у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Розділ 9

До витрат, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів, відносять:

— списання матеріалів у виробництво, для ремонту основних фондів, на адміністративні цілі;

— нарахування зносу (амортизації);

— списання основних засобів, МШП, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що стали непридатними і не ви­користовуються;

— втрати від знецінення запасів;

— недостачі запасів (сировини, матеріалів, товарів, готової продукції тощо);

— нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебі­торської заборгованості, яка не може бути погашена;

— доброчинні внески;

— визнані економічні санкції (штрафи, пені сплачені).

Витратами, що збільшують зобов'язання, є нарахування:

— заробітної плати, податків, зборів, обов'язкових платежів;

— відрахувань на обов'язкове і добровільне страхування;

— транспортних витрат;

— оренди, комунальних послуг, витрат зв'язку, послуг з рек­лами;

— послуг сторонніх організацій (аудиторських, консульта­ційних, юридичних, медичних тощо);

— інші нарахування витрат, пов'язаних зі збільшенням зобо­в'язань.

Однак пункт 6 П(С)БО 16 визначає: витратами звітного періоду визнаються зменшення активів або збільшення зобов'язань (за ви­нятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розпо­ділу власниками) тільки за умови, що ці витрати можуть бути до­стовірно оцінені. Це означає, що обов'язковою умовою визнання витрат, як і інших активів або зобов'язань, є їх достовірна оцінка.

Але вже згідно з пунктом 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає принципам міжна­родних стандартів фінансової звітності і застосовуваному в на-

Облік витрат виробництва

ціональних П(С)БО принципу відповідності витрат доходам. З цього випливає, що витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує отримання економічних вигід протя­гом декількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітни­ми періодами, що регулюється пунктом 8 П(С)БО 16. Це стосуєть­ся передусім амортизації.

Необхідно зазначити, що не визнаються витратами і не вклю­чаються до звіту про фінансові результати згідно з пунктом 9 П(С)БО 16:

1) попередня (авансова) оплата запасів, робіт і послуг;

2) погашення отриманих позик;

3) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента або принципала;

4) витрати, які відображаються зменшенням власного капіта­лу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

5) інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, які не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 П(С)БО 16, тобто якщо порушено обов'язкові умови достовірності оцінки витрат.

9.2. Класифікація витрат

Склад витрат у найбільш загальному вигляді визначається П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" і 16 "Витрати", але докладно структуру (або номенклатуру) статей та елементів ви­трат наведено тільки у П(С)БО 16.

Згідно з П(С)БО 16 витрати поділяються на такі:

— витрати, що включаються до собівартості реалізовуваних продукції, робіт, послуг або реалізовуваних товарів;

— адміністративні витрати;

— витрати на збут;

— інші операційні витрати;

— фінансові витрати;

— податки на прибуток;

— надзвичайні витрати.

192 ______________________________________________ Розділ 9

П. 11 П(С)БО 16 встановлено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається:

— з виробничої собівартості реалізованої у звітному періоді продукції (робіт, послуг);

— нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

— наднормативних виробничих витрат.

Адміністративні витрати — це загальногосподарські ви­трати, спрямовані на обслуговування й управління підприєм­ством (загальнокорпоративні, тобто організаційні, витрати, ви­трати на проведення річних зборів, представницькі витрати; ви­трати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; ви­трати на утримання основних засобів, інших матеріальних не­оборотних активів загальногосподарського користування (юри­дичні, аудиторські, з оцінки майна); витрати на зв'язок (пошто­ві, телеграфні, телефонні, телекс, факс); на врегулювання спорів у судових органах, на юридичні, аудиторські; плата за розра­хунково-касові та інші банківські послуги; амортизація нема­теріальних активів загальновиробничого користування; подат­ки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові пла­тежі, крім тих, які включаються до виробничої собівартості про­дукції).

Витрати на збут — це витрати, пов'язані з реалізацією (збу­том) продукції, товару, робіт (витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; на рекламу і дослідження ринку (марке­тинг), на передпродажну підготовку товару; оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на відрядження пра­цівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних за­собів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом (операційна оренда, страхуьання, амортизація, ремонт, освітлення, опалення, охорона) та ін.).

Інші операційні витрати — це витрати операційної діяль­ності, які не увійшли до собівартості реалізованої продукції, ад­міністративних витрат та витрат на збут (собівартість реалізова-

Облік витрат виробництва

них виробничих запасів, що складається з їхньої облікової вар­тості та витрат на їх реалізацію; сума сумнівних (безнадійних) боргів, відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від зне­цінення запасів; від операційних курсових різниць; визнані штра­фи, пені, неустойки; недостачі та втрати від псування цінностей; витрати на дослідження і розробки відповідно до П(С)БО 8 "Не­матеріальні активи").

Необхідно зазначити, що загальновиробничі витрати поділя­ють на постійні і змінні.

До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишають­ся незмінними (або майже незмінними) у разі зміни обсягу діяль­ності. Постійні виробничі накладні (розподілювані) витрати на кожний об'єкт витрат розподіляються з використанням бази роз­поділу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат) за нормальної потужності, тобто при очікуваному серед­ньому обсязі діяльності, який може бути досягнутий за умов зви­чайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговуван­ня виробництва.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включають­ся до складу собівартості реалізованої продукції, робіт і послуг у періоді їх виникнення.

Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загаль­новиробничих витрат не може перевищувати їх фактичної вели­чини.

До змінних загальновиробничих витрат відносять витрати з обслуговування й управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно (або майже прямо пропорційно) до зміни об­сягу робіт. Вони розподіляються на кожний об'єкт витрат, із використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Базою розподілу можуть бути кількість годин пра­ці, заробітна плата, обсяг діяльності та прямі витрати.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат встановлює підприємство.

Наведемо приклад розподілу загальновиробничих витрат.

Вихідні дані для розрахунку подано в табл. 1.9.1.

13 — 4-1132

Розділ 9

Таблиця 1.9.1. Приклад розподілу загальновиробничих витрат

 

№ рядка	Вихідні дані	Величина
	База розподілу за нормальною потужністю — обсяг діяльності за нормальної потужності	10 000
	Загальновиробничі витрати за нормальної потужності, всього	70 000
	Змінні загальновиробничі витрати за нормальної потужності	50 000
	Постійні загальновиробничі витрати за нормальної потужності	20 000
	Змінні витрати на одиницю обсягу діяльності, рядок 3: рядок 1
	Постійні загальновиробничі витрати на одиницю обсягу діяльності (рядок 4: рядок 1)
	Фактичний обсяг діяльності за перший період	8 000
	Фактичний обсяг діяльності за другий період	10 500
	Фактичні загальновиробничі витрати за перший період	60 000
	Фактичні загальновиробничі витрати за другий період	72 500

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат подано в табл. 1.9.2.

Таблиця 1.9.2. Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

 

 

 

 

 

Види загальнови­робничих витрат	Методика розрахунку	Перший період	Другий період	Рахунок витрат
Фактичні змінні загальновироб­ничі витрати	Рядок 5 • рядок 7	40 000	X	23 "Вироб­ництво"
Рядок 5• рядок 8	X	52 500
Фактичні постійні загаль­новиробничі ви­трати, усього	Рядок 9 - рядок 5 • ря­док 7	20 000	X	X
Рядок 10 - рядок 5 • ря­док 8	X	20 000

Облік витрат виробництва

Закінчення табл. 1.9.2

 

 

 

3 них:
Постійні розподілені	Рядок 6 • рядок 7	16 000	X	23 "Вироб­ництво"
(рядок 6 • рядок 8), але не більш ніж (рядок 10 -- рядок 5 • рядок 8), тобто не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат	X	20 000