Форми та методи контролю

ВСТУП

Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів у відповідності зі ст. 43 Закону України "Про вишу освіту" є однією з форм організації навчального процесу та обов'язковим компонентом освітньо-професійних програм для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки фахівців.

Виробнича практика проводиться з метою оволодіння студентами сучасними методами і формами організації праці, узагальнення та вдосконалення знань, одержаних ними у навчальному процесі, практичних умінь та навичок на базі конкретного суб'єкта господарювання, оволодіння професійним досвідом та готовності майбутнього фахівця до самостійної трудової діяльності, виховання потреби систематично оновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності, збору матеріалів для написання дипломної роботи.

Основним завданням виробничої практики є безпосередня практична підготовка до самостійної роботи, поглиблення та закріплення теоретичних знань та практичних навичок із спеціальності та навчальних дисциплін циклу виробничої та практичної підготовки, набуття досвіду організаційної, виховної роботи в колективі, уміння працювати з матеріалами виробничої діяльності підприємства та використовувати їх для виконання кваліфікаційного завдання.

Зміст практики визначається освітньо-професійною програмою та навчальним планом спеціальності відповідно до розробленого Міністерством освіти і науки (МОН) України "Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України".

У рекомендаціях викладено питання організації, проведення та підведення підсумків виробничої практики студентів за спеціальністю 6.090103 "Лісове і садово-паркове господарство".

 

 

1. Організаційні засади виробничої практики

 

Відповідно з учбовим планом, який затверджено Вченою радою факультету лісового і садово-паркового господарства, виробничу практику проходять студенти ІІІ курсу спеціальності 6. 090103 "Лісове і садово-паркове господарство" тривалість 176 год. (4 тижні в ІІ семестрі навчання) для стаціонарного навчання.

Виробнича практика студентів проводиться в індивідуальному порядку. Кожен із студентів-практикантів знаходиться в ролі помічника (стажиста) керуючого відповідними структурними підрозділами підприємств садово-паркового чи лісового господарства. Визначення баз виробничих практик, укладання угод здійснює заступник декана факультету з навчальної роботи.

При цьому бажаним є направлення студентів на професійну практику до підприємств і організації, до яких вони після закінчення навчального закладу будуть скеровані на роботу. За наявності вакантних місць студенти можуть бути зарахованими на штатні посади, якщо робота на цих посадах задовольнятиме вимоги програми практики.

Зміст практики, перелік робочих місць і тривалість роботи студентів під час практики визначається програмою і завданням виробничої практики.

Відповідальність за науково-методичне керівництво навчальною практикою покладено на випускаючі кафедри лісового і садово-паркового господарства.

Виробнича практика проводиться на базі підприємств, організацій та установ різної форми власності, чия виробнича діяльність пов'язана з виробничим комплексом садово-паркових або лісогосподарських робіт. З ними укладається відповідний договір, затверджуються теми досліджень та призначаються керівники від бази практики.

Керівники від кафедри призначаються розпорядженням декана факультету (з визначенням відповідного годинного навантаження) і здійснюють загальний контроль проходження виробничої практики закріплених за ними студентів, їх практичних науково-дослідницьких матеріалів та документів практики. Керівники від кафедри в процесі виконання студентом виробничої практики взаємодіють з керівниками від бази практики.

Обов'язки керівників практики під час її виконання полягають у максимальному використанні досвіду організації у проведенні практики, накопиченого університетом за попередні роки; дотримання програми практик з метою ознайомлення студентів з досвідом роботи підприємства у сучасних економічних умовах та здобуття ними навичок самостійної практичної роботи, формування програми та методики робіт зі збору студентом матеріалів для розробки дипломної роботи.

Обов'язки студентів полягають у дотриманні:

– виробничої та суспільної дисципліни при виконанні виробничої
практики, охорони праці та протипожежної безпеки, як на базі практик, так і по
дорозі до місця проходження практики, на робочому місці та по закінченню
практики;

– програми практики з метою ознайомлення з досвідом роботи
підприємства у сучасних економічних умовах та здобуття навичок самостійної
практичної роботи;

– виконанні програми практики, що стосується збору матеріалів для дипломного проектування.

– для підведення підсумку практики студент складає звіт, що є умовою допуску до заліку, який відбувається перед комісією на випускаючій кафедрі.

Невиконання програми практики, отримання незадовільного відгуку на базі практики, або незадовільна оцінку при складанні заліку, є умовою спрямування на практику повторно в період канікул або відрахування студента з університету.

 

2. Головна мета виробничої практики

 

Головна мета проведення виробничої практики полягає у забезпеченні закріплення теоретичних знань з технології вирощування садивного матеріалу декоративних трав'янистих, кущових та деревних видів рослин, проведення підготовчих робіт до будівництва та озеленення садово-паркових об'єктів, будівництво компонентів садово-паркових споруд, садіння декоративних рослин, утримання садово-паркових споруд та догляд за декоративними рослинами, вирішенні практичних питань лісового господарства в умовах конкретних лісових насаджень, відвід ділянок під рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, розвиток умінь в лісооблікових роботах, набуття відповідних практичних навичок самостійної роботи, вихованні персональної відповідальності майбутнього спеціаліста лісового чи садово-паркового господарства за якість виконання лісогосподарських або озеленювальних робіт, оволодінні студентами сучасних методів та форм організації управління робітниками при виконанні вище зазначених робіт.

3. Зміст практики

 

Спираючись на досвід організації практики та можливості баз практик наближений перелік посад, на яких можуть проходити практику студенти може бути таким: стажист архітектора–проектанта садово-паркових об'єктів, майстра декоративного розсадника, майстра ремонтно-будівельної дільниці з будівництва та озеленення, майстра озеленювальної дільниці, майстер майстерської дільниці або обходу, помічник лісничого, агронома, майстра лісопаркового господарства тощо.

Під час проходження практики студенти отримують знання, уміння та навички, в основному при виконанні конкретних практичних завдань, тому праця студентів на штатних посадах (з оплатою або без оплати) є найбільш доцільною у порівнянні з проходженням практики дублерами, які є по суті сторонніми спостерігачами.

Виробнича переддипломна практика складається з 5 частин, табл. 1:

– ознайомлення зі структурою та виробничою діяльністю підприємства,

– збір матеріалів до загальної частини дипломного проекту;

– участь у виробничо-господарській діяльності підприємства;

– збір матеріалів до дипломного проекту;

– попередня камеральна обробка польових матеріалів, обробка гербарію

та оформлення звіту практики.

Тривалість кожної з частин має свої розміри. Однак всі записи і розрахунки оформляються одним звітом (табл. 1).

Таблиця 1.

Теми навчальної практики

№ п/п	Назва теми і її зміст	Кількість днів, шт.
	Ознайомлення зі структурою та виробничою діяльністю підприємства.
2.	Збір матеріалів до загальної частини дипломної роботи.
3.	Участь у виробничо-господарській діяльності підприємства.
4.	Збір матеріалів до дипломного проекту
5.	Попередня камеральна обробка польових матеріалів, обробка гербарію та оформлення звіту практики
	Всього

4. Індивідуальні завдання

Індивідуальне завдання включається в програму з метою надбання студентом під час практики умінь та навичок самостійного виконання виробничих, наукових або організаційних завдань. Виконання одного або декількох індивідуальних завдань активізує діяльність студента, розширює їх світогляд, підвищує ініціативу та робить проходження практики більш конкретним і цілеспрямованим. Зміст індивідуальних завдань конкретизується і уточнюється під час проходження практики керівниками від навчального закладу та бази практик. Матеріали, отримані студентом-практикантом під час виконання індивідуального завдання, можуть в подальшому бути використані для виконання дипломної роботи (проекту), для підготовки доповіді, статті або інших цілей по узгодженню з кафедрою та базою практики.

Орієнтовний перелік напрямків індивідуальних завдань із садово-паркового господарства:

– технологічні особливості вирощування садивного матеріалу декоративних трав'яних рослин, ліан, дерев та кущів;

– проведення фенологічних спостережень;

– видовий та формовий склад рослинності;

– інтродукція та акліматизація рослин;

– пам'ятки садово-паркового мистецтва;

– ботанічні колекції;

– моніторинг рослинного світу;

– рідкісні та зникаючі рослини;

– проект компонентів садово-паркових споруд;

– проект елементів садово-паркових композицій;

– проект консервації садово-паркового об'єкту;

– проект реконструкції садово-паркового об'єкту;

– проект реставрації садово-паркового об'єкту;

– технологія будівництва компонентів садово-паркових споруд;

– агротехніка створення садово-паркових рослинних композицій;

– агротехніка утримання садово-паркових рослинних композицій.

 

Орієнтовний перелік напрямків індивідуальних завдань із лісового господарства:

– технологія рубок догляду;

– технологія рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства;

– технологія головних рубок;

– технологія створення лісових культур;

– видовий склад лісових насаджень;

– лісівничо-таксаційна характеристика насаджень;

– лісо типологічне обстеження насаджень із збором гербарію рослин-індикаторів типів лісу;

– облік природного поновлення;

– огляд і оцінка лісових культур різних фаз росту;

– інвентаризація лісових культур та переведення їх у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки;

–технологія лісо облікових робіт;

–методи та способи оцінки лісосічного фонду;

– методи та способи оцінки заготовленої лісопродукції.

 

5. Заняття та екскурсії під час практики

 

Під час проходження практики проводиться екскурсія в ботанічні сади, дендрарії, заказники, заповідники, національні парки, декоративні розсадники, приміські ліси та міські парки, що сприяє поглибленню теоретичного навчання з використання нових форм господарювання та більш повної уяви про суть садово-паркового та лісового господарства. Така форма практики сприяє поширенню світогляду та ерудиції студентів, якщо екскурсія проводиться не тільки на базі практик, але і на інших підприємствах, організаціях і закладах суміжних галузей.

6. Навчальні посібники

 

В залежності від специфіки виробництва, теми дипломної роботи та індивідуального завдання керівник практики від ВНЗ рекомендує студенту відповідну навчальну, методичну, довідкову та наукову літературу.

 

7. Методичні рекомендації

У процесі проведення виробничої практики студент приймає участь та знайомиться з основними видами лісогосподарських і озеленювальних робіт на підприємстві.

Конкретні методичні рекомендації про проходження виробничої практики студент отримує від керівника практики від ВНЗ та виробництва.

Для написання дипломного проекту (роботи) студент збирає необхідні матеріали із загальної частини проекту (розташування, кліматичні умови, характеристика господарської діяльності тощо), закладає необхідні пробні площі. До кінця практики проводить первинну обробку зібраного матеріалу. Доцільно підготовити фотографії, які ілюструють виробничу діяльність підприємства (наприклад, роботи в лісовому та декоративному розсаднику, розбивка території під компоненти садово-паркових об'єктів, посадка дерев та чагарників, догляд за садово-парковими об'єктами, догляд за садово-парковими композиціями, відведення ділянок під рубку, садіння лісових культур та догляд за ними, проведення таксації лісосік тощо).

Форми та методи контролю

Під час проходження практики студент зобов'язаний суворо дотримуватися правил внутрішнього розпорядку підприємства, виконувати завдання, поставлені керівником практики від підприємства в межах складеного календарного плану виконання робіт.

Основним документом студента під час проходження виробничої практики є щоденник. Після закінчення виробничої практики студент зобов'язаний здати на кафедру в установлені терміни оформлений щоденник разом зі звітом.

Без заповненого, згідно встановлених вимог, щоденника студент не допускається до захисту звіту з виробничої практики.

 

9. Вимоги до звіту

Відповідно до календарного графіку проходження практики та додаткових вказівок керівника практики від університету та від підприємства, студент складає звіт.

В звіті практики, крім загальних даних (структура підприємства, природно-кліматичні умови, господарська діяльність тощо) повинні бути відображені економічні показники діяльності підприємства та проведено аналіз рівня ведення господарства на підприємстві. Особливу увагу при цьому слід звернути на особливості створення та вирощування декоративних і лісових насаджень, або особливості агротехніки створення та утримання садово-паркових об'єктів.

Разом зі звітом (частково – в самому звіті) повинні бути представлені матеріали об’єкта досліджень, які свідчили б про завершення в основному збору студентом експериментальних даних для розробки дипломного проекту. Дані матеріали доповнюються ілюстраціями (фото, схеми, рисунки тощо). Оформлення звіту повинно відповідати відповідним вимогам ДСТУ.

Програма, об'єм та вимоги до оформлення звіту