За необхідності організації визначають через механізм облікової політики
специфіку формування своїх активів — основних засобів, нематеріальних акти-вів тощо чи процесів — капітальних ремонтів, модернізації, формування собівартості та ін.
Таким чином, облікова політика організації є унікальним засобом, за до-помогою якого:
по-перше, здійснюється процес реальної лібералізації системи бухгалтерського обліку;
по-друге, — вдосконалення нормативної системи бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності;
по-третє, усуваються протиріччя законодавства.
Стосовно ж змісту облікового наказу, який розглядається, то за конкретизації на підприємстві доцільно враховувати зауваження, відносно того, що облікова політика мусить забезпечити:
• незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна. Зміна методології обліку на наступний рік має передбачатись у примітках до річної фінансової звітності;
• повноту відображення в обліку за звітний період (місяць, квартал, рік) усіх господарських операцій, що були проведені за цей час, та результатів інвентаризації майна і зобов'язань;
• правильність віднесення доходів і витрат до відповідних звітних періодів, незалежно від часу надходження доходів та оплати витрат, якщо інше не встановлене чинним законодавством;
• розмежування в обліку поточних витрат на виробництво та капітальних інвестицій;
• тотожність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Оскільки ж складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, які використовують для первинного відображення господарських операцій, а також облікових регістрів, що необхідні для
накопичення і систематизації інформації, то він повинен бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про облікову політику і може містити:
• робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що охоплює синтетичні та аналітичні рахунки, що необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності та повноти обліку й звітності;
• форми первинних облікових документів, що застосовують для оформлення фактів господарської діяльності, за якими не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;
• порядок проведення інвентаризації активів та зобов'язань;
• методи оцінки активів зобов'язань;
• правила документообігу і технологію обробки облікової інформації;
• порядок контролю за господарськими операціями;
• інші рішення, які необхідні для організації бухгалтерського обліку. Саме останнє й зумовлює те, що облікова політика є сукупністю
конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил, а тому й основні положення облікової політики фіксуються в наказі керівника підприємства, що передбачає наступні розділи:
1. Методологічні принципи та порядок ведення бухгалтерського обліку;
2. Організація роботи облікового апарату;
3. Технічна організація обліку;
4. Організація бухгалтерського обліку;
У першому розділі наказу визначають способи ведення бухгалтерського обліку, які суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами бухгалтерської звітності.
До них відносять:
• оцінку запасів, товарів, незавершеного виробництва і готової продукції;
• кількість і дата проведення інвентаризації;
• методи амортизації основних засобів;
• методи амортизації нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів;
• інші способи, що відповідають вимогам суттєвості;
• визнання доходів і витрат від реалізації продукції, товарів, робіт і
послуг;
• варіанти ведення обліку витрат виробництва, позаяк його можна здійснювати:
• за елементами витрат (витрати на оплату праці, матеріальні витрати, амортизація тощо);
• за видами продукції (робіт, послуг);
• в розрізі виробничих або інших підрозділів;
• з використанням рахунків класу 8 чи без їх використання.
Другий розділ наказу, на думку цих авторів, має встановлювати структуру облікового апарату та обов'язки окремих працівників бухгалтерії. Визначальним для встановлення структури облікового апарату є обсяг облікових робіт.
Досить тісно зі структурою облікового апарату переплітається і розподіл обов'язків між конкретними обліковими працівниками. Це є важливою частиною організації облікового процесу на підприємстві, яка є у віданні головного бухгалтера. Під його безпосереднім керівництвом для конкретних облікових працівників розробляють посадові інструкції, якими визначається коло їхніх службових обов'язків.
Третій розділ наказу забезпечує технічну організацію обліку на підприємстві. Виходячи з конкретних умов діяльності підприємства, обсягу облікової інформації, наявності кваліфікованих облікових кадрів, визначають рівень механізації та автоматизації обліку.
У четвертому розділі наказу затверджують:
• форму організації бухгалтерського обліку;
• форму ведення бухгалтерського обліку;
• форму внутрішньогосподарського обліку;
• правила документообігу й технології обробки облікової інформації;
• обов'язки головного бухгалтера.
Таким чином, методика формування облікової політики підприємства передбачає принаймні низку додатків до основного наказу, яким вона встановлюється. При цьому такі додатки не обов'язково треба розробляти самостійно, що називається «з чистого аркуша», оскільки у більшості випадків мова йде про типові нормативно-правові документи, як-от: інструкцію із застосування Плану рахунків, інструкція з проведення інвентаризації, певне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку тощо. Але й обмежуватись лише прикладенням таких методичних матеріалів до наказу про облікову політику не слід, бо вони здебільшого надто абстраговані, аби відображати конкретні особливості їх застосування на тому чи іншому підприємстві.
Наприклад, інструкція до Плану рахунків бухгалтерського обліку не містить визначень економічного змісту господарських операцій, які мають відображатись за відповідною кореспонденцією рахунків. Тому навіть у випадках, коли на підприємстві робочий План рахунків повністю збігатиметься із затвердженим типовим (підкреслимо, що цього бути не може, якщо облікова політика формується на підприємстві не формально, бо галузеві та інші особливості діяльності кожного суб'єкта господарювання зумовлюють певні розбіжності щодо загального Плану рахунків, незалежно від того, скорочений він чи повний), без визначення конкретних тлумачень кожної операції, яка відображається на рахунках за певною кореспонденцією, не обійтись. Отож, як додаток до наказу про облікову політику підприємства треба мати принаймні зміст типових господарських операцій за кожним синтетичним рахунком.
Звісно, тут теж не потрібно «винаходити велосипед», бо після затвердження Міністерством фінансів України теперішнього Плану рахунків різними авторами видано низку посібників, у яких тією чи іншою мірою викладено зміст типових господарських операцій, причому за
взаємопов'язаними рахунками, що є особливо суттєвим з огляду на комплексний зміст багатьох із них.
Але, не зважаючи на те, що окремі видання опубліковані під заманливими назвами, приміром, енциклопедій чи наскрізних блоків бухгалтерських прове-день, вони все ж таки можуть слугувати лише орієнтиром. Для неформального здійснення облікової політики на кожному підприємстві такі методичні матеріали треба конкретизувати з урахуванням особливостей власної діяльності, а тому постійно доповнювати не тільки з огляду на періодичні зміни нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку, але й тому, що на практиці нерідко виникають нетипові події — факти господарського життя, які все - таки треба відобразити в певній кореспонденції рахунків. Отож усі такі випадки варто сформулювати як доповнення до — у даному разі — відповідного додатка до наказу про облікову політику.
Окрім того, наказ про облікову політику, як зазначають ці ж автори, є од-ним із перших документів, які використовує податкова інспекція, аудиторські фірми та інші відповідні служби під час перевірки діяльності підприємства. За відсутності належним чином оформленого та затвердженого наказу про облікову політику контролюючий орган може визнати недостовірним баланс. Відповідальність же за організацію бухгалтерського обліку та облікової політики на підприємстві покладають на власника. Коли підприємством управляє найманий управлінець (менеджер), власнику необхідно делегувати керівнику свої повноваження (загальними зборами, наказом власника тощо). Лише в такому разі юридична сила наказу не викликає сумнівів.
У преамбулі наказу про облікову політику, як підкреслюють цитовані автори, доцільно наводити основні відомості щодо підприємства: форму власності, організаційно-правову форму, про державну реєстрацію, місцезнаходження, наявність філій та види діяльності, наявність ліцензій або патентів, середньоспискову чисельність працівників тощо; також можна вказати документи, якими керуються у веденні бухгалтерського обліку на підприємстві.
У першому розділі наказу «Організація роботи бухгалтерської служби» визначають загальні організаційні питання роботи облікового апарату. Також у даному розділі наказу необхідно передбачити: ^
• схему ведення обліку;
• рівень централізації обліку;
• порядок виділення підрозділів на окремий баланс (у разі необхідності);
• систему внутрішньовиробничого контролю;
• взаємодію бухгалтерії з управлінськими службами;
• перелік внутрішніх інструкцій, стандартів, положень;
• інші аспекти діяльності бухгалтерського апарату.
У другому розділі наказу «Методика і способи відображення в обліку його об'єктів», на думку цитованих авторів, визначають методичні аспекти організації бухгалтерського обліку. До методичних аспектів облікової політики належать і положення, які передбачають правила визнання та оцінки статей звітності за конкретним напрямом обліку. Наприклад, оцінка запасів, товарів, незавершеного виробництва і готової продукції; метод амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів; визнання доходів і витрат від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг; варіанти ведення обліку витрат виробництва тощо.
Підприємство повинно розкрити обрані способи ведення бухгалтерського обліку, що суттєво впливають на оцінку і прийняття рішень користувачами бухгалтерської звітності. Суттєвими визнають способи ведення бухгалтерського обліку, без знань про застосування яких зацікавлені користувачі бухгалтерської звітності не можуть достовірно оцінити фінансовий стан, рух грошових коштів або визначити фінансові результати діяльності підприємства.
У третьому розділі наказу «Організаційно-технічні аспекти обліку» регламентують процедури організації роботи облікового апарату, вибіру форм
обліку, порядок затвердження первинних документів, організація
документообігу тощо. Тут визначають:
- форму ведення бухгалтерського обліку;
- правила документообігу і технології обробки облікової інформації, графік документообігу і регістрів аналітичного обліку;
- систему і форми управлінського (внутрішньогосподарського) обліку, звітності і контролю;
- робочий план рахунків;
- порядок складання регістрів обліку та форм звітності;
- організацію і порядок проведення інвентаризації майна та зобов'язань;
- контроль за виконанням наказу про облікову політику та інших наказів, в яких задіяна бухгалтерська служба;
-інші питання щодо організації бухгалтерського обліку. Методологічні розробки цитованих вчених, на наш погляд, можуть слугувати орієнтирами щодо розробки (а не механічного копіювання, як це інколи практикують) наказу про облікову політику на конкретному підприємстві. Насамперед слід зазначити, що в останньому прикладі набагато повнішим є перелік додатків до наказу про облікову політику (табл. 13).
Окрім того, зміст наказу теж суттєво доповнює цитовані раніше, дозволяючи, таким чином, виробити власний підхід щодо формування тих чи інших розділів, призначених для конкретного підприємства.
Отож, завершуючи розгляд цього питання, можна стверджувати, що здійснення облікової політики на підприємстві доволі складна справа як стосовно методологічного обґрунтування, так і методичного забезпечення. Тому, розробляючи власний наказ, не слід копіювати наведені, бо, попри їх обґрунтованість і повноту, все - таки конкретні особливості того чи іншого підприємства жоден із них, звісно, відображати не може. Водночас безперечно, що тільки спираючись на вже обґрунтовані провідними і вченими напрацюваннями можна розробити такий формалізований документ, який забезпечить формування облікової політики відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів, тим самим уникаючи навіть матеріальних
витрат у вигляді фінансових санкцій — штрафів, що неминуче, коли на підприємстві нехтують вимогами цих документів.
Перелік додатків до наказу про облікову політику наведено у таблиці 13. Таблиця 13 - Перелік додатків до наказу про облікову політику
| Номер | Назва |
| Додаток 1 | Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості |
| продукції (робіт, послуг) | |
| Додаток 2 | Перелік, склад і порядок розподілу змінних і постійних |
| Додаток 3 | Склад і порядок розподілу витрат майбутніх періодів |
| Додаток 4 | Нормальна потужність цехів та інших структурних підрозділів |
| Додаток 5 | Перелік створюваних на підприємстві резервів (фондів) і |
| порядок їх формування та використання | |
| Додаток 6 | Перелік посадових осіб, які наділяються правом видачі |
| дозволу на проведення господарських операцій | |
| Додаток 7 | Перелік осіб, які наділяються правом отримувати та видавати |
| товарно-матеріальні цінності | |
| Додаток 8 | Перелік осіб, які складають звітність |
| Додаток 9 | Графік документообігу |
| Додаток 10 | Перелік первинних документів, які застосовуються |
| підприємствами у практичній діяльності та офіційно | |
| Додаток 11 | Перелік первинних документів, якими регламентується |
| діяльність підприємства, форми яких затверджуються наказом | |
| Додаток 12 | Перелік первинних документів, зведених бухгалтерських |
| документів, регістрів бухгалтерського обліку, які | |
| Додаток 13 | Перелік бланків суворої звітності, які використовуються |
| підприємством у практичній діяльності | |
| Додаток 14 | Перелік осіб, які використовують бланки суворого обліку у |
| своїй роботі | |
| Додаток 15 | Строки зберігання первинних документів та регістрів |
| бухгалтерського обліку в архіві підприємства | |
| Додаток 16 | Перелік і строки подання форм внутрішньогосподарської |
| (управлінської) звітності | |
| Додаток 17 | Робочий план рахунків бухгалтерського обліку |
Контрольні питання
1. Як розподіляються функціональні обов'язкі, щодо забезпечення ведення управлінського обліку за обліковою політикою?
2. Визначте структуру та зміст Наказу про облікову політику структура підприємства.
3. Визначте основні положення облікової політики за стандартами бухгалтерського обліку.
4. Визначте взаємозв'язок принципів, методів і процедур за обліковою політикою.
5. Сутність документообігу як складової облікової політики.
6. Розподіл обов'язків серед працівників бухгалтерії за обліковою політикою.
Список літератури
1. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань
і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291.
2. План рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджений постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280.
3. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Головного управління державного казначейства України, Мінфіну У країни від 10.11.99р. №114.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджене наказом МФУ 31.03.99р. № 87.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджене наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджене наказом МФУ від 31.03.99р. № 87.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Затверджене наказом МФУ від 31.03.99 р. № 87.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал». Затверджене наказом МФУ від 31.03.99р. № 87.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення
помилок і зміни у фінансових звітах». Затверджене наказом МФУ від
31.03.99р. № 87.
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи». Затверджене наказом МФУ від 20.10.99р. № 246.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Затверджене наказом МФУ від 20.10.99 р. № 246.
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Затверджене наказом МФУ від 08.10.99р. № 237.
13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання». Затверджене наказом МФУ від 31.01.2000 р. № 20.
14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти». Затверджене наказом МФУ від 28.04.2001 р. № 205.
15. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Затверджене постановою НБУ від 19 лютого 2001 р. № 12.
16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88.
17. Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та
операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарств, організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної та комунальної власності. //Затверджено МФУ від 19.12.2006р.
№ 1213.
18. Порядок забезпечення підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів підприємницької діяльності України бланками форм облікової та звітної документації й інструкціями щодо їх заповнення. Лист Міністерства статистики України, Міністерства фінансів України, Національного банку України від 10 вересня 1993 року.
19. Порядок подання звітності. Затверджений Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419.
20. Про суттєвість у бухгалтерському обліку і звітності: Лист МФУ від
29.07.03р. № 04203-04108//Бухгалтерський облік і аудит. 2003. №8. -
С. 59-60.
21. Пушкар М. С, Пушкар Р. М. Контролінг — інформаційна система стратегічного менеджменту: Монографія. — Тернопіль: Карт-Бланш, 2004. — 370 с.
22. Пушкар М. С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні. — Тернопіль: Економічна думка, 1999. — 422 с.
23. Пушкар М. С. Фінансовий облік. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002.
— 628 с.
24. Соколов В. Я. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней. — М.:
Аудит. ЮНИТИ, 1996. —638 с.
25. Соколов Я. В. Очерки по истории бухгалтерского учета. — М:
Аудит. ЮНИТИ, 1991.—400 с.
26. Сопко В. В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. —3- тє вид. переоб. і доп. — К.: КНЕУ. 2000. — 578 с.
27. Спрощений план рахунків бухгалтерського обліку. Затверджений наказом Мінфіну України від 19.04.2001 р. № 186.
28. Структура і модернізація системи бухгалтерського обліку у державному секторі на 2007-2015 роки. //Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2007р.
29. Ткач В. Й., Ткач М. В. Международная система учета и отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1992. — 160 с.
30. Хомин П. Я. Податковий облік: як основа звітності про фіскальні платежі: рго і сопtrа //Бухгалтерський облік і аудит, 2003. — №2. — С. 10-19.
31. Хомин П. Я. Реформування бухгалтерського обліку: методологічний аспект //Агроінком. — 2003. — №11-12.— с. 23-26.
32. Хомин П. Я, Журавель Г. П. Парадигма й контроверзи бухгалтерського обліку та звітності. — Тернопіль, Економічна думка, 2007. —
300 с.
33. Хомин П. Я. Формування звітності в підсистемах фінансового, управлінського й податкового обліку. — Тернопіль: Економічна думка, 2004. — 288 с.
34. Чижевська Л. В. Бухгалтерський баланс: проблеми теорії і практики.
— Житомир: Економічна думка, 1998. — 408 с.
35. Дроздова Т.І. Облікова політика підприємств: структура, формування, зміна. //Все про бухгалтерський облік, 2004. - №11(922).- С.41- 43.
Зміст
Стор
Змістовий модуль 1.1. Необхідність і сутність облікової
політики підприємства за нормативно-правовими актами. ………… ….. 3
Тема 1. Суб'єкти й нормативно-правові акти регулюванняоблікової політики………………………………………………………………. 3
Тема 2. Методологія облікової політики підприємства……………….. 23 Тема 3. Методика формування облікової політики
підприємства……………………………………………………………………...41
Тема 4. Нормативно-правова база облікової політики підприємства щодо застосування Плану рахунків……………………………………………..68
| Змістовий модуль 1.2. Характеристика методів | |
| бухгалтерського обліку, які використовують в обліковій | |
| політиці підприємства ………………………………………………………… |
Тема 5. Формування витрат виробництва і калькуляціясобівартості продукції за обліковою політикою підприємства…… …………..76
Тема 6. Методологія і методика податкового обліку заобліковою політикою підприємства…………………………………………….100
Тема 7. Облікова політика підприємства стосовно необоротних
активів……………………………………………………………………………..111
Тема 8. Облікова політика підприємства щодо оборотнихактивів……………………………………………………………………………..117
| Змістовий модуль 1.3. Документообіг та практичні | |
| аспекти формування облікової політики підприємств. ………………… | .128 |
Тема 9. Структура бухгалтерії та документообігу заобліковою політикою підприємства……………………………………………128
Тема 10. Облікова політика підприємства щодоузагальнення даних для складання звітності………………………………….142
Тема 11. Формалізація облікової політики підприємства……………...156
Список літератури……………………………………………………….177
Навчальне видання
БОЙКО Лариса Георгіївна
