Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пособи ≥ засоби гас≥нн€ пожеж




 омплекс заход≥в, спр€мованих на л≥кв≥дац≥ю пожеж≥, що виникла, називаЇтьс€ пожежогас≥нн€м. ќсновою пожежогас≥нн€ Ї примусове припиненн€ процесу гор≥нн€. Ќа практиц≥ використовують дек≥лька способ≥в припиненн€ гор≥нн€, суть €ких пол€гаЇ у приведеному нижче.

—пос≥б охолодженн€ ірунтуЇтьс€ на тому, що гор≥нн€ речовини можливе т≥льки тод≥, коли температура њњ верхнього шару вища за температуру його запалюванн€. якщо з поверхн≥ горючоњ речовини в≥двести тепло, тобто охолодити њњ нижче температури запалюванн€, гор≥нн€ припин€Їтьс€.

—пос≥б розведенн€ базуЇтьс€ на здатност≥ речовини гор≥ти при вм≥ст≥ кисню у атмосфер≥ б≥льше 14-16% за обТЇмом. «≥ зменшенн€м кисню в пов≥тр≥ нижче вказаноњ величини полуменеве гор≥нн€ припин€Їтьс€, а пот≥м припин€Їтьс€ ≥ тл≥нн€ внасл≥док зменшенн€ швидкост≥ окисленн€. «меншенн€ концентрац≥њ кисню дос€гаЇтьс€ введенн€м у пов≥тр€ ≥нертних газ≥в та пари ≥з зовн≥ або розведенн€м кисню продуктами гор≥нн€ (у ≥зольованих прим≥щенн€х).

—пос≥б ≥зол€ц≥њ ірунтуЇтьс€ на припиненн≥ надходженн€ кисню пов≥тр€ до речовини, що горить. ƒл€ цього застосовують р≥зн≥ ≥золююч≥ вогнегасн≥ речовини (х≥м≥чна п≥на, порошок та ≥нше).

—пос≥б х≥м≥чного гальмуванн€ реакц≥й гор≥нн€ пол€гаЇ у введенн≥ в зону гор≥нн€ галоњдно-пох≥дних речовин (бромист≥ метил та етал, фреон та ≥нше), €к≥ при попаданн≥ у полумТ€ розпадаютьс€ ≥ зТЇднуютьс€ з активними центрами, припин€ючи екзотерм≥чну реакц≥ю, тобто вид≥ленн€ тепла. ” результат≥ цього процес гор≥нн€ припин€Їтьс€.

—пос≥б механ≥чного зриву полумТ€ сильним струменем води, порошку чи газу.

—пос≥б вогнеперешкоди, заснований на створенн≥ умов, за €ких полумТ€ не поширюЇтьс€ через вузьк≥ канали, перер≥з €ких менше критичного.

–еал≥зац≥€ способ≥в припиненн€ гор≥нн€ дос€гаЇтьс€ використанн€м вогнегасних речовин та техн≥чних засоб≥в. ƒо вогнегасних належать речовини, що мають ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥, €к≥ дозвол€ють створювати умови дл€ припиненн€ гор≥нн€. —еред них найпоширен≥шими Ї вода, вод€на пара, п≥на, газов≥ вогнегасн≥ склади, порошки, п≥сок, пожежост≥йк≥ тканини тощо.  ожному способу припиненн€ гор≥нн€ в≥дпов≥даЇ конкретний вид вогнегасних засоб≥в. Ќаприклад, дл€ охолоджуванн€ використовують воду, водн≥ розчини, сн≥гопод≥бну вуглекислоту; дл€ розведенн€ горючого середовища - д≥оксид вуглецю, ≥нертн≥ гази, вод€ну пару; дл€ ≥зол€ц≥њ вогнища - п≥ну, п≥сок; х≥м≥чне гальмуванн€ гор≥нн€ зд≥йснюЇтьс€ за допомогою бромет≥лу, хладону, спец≥альних порошк≥в.

 оротку характеристику основних вогнегасних речовин почнемо з води, €ка Ї найб≥льш розповсюдженим засобом припиненн€ гор≥нн€. ¬она маЇ пор≥вн€но малу вТ€зк≥сть, легко просочуЇтьс€ в щ≥лини та шпарини горючоњ речовини. ѕри цьому вода поглинаЇ велику к≥льк≥сть тепла завд€ки випаровуванню (дл€ випаровуванн€ 1 кг води витрачаЇтьс€ 2258,5 кƒж тепла) ≥ утворюЇ парову хмару, що в свою чергу перешкоджаЇ доступу кисню до речовини, що горить.  р≥м того, перетворюючись на пару, вода зб≥льшуЇтьс€ в обТЇм≥ приблизно у 1700 раз≥в. «м≥шуючись ≥з горючими газами, що вид≥л€ютьс€ при гор≥нн≥, пара розводить њх, утворюючи сум≥ш, не здатну до гор≥нн€. ” вигл€д≥ потужних струмен≥в, воду можна також застосовувати дл€ механ≥чного збитт€ полумТ€. «авд€ки висок≥й технолог≥чн≥й ст≥йкост≥ води (розкладенн€ на кисень та водень в≥дбуваЇтьс€ при температур≥ 1700∞—) њњ можна використовувати дл€ гас≥нн€ б≥льшост≥ горючих матер≥ал≥в та р≥дин. «астосуванн€ розчин≥в змочувач≥в, €к≥ зменшують поверхневий нат€г води, даЇ можлив≥сть зменшити њњ витрати на гас≥нн€ де€ких матер≥ал≥в на 30-50%. ¬оду дл€ гас≥нн€ використовують €к у компактному так ≥ у розпиленому стан≥.  омпактн≥ струмен≥ води звичайно застосовують у випадках, коли неможливо близько п≥д≥йти до осередку гор≥нн€, наприклад, при пожеж≥ на велик≥й висот≥, на складах л≥сових матер≥ал≥в ≥ т.≥н. ƒальн≥сть, на €ку бТЇ компактний струм≥нь, дос€гаЇ 70-80 м. ƒл€ отриманн€ компактного струменю використовують ручн≥ та лафетн≥ стволи.

«начно б≥льший вогнегасний ефект спостер≥гаЇтьс€ при застосуванн≥ води у др≥бно розпиленому стан≥. ” такому вигл€д≥ њњ можна використовувати нав≥ть дл€ гас≥нн€ легкозаймистих та горючих р≥дин, оск≥льки туманопод≥бна хмара др≥бнорозпиленоњ води ≥золюЇ поверхн≥ р≥дин в≥д проникненн€ кисню. ≤ хоча вода у компактному стан≥ Ї добрим електропров≥дником, що створюЇ певну небезпеку п≥д час гас≥нн€ пожеж електроустаткуванн€ п≥д напругою, в тонко розпиленому стан≥ вода може використовуватись дл€ гас≥нн€ електроустановок, тому що в такому стан≥ електричний оп≥р води р≥зко зростаЇ.

Ќе рекомендуЇтьс€ гасити водою ц≥нн≥ реч≥, обладнанн€, книги, документи та ≥нш≥ предмети, що приход€ть п≥д впливом води до непридатного стану.

≤нколи дл€ гас≥нн€ вогню застосовують пару. —утн≥сть гас≥нн€ пожеж≥ пол€гаЇ у зменшенн≥ вм≥сту кисню у пов≥тр≥.  онцентрац≥€ пари у пов≥тр≥ 30-35% по обТЇму прим≥щенн€ викликаЇ припиненн€ гор≥нн€.  р≥м того, пара частково охолоджуЇ предмети, що погано вентилюютьс€.

ѕ≥на - це колоњдна дисперсна система, €ка складаЇтьс€ ≥з др≥бних бульбашок, заповнених газом. —т≥нки бульбашок утворюютьс€ ≥з розчин≥в поверхневоактивних речовин ≥ стаб≥л≥затор≥в, склад €ких обумовлюЇ ст≥йк≥сть п≥ни. «а способом створенн€ ≥ складом газовоњ фази п≥ни под≥л€ють на х≥м≥чн≥ та пов≥тр€но-механ≥чн≥. ’≥м≥чна п≥на отримуЇтьс€ в результат≥ взаЇмод≥њ кислотного та лужного розчин≥в у ручних вогнегасниках або х≥м≥чних п≥ногенераторах. ѕов≥тр€но-механ≥чна п≥на утворюЇтьс€ за допомогою спец≥альних п≥ногенератор≥в ≥з водних розчин≥в п≥ноутворювач≥в.

ѕ≥на маЇ досить низьку теплопров≥дн≥сть. ¬она здатна перешкоджати випаровуванню горючих речовин, а також проникненню пар≥в, газ≥в, теплового випром≥нюванн€. ќск≥льки основою п≥ни Ї вода, вона також мас охолоджувальн≥ властивост≥. ¬ажливими характеристиками п≥ни Ї њњ ст≥йк≥сть ≥ кратн≥сть. Ќизькократними п≥нами вогонь гас€ть, головним чином, на поверхн€х. ƒл€ гас≥нн€ р≥дин застосовують п≥ни середньоњ кратност≥ (до 100). ƒл€ обТЇмного гас≥нн€, витисненн€ диму, ≥зол€ц≥њ технолог≥чних установок в≥д впливу теплових поток≥в використовують високократну п≥ну (100-150 та б≥льше).

¬углекислий газ (—ќ2) безбарвний, не горить, при стисканн≥ п≥д тиском 3,5 ћѕа (35 кг/см2) перетворюЇтьс€ у р≥дину, що називаЇтьс€ вуглекислотою, €ка збер≥гаЇтьс€ ≥ транспортуЇтьс€ у стальних балонах п≥д тиском. «а нормальних умов вуглекислота випаровуЇтьс€, при цьому з 1 кг кислоти отримуЇтьс€ 509 л газу.

ƒл€ гас≥нн€ пожеж вуглекислоту застосовують у двох станах: у газопод≥бному та у вигл€д≥ сн≥гу. —н≥жинки вуглекислоти мають температуру -79∞—. ѕри надходженн≥ у зону гор≥нн€ вуглекислота випаровуЇтьс€, сильно охолоджуЇ зону гор≥нн€ та предмет, що горить, ≥ зменшуЇ процентний вм≥ст кисню. ¬ результат≥ цього гор≥нн€ припин€Їтьс€.

¬углекислота не електропров≥дна. «астосовують њњ дл€ гас≥нн€ електроустановок, що знаход€тьс€ п≥д напругою, а також дл€ гас≥нн€ ц≥нних речей.

≤нертн≥ гази (азот, аргон, гел≥й) та димов≥ гази мають здатн≥сть зменшувати концентрац≥ю кисню в осередку гор≥нн€. ¬огнегасна концентрац≥€ цих газ≥в при гас≥нн≥ пожеж у закритих прим≥щенн€х складаЇ 30-36% за обТЇмом.

√алоњдован≥ вуглеводн≥ (чотирихлористий вуглець, бромистий етил та ≥н.) Ї високоефективними вогнегасними засобами. ѓх вогнегасна д≥€ заснована на гальмуванн≥ х≥м≥чних реакц≥й гор≥нн€. √алоњдован≥ вуглеводн≥ застосовують дл€ гас≥нн€ твердих та р≥дких горючих матер≥ал≥в, найчаст≥ше при пожежах у замкнених обТЇмах. ¬огнегасна концентрац≥€ цих речовин значно нижча, вогнегасноњ концентрац≥њ ≥нертних газ≥в, наприклад, дл€ бромистого етилу вона складаЇ 4,5%, чотирихлористого вуглецю 10,5% по обТЇму. ” той же час сл≥д зазначити, що б≥льш≥сть цих речовин Ї вкрай шк≥дливими, тому можуть застосовуватис€ за умови в≥дсутност≥ людей у прим≥щенн≥. ¬≥дносно пом≥рну токсичн≥сть маЇ хладон 114¬2, €кий забезпечуЇ гас≥нн€ при концентрац≥€х всього б≥л€ 2%. јле за вимогами техн≥ки безпеки евакуац≥€ людей повинна бути завершена до його використанн€. ќсоби, що беруть участь у л≥кв≥дац≥њ пожеж≥, можуть заходити у прим≥щенн€, де використовують будь-€к≥ галоњдован≥ вуглеводн≥, т≥льки у спец≥альних засобах захисту орган≥в диханн€.

¬огнегасн≥ порошки використовують дл€ л≥кв≥дац≥њ гор≥нн€ твердих, р≥дких та газопод≥бних речовин. ¬огнегасний ефект застосуванн€ порошк≥в складаЇтьс€ з х≥м≥чного гальмуванн€ реакц≥њ гор≥нн€, утворенн€ на поверхн≥ речовини, що горить, ≥золювальноњ пл≥вки, утворенн€ хмари порошку, €ка маЇ властивост≥ екрану, механ≥чного збиванн€ полумТ€ твердими частинками порошку та виштовхуванн€ кисню ≥з зони гор≥нн€ за рахунок вид≥ленн€ —ќ2. Ќайчаст≥ше порошки застосовують при гор≥нн≥ лужних та лужно-земельних метал≥в та ≥нших речовин (кал≥ю, магн≥ю, натр≥ю), €к≥ не можна гасити водою та вод€ними розчинами.

—тиснуте пов≥тр€ використовують дл€ горючих р≥дин ≥з температурою спалаху пари 60∞— методом перем≥шуванн€ р≥дини, що горить. —тиснуте пов≥тр€, €ке подаЇтьс€ знизу, перем≥щуЇ нижн≥, б≥льш холодн≥ шари р≥дини наверх, зменшуючи температуру верхнього шару.  оли температура верхнього шару стаЇ меншою за температуру запалюванн€, гор≥нн€ припин€Їтьс€. —тиснуте пов≥тр€ використовують при гас≥нн≥ пожеж у резервуарах нафтопродукт≥в великоњ м≥сткост≥.

√ас≥нн€ невеликих осередк≥в пожеж≥ може зд≥йснюватись п≥ском, покривалом з повстини, азбесту, брезенту та ≥нших матер≥ал≥в. ћетод пол€гаЇ в ≥золюванн≥ зони гор≥нн€ в≥д пов≥тр€ ≥ механ≥чному збиванн≥ полум'€.

¬иб≥р вогнегасноњ речовини залежить в≥д характеру пожеж≥, властивостей ≥ агрегатного стану речовин, що гор€ть, параметр≥в пожеж≥ (площ≥, ≥нтенсивност≥, температури гор≥нн€ тощо), виду пожеж≥ (у закритому або в≥дкритому пов≥тр≥), вогнегасноњ здатност≥ щодо гас≥нн€ конкретних речовин та матер≥ал≥в, ефективност≥ способу гас≥нн€ пожеж≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 542 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

610 - | 572 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.