Відхаркувальні засоби прямої дії (муколітики), що сприяють розріджуванню

харкотиння (трипсин кристалічний, ацетилцистеїн, бромгексин, амброксол та ін.):

 

а) препарати протеолітичних ферментів (трипсин кристалічний, хімотрипсин),

 

а також нуклеаз (рибонуклеаза, дезоксирибонуклеаза);

 

б) синтетичні муколітики (ацетилцистеїн, карбоцистеїн, месна);

 

в) стимулятори синтезу сурфактанту (бромгексин, амброксол — лазолван);

 

г) замінники сурфактанту (альвеофакт, екзосурф) — призначають немовлятам при синдромі дисемінованого внутрішньо-судинного згортання.

 

До бронхосекреторних засобів рефлекторної дії належить трава термопсису, коріння алтеї лікарської, коріння китяток (рос. — истод), кореневище і коріння синюхи, трава фіалки триколірної та ін. Відхаркувальний ефект цих засобів пов'язаний з подразненням слизової оболонки шлунка, звідки пульси через чутливі шляхи потрапляють до ядер блукаючого нерва. Звідси збудження передається через еферентні волокна до залоз і гладких м'язів стінки бронхів, внаслідок чого посилюється секреція залоз, миготіння бронхіального епітелію і перистальтика бронхіол. В результаті харкотиння розріджується і прискорюється його виділення. Рідкий секрет, обволікаючи слизову оболонку, захищає її від подразнення, що сприяє згасанню запального процесу і кашлю.

 

Показання: бронхіт, бронхотрахеїт.

 

Побічна дія: у великих дозах — блювання (як блювотні засоби не використовуються, оскільки викликають тривалу нудоту і дуже подразнюють слизову оболонку шлунка).

 

До відхаркувальних засобів рефлекторної дії відносять також препарати: терпінгідрат, ефірні олії деяких рослин (плодів анісу, трави чебрецю, материнки звичайної, багна, коріння дев'ясилу, листя підбілу звичайного), препарат комплексної дії пертусин та ін. Калію йодид, амонію хлорид, натрію гідрогенкарбонат діють резорбтивно. Після приймання всередину виділяються бронхіальними залозами, стимулюють секрецію, розріджують харкотиння, а також активізують рухову функцію епітелію бронхіол.

 

Поряд з підвищенням секреції бронхіальних залоз ці засоби мають протимікробну дію, розширюють бронхи.

 

Натрію гідрогенкарбонат розплавляє муцин, а також полегшує виділення харкотиння при зміщенні його рН у лужний бік.

 

Показання: хронічний бронхіт.

 

Побічна дія: у випадках тривалого застосування препаратів йоду може розвинутись явище йодизму (нежить, слиновиділення, вугроподібний висип на шкірі). Побічні ефекти пов'язані з подразним впливом йоду в місцях виділення. У таких випадках препарат слід відмінити.

 

Протипоказання: гострі запальні процеси органів дихання, туберкульоз легень.

 

Ефірні олії і луги діють найефективніше у вигляді інгаляцій з водяною парою (наприклад, 2 % розчин натрію гідроген-карбонату з анісовою олією).

 

Відхаркувальні засоби прямої дії (муколітики) розріджують харкотиння, впливають на його фізичні та хімічні властивості. Протеолітичні ферменти (трипсин кристалічний, хімотрипсин, дезоксирибонуклеаза) розривають пептидні зв'язки білкових молекул. Через те вони мають неоднакову ефективність при різному складі харкотиння.

 

Ацетилцистеїн завдяки сульфгідрильним групам розриває дисульфідні зв'язки кислих глікозаміногліканів (мукополісахаридів) харкотиння, що викликає деполяризацію мукопротеїдів і зменшення в'язкості слизу.

 

Бромгексин та його похідна сполука амброксол нормалізують порушене співвідношення серозного та слизового компонентів бронхіального секрету. Препарати активізують секрецію слизових залоз і миготливого епітелію бронхів, сприяють видаленню слизового секрету, стимулюють синтез і секрецію суртафактанту.

 

Амброксол і бромгексин призначають у випадках густого, в'язкого, гнійного харкотиння.

 

При хронічному бронхіті, бронхоектазах, абсцесах легень, що зумовлені запаленням мікробного характеру, муколітики комбінують з протимікробними, а для кращого проникнення в патологічні вогнища - з бронхорозширювальними засобами.

 

Засоби, що застосовують у випадках бронхіальної обструкції.

Найчастішою причиною порушень дихання є брохообструктивний синдром, що виникає при спазмах, набряку бронхів, трансудації і обтурації просвіту бронхів в'язким секретом.

 

Для лікування хворих з бронхіальною обструкцією використовують такі/групи лікарських засобів.

 

1. Бронхорозширювальні засоби (бронхолітики):

 

а) В-адреноміметичні засоби (сальбутамол, фенотерол, тербуталін та ін.);

 

б) м-холіноблокатори (іпратропію бромід, атропіну сульфат);

 

в) міотропні засоби (еуфілін);

 

2. Протиалергічні, десенсибілізуючі засоби (кромолін-натрій, кетотифен, беклометазону дипропіонат та ін.).

 

3. Відхаркувальні(амброксол).

 

При інфекційно-алергічній формі бронхіальної астми для санації вогнищ інфекції, що викликають сенсибілізацію організму і сприяють розвитку бронхообструк-тивного синдрому, використовують протимікробні засоби (антибіотики, сульфаніламідні препарати, похідні нітрофурану, тощо.