Визначення температури води.

Температуру води визначають у відібраній пробі або безпосередньо у водоймі.

Для визначення температури застосовують термометр з ціною поділки 0,1⁰. Термометр витримують у воді не менше 5 хвилин і визначають температуру з точністю до 0,1⁰.

Вимоги до температури для коропових господарств – не більше 28⁰С, для форелевих – не більше 20⁰С (див. додаток, табл.2).

2.Визначення запаху і смаку води.

Досліджуваною водою наповнюють 2/3 об’єму широкогорлої колби ємністю 150-250 мл, накривають часовим склом і струшують обертовими рухами. Потім відкривають колбу і визначають запах. Оцінюють запах спочатку при температурі 20⁰С, а потім при нагріванні до температури 60^-С. Воду нагрівають в колбі, закритій часовим склом.

Смак і присмак визначають також органолептично. Інтенсивність запаху і смаку оцінюють за п’ятибальною шкалою.

 

3. Визначення зважених речовин.

Певний об'єм досліджуваної води (200-500 мл) фільтрують через висушений при температурі 105⁰С і попередньо зважений паперовий (або скляний №2) фільтр. Промивають осад на фільтрі невеликою кількістю дистильованої води і переносять фільтр з осадом в попередньо прожарений і зважений тигель. Висушують при температурі 105⁰С, охолоджують в ексикаторі і зважують.

Вміст грубодисперсних домішок в досліджуваній воді визначають за формулою

, мг/л,

де m₀ – початкова маса фільтра, мг; m₁ – маса фільтра з відфільтрованим осадом, мг; V – об‘єм води, взятої для визначення, мл.

4. Визначення прозорості води.

Досліджувану воду наливають в циліндр з прозорим дном, що має внизу краник (рис.1). Циліндр встановлюють на висоті 4 см над шрифтом і через краника зливають воду доти, доки можна буде прочитати окремі слова тексту.

Рис.1. Циліндр для визначення прозорості води

 

 

5. Визначення колірності води.

Визначення колірності води проводять в циліндрах для колориметрування (з поділками від 1 до 100 мл і краниками, рис.2) або безпосередньо по шкалі колірності.

В один з циліндрів наливають досліджувану воду (відфільтровану) до верхньої поділки; в другий – стандартний розчин з відомою колірністю. Циліндри встановлюють на білу пластинку і відливають стандартний розчин доти, доки кольори розчинів в обох циліндрах не зрівняються (при розгляданні зверху).

Рис.2. Циліндр для колориметрування

 

 

Колірність обчислюють в градусах за формулою

де К_СТ. – колірність стандартного розчину, град.; h_СТ. – висота стовпа стандартного розчину; h_ДОСЛ. - висота стовпа досліджуваної води, см.

Запитання для самоконтролю

1. Які існують вимоги до температури питної води та води для коропових та форелевих господарств?

2. Які є методи визначення колірності природних вод, які одиниці її вимірювання? Які існують вимоги щодо колірності води для коропових та форелевих господарств?

3. Які є методи визначення каламутності природних вод, які одиниці її вимірювання? Які існують вимоги щодо каламутності води для коропових та форелевих господарств?

4. Які існують методи визначення запаху і смаку природних вод, які одиниці їх вимірювання? Які вимоги щодо запаху і смаку питної води та води для форелевих та коропових господарств?

5. Як визначають прозорість води? Які є вимоги щодо прозорості води для форелевих та коропових господарств?

6. Колірність води за платино-кобальтовою шкалою дорівнює 40⁰. Чи придатна така вода для коропових ставів?

7. Прозорість води в короповому ставі становить 0,5м. Чи добре себе почуває короп за таких умов?

8. Температура води в короповому ставі - 30⁰. Як така температура впливає на коропа?

9. Колірність води за платино-кобальтовою шкалою - 60⁰. Чи придатна така вода для вирощування форелі?

10. Чи може мати вода в рибоводному ставі запах та смак?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2.