Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕезпека прац≥ користувач≥в компТютерних технолог≥й




«агальн≥ положенн€. ќзнакою сучасного науково-техн≥чного прогресу Ї масове впровадженн€ компТютерних технолог≥й в ус≥х сферах житт€ ≥ д≥€льност≥ людини. «араз дес€тки м≥льйон≥в людей у всьому св≥т≥ вт€гнут≥ у систему комп'ютеризац≥њ €к у виробнич≥й сфер≥, так ≥ в побут≥, у систему Ђлюдина комп'ютерї. ≤ комп'ютери, €к ≥ ≥нш≥ засоби прац≥, впливаючи на людей, що њх використовують. —аме це й зумовлюЇ актуальн≥сть охорони прац≥ користувач≥в компТютерних технолог≥й ≥, в першу чергу користувач≥в ѕ≈ќћ.

–обота на ѕ  - модель розумовоњ прац≥, що тривалий час виконуЇтьс€ в одноман≥тн≥й поз≥, в умовах обмеженн€ загальноњ м'€зовоњ активност≥ ≥ за рухливост≥ рук, тривалого високого напруженн€ зорових функц≥й, нервово-емоц≥йного напруженн€, в умовах впливу р≥зноман≥тних ф≥зичних чинник≥в, €к≥ по р≥зному впливають на людину.

Ўк≥длив≥ чинники п≥д час роботи на ѕ . «араз ви€влено пр€мий зв'€зок м≥ж застосуванн€м ѕ  ≥ багатьма захворюванн€ми, а саме: пог≥ршенн€м зору, бол€ми у спин≥ ≥ д≥л€нц≥ шињ, бол€ми у кистевих, л≥ктевих ≥ плечових суглобах, порушенн€м сну, хрон≥чним головним болем, нудотою, слабк≥стю, стресовими станами, захворюванн€ми шк≥ри, природженими аномал≥€ми, провокац≥Їю еп≥лептичних приступ≥в, ≥нсультами та ≥ншими захворюванн€ми. Ђ«'€вилис€ї дв≥ нов≥ хвороби: Ђсиндром комп'ютерного зоруї ≥ Ђсиндром ≥нтернетуї.

ќсновними симптомами синдрому комп'ютерного зору Ї стомлен≥сть очей, двоњнн€ в очах (диплоп≥€), порушенн€ сприйманн€ кольор≥в, сльозоточив≥ оч≥. —индром ≥нтернету - це сильна залежн≥сть та втрата контролю над своњми д≥€ми у раз≥ тривалоњ роботи за комп'ютерами.

Ќегативн≥ впливи на здоров'€ людини п≥д час тривалоњ роботи з ѕ  - це об'Їктивна реальн≥сть, в основ≥ €коњ к≥льки причин. ѕерша пол€гаЇ у тому, що органи зору людини сприймають навколишн≥й св≥т у в≥дбитому св≥тл≥, а засоби в≥дображенн€ ≥нформац≥њ сам≥ випром≥нюють св≥тловий пот≥к. ≤нтен≠сивн≥сть цього св≥тлового потоку набагато вища т≥Їњ, до €коњ звикли наш≥ оч≥.  р≥м того, мал≥ кутов≥ розм≥ри символ≥в, нер≥вном≥рна €скрав≥сть, виблиски, мигт≥нн€ та дрижанн€ зображенн€, геометричн≥ та нел≥н≥йн≥ спотворенн€ призвод€ть до швидкоњ стомлюваност≥, скачк≥в артер≥ального тиску, очних стрес≥в, головного болю. Ќаступна причина пол€гаЇ у тому, що засоби в≥дображенн€ ≥нформац≥њ, виконан≥ з використанн€м електронно-променевих трубок, генерують випром≥нюванн€ широкого спектра ≈ћѕ: статичного пол€, пол€ в д≥апазон≥ низьких (50 √ц - 70 к√ц) та високих (10 ћ√ц - 1,5 √√ц) частот, м'€ких рентген≥вських випром≥нювань ≥ випром≥нювань оптичного д≥апазону (≤„¬ та ”‘¬). —ам≥ по соб≥ реальн≥ параметри цих ≈ћѕ, випром≥нюваних окремими ѕ , не дос€гають нормованих значень, але за на€вност≥ у прим≥щенн≥ дек≥лькох ≤≤  через накладанн€ ≈ћѕ фактичн≥ параметри њх можуть перевищувати допустим≥ значенн€. ƒжерелами ≈ћѕ Ї не т≥льки мон≥тор, а й клав≥атура, джерела безпереб≥йного живленн€, електропроводка та ≥нш≥ пристроњ. ¬и€влено, що мон≥тор, будучи джерелом ≈ћѕ, створюЇ так зване торс≥йне поле, €ке де€кою м≥рою агресивне щодо людини.

“аким чином, ≈ћѕ, створюван≥ сучасними ѕ , хоч ≥ знаход€тьс€ у межах ≥снуючих норм, але, впливаючи на людину в комплекс≥, можуть призводити по певних негативних насл≥дк≥в.

¬исокий р≥вень наелектризованост≥ екрана та ≥он≥зац≥€ пов≥тр€ б≥л€ диспле€ прит€гують пил з пов≥тр€ та викликають активац≥ю м≥кроб≥в у зон≥ диханн€ оператора. ÷е може призвести до алерг≥чних реакц≥й ≥ захворюванн€ шк≥ри обличч€. ÷≥ €вища також негативно впливають на електричний режим атмосфери: уже через три години концентрац≥€ легких негативних ≥он≥в у пов≥тр≥ знижуЇтьс€ до нул€, натом≥сть значно зб≥льшуЇтьс€ концентрац≥€ важких позитивно зар€джених часточок ус≥х розм≥р≥в. “ака асиметр≥€ зар€джених ≥он≥в не благотворно впливаЇ на здоров'€ користувача ѕ , зумовлюючи п≥двищенн€ артер≥ального тиску, прискоренн€ серцевих скорочень (тах≥кард≥€), бол≥ у д≥л€нц≥ серц€ (кард≥алг≥€) та ≥нше.

ўодо порушенн€ зорових функц≥й оператор≥в ѕ  ви€влен≥ розлади акомодац≥њ, конвергенц≥њ, гостроти зору та контрастноњ чутливост≥ ока. ÷≥ зм≥ни мають глибший характер, €кщо робота супроводжуЇтьс€ високою нервово-емоц≥йною напружен≥стю. Ќегативний вплив дисплењв на органи зору характеризуЇтьс€ зоровим дискомфортом ≥ втомою, €к≥ ви€вл€ютьс€ у р≥з≥, печ≥њ, болю в очах, ломот≥ у надбр≥вних д≥л€нках, у вигл€д≥ розмитих меж або неч≥ткого зображенн€ об'Їкта, що зумовлено порушенн€м св≥тлочутливого апарата ока. ÷≥ €вища часто супроводжуютьс€ головними бол€ми, т€жк≥стю в голов≥, загальною втомою, сонлив≥стю.

‘ункц≥ональн≥ порушенн€, пов'€зан≥ з експлуатац≥Їю ѕ≈≠ќћ, - захворюванн€ сухожиль, м'€з≥в та нервових зак≥нчень. ѕ≥д час роботи з ѕ  користувач≥ з великою швидк≥стю повто≠рюють одн≥ рухи - швидке натисканн€ клав≥ш, перем≥щенн€ миш≥, нахили та повороти голови.  ожне натисканн€ на клав≥шу пов'€зане з≥ скороченн€м численноњ к≥лькост≥ м'€з≥в, перем≥щенн€м сухожиль уздовж к≥сток ≥ стисканн€м з внутр≥шн≥ми тканинами. “аке тривале динам≥чне навантаженн€ з одночасними стисканн€м нервових зак≥нчень призводить до ' по€ви тунельного синдрому зап'€стного каналу. …ого симптомами Ї: втрата чутливост≥ та б≥ль у зап'€ст€х, €кий поши≠рюЇтьс€ вгору по передпл≥ччю до плеча ≥ вище до шињ ≥ спини. ќкр≥м цього, можлив≥ он≥м≥нн€ ≥ кол≥ки та м'€зов≥ судоми. «а перших ознак тунельного синдрому сл≥д негайно звернутис€ до л≥кар€, бо хвороба, що розвинулас€, вимагаЇ тривалого л≥куванн€ (б≥льше «ќ дн≥в).

‘ункц≥ональн≥ порушенн€, пов'€зан≥ з≥ скелетом людини (скол≥оз - дугопод≥бне викривленн€ хребта чи остеохондроз - дистроф≥чний процес у к≥стков≥й та хр€щов≥й тканин≥), зумовлен≥ тривалим статичним навантаженн€м та незадов≥льною орган≥зац≥Їю робочого м≥сц€. ѕеренапруженню окремих груп м'€з≥в ≥ зв'€зок та перевантаженню скелетноњ системи спри€Ї стан захопленн€ людини комп'ютерним сп≥лкуванн€ за €кого знижуЇтьс€ ≥нтенсивн≥сть м≥крорух≥в ≥ пог≥ршуЇтьс€ процес обм≥ну в тканинах.

” де€ких випадках ѕ  можна розгл€дати €к джерело шуму з р≥внем 50 дЅј, ≥ т≥льки окрем≥ застар≥л≥ принтери можуть створювати р≥вень шуму до 65 дЅј, що перевищуЇ норму.

”мови прац≥ користувача ѕ≈ќћ залежать в≥д параметр≥в м≥крокл≥мату в прим≥щенн≥, х≥м≥чного складу пов≥тр€, запиленост≥, в≥броакустичних умов та ≥нших фактор≥в довк≥лл€. ”с≥ ц≥ параметри мають в≥дпов≥дати д≥ючим нормативам (див. в≥дпов≥дн≥ пункти). ¬становлено, що з корпуса ≥ плат вид≥л€ютьс€ в атмосферу забруднювальн≥ речовини - фур'€н ≥ д≥оксини, €к≥ Ї канцерогенами.

¬ище коротко описан≥ умови прац≥ користувача ѕ≈ќћ, що визначаютьс€ ф≥зичними обмеженн€ми орган≥зму людини.  р≥м цих обмежень, ≥снують ще й психолог≥чн≥ чинники умов прац≥ користувач≥в ѕ . ¬они визначаютьс€ €к≥стю використовуваного програмного забезпеченн€ ≥ залежать в≥д в≥дпов≥дност≥ функц≥й системи психолог≥чним процесам людини: в≥д особливостей мозку, обс€гу пам'€т≥, часу рефлекторноњ реакц≥њ, витрат часу на анал≥з ≥ переробку ≥нформац≥њ. Ќев≥дпов≥дн≥сть системи психолог≥чним властивост€м людини може призвести до по€ви в оператора стресових ситуац≥й.

Ќормативними документами, €к≥ визначають нормал≥зац≥ю умов прац≥ користувач≥в ѕ≈ќћ, Ї ƒЌјќѕ 0.00-1.31-99. Ђѕравила охорони прац≥ при експлуатац≥њ електронно-обчислювальних машинї та ƒ—анѕ≥Ќ 3.3.2.007-98 Ђƒержавн≥ сан≥тарн≥ правила ≥ норми роботи з в≥зуальними дисплейними терм≥налами електронно-обчислювальних машинї.

¬имоги до прим≥щень дл€ експлуатац≥њ ѕ≈ќћ так≥:

- площа на одне робоче м≥сце з ѕ  маЇ складати не менше 6 кв.м, а об'Їм - не менше 20 куб.м;

- прим≥щенн€ з ѕ  не повинн≥ межувати з прим≥щенн€ми, в €ких р≥вн≥ шуму та в≥брац≥њ перевищують нормативн≥ значенн€;

- прим≥щенн€ повинн≥ обладнуватис€ системами опаленн€, кондиц≥онуванн€, ефективною припливно-вит€жною вентил€ц≥Їю;

- значенн€ шк≥дливих виробничих чинник≥в (м≥крокл≥мату, шуму, в≥брац≥њ, ≈ћ¬ та ≥н.) не повинн≥ перевищувати гранично допустим≥ р≥вн≥;

- прим≥щенн€ повинн≥ мати натуральне та штучне осв≥тленн€;

- натуральне осв≥тленн€ маЇ зд≥йснюватис€ через св≥тлов≥ прор≥зи, ор≥Їнтован≥ переважно на п≥вн≥ч ≥ п≥вн≥чний сх≥д, ≥ забезпечувати  ѕќ 1,2-2,5%;

- робоч≥ м≥сц€ з ѕ  сл≥д розм≥щувати так, щоб площина екрана була перпендикул€рною до площини в≥кна;

- найкраще розм≥щувати робоч≥ м≥сц€ з осв≥тленн€м з л≥вого боку;

- штучне осв≥тленн€ у прим≥щенн€х маЇ зд≥йснюватис€ системою загального р≥вном≥рного осв≥тленн€; осв≥тлен≥сть на поверхн≥ стола маЇ складати 300-500 лк, а осв≥тлен≥сть екрана не повинна перевищувати 250 лк;

- п≥д час пост≥йноњ роботи з документац≥Їю допускаЇтьс€ застосуванн€ комб≥нованого осв≥тленн€ - додаткового встановленн€ св≥тильник≥в м≥сцевого осв≥тленн€.

¬имоги до орган≥зац≥њ та обладнанн€ робочих м≥сць так≥:

- у розм≥щенн≥ робочих м≥сць ≥з ѕ≈ќћ мають враховуватис€ в≥дстан≥ м≥ж робочими столами з в≥деомон≥торами - в≥д затилл€ одного до екрана другого - не менше 2 м, а м≥ж боковими поверхн€ми в≥деомон≥тор≥в - не менше 1,2 м;

- в≥конн≥ прор≥зи мають бути обладнан≥ регульованими жалюз≥;

- вимоги до робочого стола: висота стола маЇ регулюватис€ у межах 680-800 мм, а дл€ нерегульованих - мати висоту 725 мм; площа робочоњ поверхн≥ повинна бути не меншою за 800 х 800 мм;

- робочий ст≥лець (кр≥сло) маЇ бути п≥д≥ймально-поворотним та регульованим по висот≥ ≥ кутам нахилу сид≥нн€ ≥ спинки;

- конструкц≥€ ст≥льц€ повинна забезпечувати ширину ≥ гли≠бину поверхн≥ сид≥нн€ не менше 400 мм ≥ регулюванн€ висоти поверхн≥ сид≥нн€ у межах 400-550 мм.

¬имоги до режим≥в прац≥ ≥ в≥дпочинку п≥д час роботи з ѕ≈ќћ. ѕ≥д час виконанн€ роб≥т з ѕ≈ќћ прот€гом дн€, кр≥м перерв дл€ в≥дпочинку ≥ споживанн€ њж≥ та особистих потреб, мають передбачатис€ додатков≥ перерви, що ввод€тьс€ з урахуванн€м особливостей ≥ характеру трудовоњ д≥€льност≥. «а характером трудовоњ д≥€льност≥ вид≥лено три профес≥йн≥ групи: розробники програм (≥нженери-програм≥сти), оператори ≈ќћ та оператори комп'ютерного набору.

«г≥дно ≥з ƒ—анѕ≥н 3.3.2.007-98 встановлено так≥ внутр≥шньозм≥нн≥ режими прац≥ та в≥дпочинку п≥д час роботи з ≈ќћ за 8-годинного робочого дн€:

- дл€ розробник≥в програм сл≥д призначати регламентовану перерву дл€ в≥дпочинку тривал≥стю 15 хвилин через кожну го≠дину роботи;

- дл€ оператор≥в ≈ќћ сл≥д призначати регламентован≥ перерви дл€ в≥дпочинку тривал≥стю 15 хвилин через кожн≥ 2 години;

- дл€ оператор≥в комп'ютерного набору сл≥д призначати регламентован≥ перерви дл€ в≥дпочинку тривал≥стю 10 хвилин п≥сл€ кожноњ години роботи;

- в ус≥х випадках, коли виробнич≥ обставини не дозвол€ють застосовувати регламентован≥ перерви, тривал≥сть безперервноњ роботи з в≥деомон≥торами не повинна перевищувати 4 годин;

- у 12-годинн≥й робоч≥й зм≥н≥ регламентован≥ перерви повинн≥ встановлюватис€ в перш≥ 8 годин роботи аналог≥чно перервам при 8-годинн≥й робоч≥й зм≥н≥, а прот€гом останн≥х 4-х годин роботи, незалежно в≥д характеру трудовоњ д≥€льност≥, через кожну годину тривал≥стю 15 хвилин.

ƒл€ зниженн€ нервово-емоц≥йного напруженн€ ≥ втомленн€ зорового анал≥затора, пол≥пшенн€ мозкового кровооб≥гу, подоланн€ неспри€тливих насл≥дк≥в г≥подинам≥њ, запоб≥ганн€ втом≥ доц≥льно де€к≥ перерви використовувати дл€ виконанн€ комплексу спец≥альних вправ, наведених в ƒ—анѕ≥н 3.3.2.007-98.

ѕроф≥лактичн≥ медогл€ди. ѕрац≥вники з ѕ≈ќћ п≥дл€гають обов'€зковим попередн≥м медичним огл€дам п≥д час влашту≠ванн€ на роботу ≥ пер≥одичним - один раз на два роки ком≥с≥Їю у склад≥ терапевта, невропатолога та офтальмолога. ћедогл€ди мають на мет≥ перев≥рку стану здоров'€ прац≥вника ≥ ви€вленн€ в≥дсутност≥ у нього медичних протипоказань, €к≥ перешкоджають виконанню роботи з ѕ .

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 576 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2047 - | 1852 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.