Релігієзнавство. Причини виникнення релігії та її особливості. Іудаїзм та християнство.

Мета вивчення: Ознайомити студентів з поняттями “релігія”, “релігієзнавство”. Дати уявлення про причини походження релігії, її відмінність від філософських знань. Окреслити розуміння “християнства” як однієї з світових релігій.

 

Після вивчення матеріалів теми ви повинні знати:

- що вивчає релігієзнавство;

- які причини виникненні релігії;

- що таке християнство і його відмінність від іудаїзму.

 

вміти:

 

- пояснювати особливості релігійних догм;

- розрізняти національні та світові релігії.

 

розуміти:

 

- особливості релігійних вчень;

- відмінності релігійних культів.

 

План

 

1. Поняття “релігієзнавство”.

2. Причини виникнення релігії, її особливості.

3. Іудаїзм та християнство.

 

Ключові терміни і поняття.

 

Віра - стан релігійної свідомості, що виявляється у бездоказовому визнанні істинності релігійного вчення..

Богослужіння - здійснення певних релігійних обрядів.

Символ віри - короткий звіт головних догматів, які становлять основу віровчення будь – якої релігійної течії.

Катехізис - церковний посібник для елементарного навчання християнській вірі.

 

1. Релігієзнавство - гуманітарна наука, яка досліджує суспільно – історичну природу релігії, механізм її соціальних зв’язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства, особливо їх впливу на віруючих. Як галузь знання, релігієзнавство сформувалось в Європі в другій половині 19 століття. Як система наукових поглядів вона стала на межі філософії, соціології, антропології і т. п. Основоположник релігієзнавства англійський історик Едуард Тай лор (1832 - 1917), який досліджував вірування первісних людей. (Книги “Первісна культура”, “Антропологія”).

 

2. Релігія - частина політичного життя людей. В науці є два підходи до виникнення релігії: 1) теологічний і 2) науково - філософський (засвідчує що релігія є соціальним феноменом). У світі є три світових релігії: християнство (сповідує 1,5 млр. людей), мусульманство (сповідує 1 млр. людей), буддизм (сповідує 300 млн. людей). Також існують національні та інші віровчення. Тобто більшість населення Землі є релігійними.

Виходячи з археологічних досліджень, вік релігії 50 тисяч років. (Наприклад в поселеннях кроманьйонців знайдено фігурки жінки - праматері). У світі історично склались єдинобожжя (монотеїзм) та багатобожжя (політеїзм).

Термін “релігія” є абстракція. Походить від латинського слова, яким римляни позначали все, що пов’язано з вшануванням богів. Як сучасне визначення поняття “релігія” вживається з початку 19 століття і розглядається як форма суспільної свідомості.

Причинами виникнення релігії були: 1 ) Соціальні. Людина істота суспільна і може існувати лише в суспільстві. Але люди відчувають свою залежність і безсилля перед природою що і обумовлює появу релігійного пояснення незрозумілих природних процесів. 2 ) Класові передумови. Вони доповнюють соціальні. З’являються держави, пануючі релігії, які підтримуються державою. Для цього використовуються державні установи, закони, освіта. Тут певна релігія відтворюється свідомо.; 3) Гносеологічні передумови Людина - пізнаючи світ, не може пояснити всіх її явищ, що і стимулює появу релігійного усвідомлення непояснених явищ.; 4) Психологічні передумови. Негативні емоції завжди сильніші за позитивні. З позитивними емоціями людина справляється самотужки, а негативні відчуття легше долаються при допомозі релігії. Одним з головних почуттів, що породжує необхідність у релігії є страх - перед смертю, стихійним лихом, втратою близьких.

Таким чином, релігія є явищем соціальним і відображає всі складності людського життя.

До структури релігії відноситься: релігійна свідомість, віра і релігійний культ.Складовими елементами релігійної свідомості є: 1) релігійні погляди (проявляються через розуміння і тлумачення світу); 2) релігійні почуття (виражають емоційне ставлення до світу); 3) релігійний смисл (стосується сенсу життя). Віра - стан релігійної свідомості, що проявляється у визнанні істинності релігійного вчення.Віра в надприродне є ознакою любої релігії. Є наприклад, віра у встановлення зв’язку з надприродним, що називається преформізм. Віра реалізується через галузі релігійних знань богослов’я і теологію. Розділами богослов’я є апологетика (захист) - розділ що захищає певну релігійну систему і догматика (думка) - віровчення, яке визнається як встановлене Богом.; 3) Релігійний культ. (догляд, поклоніння) - реалізація віри в предметах, символах. (речі, храми, капища і т. п.

Релігійні відносини розгортаються через релігійний культ та релігійні організації. Релігійний культ - сукупність релігійних дій у вигляді різного роду обрядів і церемоній, пов’язаних із ставленням людини до надприродного. Метою культових дій є вплив на потойбічний світ. Релігійний культ - зовнішня форма релігії. Особливістю релігійного культу є його емоційність, в ньому використовуються різні види мистецтва. До культу відносяться всі види дій: обряди, жертвоприношення, таїнства, богослужіння, молитви, а також матеріальні предмети, які при цьому використовуються - храми, святилища, предмети культу, тощо. Через культові дії віруючі - миряни прилучаються до релігії.