Закарпаття у складі Угорського королівства 14-16 століття.

Період з середини 13 ст. до початку 16 ст. характеризується завершеням феодалізації,зміцнення угорських панівних класів у Закарпатті.Цей період називається розвинутим феодалізмом. На формування нових процесів у внутрішній і зовнішній політиці Угорщини значно вплинула монголо-татарська навала.Руйнівні наслідки довго давали про себе знати.Проте феодали та угорський король не тільки швидко поновили свою владу в Закарпатті,але й домоглися її зміцнення..Зростали володання феодалів,відбудовувалися старі міста.Основним джерелом зростання великого феодального князівства в Закарпатті є роздавання королями земель своїм родичам,служилій знаті.У Закарпатті в 14-15 ст. таким чином с формувалися маєтки феодальних родів,яким належали практично усі багатства.Зростали також багатства доміній. Найбільшою з них була Ужанська домінія, маєтки якої простягалися від Тиси до Карпатського хребта.Зростали також церковно-монастирське землеволодіння.Серед православних монастирів найбільші маєтки мали Мукачівський,Грушівський.У 15 ст. угорські королі видали ряд законів,які обмежували розміри церковно-монастирського земляволодіння.Феодали,дворяни мали всю владу.Король підписав указ проте,що дворяни можуть збирати із селян.Це значно піднесло роль дворянства.Тваринництво в Закарпатті в 14-15ст. мало повсюдне поширення,але найбільше в гірських районах.Через захоплення пасовищ і дубових лісів,часто вибухали між феодалами!Важливу роль набувало також лісництво.Феодали продавали лісову продукції і мали на цьому не малі гроші.Глибокі соціальні зміни сталися на селі.Якщо в 12 ст.-першій половині 13ст.на селах існували різні соціальні групи,що знаходилися в різних форма залежності,то протягом 14 ст. –на початку 16 ст. поглибився процес зближення груп і формування єдиного класу феодального залежного селянства-йобагіонів.До середини 13ст. йобангіон означав «кращий»-вільну сільську людину,а в 14-15 ст. вони пертворилися в залежних.Спочатку вони ще користувалися правом переходу,але дедалі феодали домагалися повного прикріплення їх до маєтку.Угорські королі запровадили з кінця 14 ст.пряме оподаткування селян. Причому податки,які безупинно зростали,збиралися феодалами,і частина грошей,без сумніву,осідала в їх кишенях.Якщо данина в кінці 14 ст. становила 21 динар,то в середині 15 ст. зросла до 106 динар,і лягла важким тягарем на плечі селян.Почався розиток міст.Появилися ремесла і торгівля.Стоворювалася великі спеціалізавона ярмарки в містах і селах.Іноземні купці завозили на Закарпаття металеві вироби,шовкові тканини,щолоті вироби.Великої шкоди торгівлі завдавали банди грабіжників.І все ж незважаючи на це,ролб Закарпаття в розвитку торгівлі всередині Центральної Європи в 14-15 ст. значно зросла.Плсилення гніту селян,обмеження,а потім і заборона переходів,розорення податками та зростаючими повинностями міщан,особливо бідноти,національно-політичний гніт угорських феодалів і католицькаго духовенства викликали обурення народних мас.Джерел з історії класової та національної боротьби дуже мало.Хвиля анти феодальних рухів припадає на першу половину 15 ст.На південній райони Угочанського і особливо Мараморського комітатів значний вплив мало велике н7ародне повтання в Трансільванії.Та навесні 1438 року феодали обєдналися і придушили повстання.В15-16 ст,ситуація ще більше ускладнилася за правління Владислава 2.Він надав всі права феодалам,щодо селян.Найбуль повстання охпило всю Угорщину,втому числі і значну територію Закарпаття.ЇЇ очолов знатний селяни--Дьєрдь Дожа.Вже навесні 1514р в куруцької армії нараховувалося35-40 тисяч чоловік.,а влітку вже-100.У цих умовах куруци повернули зброю протит магнатів.В ньому брали учусть населення різної національності.Повстання висунуло вимого знищення кріпацтва,релігійного і національного гніту,рівного розподілу земель.Для боротьби проти повстанців всі феодальна реакція Угорщини.У липні-серпні 1514 року король і феодали відновили свою владу.Настали тяжкі дні розправи:карателі спалювали села і міста,вбивали учасників повстання та їх родини.Трупи селян тисячями лежали на вулицях,Д.Дожею живим смажили на розжареному троні.У жовтні 1514р. король Угорщини зібрав сейм,на якому було схвалено ряд заходів,що посилювали владу феодалів над селянами.За жорстокістю сейм було названо "диким".Сейм зобувязував знищит всіх повстанців.Селянам заборонено було мати зброю.Їх всіх закріпачувалиНезважаючи на поразку,повстання 1514р мало велика історичне значення.Жорстока розправа у 1514р стала прологом для катасрофи 1526р,уоли в Угорщині почали панувати турки-османи.1526р вплинув і на становище в Закарпаття.