Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ сп≥лкуванн€




ƒ. ”ебстер

≤. ¬—“”ѕ

ѕрактика сучасних ≥нтеграц≥йних процес≥в в ”крањн≥, входженн€ њњ в систему м≥жнародних економ≥чних, пол≥тичних ≥ культурних зв`€зк≥в потребують конкурентноспроможних державних управл≥нц≥в св≥тового р≥вн€. ƒ≥€льн≥сть державного управл≥нц€ вимагаЇ в≥д нього не т≥льки профес≥йноњ майстерност≥, а й широкоњ загальноњ осв≥ти, оск≥льки вона повʼ€зана з ≥нтенсивним усним ≥ писемним сп≥лкуванн€м, передбачаЇ широку мовленнЇву практику, потребуЇ точного вираженн€ пон€ть ≥ категор≥й у р≥зних сферах управл≥нн€.

¬ипускники вищих осв≥тн≥х заклад≥в, майбутн≥ спец≥ал≥сти повинн≥ добре волод≥ти державною мовою, знати тонкощ≥ сучасного д≥лового мовленн€, норми правопису, лексичне багатство та стил≥стичну р≥зноман≥тн≥сть сучасноњ украњнськоњ мови. «агальний р≥вень культури людини, њњ осв≥чен≥сть визначаютьс€ не лише набутими практичними навичками, профес≥йною майстерн≥стю, а й засвоЇнн€м етикету оф≥ц≥йно-д≥лового сп≥лкуванн€, знанн€м його специф≥ки та особливостей.

—учасна людина повинна вм≥ти швидко встановлювати д≥лов≥ контакти, орган≥зовувати ≥ проводити зустр≥ч≥, правильно укладати й оформл€ти документи, волод≥ти необх≥дною ≥нформац≥Їю.

≤≤.  ультура сп≥лкуванн€ д≥лових людей

ѕон€тт€ сп≥лкуванн€.

—п≥лкуванн€ Ч основна форма людського бутт€. …ого в≥дсутн≥сть чи недостатн≥сть може деформувати людську особист≥сть. —п≥лкуванн€ Ї основою практично вс≥х наших д≥й, служить життЇво важлив≥й мет≥ встановленн€ взаЇмозвʼ€зк≥в ≥ сп≥впрац≥.

«д≥бн≥сть до сп≥лкуванн€ завжди була одн≥Їю з найважлив≥ших людських €костей. ƒо людей, €к≥ легко вступають у контакт ≥ вм≥ють привернути увагу до себе, ставл€тьс€ ≥з симпат≥Їю. ≤з замкнутими людьми намагаютьс€ обмежити контакти або взагал≥ уникати њх.

—п≥лкуванн€ нагадуЇ своЇр≥дну п≥рам≥ду, €ка складаЇтьс€ ≥з чотирьох граней. ” його процес≥ можна п≥знати ≥нших людей, обм≥н€тис€ з ними ≥нформац≥Їю, сп≥впрацювати з ними ≥ водночас пережити емоц≥йний стан, що виникаЇ в результат≥ цього.

“аким чином, сп≥лкуванн€ Ч це процес установленн€ й розвитку контакт≥в м≥ж людьми, що виникаЇ €к потреба у сп≥льн≥й д≥€льност≥ та включаЇ:

♦ сприйн€тт€, п≥знанн€ ≥ розум≥нн€ партнер≥в по сп≥лкуванню (перцептивна сторона сп≥лкуванн€);

♦ обм≥н ≥нформац≥Їю (комун≥кативна сторона сп≥лкуванн€);

♦ виробленн€ Їдиноњ стратег≥њ взаЇмод≥њ (≥нтерактивна сторона сп≥лкуванн€).

” загальному вигл€д≥ сп≥лкуванн€ Ї формою життЇд≥€льност≥ людей ≥ необх≥дною умовою њх об.Їднанн€ (людина Ч соц≥альна ≥стота) та розвитку окремоњ особистост≥.

«а своњми формами ≥ видами сп≥лкуванн€ досить р≥зноман≥тне. —пособи, сфера ≥ динам≥ка сп≥лкуванн€ визначаютьс€ соц≥альними функц≥€ми людей Ч учасник≥в сп≥лкуванн€, соц≥альним статусом, службовими обов.€зками. —п≥лкуванн€ регулюЇтьс€ факторами, повТ€заними з виробництвом, обм≥ном ≥ потребами, а також сформованими ≥ прийн€тими в сусп≥льств≥ законами, правилами, нормами, соц≥альними ≥нститутами тощо.

«а використанн€м знакових систем вид≥л€ють так≥ види сп≥лкуванн€:

■ вербальне (словесне) сп≥лкуванн€, €ке в свою чергу под≥л€Їтьс€ на усне та писемне мовленн€;

■ невербальне (безсловесне) сп≥лкуванн€.

«а де€кими даними, 60Ч80% ≥нформац≥њ в≥д сп≥врозмовника ми отримуЇмо по невербальному каналу.

Ќевербальн≥ засоби сп≥лкуванн€ досить р≥зноман≥тн≥. ƒо основних належать:

♦ в≥зуальн≥ засоби сп≥лкуванн€ (рухи мТ€з≥в обличч€, вираз обличч€, очей; рухи рук, н≥г);

Ч жести; рухи т≥ла; просторова дистанц≥€; реакц≥€ шк≥ри: почервон≥нн€, п≥тлив≥сть; поза, постава; зовн≥шн≥й вигл€д Ч од€г, зач≥ска, косметика, аксесуари);

♦ ауд≥альн≥ засоби (парал≥нгв≥стичн≥: €к≥сть голосу, його д≥апазон, тональн≥сть, темп, ритм, висота звуку; екстрал≥нгв≥стичн≥: мовн≥ паузи, см≥х, плач, з≥тханн€, кашель, плесканн€);

♦ тактильн≥ засоби сп≥лкуванн€ включають усе, що пов.€зано з дотиками

сп≥врозмовник≥в (потисканн€ рук, об≥йми, поц≥лунки, поплескуванн€ по плечах тощо);

♦ ольфакторн≥ засоби сп≥лкуванн€, €к≥ включають приЇмн≥ та неприЇмн≥ запахи навколишнього св≥ту, природн≥ та штучн≥ запахи людини.

Ќа невербальн≥ засоби впливаЇ конкретна культура того чи ≥ншого народу, тому дуже важко знайти сп≥льн≥ норми дл€ всього людства.

«а характером звТ€зку сп≥лкуванн€ под≥л€Їтьс€ на:

- безпосереднЇ (контакт один на один);

- опосередковане Ч за допомогою письмових чи техн≥чних засоб≥в, в≥ддалених у час≥ чи в простор≥ учасник≥в сп≥лкуванн€.

«а к≥льк≥стю учасник≥в у сп≥лкуванн≥ розр≥зн€ють так≥ р≥зновиди сп≥лкуванн€:

■ м≥жособист≥сне сп≥лкуванн€, тобто безпосередн≥ контакти людей у групах чи парах, пост≥йних за складом учасник≥в;

■ масове сп≥лкуванн€, тобто багато безпосередн≥х контакт≥в м≥ж незнайомими людьми, а також комун≥кац≥€, опосередкована р≥зними видами засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

«а включенн€м у процес сп≥лкуванн€ соц≥альних складових сп≥лкуванн€ под≥л€ють на:

м≥жособист≥сне сп≥лкуванн€ (сп≥лкуванн€ м≥ж конкретними особистост€ми, €к≥ волод≥ють ≥ндив≥дуальними €кост€ми, що розкриваютьс€ в процес≥ сп≥лкуванн€ ≥ орган≥зац≥њ взаЇмних д≥й). —оц≥альн≥ рол≥ мають при цьому допом≥жне значенн€;

рольове сп≥лкуванн€ (сп≥лкуванн€ м≥ж ком≥с≥€ми визначених соц≥альних ролей, коли д≥њ, повед≥нка учасника такого сп≥лкуванн€ визначаютьс€ виконуваною соц≥альною роллю). ” процес≥ такого сп≥лкуванн€ людина в≥дображаЇтьс€ не т≥льки €к ≥ндив≥дуальн≥сть, а €к соц≥альна одиниц€, що виконуЇ визначен≥ функц≥њ. ≤ндив≥дуальн≥сть п≥дпор€дковуЇтьс€ соц≥альн≥й рол≥. ≤нод≥ таке сп≥лкуванн€ називають ще оф≥ц≥йним, або формальним.

–≥зновидом рольового сп≥лкуванн€ Ї д≥лове сп≥лкуванн€, тобто сп≥лкуванн€ м≥ж сп≥врозмовниками (партнерами, опонентами), €к≥ мають в≥дпов≥дн≥ соц≥альн≥ позиц≥њ, визначен≥ њх соц≥альними рол€ми ≥ в≥дпов≥дними функц≥€ми, спр€моване на повне або часткове вир≥шенн€ конкретних проблем, орган≥зац≥ю сп≥льноњ д≥€льност≥, д≥й.

2. ѕон€тт€ про культуру д≥лового сп≥лкуванн€

∆итт€ д≥ловоњ людини пов'€зана з≥ сп≥лкуванн€м безпосередньо. «а даними американського фах≥вц€ ‘ренка —нелла, представник д≥лового св≥ту за день вимовл€Ї 30 тис€ч сл≥в. ≤, звичайно, не дл€ самого себе. Ѕез мови неможлив≥ д≥лов≥ контакти: переговори, бес≥ди, виступи на нарадах ≥ презентац≥€х.

Ќеобх≥дною умовою цього Ї вм≥нн€ слухати, вести бес≥ду, створити доброзичливу атмосферу, ум≥нн€ справити позитивне враженн€, в≥дпов≥дна завчасна п≥дготовка.

ƒ≥лов≥ контакти утворюютьс€ м≥ж людьми, €ких пов'€зують ≥нтереси €коњ-небудь певноњ справи. ѕрофес≥йне сп≥лкуванн€ завжди маЇ ц≥льову спр€мован≥сть. Ќа в≥дм≥ну в≥д дружнього, Ђд≥лове сп≥лкуванн€ - це вид м≥жособист≥сного сп≥лкуванн€, спр€мованого на дос€гненн€ €коњсь предметноњ домовленост≥ї. «вичайно, при цьому д≥лов≥ в≥дносини не виключають дружн≥х, ≥ навпаки.

Ќайважлив≥ша особлив≥сть профес≥йного сп≥лкуванн€ пол€гаЇ в тому, що потр≥бно вм≥ти будувати стосунки з р≥зними людьми, домагаючись максимальноњ ефективност≥ д≥лових контакт≥в.

ўе одна особлив≥сть профес≥йного сп≥лкуванн€: вступаючи в контакт бес≥ди, ми повинн≥ ч≥тко у€вл€ти, що партнера по сп≥лкуванню ц≥кавить, перш за все, те, наск≥льки ми йому можемо бути корисн≥.

–озум≥нн€ специф≥ки д≥лового сп≥лкуванн€ призводить до думки про те, що йому треба вчитис€. ѕ≥д культурою д≥лового сп≥лкуванн€ сл≥д розум≥ти високий р≥вень ум≥нн€ сп≥лкуватис€ в д≥ловому св≥т≥.

« наведеного вище визначенн€ сп≥лкуванн€ випливаЇ, що культура д≥лового сп≥лкуванн€ передбачаЇ:

1. ¬исоку комун≥кативну культуру, тобто мистецтво говорити (у тому числ≥ публ≥чно) ≥ слухати.

2. ”м≥нн€ об'Їктивно сприймати ≥ правильно розум≥ти партнера.

3. ”м≥нн€ будувати в≥дносини з будь-€ким партнером, домагатис€ ефективноњ взаЇмод≥њ на основ≥ обоп≥льних ≥нтерес≥в.

—торони д≥лового сп≥лкуванн€ взаЇмопов'€зан≥: вм≥нн€ правильно сприймати ≥ приймати партнера або аудитор≥ю допомагаЇ знайти потр≥бн≥ доводи, а волод≥нн€ ораторським мистецтвом - њх викласти. ¬се це необх≥дно дл€ усп≥шного д≥лового контакту, в ход≥ €кого ви€вл€Їтьс€ вм≥нн€ взаЇмод≥€ти з партнером: долати бар'Їри в сп≥лкуванн≥, зайн€ти потр≥бну психолог≥чну позиц≥ю, вийти на в≥дпов≥дний р≥вень сп≥лкуванн€ ≥ т.п. ¬ ≥деал≥ д≥лова людина маЇ волод≥ти вс≥ма сторонами сп≥лкуванн€ в д≥ловому св≥т≥.

—правжн€ культура д≥лового сп≥лкуванн€ передбачаЇ ≥ високу етичну культуру, вм≥нн€ бачити в д≥ловому партнер≥ не т≥льки потр≥бну тоб≥, а й ц≥каву, повноц≥нну особист≥сть.

√овор€чи про культуру д≥лового сп≥лкуванн€, мають на уваз≥ ≥ певне Ђ€к≥стьї сп≥лкуванн€, вм≥нн€ створити спри€тливу атмосферу д≥ловоњ розмови, що спри€Ї взаЇморозум≥нню ≥ взаЇмод≥њ.

« ус≥х можливих способ≥в передач≥ ≥нформац≥њ (за допомогою жест≥в, м≥м≥ки, пантом≥ми, зорового контакту) мова - саме ун≥версальний зас≥б, так €к вона дозвол€Ї найточн≥ше передати зм≥ст пов≥домленн€. ’ороший оратор волод≥Ї здатн≥стю по ходу коректувати свою промову, домагаючись позитивноњ реакц≥њ слухач≥в. «вичайно, робити це непросто. ¬еликий римський оратор ÷ицерон пом≥тив: Ђ расномовство Ї щось таке, що даЇтьс€ важче, н≥ж це здаЇтьс€, ≥ народжуЇтьс€ з дуже багатьох знань ≥ стараньї. ÷≥ слова н≥коли не втрат€ть актуальност≥. «нанн€ теор≥њ красномовства, вивченн€ психолог≥њ людей, пост≥йна практика виступ≥в ≥ наполеглива робота над словом - ось що даЇ можлив≥сть впливати на аудитор≥ю або партнера.

” д≥ловому сп≥лкуванн≥ можуть виступати так≥ його форми:

Х товариське, дружнЇ;

Х робоче, службове;

Х д≥лове, профес≥йне;

Х ≥нтимне, при€тельське;

Х випадкове;

Х формально-поверхове.

¬≥д форми залежить саме сп≥лкуванн€, його зм≥ст та в≥дпов≥дна повед≥нка людей.

Ќа процес сп≥лкуванн€ ≥ його ефективн≥сть впливаЇ р€д фактор≥в субТЇктивного характеру, €к≥ Ї б≥льш менш зм≥нними. ƒо них належать:

♦ зовн≥шн≥сть людини: приваблив≥сть чи неприваблив≥сть; ф≥зична врода, почутт€ смаку, що про€вл€Їтьс€ в од€з≥;

♦ вираз очей ≥ обличч€: м≥м≥ка обличч€, пропорц≥йн≥сть, зм≥на виразу;

♦ ≥нтелект, профес≥йна компетенц≥€, €ка про€вл€Їтьс€ в розум≥нн≥ даноњ проблеми,

прийн€тт€ в≥дпов≥дного р≥шенн€ ≥ в≥дпов≥дних д≥й;

♦ мотивац≥йний фактор, €кий характеризуЇ зац≥кавлен≥сть стор≥н у переговорах, њх ≥стинн≥ ≥нтереси, €к≥ можуть €вно не про€вл€тис€;

♦ моральний фактор, €кий про€вл€Їтьс€ €к де€к≥ психолог≥чн≥ €кост≥, риси людини, њњ життЇв≥ принципи, св≥тогл€д, життЇве кредо;

♦ емоц≥йний фактор €к про€в ставленн€ до партнера, психолог≥чна установка на нього, формуванн€ першого враженн€.

÷ей перел≥к необх≥дно доповнити ще одним важливим фактором. ÷е ситуац≥€, в €к≥й проходить д≥лове сп≥лкуванн€ ≥ €ка завжди знаходитьс€ у в≥дпов≥дному час≥ та простор≥.

“обто д≥лове сп≥лкуванн€ реал≥зуЇтьс€ в конкретних умовах ≥ прот€гом в≥дпов≥дного часу.

 онфуц≥й говорив, що Ђне зм≥нюютьс€ лише наймудр≥ш≥ ≥ найдурн≥ш≥ї. Ѕ≥льша ж частина людей знаход€тьс€ м≥ж цими крайнощами.

ƒо р≥зновид≥в усного сп≥лкуванн€ належать: д≥алоги, бес≥ди, виступи, промови, допов≥д≥, дискус≥њ, переговори тощо. Ѕес≥да належить до сп≥лкуванн€ у форм≥ д≥алог≥в.

–озгл€даючи структуру д≥алог≥чного сп≥лкуванн€, ѕ. ћ≥цич вид≥л€Ї пʼ€ть його стад≥й:

Ч початок розмови;

Ч передача ≥нформац≥њ;

Ч аргументац≥€;

Ч нейтрал≥зац≥€;

Ч прийн€тт€ р≥шень.

÷им стад≥€м в≥дпов≥дають пТ€ть основних комун≥кативних принцип≥в:

Х звернути увагу сп≥врозмовника;

Х пробудити в нього зац≥кавлен≥сть;

Х детально обірунтувати розмову;

Х ви€вити ≥нтереси й усунути сумн≥ви;

Х вт≥лити ≥нтереси сп≥врозмовника в остаточне р≥шенн€.

” процес≥ комун≥кац≥њ ми виступаЇмо посередниками м≥ж конкретною ситуац≥Їю ≥ певною людиною або групою. “ому потр≥бно ор≥Їнтуватис€ €к на сп≥врозмовника, так ≥ на ситуац≥ю. ћи маЇмо й певн≥ ц≥л≥ в≥дносно сп≥врозмовника: по€сненн€ (лекц≥€, пов≥домленн€), стимулюванн€ ≥н≥ц≥ативи; формуванн€ або п≥дсиленн€ певного настрою. ¬≥дпов≥дно до цього

можна вид≥лити так≥ види комун≥кативних акт≥в:

Ч профес≥йн≥ бес≥ди (коли розгл€даютьс€ спец≥альн≥ проблеми без впливу на почутт€);

Ч промови (њх мета Ч дос€гнути домовленост≥ щодо сп≥льних д≥й у процес≥ ≥нформац≥њ та аргументац≥њ). ¬они впливають €к на почутт€, так ≥ на розум та волю. ќсобливим њх р≥зновидом Ї дискус≥њ й дебати;

Ч виступи (торкаютьс€ певноњ под≥њ). –озр≥зн€ють в≥тальн≥ промови, под€ки, вступн≥ слова.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1260 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2170 - | 2025 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.