Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—оц≥ал≥зац≥€ особистост≥. ѕсихосоц≥альна концепц≥€ розвитку особистост≥ ≈. ≈р≥ксона




—оц≥ал≥зац≥€ особистост≥ €вл€Ї собою процес формуванн€ особистост≥ у певних соц≥альних умовах, опануванн€ людиною соц≥ального досв≥ду, у ход≥ €кого людина перетворюЇ соц≥альний досв≥д у власн≥ ц≥нност≥ й ор≥Їнтац≥њ, виб≥рково вводить у свою систему повед≥нки т≥ норми ≥ шаблони, що прийн€т≥ в сусп≥льств≥ або груп≥. Ќорми повед≥нки, норми морал≥, переконанн€ людини визначаютьс€ тими нормами, що прийн€т≥ в даному сусп≥льств≥.
¬ид≥л€ють так≥ стад≥њ соц≥ал≥зац≥њ:
1. ѕервинна соц≥ал≥зац≥€, або стад≥€ адаптац≥њ (в≥д народженн€ до п≥дл≥ткового пер≥оду дитина засвоюЇ соц≥альний досв≥д некритично, адаптуЇтьс€, пристосовуЇтьс€, насл≥дуЇ).
2. —тад≥€ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ (з'€вл€Їтьс€ бажанн€ вид≥лити себе серед ≥нших, критичне ставленн€ до сусп≥льних норм повед≥нки). ” п≥дл≥тковому в≥ц≥ стад≥€ ≥ндив≥дуал≥зац≥њ, самовизначенн€ Усв≥т ≥ €Ф характеризуЇтьс€ €к пром≥жна соц≥ал≥зац≥€, тому що усе ще не ст≥йке у св≥тогл€д≥ ≥ характер≥ п≥дл≥тка.
ёнацький в≥к (18-25 рок≥в) характеризуЇтьс€ €к усталено концептуальна соц≥ал≥зац≥€, коли виробл€ютьс€ ст≥йк≥ властивост≥ особистост≥.
3. —тад≥€ ≥нтеграц≥њ (з'€вл€Їтьс€ бажанн€ знайти своЇ м≥сце в сусп≥льств≥, Увписатис€Ф у сусп≥льство). ≤нтеграц≥€ проходить благополучно, €кщо властивост≥ людини приймаютьс€ групою, сусп≥льством. якщо ж не приймаютьс€, можлив≥ так≥ виходи:
- збереженн€ своЇњ несхожост≥ ≥ по€ва агресивних взаЇмод≥й (взаЇмов≥дносин) з людьми ≥ сусп≥льством;
- зм≥на себе (стати €к вс≥);
- конформ≥зм, зовн≥шнЇ угодовство, адаптац≥€.
4. “рудова стад≥€ соц≥ал≥зац≥њ охоплюЇ весь пер≥од зр≥лост≥ людини, весь пер≥од њњ трудовоњ д≥€льност≥, коли людина не т≥льки опановуЇ соц≥альний досв≥д, але й в≥дтворюЇ його за рахунок активного впливу людини на середовище через свою д≥€льн≥сть.
5. ѕ≥сл€трудова стад≥€ соц≥ал≥зац≥њ розгл€даЇ похилий в≥к €к в≥к, що робить ≥стотний внесок у в≥дтворенн€ соц≥ального досв≥ду, у процес передач≥ його новим покол≥нн€м. јгенти та ≥нститути соц≥ал≥зац≥њ.

јгенти соц≥ал≥зац≥њ Ч конкретн≥ люди, €к≥ навчають людину культурним нормам ≥ допомагають засвоювати соц≥альн≥ рол≥.

јгенти первинноњ соц≥ал≥зац≥њ Ч люди, €к≥ складають найближче оточенн€ особи (батьки, родич≥, друз≥). ¬они виконують багато функц≥й (батько Ч вихователь, друг, оп≥кун, учитель тощо), њхн≥ функц≥њ взаЇмозам≥нн≥ (скаж≥мо, батько за певних умов може вз€ти на себе виконанн€ функц≥й матер≥ щодо дитини). –азом ≥з тим, кожен агент даЇ ≥ндив≥ду в процес≥ соц≥ал≥зац≥њ саме те, що в≥н може дати. Ќаприклад, батьки можуть дитин≥ зам≥нити друз≥в, але вони не зможуть навчити њњ того, що вона вчитьс€ у своњх друз≥в: битис€, хитрувати, порушувати певн≥ соц≥альн≥ норми, бути л≥дером у груп≥, поводитис€ з ровесниками.

јгенти вторинноњ соц≥ал≥зац≥њ Ч представники адм≥н≥страц≥њ школи, вищого навчального закладу, арм≥њ, п≥дприЇмства, парт≥й, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ та ≥н.  онтакти з цими агентами Ї коротшими, а њхн≥й вплив, €к правило слабший, н≥ж в агент≥в первинноњ соц≥ал≥зац≥њ.  ожен ≥з них виковуЇ не б≥льше одн≥Їњ-двох функц≥й. њхн≥ функц≥њ спец≥ал≥зован≥, а тому не можуть бути взаЇмозам≥нними (наприклад, функц≥њ м≥л≥ц≥онера ≥ св€щеника). ќсоблив≥стю цих агент≥в Ї те, що вони, €к правило, отримують грошову винагороду за виконанн€ своњх функц≥й.

≤нститути соц≥ал≥зац≥њ Ч установи, €к≥ впливають на процес соц≥ал≥зац≥њ, спр€мовують його. ¬они розвивають особист≥сть, розширюють њњ знанн€ про св≥т, њњ розум≥нн€ того, €кою Ї бажана ≥ небажана соц≥альна повед≥нка.

≤нститути первинноњ соц≥ал≥зац≥њ Ч с≥м'€, компан≥€ друз≥в, може бути колектив однокласник≥в, чи одногрупник≥в.

—≥м'€ формуЇ найперш≥ ≥ найм≥цн≥ш≥ сусп≥льн≥ зв'€зки. ” с≥м'њ людина починаЇ волод≥ти мовою, засвоюЇ головн≥ елементи культури. —≥м'€ формуЇ ≥дентичн≥сть людини в категор≥€х стат≥, раси, нац≥њ, рел≥г≥њ, певноњ соц≥альноњ страти.

ѕсихологи вважають, що 20 % майбутнього свого ≥нтелекту людина набуваЇ до к≥нц€ першого року житт€, 50% Ч до чотирьох рок≥в, 80% Ч до 8 рок≥в, а 92% Ч до ≥3 рок≥в. ѕрипускають, що вже в цьому в≥ц≥ можна з достатньо високим ступенем ймов≥рност≥ передбачити €к сферу, так ≥ "стелю" майбутн≥х можливих дос€гнень ≥ндив≥да.

якщо повернутис€ до нашого прикладу з "д≥вчинкою-вовчицею", то очевидно, що перетворити њњ на людину не вдалос€ саме тому, що у ранньому дитинств≥ в≥дбулас€ "соц≥ал≥зац≥€"  амали у зграњ вовк≥в. јктивно сп≥лкуючись з членами зграњ, д≥вчинка набула достатньо завершену (а тому ст≥йку) псих≥ку вовка.

 омпан≥€ друз≥в, на в≥дм≥ну в≥д родини, складаЇтьс€ з ≥ндив≥д≥в однакового в≥ку й однакового сусп≥льного статусу. якщо сусп≥льний статус у с≥м'њ особа набуваЇ автоматично, то у груп≥ ровесник≥в його треба заробити. ќсоблив≥стю соц≥ал≥зац≥њ в компан≥њ друз≥в Ї те, що процес соц≥ал≥зац≥њ тут в≥дбуваЇтьс€ без будь-€кого плану, на в≥дм≥ну в≥д с≥м'њ ≥ школи, де соц≥ал≥зац≥€ особи в≥дбуваЇтьс€ за певним планом.  омпан≥€ друз≥в виконуЇ функц≥ю послабленн€ зв'€зк≥в дитини з с≥м'Їю. ¬она пропонуЇ дитин≥ додатков≥ модел≥ повед≥нки норми ≥ ц≥нност≥, ≥нод≥ альтернативн≥ щодо тих, €к≥ пропонуЇ с≥м'€.

≤нститути вторинноњ соц≥ал≥зац≥њ Ч арм≥€, суд, церква, засоби масовоњ ≥нформац≥њ та ≥н.

Ўкола Ч це соц≥альний ≥нститут, €кий безпосередньо в≥дпов≥даЇ за наданн€ особ≥ певноњ ≥нформац≥њ, формуванн€ вм≥нь, навичок ≥ прищепленн€ ц≥нностей, €к≥ сусп≥льство вважаЇ необх≥дними дл€ житт€ у ньому.

Ўкола показуЇ дитин≥ ц≥лком ≥нше оточенн€, н≥ж те, €ке вона п≥знала у с≥м'њ. ” школ≥ дитина прилучаЇтьс€ до св≥ту "чужих": вчитель трактуЇ вс≥х д≥тей однаково, оц≥нюЇ д≥тей за те, що вони робл€ть, а не за те, ким вони Ї. ” школ≥ д≥ти знайомл€тьс€ з формал≥зованою системою оц≥нюванн€: балами, табел€ми, в≥дзнаками, грамотами. ÷е докор≥нно ≥нша система, н≥ж практика неформального оц≥нюванн€ в родин≥. ” школ≥ д≥ти вчатьс€ також багатьох ≥нших вм≥нь, що Ї важливими в м≥жособист≥сних стосунках: робити що-небудь почергово, д≥литис€ з ≥ншими, бути в пор≥вн€нн≥ з однол≥тками.

«асоби масовоњ комун≥кац≥њ (рад≥о, телебаченн€, к≥но, книги, газети ≥ журнали, ≤нтернет, касети ≥ компакт-диски, тощо) впливають на соц≥ал≥зац≥ю, пропонуючи додатков≥, часто альтернативн≥ модел≥ соц≥альних ролей, сусп≥льних норм ≥ ц≥нностей.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 662 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

332 - | 295 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.