Доаудиторна самостійна робота

Практичне заняття № 17

Тема: М'язові тканини.

Актуальність теми:

М’язові тканини спеціалізовані для процесів скорочення в організмі, вони побудовані з елементів, здатних до скорочення та виконують усю сукупність рухових процесів всередині організму – роботу міокарда, циркуляцію крові, дихальні рухи, тонус судин та полих внутрішніх органів, перистальтику та функцію сфінктерів, сечовипускання, пологи, а також переміщення організму або його частин у просторі. М’язова тканина містить багато глікогену, який бере участь у тканинному диханні. Порушення гістофізіології м’язових тканин є причиною багатьох захворювань різних органів та систем, а тому вимагає всебічного вивчення цього різновиду тканин майбутніми лікарями.

Кількість годин: 2.

Місце проведення: навчальна аудиторія.

Базовий рівень знань та вмінь

1. Поняття про скелетні тканини. Загальна міологія: скелетні і гладкі м’язи (кафедра анатомії людини).

Навчальна мета:

Студент повинензнати загальну морфофункціональну характеристику м’язової тканини та її видів, класифікацію, ембріогенез, гістологічну будову та функції м’язової тканини, її вікові зміни та регенерацію.

Студент повинен уміти визначати ембріональні зачатки, з яких розвивається м’язова тканина, ідентифікувати у мікропрепаратах види м’язових тканин та їх структурні елементи, пояснювати особливості їх мікроскопічної будови та механізми скорочення м'язового волокна.

 

Виховна мета:

Навчити студента уважності та послідовності при роботі з наочним матеріалом, відповідального ставлення до роботи, що виконує, виховання прагнення до поглиблення знань та професійного самовдосконалення.

Міждисциплінарна інтеграція

№	Дисципліна	Знати	Уміти
1.	Нормальна анатомія людини.	Будову м’язової системи, групи м’язів.	Визначити вид м’яза, прикріплення, пояснювати функцію, проекцію на скелет та поверхню тіла
2.	Нормальна фізіологія.	Механізми м’язового скорочення.	Пояснити фізіологічні механізми м’язового скорочення.
3.	Медична хімія.	Хімічний склад м’язової тканини.	Пояснити біохімічну специфіку функцій м’язової тканини у нормі та при патології.
4.	Патоморфологія.	Патологічні зміни м’язової тканини при різних патологічних станах та захворюваннях.	Пояснити механізм розвитку різних патологічних змін м’язової тканини при різних патологічних станах та захворюваннях.
5.	Патофізіологія.	Механізми порушення функцій м’язової тканини при різних патологічних станах та захворюваннях та розвитку їх клінічних проявів.	Пояснити механізм розвитку захворювань м’язової тканини та їх ускладнень.
6.	Фармакологія з рецептурою.	Механізм дії, показання та протипоказання до застосування засобів, що впливають на м’язову тканину.	Обирати препарати, що впливають на м’язову тканину, та виписувати рецепти.
7.	Клінічні дисципліни.	Етіопатогенез, клініку, діагностику, методи лікування та принципи профілактики захворювань із ураженням м′язової тканини.	Провести обстеження м′язової системи хворого, виявляти клінічні симптоми та зміни даних додаткових методів обстеження, сформулювати та обґрунтувати клінічний діагноз, призначити лікування при різній патології м′язової системи.

Зміст теми

Загальна морфофункціональна характеристика м'язових тканин, генетична та морфологічна класифікації.

Непосмугована м'язова тканина мезенхімного походження. Гістогенез, будова, морфофункціональна та гістохімічна характеристика.

Міоцит. Організація скорочувального апарату. Регенерація непосмугованої м'язової тканини. Непосмуговані м'язові тканини епідермального та нейрального походження.

Посмугована скелетна м'язова тканина (соматичного типу). Локалізація, гістогенез, функціональні особливості. М'язове волокно як структурно-функціональна одиниця тканини. Будова м'язового волокна. Міосателітоцити. Саркоплазматична сітка. Т-система. Типи м'язових волокон, зв'язок між збудженням та скороченням м'язових волокон. М'яз як орган. Міон. Ендомізій, перимізій, епімізій. Регенерація скелетної м'язової тканини.

Серцева м'язова тканина (целомічного типу).

Методичне забезпечення заняття:

1. Таблиці: М'язова тканина.

2. Електронні мікрофотографії.

3. Мікропрепарати.

4. Атласи з гістології, цитології та ембріології.

Доаудиторна самостійна робота

Основна література:

 

1. Гістологія людини. О. Д. Луцик, А Й. Іванова, К.С. Кабак, Ю. Б. Чайковський. Київ: Книга плюс, 2010. – С. 273-289.

2. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак. Львів: Мир, 2003.- С.282-299.

3. Гістологія людини. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак. Львів: Мир, 1992.-205-218.

4. Ультраструктура основних компонентів органів систем організму. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – С.24-36.

5. Конспект лекції.

Додаткова література:

 

1. Улумбеков Э.Ф., Чельшева Ю.А. Гистология, эмбриология. Цитология / Э.Ф. Улумбеков, Ю.А. Чельшева – М.: ГЕОТАР. – Медиа, 2001. – С.266-283.

2. Р.К. Данилов. Гистология. Эмбриология. Цитология.: Учебник для студентов медицинских вузов. – М.: ООО «Медицинское информационное агенство». – 2006. – С. 308-322.

3. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Ю.И. Афанасьева, Н.А. Юриной. – М.: Медицина. – 2001. – С.476-504.

4. 5. И. В. Алмазов, Л. С. Сутулов. Атлас по гистологии и эмбриологии. М.:Медицина. – 1976. – С. 128-148.