Склад повітря. Механізм обміну газів під час дихання.

Газообмін між повітрям, що вдихається, та альвеолярним, між альвео­лярним повітрям і кров'ю залежить від складу газів у названих середови­щах (табл. 7).

Яким же чином відбувається обмін киснем і вуглекислим газом між повітрям альвеол і повітрям, що вдихається?

Це питання має не лише тео­ретичне, але й практичне значення, тому що в клінічних умовах нерідко зустрічається зміна умов дихання (набряк слизової оболонки, спазм бронхів на тлі астми тощо), яка призводить до зміни глибини дихання і частоти дихальних рухів.

У період вдиху повітря струменем доходить лише до 17-ї генерації бронхіол. Починаючи від них до струменевого надходження повітря приєднується дифузійний спосіб обміну кисню і вуглекислого газу.

Під час дифузії рушійною силою газообміну є різниця парціальних тисків газів між повітроносними шляхами та альвеолами. Унаслідок цього кисень дифун­дує до альвеол, а в протилежному напрямку надходить вуглекислий газ.

Форсування дихання супроводжується підвищенням початкової швид­кості руху струменя повітря і подовженням конвекційного потоку до 19-ї генерації бронхіол. У зв'язку із цим 17-19-та генерації бронхіол називають­ся перехідною зоною. Але звичайне форсування дихання супроводжується збільшенням його частоти. Це, природно, залишає менше часу для кон­векції. Істотно змінюються умови газообміну між атмосферним повітрям і альвеолярною сумішшю газів і в разі зниження амплітуди дихання.

Швидкість дифузії газів невелика, але у зв'язку з малою відстанню цілком достатня для газообміну. До того ж невелика швидкість дифузії є однією з умов підтримання співвідношення газів у складі альвеолярної суміші незалежно від фаз дихання: вдиху - видиху.

У нормі це співвідно­шення підтримується досить точно відповідною глибиною і частотою ди­хальних рухів. Форсування, так само як і припинення дихання, порушує його. Це впливає на газообмін між альвеолами і кров'ю, в результаті чого змінюється газовий склад крові, що відтікає від легень. У свою чергу, градієнт парціальних тисків між повітрям бронхіол та альвеол забезпечує постійний газообмін незалежно від фаз дихання.

Якщо альвеолярний тиск усюди однаковий, то кров`яний зростає в легенях зверху вниз.

На верхівках - фактично альвеолярний мерт­вий простір.

Середня частина легень - артеріальний тиск перевищує альвеолярний - зо­на дихання, обміну. Тому тут капіляри розширені - венозне скидання.

В нижніх відділах легень - внаслідок інтерстиціального здавлювання - різке зменшення кровообігу. При зміні положення тіла принципи не зміню­ються, змінюється кількість.

4. КРИВА ДИСОЦІАЦІЇ ГЕМОГЛОБІНУ.

Кисень, що надходить у кров, спочатку розчиняється у плазмі, а потім за градієнтом парціального тиску проникає через мембрану еритроцита і роз­чиняється у його цитоплазмі.

Транспорт 02 кров'ю здійснюєтьсяу двох формах: