НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОППЛЕКС 1 страница

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА”

Для напрямів підготовки “Психологія”, “Правознавство”, “Правоохоронна діяльність”

 

Автори:

Гвоздік О.І., доктор філософських наук, професор,

Вовк В.М., доктор юридичних наук, доцент, Павлишин О.В., кандидат юридичних наук, доцент,

Петрова Г.М., кандидат філософських наук,

Кумеда Т.А., кандидат мистецтвознавства,

Кравець В.М., кандидат юридичних наук, доцент;

Роговенко М.М., кандидат педагогічних наук,

Івченко Ю.В., кандидат юридичних наук,

Шевчук Р.М., кандидат юридичних наук

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри протокол № 11

від «17» січня 2013 р.

 

 

КИЇВ 2013

ЗМІСТ

 

 

Витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики………………

Витяг з освітньо-професійної програми………………………….

Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками)…………………………

Пояснювальна записка до навчальної дисципліни………………

Навчальна програма навчальної дисципліни……………………

Тематичний план на поточний навчальний рік………………….

Робоча навчальна програма навчальної дисципліни……………

Плани-конспекти лекційних занять ……………………………….

Плани семінарських занять ……………………………………….

Плани практичних занять …………………………………………

Плани лабораторних занять………………………………………

Завдання для самостійної підготовки…………………………….

Індивідуальні навчально-дослідні завдання……………………..

Методичні вказівки (рекомендації) для викладачів і курсантів (студентів, слухачів)……………………………………………….

Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю, відведений на вивчення дисципліни)……………………………………………

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальної дисципліни……………………………………………..

Методичні, наочні, мультимедійні, стимульні та опірні матеріали для лекцій і семінарів……………………………………

Рекомендована література…………………………………………

Витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики

 

 

Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, що формуються засвоєнням змісту навчальної дисципліни “Етика та естетика”

 

№ з/п	Зміст виробничої функції	Зміст уміння
1.	Інформаційна	Вміння створювати і підтримувати позитивний власний імідж.
2.	Виховна	2.1. Протистояти явищам професійної деформації і негативним явищам. 2.2. Знати засади загального та службового етикету, професійної етики.

 

 

Здатності випускника вищого навчального закладу освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, що вимагаються та система умінь, що їх відображає, яка формується засвоєнням змісту навчальної дисципліни “Етика та естетика”

 

№ з/п	Зміст здатності вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності	Зміст уміння
1.	Здатність засвоювати і реалізовувати наукові та культурні досягнення світової цивілізації	1.1. Розуміти й неупереджено оцінювати сучасні напрямку етичних та естетичних знань. 1.2. Розвивати світогляд та вміти застосовувати категоріальний апарат етики та естетики до явищ повсякденного життя.
2.	Здатність займати активну життєву та громадську позицію	2.1. Ознайомитися з особливостями прояву морального чинника у повсякденному житті та професійній діяльності. 2.2. Розуміти проблеми морального вибору і моральних конфліктів у професійній діяльності. 2.3. Дотримуватися принципу законності та вимагати цього від інших осіб. 2.4. Дотримуватися принципів справедливості та гуманізму у професійній діяльності. 2.5. Формувати навички і знання ділового спілкування і службового етикету. 2.6. Розвивати комунікабельність та можливість адаптації в колективі.
3.	Здатність до ефективної, комунікаційної взаємодії, у тому числі засобами сучасних інформаційних технологій.	3.1. Чітко, послідовно та логічно висловлювати свої думки. 3.2. Створювати і підтримувати гармонійну соціальну мережу ділових та особистих контактів.
4.	Здатність до засвоєння нових знань, самовдосконалення.	4.1. Адаптуватися до зростаючих потоків інформації, до наслідків науково-технічного прогресу. 4.2. Встановлювати життєві цілі, визначати їх пріоритетність, планувати власну кар’єру. 4.3. Тренувати пам’ять. 4.4. Обирати оптимальні форми постійного підвищення власної кваліфікації.

 

Витяг з освітньо-професійної програми

 

Навчальні цикли та назви навчальних дисциплін	Загальний обсяг	Форма контролю
годин	кредитів ECTC
ІV. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки за вибором вищого навчального закладу (шифр – ГСЕП ВНЗ)
1.1. Гуманітарні та соціально-економічні дисципліни (шифр – ГСЕД)
ГСЕП ВНЗ 1. Професійна етика			залік

 

Анотація навчальної дисципліни зі структурно-логічною схемою (міждисциплінарними зв’язками)

Мета: ознайомлення з основними категоріями етики та естетики, особливостями професійної етики, моральним змістом трудової діяльності, службовим етикетом і формами ділового спілкування в повсякденних і екстремальних умовах, а також розвиток морально-естетичної культури курсантів, формування гуманістичного ставлення до професійної діяльності.

Предмет: моральна та естетична свідомість особи, моральнісна, етична та естетична культура особистості, моральний та естетичний вимір правоохоронної та правозахисної діяльності, моральні та естетичні відносини у професійній діяльності.

Змістові модулі: Етика як наука про мораль. Сутність, структура, функції моралі. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії. Службовий етикет. Предмет, структура та функції естетики як науки. Мистецтво як об’єкт естетичного пізнання. Взаємодія етики, естетики і правознавства у вирішенні актуальних проблем сучасного суспільства.

 

 

Форма підсумкового контролю – залік.

 

 

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни “Етика та естетика”

 

Пояснювальна записка до навчальної дисципліни “Етика та естетика”

 

Динамічні зміни у соціумі останніх десятиліть ставлять перед системою вищої юридичної освіти нові завдання. В умовах реформування суспільного життя та переоцінки цінностей ефективність виконання завдань, покладених на працівників міліції, залежить не лише від їхньої спеціально-юридичної підготовки, але значною мірою і від повноти засвоєння ними фундаментальних етичних принципів та цінностей. Ступінь усвідомлення юристом і працівником міліції своєї місії служіння закону, істині й добру, справедливості й гуманізму залежить від закладених правових, моральних та естетичних цінностей, їх практичного взаємозв’язку. Відповідний рівень морально-естетичного розвитку спеціаліста разом із професійними знаннями, умінням та навичками є невід’ємними компонентами професійної зрілості працівника.

Такі гуманітарні дисципліни, як етика та естетика, безпосередньо пов’язані з потребами української держави і суспільства у формуванні морально-естетичних якостей у працівників різних професій. І в першу чергу тих, хто має справу з людьми, чия діяльність регламентується комплексом морально-естетичних норм. Відповідний рівень морально-естетичного розвитку спеціаліста разом з професійними знаннями, умінням та навичками є невід’ємними компонентами професійної зрілості працівника.

Метою вивчення дисципліни є ознайомлення курсантів, студентів і слухачів з основними категоріями етики та естетики, особливостями професійної етики, моральним змістом трудової діяльності, а також службовим етикетом і формами ділового спілкування в повсякденних і екстремальних умовах. Навчальний курс “Етика та естетика” ставить за мету розвивати морально-естетичну культуру працівника, формувати гуманістичне ставлення до своєї професійної діяльності.

Взаємозв'язок мистецтва і моральності є однією з основних закономірностей на всіх історичних етапах розвитку духовної культури суспільства. Мистецтво впливає на всі сфери діяльності людини, але, насамперед, на формування особистості, її моральних індивідуальних і професійних якостей. І в кожній суспільно значимій сфері професійної діяльності мистецтво завжди служило ефективним засобом формування конкретного типу особистості, її певних моральних підвалин, необхідних для успішного виконання тих чи інших службових задач. От чому для кожного працівника важливо виробити чітку установку на постійне освоєння того художнього багатства, що досягло людство за всю історію свого існування. Курс допоможе курсантам, студентам і слухачам опанувати знаннями про моральну сутність професії, моральні вимоги до її представників як у професійній діяльності, так і в позаслужбовому поводженні.

При розробці навчально-методичного комплексу автори враховували концепцію комплексного вивчення суспільних наук, яка запроваджена у вищих навчальних закладах системи МВС України та в багатьох навчальних закладах країни і передбачає поряд з етикою та естетикою та деякими іншими дисциплінами, об’єднаними соціально-гуманітарним напрямом, викладання базових курсів, які утворюють систему знань з філософських, історичних, правових дисциплін.

Етика та естетика в Національній академії внутрішніх справ вивчається на першому курсі. Теоретичними та методичними основами курсу етики та естетики є комплексно-діяльнісний підхід, а також принципи цілісності та взаємодоповнення.

Внутрішня організація та побудова курсу етики та естетики визначається метою та відповідає завданням його вивчення, структурно він складається з одного змістовного модулю, який об’єднує п’ять тем.

 

Структурно-логічна схема викладання навчальної дисципліни

“Етика та естетика”

Навчальна дисципліна «Етика та естетика» розглядає як теоретичні і прикладні проблеми професійної етики, так і особливості та фактори формування естетичної культури. Викладання дисципліни передбачає використання різноманітних форм навчання, розроблених кафедрою з урахуванням профілю підготовки фахівців у НАВС.

У навчальному курсі розглядаються теоретичні та прикладні проблеми професійної етики, аналізуються загальнотеоретичні проблеми естетики з виходом на питання, що пов’язані з особливостями естетичної культури особи та факторами її формування.

Значна увага під час вивчення навчальної дисципліни «Етика та естетика» приділяється активним методам навчання, які максимально наближені до практичних проблем й активізують пізнавальну діяльність студентів та курсантів. З цією метою необхідно застосовувати такі види навчальних занять, як: задачі та вправи, реферати і доповіді, складання словників, постановка проблем для дискусії, навчальні ігри, ситуаційні завдання, тести, контрольні роботи та ін.

Майбутнім фахівцям необхідно не тільки отримати певний об’єм знань, але й набути навички та вміння орієнтуватися у різних життєвих ситуаціях, творчо вирішувати життєві проблеми.

В організації навчального процесу передбачені лекційні і семінарські заняття, а також різноманітні форми активного навчання: ділові ігри, вправи, тести, проблемні задачі, дискусії, круглі столи, прес-конференції, брифінги, інтерв'ю та ін.

Практичні заняття передбачені у формі семінарів-тренінгів і включають ігрові форми експрес-навчання, тестування, анкетування, ділові ігри та міні-лекції, рольові і ситуативні задачі тощо.

Особлива увага приділяється самостійній роботі студентів і курсантів. З цією метою пропонуються завдання до самостійної роботи.

 

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЕТИКА ТА ЕСТЕТИКА

 

 

Програма

нормативної навчальної дисципліни

підготовки бакалаврів

(назва освітньо-кваліфікаційного рівня)

 

галузь знань 0301 “Соціально-політичні науки”

0304 “Право”

(шифр і назва галузі знань)

 

напрям підготовки 6.030401 “Правознавство”,

6.030402 “Правоохоронна діяльність”,

6.030102 “Психологія”

(код і назва напряму підготовки)

 

Київ - 2013 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Національною академією внутрішніх справ

 

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Гвоздік О.І., начальник кафедри, доктор філософських наук, професор; Вовк В.М., доктор юридичних наук, доцент; Павлишин О.В., заступник начальника кафедри, кандидат юридичних наук, доцент; Петрова Г.М., кандидат філософських наук, Кумеда Т.А., кандидат мистецтвознавства, Кравець В.М., кандидат юридичних наук, доцент; Роговенко М.М., кандидат педагогічних наук, Івченко Ю.В., кандидат юридичних наук, Шевчук Р.М., кандидат юридичних наук

 

Обговорено та рекомендовано до видання методичною радою Національної академії внутрішніх справ з галузей знань 0301 “Соціально-політичні науки”, 0304 “Право”

(шифр і назва галузі знань)

 

“12” травня 2012 року, протокол № 8

 

Рекомендовано Вченою радою Національної академії внутрішніх справ (протокол № 9 від 29.05.2012 р.).

Вступ

 

Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Етика та естетика” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів з галузей знань “Право” (напрямів “Правознавство”, “Правоохоронна діяльність”) та “Соціально-політичні науки” (напряму “Психологія”).

Предметом є моральна та естетична свідомість особи, моральний та естетичний вимір правоохоронної та правозахисної діяльності, моральні та естетичні відносини у професійній діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: фiлософiя, логіка (юридична логіка), релігієзнавство, політологія, iсторiя України, історія української культури, теорія держави та права, юридична деонтологія, соціологія, психологія.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Змістовий модуль І. Етика та естетика

1. Тема 1. Етика як наука про мораль. Сутність, структура, функції моралі

2. Тема 2. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії

3. Тема 3. Службовий (діловий) етикет

4. Тема 4. Предмет, структура та функції естетики як науки. Мистецтво як об’єкт естетичного пізнання

5. Тема 5. Взаємодія етики, естетики і правознавства у вирішенні актуальних проблем сучасного суспільства

 

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Етика та етстетика” є ознайомлення з основними категоріями етики та естетики, особливостями професійної етики, моральним змістом трудової діяльності, службовим етикетом і формами ділового спілкування в повсякденних і екстремальних умовах, а також розвиток морально-естетичної культури курсантів, формування гуманістичного ставлення до професійної діяльності.

 

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Етика те естатика” є:

сприяти формуванню у студентів і курсантів почуття професійного і громадянського обов'язку, гуманності, толерантності, поважного ставлення до закону, чесності, патріотизму та інших моральних якостей, необхідних професіоналам при виконанні службових завдань; ознайомлення з теоретичними основами професійної етики та естетичної культури; вивчення і систематизація основних етичних та естетичних категорій; ознайомлення з особливостями прояву морального чинника у професійній діяльності; вивчення проблеми морального вибору і моральних конфліктів у професійній діяльності; формування навичок і знань ділового спілкування і службового етикету; набуття здатності орієнтуватися в основних напрямках і течіях сучасної етики та естетики, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини.

 

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

 

знати:філософсько-методологічний зміст категоріально-понятійного апарату навчальної дисципліни з метою його застосування в юридичній діяльності; основні напрями і течії сучасної етики та естетики, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини; вимоги основних нормативно-правових актів у сфері моралі та етики; основи службового етикету і форми ділового спілкування в повсякденних і екстремальних умовах;

вміти: орієнтуватися в основних напрямках і течіях сучасної етики та естетики, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини; оцінити ситуацію морального вибору і морального конфлікту, визначити шляхи їх розв’язання та при потребі ступінь професійного ризику; обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт з попередження виникнення надзвичайних, конфліктних ситуацій у сфері ділового спілкування і службового етикету; орієнтуватися в основних нормативно-правових актах у сфері моралі та етики; розвивати творчий потенціал, що спрямований на досягнення успіху у професійній діяльності, підтримувати прагнення до самовдосконалення та найвищої професійної майстерності.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 36 годин / 1 кредит ECTS.

 

2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовий модуль І. Етика та естетика

Тема 1. Етика як наука про мораль. Сутність, структура, функції моралі

Походження термінів «етика», «мораль», «моральність». Виникнення етики як науки та її місце в системі філософського знання. Історична мінливість предмету етики. Мораль і етика: особливості взаємозв’язку. Вплив етики на формування та розвиток моральності.

Походження і сутність моралі, її роль у житті суспільства і людини. Основні етапи історичного розвитку моралі. Властивості моралі як специфічної форми суспільних відносин. Мораль у системі соціальних цінностей. Гуманістичний зміст моралі. Основні функції моралі: ціннісно-нормативна, регулятивна, комунікативна, світоглядна, виховна.

Структура моралі. Моральна свідомість і моральна практика. Специфіка моральної свідомості. Основні елементи моральної свідомості: моральні почуття, норми, принципи, поняття, ідеали, моральна воля. Взаємозв'язок моральної свідомості, діяльності, взаємовідносин.

Професійна складова. здатність орієнтуватися в основних напрямках і течіях сучасної етики та естетики, їх безпосереднього відтворення у духовному світі людини; вміння орієнтуватися в основних нормативно-правових актах у сфері моралі та етики права.

 

Тема 2. Професійна етика: сутність, основні принципи та категорії

Професіоналізм як моральнісна риса особистості. Місце професійних кодексів у системі моралі. Соціокультурні передумови формування і становлення професійної етики у сучасному світі. Види професійної етики. Поняття і соціальна обумовленість професійної етики. Співвідношення загального й особистого у професійній етиці. Моральний зміст професійної діяльності, її мети, засобів, методів, результатів. Професійні моральні відносини.

Основні принципи професійної етики (гуманізм, справедливість, законність, патріотизм, колективізм) та специфіка їх реалізації у професійній діяльності. Взаємозв’язок принципів законності, гуманізму і справедливості.

Сутність і специфіка моральних цінностей. Категорії етики як ступені пізнання моральних цінностей, їх світоглядне значення.

Добро і зло як вихідні категорії етики. Природа і зміст добра і зла, їх співвіднесеність з ідеалом. Добро в системі соціальних цінностей. Добро і благо, добро та істина, добро і справедливість, добро й краса. Соціальні витоки добра і зла. Добро як об'єктивна моральна якість вчинку; як сукупність моральних якостей людини; як мотив і мета поведінки; як сукупність позитивних принципів та норм моралі; як об'єктивна якість суспільних відносин і функціонування державних інституцій.

Історичний характер добра і зла. Форми добра і зла в історії цивілізацій. Критерії добра і зла. Взаємопов’язаність добра і зла. Форми вираження добра і зла в людині: чесноти і вади. Етика чеснот.

Обов'язок як відображення імперативності моральних цінностей. Поняття обов'язку, його об'єктивні й суб'єктивні сторони. Види обов'язку. Загальний і специфічний зміст у різних видах службового обов'язку.

Ризик у професійній діяльності. Допустимість та ціна ризику. Совість як контрольно-регулятивний механізм моральної свідомості професіонала. Природа моральних конфліктів, їх сутність та структура. Специфіка морального фактору в службовій діяльності. Морально-професійна деформація: сутність та шляхи її подолання.

Честь і гідність. Історичний зміст категорій “честь” і “гідність”. Значення міри у прояві честі й гідності. Морально-психологічний аспект честі (адекватність самооцінки). Міжнародні акти щодо захисту честі та гідності (Європейська конвенція про захист прав людини й основних свобод, Декларація проти катувань та інших жорстоких нелюдських або принижуючих гідність видів поводження чи покарання). Актуалізація проблеми гідності в сучасних умовах утвердження демократії в Україні.

Етичний статус категорій “сенс життя” і “щастя”. Концепції сенсу життя і щастя. Зв’язок щастя і сенсу життя з професійною діяльністю (самореалізація, відчуття власної значущості, самооцінка тощо). Основні сучасні підходи до розкриття категорій сенсу життя та щастя.

Професійна складова. Формування здатності ефективно застосовувати принципів професійної етики; вміння оцінити ситуацію морального вибору і морального конфлікту, визначити шляхи їх розв’язання та при потребі ступінь професійного ризику; вміння орієнтуватися в основних нормативно-правових актах у сфері моралі та етики права; дотримуватись моральних принципів та намагатися створити здоровий морально-психологічний клімат у колективі.

 

Тема 3. Діловий (службовий) етикет

Спілкування як фундаментальна властивість людського життя. Повага, співчуття, любов як моральні передумови спілкування. Парадигма спілкування у сучасній культурі. Проблема самотності як результат невдоволеної потреби у спілкуванні.

Роль спілкування у професійній діяльності. Мета і засоби спілкування. Бар’єри у спілкуванні. Мистецтво спілкування і формування позитивного іміджу. Етика спілкування як єдність внутрішнього і зовнішнього, змісту і форми.

Моральні основи професійного спілкування. Поняття моральної культури. Співвідношення понять “моральна культура”, “професійна культура”, “правова культура” особи. Структура моральної культури особи: культура моральної свідомості, культура моральної поведінки і культура морально-професійної діяльності. Різноманітність моральних почуттів, їх роль у духовній культурі й регуляції професійної діяльності.

Критерій та рівні розвитку моральної культури особи. Моральна культура і престиж професії, авторитет закону. Взаємозв'язок моральної і правової культури, їх роль у регуляції правовідносин.

Імідж професіонала – форма виявлення ділових (професійних) якостей та дотримання норм етикету (в першу чергу, службового) при виконанні службових обов'язків, дотримання яких є загальнообов'язковим для всіх працівників і службовців. Обов'язковість дотримання норм службового етикету при спілкуванні з іноземцями.

Поняття етикету. Світський та діловий (службовий) етикет. Культура мовлення. Зовнішній вигляд.

Професійна етика керівника. Вимоги коректності, ввічливості, скромності під час спілкування з громадянами.

Професійна складова. Вироблення високих професійних якостей, формування навичок соціального партнерства та особистої відповідальності у процесі професійної діяльності; вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт з попередження виникнення надзвичайних, конфліктних ситуацій у сфері ділового спілкування і службового етикету; вміння забезпечити координацію зусиль різних відділів, професійних галузей та підрозділів у попередженні виникнення конфліктних ситуацій та усунення їх наслідків.

 

Тема 4. Предмет, структура та функції естетики як науки. Мистецтво як об’єкт естетичного пізнання

Поняття “естетика”. Становлення предмету естетики в історії філософсько-естетичної думки. Естетика як самостійна наука. Структура естетики. Естетика як теорія естетичної діяльності та свідомості. Естетика як філософія естетичних цінностей.

Естетика в системі гуманітарних наук. Взаємозв'язок естетики із суспільними науками: філософією, мистецтвознавством, культурологією, психологією, педагогікою, етикою, правом. Функції естетики як науки, її роль у формуванні духовної культури особи.

Єдність морального та естетичного в професійній діяльності. Принципи естетичної культури професіонала: естетична домінанта, феномен творчої волі, службовий дизайн.

Категорії естетики. Прекрасне і потворне. Форми їхнього прояву у природі, суспільстві, людині, мистецтві. Моральні основи прекрасного. Взаємозв'язок добра, справедливості й краси у професійній діяльності. Форми прояву потворного в житті й діяльності працівників та шляхи його подолання.

Високе і низьке. Піднесене і величне у природі. Піднесене в людині. Історичні форми піднесеного. Піднесене і героїчне. Подвиг як найвище втілення єдності морального та естетичного в людині.

Трагічне і комічне. Соціальні суперечності як джерело й основа трагічного. Історичний характер соціальних суперечностей і види трагічного в житті й мистецтві. Соціальна основа комічного. Роль комічного у подоланні негативних явищ у житті й діяльності професіонала.

Взаємозв'язок категорій естетики, їх роль у формуванні морально-естетичного відношення до світу і професійної діяльності.

Естетичний смак. Діалектика об'єктивного і суб'єктивного, суспільного й індивідуального, раціонального й емоційного в естетичному смаку. Рівні розвитку естетичного смаку. Ступінь розвитку естетичного смаку і характер відношення особи до духовних цінностей, природи до себе. Єдність і взаємозв'язок естетичного смаку з моральними нормами, моральним почуттям обов'язку й совісті. Роль естетичного смаку в гармонізації духовного світу особи, у регуляції їх спілкування з людьми, творчому ставленні до професійної діяльності.

Естетичний ідеал. Ідеал як форма відображення суперечностей між дійсністю і людиною. Структура, особливості та функції естетичного ідеалу. Ідеал досконалого суспільства, людини, держави. Єдність морального, правового й естетичного ідеалів. Естетичний ідеал і мистецтво, їх роль у розвитку духовної культури особи.

Мистецтво як складова частина духовної культури суспільства. Мистецтво, мораль, право. Походження мистецтва та його соціальне призначення. Основні функції мистецтва. Художній образ як специфічна форма відображення дійсності у мистецтві, як єдність загального, особистого та одиничного. Єдність об’єктивного і суб’єктивного, раціонального та емоційного в художньому образі. Засоби художнього узагальнення: типізація та ідеалізація.

Художній твір як єдність змісту і форми. Співвідносний характер змісту і форми. Предметний та ідейно-емоційний аспекти змісту, їх органічна єдність у творі. Тема та ідея у творі мистецтва. Соціально-історична обумовленість ідейно-тематичного змісту в мистецтві. Специфіка змісту у різних видах мистецтва.

Форма у творі мистецтва. Художня форма як цілісна структура. Матеріал і мова різних видів мистецтва. Зображувальні і виразні засоби художнього твору. Композиція і сюжет у творі мистецтва. Взаємозв’язок елементів художнього твору. Єдність і суперечність, відповідність і невідповідність змісту і форми. Єдність змісту і форми як один з критеріїв художності твору.

Система мистецтв у структурі естетичної культури суспільства. Історична обумовленість виникнення і розвитку різних видів мистецтва. Різноманітність явищ реального світу, відмінність засобів естетичного пізнання і перетворення дійсності – основні причини виникнення і розвитку видів мистецтва. Залежність виражальних засобів різних видів мистецтва від їх предмету, змісту і завдань.