Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: ћетоди вивченн€ та оцiнки фiзичного розвитку школ€ра




ћета: ќзнайомитис€ з методиками антропометричних дослiджень: соматометрiЇю, фiзiометрiЇю, соматоскопiЇю. Ќавчитис€ давати оцiнку фiзичному розвитку школ€ра; методом соматоскоп≥њ визначати перш≥ ознаки захворюванн€.

 

 

ќрган≥зм людини Ц це складна ≥Їрарх≥чно орган≥зована система систем орган≥в, €ка забезпечуЇ звТ€зок з зовн≥шн≥м середовищем, п≥дтримку гомеостазу та формуванн€ ц≥л≥сноњ повед≥нки.

«береженн€ гомеостазу Ц сталого внутр≥шнього середовища Ц Ї абсолютно необх≥дною умовою ≥снуванн€ будь-€кого багатокл≥тинного орган≥зму.

 л≥тина Ц це структурна одиниц€ нашого орган≥зму, €ка, в свою чергу, маЇ надзвичайно складну будову ≥ орган≥зац≥ю. —укупн≥сть кл≥тин, €к≥ под≥бн≥ за походженн€м, будовою та функц≥Їю, утворюють тканину. –озр≥зн€ють 4 основних типи тканин: сполучна, еп≥тел≥альна (покровна), мТ€зова та нервова.  ожна з них маЇ певн≥ властивост≥ ≥ виконуЇ специф≥чн≥ функц≥њ. “канини утворюють органи, €к≥ складаютьс€ з к≥лькох вид≥в тканин, але одна з них завжди переважаЇ ≥ зумовлюЇ головну функц≥ю органу. ќргани, €к≥ разом виконують певну функц≥ю, утворюють систему орган≥в (наприклад, дихальна, травна та ≥н.).

“имчасове обТЇднанн€ р≥зних орган≥в ≥ систем, спр€моване на виконанн€ €коњсь одноњ функц≥њ в даний момент, називають функц≥ональною системою. ÷ей р≥вень орган≥зац≥њ вищий, н≥ж системний, але нижчий, н≥ж орган≥зменний.

 л≥тини кожного орган≥зму безпосередньо не контактують ≥з зовн≥шн≥м середовищем, вони омиваютьс€ кровТю, л≥мфою, тканинною р≥диною. ÷е ≥ Ї внутр≥шнЇ середовище, сталий склад €кого п≥дтримуЇтьс€ завд€ки процесам саморегул€ц≥њ. —аморегул€ц≥€ Ц властив≥сть б≥олог≥чних систем п≥дтримувати р≥зноман≥тн≥ ф≥з≥олог≥чн≥ та б≥ох≥м≥чн≥ показники на сталому р≥вн≥ (температура, артер≥альний тиск, склад кров≥ та ≥н.).

—аморегул€ц≥€ забезпечуЇтьс€ нервовою та гуморальною регул€ц≥Їю, €к≥ т≥сно повТ€зан≥ м≥ж собою ≥ обТЇднують орган≥зм в одне ц≥ле, завд€ки чому в≥н стаЇ значно ст≥йк≥шим до зм≥н внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього середовищ.

—еред ≥нших загально-б≥олог≥чних властивостей живоњ матер≥њ важливе м≥сце займають процеси росту та розвитку. ѕроцес розвитку прот≥каЇ стрибкопод≥бно, ≥ в р≥зн≥ пер≥оди житт€ в≥дбуваютьс€ не т≥льки к≥льк≥сн≥, але ≥ €к≥сн≥ зм≥ни. –озвиток орган≥зму в широкому розум≥нн≥ Ц це п≥двищенн€ р≥вн€ складност≥ в орган≥зац≥њ ≥ взаЇмод≥њ вс≥х його систем. –озвиток включаЇ в себе три основних процеси: р≥ст, диференц≥ац≥ю орган≥в ≥ тканин та формуванн€ (надбанн€ орган≥змом властивих йому форм).

ƒо найважлив≥ших законом≥рностей росту та розвитку д≥тей в≥днос€ть нер≥вном≥рн≥сть та безперервн≥сть росту ≥ розвитку, гетерохрон≥ю ≥ €вище випереджуючого дозр≥ванн€ життЇво важливих функц≥ональних систем.

¬ процес≥ ≥ндив≥дуального розвитку окрем≥ органи ≥ системи дозр≥вають поступово ≥ завершують св≥й розвиток в р≥зному в≥ц≥. ÷е ≥ зумовлюЇ особливост≥ функц≥онуванн€ орган≥зму д≥тей в р≥зн≥ в≥ков≥ пер≥оди. ќсновними етапами розвитку Ї внутр≥шньоутробний (0-2 м≥с. Ц ембр≥ональний ≥ 2-9 м≥с. Ц плодовий, або фетальний) ≥ постнатальний, €кий починаЇтьс€ з моменту народженн€. ѕ≥д час внутр≥шньоутробного розвитку в≥дбуваЇтьс€ закладка орган≥в ≥ тканин, њх диференц≥ац≥€. ¬ постнатальному пер≥од≥ продовжуЇтьс€ дозр≥ванн€ орган≥в ≥ систем, йде значна €к≥сна перебудова в функц≥онуванн≥ орган≥зму. √етерохрон≥€ розвитку орган≥в ≥ систем зумовлюЇ специф≥ку функц≥ональних можливостей орган≥зму р≥зного в≥ку, що необх≥дно враховувати.

ќсь чому виникла необх≥дн≥сть в створенн≥ класиф≥кац≥њ пер≥од≥в росту та розвитку ≥ њх в≥кових меж. «араз найб≥льш розповсюдженою Ї наступна:

≤ Ц новонароджений Ц 1-10 дн≥в

≤≤ Ц грудний в≥к Ц 10 дн≥в Ц 1 р≥к

≤≤≤ Ц раннЇ дитинство Ц 1-3 роки

IV Ц перше дитинство Ц 4-7 рок≥в

V Ц друге дитинство Ц 8-12 рок≥в Ц хлопчики; 8-11 рок≥в Ц д≥вчатка

VI Ц п≥дл≥тковий в≥к Ц 13-16 рок≥в Ц хлопчики; 12-15 рок≥в Ц д≥вчатка

VII Ц юнацький в≥к Ц 17-21 Ц юнаки; 16-20 рок≥в Ц д≥вчата

VIII Ц зр≥лий в≥к, ≤ пер≥од Ц 22-35 рок≥в Ц чолов≥ки; 21-35 рок≥в Ц ж≥нки

IX Ц зр≥лий в≥к, ≤≤ пер≥од Ц 36-60 рок≥в Ц чолов≥ки; 36-55 рок≥в Ц ж≥нки

’ Ц похилий в≥к Ц 61-74 роки Ц чолов≥ки; 56-74 роки Ц ж≥нки

’≤ Ц стареч≥й в≥к Ц 75-90 рок≥в

’≤≤ Ц довгожител≥ Ц 90 рок≥в ≥ б≥льше.

 ожний в≥ковий пер≥од характеризуЇтьс€ своњми специф≥чними особливост€ми. ѕер≥од в≥д одного в≥кового етапу до наступного позначають €к переломний етап ≥ндив≥дуального розвитку, або критичний пер≥од. “ривал≥сть окремих в≥кових пер≥од≥в може зм≥нюватись за часом у окремих людей в залежност≥ в≥д ц≥лого р€ду фактор≥в Ц соц≥альних, генетичних, еколог≥чних, способу житт€ та ≥н. ƒуже впливаЇ на це стан здоровТ€ людини Ц хвороба може значно прискорювати х≥д б≥олог≥чного годинника ≥ скорочувати тривал≥сть вс≥х пер≥од≥в, тому формуванн€ ≥ збереженн€ здоровТ€ Ц одна з найважлив≥ших задач виховател€ ≥ вчител€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 467 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

717 - | 580 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.