Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕлискавкозахист




Ѕлискавкозахист Ч це система захисних пристроњв та заход≥в, що призначен≥ дл€ забезпеченн€ безпеки людей, збереженн€ буд≥вель та споруд, устаткуванн€ та матер≥ал≥в в≥д можливих вибух≥в, займань та руйнувань, спричинених блискавкою.

Ѕлискавка Ч особливий вид проходженн€ електричного струму через величезн≥ пов≥тр€н≥ прошарки, джерелом €кого Ї атмосферний зар€д, накопичений грозовою хмарою. ”мови утворенн€ таких хмар Ч велика волог≥сть та швидка зм≥на температури пов≥тр€. «а таких умов у атмосфер≥ «емл≥ проход€ть складн≥ ф≥зичн≥ процеси, €к≥ призвод€ть до утворенн€ та накопиченн€ електричних зар€д≥в. ѕри п≥двищенн≥ напруженост≥ електричного пол€ до критичних значень виникаЇ розр€д, €кий супроводжуЇтьс€ €скравим св≥ченн€м (блискавкою) та звуком (громом). ƒовжина каналу блискавки може дос€гати к≥лькох к≥лометр≥в, сила струму Ч 200 000 ј, напругаЧ 150 000 к¬, а температура Ч 10000 ∞— ≥ б≥льше. „ас ≥снуванн€ блискавки 0,1 Ч 1 с ўосекунди земну кулю уражають в середньому б≥льше 100 блискавок.

–озр≥зн€ють первинн≥ (пр€мий удар) ≥ вторинн≥ про€ви блискавки.

ѕр€мий удар блискавки (ураженн€ блискавкою) Ч безпосередн≥й контакт каналу блискавки з буд≥влею чи спорудою, що супроводжуЇтьс€ прот≥канн€м через нењ струму блискавки. ѕр€мий удар блискавки зд≥йснюЇ на уражений об'Їкт наступн≥ д≥њ: електричну, що пов'€зана з ураженн€м людей ≥ тварин електричним струмом та виникненн€м перенапруг на елементах, по €ких струм в≥дводитьс€ в землю; теплову, що зумовлена значним вид≥ленн€м теплоти на шл€хах проходженн€ струму блискавки через об'Їкт; механ≥чну, що спричинена ударною хвилею, €ка поширюЇтьс€ в≥д каналу блискавки, а також електродинам≥чними силами, що виникають у конструкц≥€х, через €к≥ проходить струм блискавки.

ѕ≥д вторинними про€вами блискавки розум≥ють €вища п≥д час близьких розр€д≥в блискавки, що супроводжуютьс€ по€вою потенц≥ал≥в на конструкц≥€х, трубопроводах, електропроводах всередин≥ буд≥вель ≥ споруд, €к≥ не зазнали пр€мого удару блискавки. ¬они виникають внасл≥док електростатичноњ та електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ.

≈лектростатична ≥ндукц≥€ про€вл€Їтьс€ у наведен≥ потенц≥ал≥в на металевих елементах конструкц≥њ, в незамкнутих металевих контурах, що може викликати ≥скр≥нн€ всередин≥ буд≥вель та споруд ≥ тим самим ≥н≥ц≥ювати пожежу чи вибух.

≈лектромагн≥тна ≥ндукц≥€ супроводжуютьс€ по€вою в простор≥ зм≥нного магн≥тного пол€, €ке ≥ндукуЇ в металевих контурах, що утворен≥ ≥з р≥зних прот€жних комун≥кац≥й (трубопровод≥в, електропровод≥в ≥ т. п.) електроруш≥йну силу (≈–—).

” замкнутих контурах ≈–— призводить до по€ви наведених струм≥в. ” контурах, в €ких контакти недостатньо над≥йн≥ в м≥сц€х з'Їднанн€, так≥ струми можуть викликати ≥скр≥нн€ або сильне нагр≥ванн€, що дуже небезпечно дл€ прим≥щень, де утворюютьс€ вибухо- та (або) пожежонебезпечн≥ концентрац≥њ.

ўе одн≥Їю особлив≥стю вторинного про€ву блискавки Ї занесенн€ високих потенц≥ал≥в у буд≥влю по металоконструкц≥€х, €к≥ п≥дведен≥ в цю буд≥влю (трубопроводах, рейкових шл€хах, естакадах, проводах л≥н≥й електропередач ≥ т. п.). “ак≥ занесенн€ супроводжуютьс€ електричними розр€дами, €к≥ можуть стати джерелом вибуху чи пожеж≥.

«ахист об'Їкт≥в в≥д пр€мих удар≥в блискавки забезпечуЇтьс€ шл€хом встановленн€ блискавков≥двод≥в. «ахист в≥д електростатичноњ ≥ндукц≥њ (вторинний про€в блискавки) зд≥йснюЇтьс€ приЇднанн€м устаткуванн€ до заземлювача дл€ в≥дведенн€ електростатичних зар€д≥в, ≥ндукованих блискавкою, в землю. «ахист в≥д електромагн≥тноњ ≥ндукц≥њ пол€гаЇ у встановленн≥ методом зварюванн€ перемичок м≥ж прот€жними металоконструкц≥€ми в м≥сц€х њхнього зближенн€ менше н≥ж на 10 см.. ≤нтервал м≥ж перемичками повинен становити не б≥льше 20 м. ÷е даЇ змогу наведеному струму блискавки переходити з одного контуру в ≥нший без утворенн€ електричних розр€д≥в. «ахист в≥д занесенн€ високих потенц≥ал≥в у буд≥влю зд≥йснюЇтьс€ шл€хом приЇднанн€ до заземлювача металоконструкц≥й перед њх введенн€м у буд≥влю.

Ѕуд≥вл≥ та споруди под≥л€ютьс€ за р≥внем блискавкозахисту на три категор≥њ. ѕриналежн≥сть об'Їкта, що п≥дл€гаЇ блискавкозахисту, до т≥Їњ чи ≥ншоњ категор≥њ визначаЇтьс€ головним чином його призначенн€м та класом вибухопожежонебезпечних зон зг≥дно ѕ”≈.

I категор≥€ Ч буд≥вл≥ та споруди або њх частини з вибухонебезпечними зонами клас≥в ¬-≤ та ¬-≤≤. ¬ них збер≥гаютьс€ чи знаход€тьс€ пост≥йно або використовуютьс€ п≥д час виробничого процесу легкозаймист≥ та горюч≥ речовини, що здатн≥ утворювати газо-, пило-, паропов≥тр€н≥ сум≥ш≥, дл€ вибуху €ких достатньо невеликого електричного розр€ду (≥скри).

II категор≥€ Ч буд≥вл≥ та споруди або њх частини, в €ких на€вн≥ вибухонебезпечн≥ зони ¬-≤а, ¬-≤б, ¬-≤≤а. ¬ибухонебезпечн≥ газо-, пило-, паропов≥тр€н≥ сум≥ш≥ в них можуть з'€витис€ лише при авар≥њ чи порушенн≥ установленого технолог≥чного процесу. ƒо ц≥Їњ ж категор≥њ належать зовн≥шн≥ установки класу ¬-≤г та склади, у €ких збер≥гаютьс€ вибухонебезпечн≥ матер≥али, легкозаймист≥ та горюч≥ р≥дини.

III категор≥€ Ч ц≥ла низка буд≥вель та споруд, зокрема: буд≥вл≥ та споруди з пожежонебезпечними зонами клас≥в ѕ-≤, ѕ-≤≤ та ѕ-≤≤а; зовн≥шн≥ технолог≥чн≥ установки, в≥дкрит≥ склади горючих речовин, що належать до зон клас≥в ѕ-≤ѕ; димов≥ та ≥нш≥ труби п≥дприЇмств ≥ котельних, башти та вишки р≥зного призначенн€ висотою 15 м ≥ б≥льше.

ќб'Їкти ≤ та II категор≥й необх≥дно захищати €к в≥д пр€мих удар≥в блискавки, так ≥ в≥д вторинних њњ про€в≥в. Ѕуд≥вл≥ та споруди III категор≥њ повинн≥ мати захист в≥д пр€мих удар≥в блискавки та занесенн€ високих потенц≥ал≥в, а зовн≥шн≥ установки Ч т≥льки в≥д пр€мих удар≥в.

ѕри вибор≥ пристроњв блискавкозахисту за категор≥€ми враховують важлив≥сть об'Їкта, його висоту, м≥сце розташуванн€ серед сус≥дн≥х об'Їкт≥в, рельЇф м≥сцевост≥, ≥нтенсивн≥сть грозовоњ д≥€льност≥. ќстанн≥й параметр характеризуЇтьс€ середньор≥чною тривал≥стю гроз у годинах дл€ даноњ м≥сцевост≥.

—ередн€ ≥нтенсивн≥сть грозовоњ д≥€льност≥ у р≥зних рег≥онах (област€х) ”крањни

 

є зп. –ег≥они (област≥) ”крањни ≤нтенсивн≥сть грозовоњ д≥€льност≥, год/р≥к
  јвтономна –еспубл≥ка  рим «акарпатська, «апор≥зька, ƒонецька ≤нш≥ област≥ ”крањни 40Ч60 80Ч100 60Ч80

 

ƒл€ захисту об'Їкта в≥д пр€мих удар≥в блискавки застосовують блискавков≥дв≥д Ч пристр≥й, €кий височ≥Ї над захищуваним об'Їктом, сприймаЇ удар блискавки та в≥дводить њњ струм у землю. «ахисна д≥€ блискавков≥дводу базуЇтьс€ на властивост≥ блискавки уражати найб≥льш висок≥ та добре заземлен≥ металев≥ конструкц≥њ. «а конструктивним виконанн€м блискавков≥дводи под≥л€ютьс€ на стержнев≥, тросов≥ та с≥тчаст≥, а за к≥льк≥стю та загальною площею захисту Ч на одинарн≥, подв≥йн≥ та багатократн≥. ќкр≥м того, розр≥зн€ють блискавков≥дводи встановлен≥ окремо та так≥, що розташован≥ на захищуваному об'Їкт≥. Ѕудь-€кий блискавков≥дв≥д складаЇтьс€ з блискавкоприймача 1 (металевий стержень, трос, с≥тка), €кий безпосередньо сприймаЇ удар блискавки; нес≥вноњ опори 2 (спец≥альн≥ стовпи, елементи конструкц≥й буд≥вл≥), на €к≥й розташовуЇтьс€ блискавкоприймач; струмов≥дводу 3 (металевий пров≥дник, конструкц≥€), по €кому струм блискавки передаЇтьс€ в землю; заземлювача 4, €кий забезпечуЇ розт≥канн€ струму блискавки в земл≥.

Ѕлискавков≥дв≥д характеризуЇтьс€ зоною захисту Ч частиною простору, навколо блискавков≥дводу, €ка захищена в≥д пр€мих удар≥в блискавки з в≥дпов≥дним ступенем над≥йност≥. «а величиною ступен€ над≥йност≥ зони захисту можуть бути двох тип≥в: зона ј Ч ступ≥нь над≥йност≥ не менше 99,5%, зона Ѕ Ч не менше 95%. “ип зони захисту блискавков≥дводу залежить в≥д оч≥куваноњ к≥лькост≥ уражень блискавкою буд≥вель та споруд без блискавкозахисту за р≥к, €ка визначаЇтьс€ за формулою

,

де S, L Ч в≥дпов≥дно ширина та довжина буд≥вл≥, м;

h Ч найб≥льша висота буд≥вл≥, м;

п Ч середньор≥чна к≥льк≥сть удар≥в блискавки в 1 км2 поверхн≥ земл≥ в даному географ≥чному м≥сц≥ (табл. 3.10).

якщо N > 1, то дл€ буд≥вель та споруд, що належать до II категор≥њ за р≥внем блискавкозахисту, приймаЇтьс€ зона захисту ј, а при N < 1 Ч зона захисту Ѕ.

—ередньор≥чна к≥льк≥сть удар≥в блискавки в 1 км2 поверхн≥ земл≥ залежно в≥д ≥нтенсивност≥ грозовоњ д≥€льност≥

—ередн€ ≥нтенсивн≥сть грозовоњ д≥€льност≥, год/р≥к 10Ч20 20Ч40 40Ч60 60Ч80 80Ч100 100 ≥ б≥льше
—ередньор≥чна к≥льк≥сть удар≥в блискавки в 1 км2 поверхн≥ земл≥       5,5   8,5

ƒл€ одинарного стержневого блискавков≥дводу висотою h ≤ 150 м зона захисту €вл€Ї собою конус з вершиною на висот≥ h0< h. Ќа р≥вн≥ земл≥ зона захисту утворюЇ коло рад≥усом r0, а горизонтальний перер≥з зони на висот≥ hx утворюЇ коло рад≥усом rх. —п≥вв≥дношенн€ розм≥р≥в зони захисту типу ј та типу Ѕ наведен≥ нижче (–ƒ 34.21.122-87).

якщо в≥дома висота hx буд≥вл≥, що п≥дл€гаЇ захисту, та рад≥ус rх на ц≥й висот≥, то дл€ зони захисту Ѕ повна висота блискавкоприймача становить

.

‘ормули дл€ визначенн€ розм≥р≥в зони захисту типу ј та типу Ѕ одинарного стержневого блискавков≥дводу

ѕараметр «она захисту ј «она захисту Ѕ
h0, м
r0, м
rх, м

‘ормули дл€ визначенн€ розм≥р≥в зони захисту типу ј та типу Ѕ одинарного тросового блискавков≥дводу

 

ѕараметр «она захисту ј «она захисту Ѕ
h0, м
r0, м
rх, м

 

якщо в≥дома висота hх буд≥вл≥, що п≥дл€гаЇ захисту та рад≥ус rх на ц≥й висот≥, то дл€ зони захисту Ѕ висота тросу в точц≥ найб≥льшого провисанн€ становить






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 519 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

1354 - | 1166 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.