1. Виникнення культурології.
2. Структура культурологічного знання.
3. Статус культурології у складі гуманітарного знання.
4. Проблема визначення культури.
5. Культура і природа.
6. Особистість у культурі.
7. Співвідношення понять “культура” і “цивілізація” як теоретична проблема.
8. Цивілізаційний синтез і культурний плюралізм.
9. Етно-психологічний підхід до розуміння сутності цивілізації (за поглядами Л.Гумільова).
10. Причини і механізм соціокультурної динаміки.
11. Функції культури.
12. Культурні універсалії та їх застосування в методології культурологічного пізнання.
13. Еволюціоністські концепції культури.
14. Концепція циклічного розвитку культури: порівняльний аналіз поглядів М.Данилевського і А.Тойнбі.
15. Теорія культури О.Шпенглера (по матеріалам праці “Закат Європи”).
16. Сутність антропологічної (функціональної) концепції культури (Б.К. Маліновський, К. Леві-Строс та ін.).
17. Соціологічна концепція культури П.Сорокіна.
18. Марксистська концепція культури: місце культури в подоланні проблеми відчуження і побудові більш досконалої цивілізації.
19. Теологічні концепції культури: історія і сучасні погляди.
20. Концепція культури З.Фрейда.
21. Ігрова концепція культури.
22. Українська культурологічна думка: проблеми становлення Культурології в Україні.
23. Культура первісного суспільства.
24. Культура на українських землях у найдавніші часи.
25. Культура Стародавнього Єгипту та її вплив на розвиток культури в Європі.
26. Характерні риси культури Сходу: історія та сучасність.
27. Духовна культура античної Греції.
28. Культура Відродження і Реформації.
29. Культура Київської Русі.
30. Розвиток культури України у ХІV – першій половині ХVІІ ст.
31. Роль українського козацтва в розвитку української культури.
32. Українське національно-культурне відродження (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.).
33. Культура як знакова система.
34. Структурно-семіотична парадигма культурології.
35. Ритуал у культурі.
36. Цінності і норми у культурі.
37. Культура як система і текст.
38. Соціальні комунікації в культурі.
39. Інкультрація та аккультурація як процеси в культурі.
40. Структура комунікації в культурі.
41. Світ і людина в арабо-мусульманському типі культури.
42. Світ і людина в даосько-конфуціанському типі культури.
43. Світ і людина в японо-буддійському типі культури.
44. Модерністська модель світу в українській і західних інтеграціях.
45. Постмодерністська модель світу в українських та світовій інтеграціях.
46. Проблема історико-культурної типології.
47. Міфи стародавності та їх застосування в сучасній культурі.
48. Масова і елітарна культура.
49. Аполонійська та діоністська засади Європейської культури.
50. “Глобальний еволюціонізм” та майбутнє цивілізації.
51. Сутність художньої культури.
52. Стиль як основа типологізації художньої культури.
53. Форми і механізми залучення до культури.
54. Мистецтво в системі духовної культури суспільства.
55. Особливості світу людини як культури.
56. Структурні елементи культури людини.
57. Інтелектуальна культура людини.
58. Творчість як критерій культурного потенціалу особистості.
59. Культурна ідентифікація і проблема формування самосвідомості українців на початку ХХІ ст.
60. Між культурна комунікація.
61. Соціодинаміка культур.
62. Роль культури в розв’язанні глобальних проблем.
63. Диференціація та інтеграція видів мистецтва.
64. Освіта як соціокультурний інститут.
65. Задачі та протиріччя державного регулювання в галузі культури.
66. Роль ЮНЕСКО як міжнародного органу регуляції культурної діяльності.
67. Особливості менталітету українців: традиції та зміни.
68. Культурні чинники процесів модернізації українського суспільства.
69. Постіндустріальне суспільство та його культурні характеристики.
70. Соціальні інститути які забезпечують культурну діяльність.
Система поточного і підсумкового контролю (методика проведення контрольних заходів та критерії оцінювання знань)
1.1. Поточний контроль знань студентів складається з оцінки роботи студента на семінарських заняттях, виконання індивідуальних завдань та складання двох модульних контрольних робіт (перший модуль – етика та естетика, другий модуль - культурологія). Оцінка в балах за сучасною технологією навчання та оцінювання знань студентів відбуваються таким чином: робота студента на семінарському занятті – 0 –5-10 балів; оцінка модульного контролю – 0-5-10 балів. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та запам’ятовування певного навчального матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати (аналізувати) рекомендовану літературу, текстів, здатності осмислювати зміст теми чи розділу навчального матеріалу, умінь публічно або письмово репрезентовувати та аргументувати свою відповідь.
1.2.Підсумкова оцінка за екзамени і роботу протягом семестру студентів денної, вечірньої і заочної форми навчання.
Загальна підсумкова оцінка (за екзамен і роботу студента протягом семестру) складається при умові, якщо, по-перше, студент набрав за роботу протягом семестру 20 балів і вище, по-друге, якщо за іспит він набрав 30 балів і вище.
Структура екзаменаційного білету і вимоги до екзаменаційної оцінки знань студентів денної, вечірньої і заочної форм навчання.
Під час складання іспиту з дисципліни “Культурологія ” у 2005/2006 навчальному році студент може отримати за 6 завдань екзаменаційного білету максимум 60 балів (від 0 до 10 балів за кожне запитання).
На перше альтернативне тестове запитання потрібно дати відповідь: “так” або “ні”. Якщо відповідь правильна, студент отримає 5 балів, якщо вона хибна, то він отримає 0 балів. Додаткові 5 балів він може отримати за правильне та ґрунтовне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.
На друге альтернативне тестове запитання студент також може дати одну з відповідей, яка міститься в самому питанні. Якщо відповідь правильна, студент отримує 5 балів, якщо вона хибна, він отримує 0 балів. Додаткові 5 балів він може отримати за правильне та ґрунтовне пояснення, чому обрана та чи інша відповідь.
Третє завдання вимагає від студента доповнити вказану характеристику культурологічного явища ще трьома або більше ознаками або рисами до системного цілісного уявлення про нього. За правильну відповідь студент отримує 5 балів, за неправильну – 0 балів, якщо правильна відповідь доповнюється характеристикою всіх елементів, то вона оцінюється в 10 балів.
Четверте тестове завдання. За правильну повну відповідь на це питання можна отримати 5 балів, за неправильну або неповну відповідь – 0 балів. Додаткові 5 балів можна отримати за ґрунтовне правильне пояснення причини, чому виключена та чи інша характеристика у варіантах відповіді.
П’яте тестове завдання. За правильну повну відповідь (назвати різні системи, школи, їх представників тощо) студент отримує 5 балів. За неправильну або неповну відповідь – 0 балів. Студент може отримати додатково 5 балів за ґрунтовне та всебічне пояснення своєї відповіді.
Шосте тестове завдання аналітичного характеру. За правильну повну відповідь на це питання можна отримати 5 балів, за неправильну або неповну відповідь – 0 балів. Додаткові 5 балів можна отримати за теоретичне обґрунтування вказаної проблеми в різних школах, напрямках, системах та аналізу методології, якою вони користуються.
