Реабілітація та адаптація інваліда — це комплекс заходів, спрямованих на відновлення здоров'я і здібностей інваліда та створення йому необхідних умов і рівних можливостей у всіх сферах життєдіяльності.
Документом, що визначає види, форми й обсяг реабілітаційних заходів, оптимальні строки їх здійснення та конкретних виконавців, є індивідуальна програма реабілітації інваліда, що розробляється медико-соціальними експертними комісіями з урахуванням місцевих можливостей, соціально-економічних, географічних і національних особливостей.
Основні види реабілітаційної допомоги такі: медична реабілітація (відновна терапія і реконструктивна хірургія з поступовим протезуванням); професійна реабілітація (професійна орієнтація, професійне навчання або перекваліфікація, раціональне працевлаштування); соціально-побутова реабілітація (соціально-побутове влаштування та обслуговування).
Індивідуальна програма реабілітації має рекомендаційний характер. Інвалід може відмовитися від того чи іншого виду, форми й обсягу реабілітаційних заходів або від реалізації програми в цілому. За наявності згоди інваліда з індивідуальною програмою реабілітації він зобов'язується активно сприяти її реалізації.
Індивідуальні програми реабілітації інвалідів фінансуються відповідно за рахунок коштів Фонду України соціального захисту інвалідів і республіканського чи місцевих бюджетів.
Індивідуальна програма реабілітації інваліда протягом 2 місяців з дня її одержання від медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржена інвалідом до вищестоящого органу або до суду.
Соціально-медичною установою для інвалідів І—III груп для тимчасового перебування незалежно від віку, які мають відповідні медичні показання і потребують вжиття заходів щодо професійної, соціальної та медичної реабілітації з метою забезпечення їх адаптації у суспільному житті, подальшої зайнятості, економічної і побутової самостійності є центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів.
Центр забезпечує:
— систему реабілітаційно-експертної діагностики; прогноз динаміки захворювання;
— експертні висновки щодо потреб у реабілітаційній допомозі, пріоритетності її медичних, соціальних і професійних аспектів, а також установлення наступності в проведенні реабілітаційних заходів;
— систему соціальної реабілітації, що включає формування прикладної програми, де передбачено надання конкретних видів і форм соціальної допомоги і послуг, за допомогою яких можлива адаптація інваліда до соціального середовища;
— вибір та застосування методів професійної реабілітації, що базуються на визначенні потреби проведення професійної орієнтації, переорієнтації, професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації кадрів, ефективного працевлаштування;
— організацію комплексної психотерапії, психокорекції та професійної діагностики, заснованих на передових досягненнях сучасної медицини, психології і фізіології;
— систему медичної і медико-професійної реабілітації як сукупності відновлювальної терапії і реконструктивної хірургії, спрямованих на відтворення втрачених і тренування нових професійно значущих функцій;
— створення матеріально-технічної бази для реалізації комплексу заходів професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів;
— сприяння ефективному працевлаштуванню інвалідів відповідно до набутої професії, кваліфікації та попиту ринку праці разом зі службою зайнятості;
— надання рекомендацій з подальшої професійної реабілітації інвалідів і допомоги в їх реалізації;
— оцінку результатів професійної реабілітації інвалідів за соціальними, економічними і медичними критеріями та показниками;
— безпечні умови реабілітаційної діяльності.
До центру приймаються особи за власним бажанням, які є інвалідами І—III групи і мають направлення медичної установи з відповідними медичними показаннями.
У центрі інваліди забезпечуються харчуванням і медикаментами.
