Основні риси соціально-політичного й економічного розвитку держав Індокитаю в ост.XIX – поч. XX ст.

Індокитай-це терит теперішніх держав Вєтнаму,Лаосу,Камбоджі,Таїланду(до1939 р - Сіам).На поч..19ст у Вєтнамі,як і в інших країнах Індокитаю пан феодалізм.В окремих районах півострова найбільш відсталі племена жили в общино-род ладі.Вєтн феод держава прийняла форму абсолютиської монархії,яка спирал на бюрократ апарат.Цей апарат скл з числених чиновни ків,які одерж платню і були підпор.імператорові.Свою назву Вєтнам країна отрим. в 1804р.тоді ж її столицею стала місто Гуе.Соц.основою держави були приватні землевласники-поміщики,які частк. Здійсн.адміністр.владу на місцях.Найпоширенішою формою експлуатації селянства була кабальна оренда поміщиц.земель і земель селянс верхівки. Для підтрим влади поміщиків і придуш селянства утрим.сильна озброєна армія.Поч.швидко розвиватись гірнобудівна промисловість,став формуватись внутрішній ринок,товарно-грошові відносини проникли в сферу виробництва.На держ. І приват. Мануфактурах для видобутку міді,заліза,срібла,цинку поч. застос. Наймана праця.У містах поч. виникати самоуправління,купці,власники мануфактур дістали податкові пільги.В галузі металург.вироб.,мореплавстві,медицині активно сприйм досягнення європейс держав.На серед.19ст у Вєтнамі скл передумови до капіталістичного укладу,але агресія європ колоніал загарбн перервала цей процес,загальмувала екон і культ розвиток країни. ЛАОС - замість єдиної централіз держави на тер.Лаосуутвор ряд князівств,які прагн до політ самостійності. Найбільше з них Вєнтяну у 1826р. вступ у війну з Сіамом,але зазн.поразки.На поч.2 пол 19ст. Лаос став об’єктом колоніал. політикиФранції,яка підступ з пд.. і сх..,та Англії. КАМБОДЖА протягом багатьох десятиріч залиш роздрібленою,її ослабл міжусобиці.в країні була відсутня сувора система успадкування престолу.Через це Камбоджа визн сюзеренітет Вєтнаму і Сіаму,Єякі боролися за свій вплив там.У 1841р. королем став Анг Дуонг,який зроб спробу звільнитись ві подвійного сюзеренітету і поверн загарбан землі.Він спираючись на патріот рух в країні вигнав іноземн агентів.Він зменш податки,скас част боргів.У 1863р франц протекторіат над Камбоджею. СІАМ. На чолі Сіаму стояла корол рідня,яка корист привілегіями.Вел вплив на держ справи мав жрецький стан буддійського культу,якому належ. Монополія на освіту.Осн експлуат класом було селянство і раби.Крім осн народності таї,у вел містах знач част стан китайці,що займ торгівлею і ремеслом.Сер 19 ст –боротьба між Англією і Франц за поділ Сіаму.В ост чверті були пров реформи.пров будів роботи-проклад залізниць,організ поштов зв’язку,ств іригац. Споруд.Держ апарат переб за європ зразком.1872-скасув рабства.Основа сіамс екон культура рису.У 1858 Франція поч. завой Вєтнаму. Вєтнам,Камбоджа і Лаос,завойован колоніз і були обєдн в Індокитайський союз,на чолі якого стояв фр.генерал-губернатор.Було ств 2 порадчі органи – Вищу раду і Раду оборони.Колон Жителі були позбавл свободи слова,зборів,друку.Колоніз перетв Індокитай в країну рисової монокультури.

87.Завершення завоювання Індонезії голландськими колонізаторами.Сутність «етичного» курсу. Національно-визвольний рух в ост. Третині XIX – поч. XX ст.

На рубежі XIX і XX ст. були завойовані райони Індонезії на Суматрі, Новій Гвінеї та ін..На п Суматри колись сильн султанат Аче виявив до 70-х років XIX ст. у стані занепаду. Разом з скороч. торгівлі і втратою багатьох васал територ, які були захопл голланд, влада султана ослабла. Спадкові правителі округів, вожді племен і мусульм. духовенство посилюв. і відмов підкор централ владі. Це створ сприятл умови для голланд колон агресії. нав'язане Англією (у 1824 р.) Голландії угоду передбач збереж незалежності Аче.До останї третини XIX позиція Англії змінилася. Індонезія стала приверт до себе увагу інших європ держав і США, виникл небезпека захопл Аче конкурентами Англії. З цих причин вона була вже зацікавленої, щоб тут, на порозі її володінь в Малайї та Бірмі, панув. Голланд. З ініціативи Англ були розпоч переговори, що заверш в 1870 р. підписан Суматранського трактату. Колишні заперечення проти експансії Голландії в Аче були зняті, а підданим Англії були надані рівні з голландцями можливості участі в торгівлі на Суматрі.Заручив англ підтримк Голланд Приступ до підпорядк султанату. Вона розраховувала домогтися цього без війни. Проте спроба змусити Аче визнати голландська суверенітет зустріла відсіч. Аче готова була піти на прийн протекторату іншої держави, зокрем Туреччини, Італії, США. Америк консул в запроп султанові Аче укласти договір.через це розпоч. Загарбн.війна проти Аче. Розпочата в 1873 р. ачехская війна була трив. і кровопролитною. Більше 30 років голландські війська підкоряли князівство.Після захопл столиці та офіц. Оголош про при'єдн Аче (у 1874 р.) розгорн героїчн народ опір. До 1904 р. голландс панув було визнано феодально-племінної верхівкою. Але на схід узбережжі Суматри спротив тривав до 1909-1910 рр.., А окремі партиз загони вели бої до 1913 р.На сході Індонезії в кінці XIX ст. розгорнулася боротьба за найбільший острів Нову Гвінею. Голландія встигла підпор. собі його зах част (Західний Іріан). На півн-схід райони Нової Гвінеї пош експансія Німечч. Це викл загострення протиріч між Німеччиною, Голландією і Ан глією- наслідок цього розділ Нової Гвінеї. Зах за Голландією, півн-схід перетв на герман. колонію, півден-сх до Англії.Своєрідна політика «відкритих дверей» перетворІндонезію в поле діяльності декількох імперіаліст. держав.в Голландії були прийн закони, що полегш створ на Яві приват капіталіст плантацій. Значні площі були здані в оренду європ. плантаторам.У Індонезіі стався перехід від колоніальн експлуатації до монополіст капіталізму. Відб.зростанню в країні товарно-грошових відносин. Проте умови для підприємницької діяльності індонезійської буржуазії були вкрай несприятлив.. Яванці були власниками лише невел підприєм. мануфактурн типу.«Етичний курс» - був поклик. Пом’якшити суперечності між індонез. Народом і голанд.імпералізмом,щоб зміцн.панув.Голланд і підірвати нарост. Визвол руху.Про реальне значення етичного курсу в галузі освіти свідч.той факт,що в1910-1914рр неповні середні школи євро пейс типу закінч 8 індонезійців,а повні 4.В галуззі управл дурж етичн курс привів до збільшення колоніал апарату.Відб виступи проти пригнобл жінок та їх безправності,була вимога вільного доступу до освіти.Вибухи селян ств.передумови для зародж нац. рухуУ травні 1908 учні медичної школи створ першу націон організ - «Висока мета». Її чисел досягл 10 тис. чоловік. У 1912 р. був засн «Союз ісламу» вел вплив у широких нар масах.поч. націон. пробудження Індонезії.Носіями руху є, 1 народні маси на Яві, серед яких прокин націоналіст рух під прапором ісламу. 2 капіталізм створив місцеву інтелігенцію з акліматиз. європейців, які стоять за незалежність голландської Індії. 3.значне китай населен на Яві та інших островах перенесло револ рух зі своєї батьківщини. 88.Індія напередодні і в роки першої світової війни. 1905-1908рр революційне піднесення в період пробудження Азії. У 1911 р. брит уряд переглян закон про розділ Бенгалії. Західна і східна част Бенгалії воз'єдналися. Незважаючи на поразку, революц виступи народів Індії на поч XX в. свідч про настан нової епохи. Народи Індії пробудил до свідомої боротьби за свободу.Британська Індія вступ в Першу світ.війну одночасн з Великобр,яка оголос війну Німеч. 4 серпня 1914. Інд війська брали участь у бойових діях в Європі, Середземномор'ї, Африці і на Близькому Сході. В ході війни в Індії було мобіліз1440437 осіб, близ 1000000 індійс військовослужбовц були відправл за межі Британс Індії.Індійс.армія воювала проти нім військ на Зах. фронті, у Сх Африці. Також індійські війська брали активну участь в бойових діях в Єгипті і в Месопотамії проти військ Осм імп.В 1914 армія Британс Індії була най чисел добровільної армією в світі.Хоча військові дії не торкн безпосередньо Індію, світ війна справила вел вплив на її розвиток. Індія стала основн колоніальним тилом Англії.Військову політБританії активно підтрим інд буржуазія. Війна обіцяла їм вел матер вигоди. Всі інд війська, що діяли на фронтах, билися і фінанс за рахунок населен Індії.У деяких районах в армію забир всіх працездатних чол. у сім'ї. Голодуюча Індія постач зерно англ армії, що знаход в Азії та Африці. У роки війни посил.політ. репресії та терор брит. Колон. властей. У 1915 р. був введен. «Закон про оборону Індії», що надав владі необмежені поліцейські повноваження. Тисячі людей потр.у в'язниці без суду і слідства. Війна дала новий поштовх розвитку індій. промисловості. Інд фабр отрим замовлення на поставку взуття, обмундирування, спорядження. У 1915 р. були введені 5-% мита на всі товари, що ввозяться до Індії, а в 1917 р. мита на бавовняні тканини були підняті до 7,5%.значно виросла за час війни текстильна промисл.. Збільш. продукція легкої та харчової промисл. Значно розшир. металообробні заводи,виник.нові металургійні підприє.. Англ монополії і вел інд буржуазія нажив на війні, отрим колосал прибутки. Найважл наслідком розвитку інд промисл було зростання робітн класу. Війна несла незліченні лиха і страждання народним масам Індії. Політи. становище в країні ставало все більш напруженим, відбув. ряд виступів народ.мас. нац буржуазія зміцнює свою партію - Індійський національний конгрес. Надаючи важливого значення пропаганді в широких масах вимоги національної незалежності Індії.У період війни вел. вплив у різних шарах інд сусп мав видатн політ. діяч Індії Мохандас Карамчанд Ганді, який закликав боротися за самостійність Індії методами ненасильства. У серпні 1917 р. воно опубл декларацію міністра у справах Індії в якій Індії була обіцяна конституція за зразком конституцій брит домініонів. У заяві вказувал, що реформи будуть провод.Ця заява на час заспок. інд буржуазію.Але невдоволення нар мас продовж наростати. 1917 р. велик економ страйк. Розгорт селянські виступи. пішло в минуле той час, коли колонізатори могли себе почувати в Індії більш-менш спокійно і міцно.