Визначення загальної твердості води

До 100 мл досліджуваної води, відміряної мірною колбою в конічну колбу на 250 мл, додають 5 мл амоніачного буферного розчину (NH₄OH+NH₄Cl)^* та 6-7 крапель розчину індикатора еріохрому чорного Т.

Цей розчин повільно титрують 0,05н. розчином трилону Б до зміни забарвлення на синє. Це свідчить про те, що всі йони Са²⁺ та Mg²⁺ зв’язані трилоном Б.

Загальну твердість води визначають за формулою

(ммоль-екв/л),

де V – об’єм розчину трилону Б, який витрачений на титрування досліджуваної води, мл; Сн. – молярна концентрація еквівалента (нормальна концентрація) розчину трилону Б; - об’єм досліджуваної води, мл.

Результати трьох дослідів внести в таблицю:

№ з.п.	, мл	V_ТБ, мл	Сн.ТБ



Сер.

* Приготування амоніачного буферного розчину. До 2 г амоній хлориду додають 100 мл 20%-ного розчину амоніаку і доводять об’єм розчину до 1 л.

Визначення кальцієвої та магнієвої твердості

Після визначення загальної твердості комплексонометричним методом осаджують йони Кальцію у вигляді кальцій оксалату СаС₂О₄:

а згодом у фільтраті визначають магнієву твердість. Кальцієву твердість визначають, як різницю між загальною і магнієвою твердістю.

Хід визначення

До 100 мл досліджуваної води, відміряної мірною колбою в конічну колбу ємністю 250 мл, додають 1 мл спеціального буферного розчину^* і 10-15 мл 5%-ного розчину амоній оксалату. При цьому випадає осад кальцій оксалату СаС₂О₄, який відфільтровують через щільний фільтр. Осад на фільтрі промивають 2 рази невеликою кількістю холодної дистильованої води. Промивні води приєднують до фільтрату і визначають твердість: до розчину додають 5 мл амоніачного буферного розчину, 6-7 крапель розчину індикатора еріохрому чорного Т і титрують 0,05н. розчином трилону Б.

Магнієву твердість розраховують за формулою

(ммоль-екв/л),

де V – об’єм розчину трилону Б, який витрачений на титрування, мл; - об’єм досліджуваної води; С_Н – молярна концентрація еквівалента (нормальна концентрація) трилону Б.

Кальцієву твердість обчислюють за формулою