Лекции.Орг

Поиск:


Устал с поисками информации? Мы тебе поможем!

Стиль Історизм у дизайні – повернення минулого (1820 – 1900)




1. Промислова революція і новий рівень комунікативно-інформаційних зв’язків між різними культурами як чинник формування Історизму.

2. Меблі часів Історизму: напрямки пошуків і джерела натхнення.

3. Кераміка та скло Історизму: Готика і Ренесанс як художні орієнтири.

4. Різні напрямки Історизму у виробах зі срібла і металів.

6. Текстиль середини ХІХ століття.

 

1. У період промислової революції – першій половині ХІХ століття – техніка перетворюється в безпосереднє джерело чисто дизайнерських методів проектування: використання металу, стандартизація форм та елементів вимагають застосування комбінаторики. ( Комбінаторика – один із засобів формотворення художнього твору, який полягає в переставляннях, різних поєднаннях, варіаціях одних і тих самих елементів – графічних, об’ємних, кольорових). У 19 столітті на декор також впливають змішування відомих історико-художніх стилів (еклектика) та міжнародні виставки, які знайомлять всіх з новими тенденціями. У книзі «Путівник домашнього декоратора та художника» автори Х.В. та А.Ерроусміти зазначили, що «нинішнє століття» відзначається від всіх попередніх відсутністю визначеного стилю, який можна було б назвати «стилем епохи». В цей час дизайнери використовують вражаюче розмаїття стилів, що відповідають віянням моди.

Споживачі вибирають серед величезної кількості предметів, які створюються у всіх стилях – від готики до сучасного грецького, Єлизаветинського стилю чи поверненого рококо. «Журнал дизайну», за 1849 рік зазначає, що минуле розтаскується по часткам через гравюри та видання для дизайнерів. З’являється багато книг типу «Енциклопедії сільського будинка, дачної архітектури та меблів» Дж.Лудона (1833), де міститься інформація про те, як використовувати ті чи інші стилі і де який більше пасуватиме. В таких книгах представлялись меблі масивного класичного стилю, який названо «сучасним грецьким», що свідчить про існування в меблях класичного дизайну протягом всього століття. Він особливо популярний в Італії. Під впливом романтизму надзвичайно поширюється «академічна» неоготика, спочатку – в Англії: статті та рисунки Огастеса Нортмона Пьюджина (1812 – 52) – блискучого перетворювача готичних форм - підносять серйозність і моральну значимість стилю, модного серед всієї європейської аристократії. На цю моду дуже впливають популярні романи Вальтер Скотта, Гюго, Готьє та інших, де оспівуються часи лицарства як високі ідеали. Паралельно у 1830 – 40-х роках входить у моду французький декор на основі розкішного неорококо.

Історизм – відтворення історичних стилів з метою пізнання і в пошуках достовірності.

На дизайн впливає зростання середнього класу завдяки промисловій революції. Ще в часи пізнього неокласицизму з’являється стиль Бідермейєр, який процвітав у Німеччині та Австрії між 1818 та 1848 роками. Його лейтмотивом стають простота і домашній затишок. Всі предмети розташовуються на рівні очей; замість грандіозних картин - на стінах кілька рядів гравюр і невеликих полотен, акварелей та малюнків; стіни часто фарбовані, приміщення уставлені невеликими зручними меблями з ясеня, вишні, горіха; оббиття і штори – світлих тонів з дрібними узорами.

Нові споживачі бажають новизни і вибору і дизайнери відповідають на попит. Розмаїття стилів задовольняє зростаючий ринок. Впливають також на дизайн і нові технології: з 1830-х предмети могли виробляти швидше і часто – дешевше. З цього часу виробництво шпалер (обоїв), текстилю та виробів з металу здійснюється механізованим шляхом. Зростає випуск масової продукції. В меблях ще використовується ручна праця, але випуск збільшується за рахунок устаткування, що дає тонкий шпон чи попередню обробку різьблений деталей. Поява литого заліза та пап’є-маше пришвидшує виготовлення декору меблів. Виникає ламінування, пресовка деревини парою, вперше уведена Майклом Тонетом (1796-1871). Це закладає основи меблярства 20 століття. (Ламінування – установка одна на одну тонких смужок деревини з волокнами в одному напрямку, що дає більш міцну фактуру для меблів). Стилі все більше набувають космополітичного характеру. Майстри і дизайнери переміщаються по світу, обмінюючись ідеями.

У 19 столітті починають проводитись міжнародні виставки. Першою з них стала лондонська виставка 1851 року. Вона була задумана як «Велика виставка промислових робіт всіх націй» - скорочено «Велика виставка». Вона дозволили познайомитись із роботами конкурентів та новими тенденціями. Яскравим виявом таких новацій став виставковий павільйон - Кришталевий палац. За рік був оголошений конкурс на проект споруди з умовами: один поверх, освітлення через дах, вогнестійкий, площею 8 га. Жоден з 245 проектів традиційних конструкцій та матеріалів не був прийнятий, коли зголосився садівник герцога Девонширського Джозеф Пакстон, який разом з інженером-помічником з * днів виконав проект і за 4 місяці – грандіозну споруду на основі металевих конструкцій, що стала головним експонатом виставки.

(Павільйон мав 555 м у довжину і 124 – в ширину; хрестоподібну в плані форму. Центральний поздовжній неф – «проспект» - 22 м в ширину і 20 – у висоту. Поперечний неф – 32,9 м висотою мав аркове завершення. Споруда зводилась за типом «конструктора» з кількох типів деталей, серед яких металеві колони, балки-ферми та прозорі рами зі склом (теплиця)) Це – перша у світі метало каркасна споруда зі скляними стінами, революція в будівництві. На виставці демонструвались і паровози з паровими машинами, каретні сараї і – народні промисли різних країн. В Європі та Америці міжнародні виставки входять у моду. Протягом наступних років всесвітні виставки проходять у Нью-Йорку (1853), Лондоні (1862), Парижі (1867), Відні (1873), Філадельфії (1876) і знову у Парижі в 1878 році. Вони сприяють появі нового поняття – експоната. Експонати створюються для демонстрації майстерності виробника та віртуозності дизайнера, часто використовуються нові технології з метою привернення уваги. При цьому вони залишаються часто досить консервативними. У 1889 році в Парижі вже у четверте відкрилась Всесвітня виставка для якої мостобудівельник Гюстав Ейфель спорудив вежу, якій принцип горизонтальної споруди Кришталевого палаці використаний для грандіозної на той час вертикалі.



Стилістичне розмаїття обумовлює серйозний підхід до відродження стилів. З’являються посібники «Граматика орнамента» Оуена Джонса, «Скарби орнамента» Генріха Дольмена з метою навчання дизайнерів істинній природі історичних стилів. Особливо це вплинуло на скло і кераміку, де вироби все більше тяжіють до історичних стилів. Починається і реакція на масове виробництво. Зростання механізації впливає на таких дизайнерів як У.Морріс (1834-96), які відмовляються від промислового дизайну на користь ручного виробництва. А це обумовлює появу руху «Мистецтва й ремесла», про що – далі. Історичні стилі використовуються протягом століття. У 1870-х – Естетичний напрямок надихається меблями 18 століття тощо. Для споживача 19 століття вже саме розмаїття було стилем.

3. Меблі. 1830-і роки ознаменовані утвердженням моди на готику Неоготика цінувалась у Європі за романтичний характер. Готика – стиль середньовічної архітектури, для якого характерні гостроконечні та синусоїдні арки, ажурні узори, гостроконечні башточки та уступи, гострий листяний орнамент, мотиви трилисника та чотирилисника. У 19 столітті архітектурний декор широко використовувався у всіх видах дизайну. В Англії рисунки в модних журналах і зростання загального зацікавлення змусили трактувати готику як національний британський стиль. Кульмінацією таких поглядів став факт сер Чарльз Баррі обрав готику для нового Вестмінстерського абатства. Франція повертається до готики завдяки теоретичним працям Ежена Віоле ле Дюка (1814-79), що написав і «Словник французького мебляра». В Англії питання розробляє О.Пюджин з науковим підходом до ескізів на основі вивчення середньовічних зразків і технологій меблярства. * Для Великої виставки Пюджин розробив «Середньовічний двір» з церковними та домашніми меблямми, сотні ескізів різних виробів. Публікації О.Пьджина були дуже популярні у Європі і США. * Зразком французької неоготики може бути стілець з ажуровою спинкою типу « A la Cathedrale» з романтичним силуетом.

Крім готики в Британії стає популярним сталь доби Єлизавети. Однак неточні уявлення обумовлюють змішення англійського ренесансу з елементами бароко. В моду входить антикваріат і історичні фрагменти – панелі, різьблення – стають базою для створення нових меблів. Видаються посібники з прикладами декору доби Єлизавети - «Меблі з канделябрами і декор інтер’єру» Ричарда Бріджена (1838). * Характерний приклад – їдальня у Чарлькот-парку з дубовими стільцями. Цей стиль також популярний в Америці.

1840-і роки в Європі проходять під гаслом захоплення італійським ренесансом. На «Великій виставці» меблярі майже всіх країн данину цьому стилю, який завдяки прекрасним каталогам став міжнародним стилем. Меблі неоренесансну характеризуються використанням архітектурно-скульптурних мотивів: розірваних фронтонів, глибокого різьблення, картушів, оголених напівфігур. Бронза, мармур, слонова кістка разом з горіховим, чорним та червоним деревом дають розкішні результати. *Характерний приклад – колиска. Замовлена королевою Вікторією у стилі італійських скринь. *Помпезне нагромадження деталей – у ліжку американських меблярів з грандіозним підголовником.

В цей же час великої популярності набуває неорококо. Як пам’таємо, оригінальне рококо відрізняється завитками, натуралізмом та асиметрією, використанням у меблях екзотичних порід дерева та позолотою. Пропаганді стилю сприяла книга Томаса Кінга «Зразки сучасного стилю червонодеревників», що кілька разів перевидавалась. Перед 1850-ми роками визначаються критерії: квітучі завитки, «S»- та «С»- подібна форма. Не таке асиметричне, як в оригіналі, неорококо використовує позолоту, маркетрі, живопис. Неорококо як «жіночний» стиль, використовували для спалень та віталень. У Франції у перші роки Другої імперії дизайнери користувались мотивами рококо, пізніше стиль став теж більш точним відтворенням старих зразків – як і неоготика. *Кабінет з Нью-Йорка різьбленого рожевого дерева має картуші і різьблення неорококо.

На особливу увагу заслуговують виставкові меблі як вітрина для талантів. Міжнародні виставки після 1851 року тривали все ХІХ століття. Меблярі всього світу демонстрували майстерність в галузі дизайну та виробництва і разом з подарунковими брошурами широко інформували публіку. Для виставок виготовлялись спеціальні зразки для реклами компаній. Вони були більшими за розмірами і – з дорожчих матеріалів, ніж звичайні меблі. Виставкові меблі надавали можливість експериментам з новими стилями, ідеями, технологіями. Лондонська виставка 1862 року познайомила всіх з роботами Морріса, Маршалла, Фолкнера – майбутніми лідерами «Мистецтв і ремесел». А паризька виставка 1867 року – з лондонцями Райтом і Менсфілдом, які звертаються до неокласицизму звертаються Роберта Адама. *Вони демонструють кабінет з атласного дерева з плакетками Веджвуда і золоченням. Пропагуються нові рішення повсякденних проблем типу складних столиків-тумбочок чи роялів на 4-х чоловік, які свідчать про пристрасть винахідництва.

У всіх галузях меблярства з’являються нововведення. Попит на різьблення викликав появу станків, які, використовуючи силу пару, знімали грубі частини колонок, виступів, верхню частину різьблених узорів; все лише «доводилось» вручну. З 1830-х машини різали шпон більш тонко, що економило дорогі породи дерева: накладений на на поверхню, шпон надавав розкоші дешевим меблям («шпон» = «хлам»). Шпон використовують для модної дробленої мозаїки. Техніка, коли з тисяч фарбованих часток збирали блоки і вставлялись у намічені узори орнаменту. Частки склеювались, тонкий шар зрізався і наклеювався на чайниці, шкатулки тощо. *Широко використовується пап’є-маше, що часто виготовлялось з пресованої у формі тирси і вставлялись у каркаси і розписувались: фігурки каноп для трону Палати лордів; ліжко з балдахіном, каркасом з розписного заліза і пап’є-маше.

На виставці 1851 року загальну увагу привернув Міхаель Тонет з Австрії (1796-1871) – автор технології і гами меблів з гнутої під парою деревини. Класичний «віденський стілець №14» продався у світі кількості 50 мільйонів штук. Він транспортувався у розібраному на деталі вигляді: сидіння, чотири ніжки, з’єднувальний обруч, дугоподібна спинка – все це єдналось шурупами. Простота, мінімалізм обумовили популярність виробів за схемою: круглі у перетині деталі і фанерні вставки для сидінь і спинок. Розроблено на одній основі столики, крісла-качалки, вішалки тощо. Фірма «Брати Тонет» проіснувала до 1940 року. *На Великій виставці – стіл Тоне таз рожевого дерева у техніці парової формовки та дробленої мозаїки. У 19 столітті входять у моду металеві меблі. Лите залізо спочатку розписувалось під камінь, дерево, черепаху. Використання залізних трубок і пружин у ліжках з 1830-х років стає нормою.

4. Кераміка. На керамічні вироби вплинули досягнення кераміки готики, ренесансу, рококо та інших історичних стилів. Завдяки О.Пьюджину британські глеки і тарелі прикрашались арками і поздовжними мотивами. *За його ескізами для мінтонської мануфактури випускався столовий посуд і кахлі. Мін тон копіює також інкрустовану і розписну кераміку французького ренесансу. *Предмети продавались під назвою «Генріх ІІ». *Мінтонська фірма випускає також глазуровані предмети з розписами. Як два садових табурети. Знову популярні копії етруських ваз червоної кераміки. *Колпортська мануфактура випускає складні предмети неорококо, такі як ваза для ароматичних сумішей.

Французька кераміка кераміка теж спеціалізується як на застосуванні готичних мотиві. Так і ренесансних і рокайль них. Севр точно повторює посуд 18 століття на замовлення імператриці Євгенії. * Лімож виготовляє посуд з готичними узорами, що наносились емалевими фарбами на вироби умовних форм. *Ширше використовується готика у підігрівачі для чаю. У середині століття з’являється техніка «паста на пасту». Тонко нанесені пензлем шари рідкої глини давали блідо-білі орнаменти. *техніка давала можливість створювати вироби у «помпейському» стилі, наслідуючи класичні і ренесансні сюжети, як вази з кришками на бронзових основах. Захоплення ренесансом викликало появу композицій у стилі Бернара Паліссі. Інші європейські мануфактури також працюють у різних напрямках історизму. Часто копіюються твори старих майстрів. Популярні вироби з детальним натуралістичним емалевим живописом. Мейссен, як і севр, спеціалізується на неорококо. *Порцеляновий столик прикрашений птахами й квітами ручної ліпки.

Скло. В Англії, попри всі захоплення історизмом залишається популярним різьблене скло. *Готичні форми впливають на різьбу цієї карафки, а діагональні обрамлення нагадують свинцеві переплети вікон. На «Великій виставці» англійці демонстрували 50-сантиметровий різьблений фонтан. *Використання різних стилів різьби дає у вазі для фруктів ефект алмазного сяйва. *Різьблене англійське скло мало широкий асортимент: люстри, канделябри тощо. Орнамент включав віяла, зірочки, «флейти і алмази». Удосконалюються прилади – складні колеса для різьби. Популярний також розпис емалями, тонке гравіювання, травлення. *Прикладом служить складний квітковий розпис ваз молочного скла; суцільна різьба на двошаровій карафі створює враження клітчастого узору. *Глек для води прикрашений чудовим емалевим розписом з рослин, що відповідає призначенню виробу. Розповсюджується американська технологія пресованого скла. *Формівники докладали зусиль, щоб ідеально передавати декор – як в цьому глекові і бокалі.

Знову популярне богемське скло – знамениті двошарові вироби з детальним гравіюванням на крузі та емалевими розписами. Богемія була осередком експериментів. Так, Фридрих Герман (1777 – 1864) винайшов багатий відтінок червоного скла та літіалін – чудове молочно-біле скло, що нагадує шляхетне каміння типу агат. *Вази з золотим розписом демонструють гаму богемських кольорів. У Франції розквітає мануфактура Баккара, що спеціалізується на виробах молочно-білого скла різних відтінків. *Ваза у класичних формах з декором у стилі неорококо. Баккара виготовляє також скляні меблі у стилі неоренесансна з різьблених і пресованих компонентів. *Крісло для індійського принца. Кольори варіювались від пастельних тонів до синього і коралового. *Набір з пастельного молочного скла грецьких форм і декору фірми Баккара. Якщо скло було занадто тонким, використовувалось травлення (скло вкривалось воском, на ньому вирізався узор і травився). *Баккара також поєднує пресування з травленнямяк у цьому контейнері для криги зі сценами римського життя. Відроджується старовинна техніка «міль флорі», коли шматочки скляних трубочок занурюються в прозоре скло. *Техніка використовувалась для складних узорів як пресс-папьє. В Америці в 1870-х роках з’являється скло, яке відоме тепер як «Мері Григорі».Художниця створила різновид художнього скла з живописними зображеннями дітей та пейзажних мотивів, використовуючи білі та рожево-білі фарби.

Вироби зі срібла і металу. Історизм різних напрямків розповсюджується у всіх видах металевих виробів. Пробуджується смак до точного відтворення історичних стилів і вироби в стилі готики, ренесансу, рококо і класицизму експонувались і скрізь продавались. У 1830-х 40-х дуже популярна готика. *В Англії за ескізами Пьюджина Джо Хардман виконав набір з використанням чеканки, гравіювання, позолоти, емалей та каміння з точними середньовічними мотивами. У 1850 на зміну приходить ренесанс. *Французька фірма «Фроман Меріз» для «Великої виставки» зробила набір ренесансний; кубок з складним декором з золота і срібла прикрашений релігійними сценами в емалі. *Ваза «Юпітер» з рельєфами ручної чеканки, кубок з кришталем у стилі ренесанс. Зростає інтерес до удосконаленої чеканки, черні, емалі. Впливають на золотоковалів нові технології. Використання нових технологій дозволили отримати майже готову продукцію. У Біргінгемі запатентували гальванопластику, де завдяки невисокої напруги струму сріблом вкривались вироби з дешевих металів. *«Щити Мільтона» фірма братів Елкінгтон виконала з срібла, золота і заліза на основі гальванопластики.

Текстиль. Основною частиною інтер’єрів були добре підібрані килими, поки їх не змінили у 1870-х східні вироби. Прагнення до одного стилю в приміщенні обумовило дизайнерські розробки узорів у всіх популярних стилях. Джерелом натхнення неоготики стали архітектурні деталі. Єлизаветинський стиль використовує геральдику. Особливо популярні мотиви рококо. Нові технології здешевлюють продукцію. На «Великій виставці» виставлено механічний ткацький верстат, який виготовляв брюссельські килими. Дизайн килимів спочатку виконувався аквареллю на клітчастому папері – для багатих будинків спеціально під весь інтер’єр.

Дуже поширюється в середині століття – особливо в Англії та Німеччині – вишивка вовною. ЇЇ виконували по канві простим петельчатим швом. Завдяки трафаретам виконання було швидким і нескладним і майже кожен міг створити великий виріб. Вишивкою прикрашались чохли на меблі, камінні екрани, різні предмети. Використовувались і хрестик і плюшів шов, а мотиви – натуралістичні рокайль ні. *Іноді панно відтворюють цілі сцени, як образ Вальтер Скотта в єлизаветинській кімнаті.

Оббиття в оформленні відіграє провідну роль. В меблях технічні нововведення приводять до використання пружин, що концентрує увагу на тканині. Матеріали оббиття – рельєфний італійський оксамит, шовк і ручна вишивка. Для збереження цих коштовних оббить використовували чохли з кретону (важка бавовна). Тонкі завіси оздоблюють ламбрекенами. Французькі штори з китицями, бахромою і тасьмою цінувались скрізь. Удосконалюються верстати. У 1802 році Жозеф Жаккард з Ліону патентує станок, що дає рисунок; використовуються циліндричні трафарети з ручним фарбуванням. В Ліоні – центрі шовкоткацтва переважають ренесансні і рокайль ні мотиви; віртуозності досягає квітковий декор. *За ескізами Пьюджина випускають вовняну тканину для штор з мотивами неоготики. *Рельєфний бархат прикрашають ренесансні мотиви.

Шпалери вражають розмаїттям. Вручну друкувались модні живописні шпалери. * Зразок живописного рішення, коли використовувались для виробу 642 дерев’яних трафаретних дошки. * Популярні і стилізовані готичні мотиви – як архітектурні так і рослинні. Чудово пристосовується шпалерне виробництво до неорококо. Створюється фантастична кількість натуралістичних шпалер, що копіюють мереживо, букети квітів. *Виготовляють і сюжетні шпалери – наприклад, зображення кришталевого палацу, відомі події тощо.

Комплексні дизайнерські рішення споруд та їх оздоблення в історичних стилях модні серед правлячої еліти. В Росії зразком для наслідування став Котедж, побудований у палацовому комплексі Олександрія на замовлення Миколи І в стилі романтизму. Архітектори А.Менелас та А.Штакеншнейдер створили двоповерхову споруду у стилі англійських заміських будинків. Весь декор – сходова клітка, портал, ліпний декор стель тощо – наслідують готику. Широко застосовується чавун як конструктивний і декоративний матеріал - в перилах, порталах, переплетах вікон. Декоративні розписи гризайлю теж імітують готичні архітектурні деталі, утворюють ілюзорну перспективу, удавані ніші тощо. Все умеблювання кабінету Миколи І, вітальні, їдальні, а також штори, посуд, годинники, інші вироби – в стилі неоготики .*В ідальні грандіозний столовий сервіз з вітражними мотивами та предмети з уранового скла і декоративні вази з готичними розетками.

В Україні чудовим зразком комплексного рішення в стилі історизму є Алупкінський палац. В основі самої споруди – поєднання архітектурних мотивів арабського Сходу і європейського середньовіччя. Особливою цілісністю відзначаються інтер’єри вестибюля і парадної їдальні у елизаветинському стилі, китайський кабінет, вітальня у стилі неорококо.

Питання і завдання

1. Яку роль відіграла промислова революція у культурних та дизайнерських змінах середини 19 століття?

2. Яке значення мала виставкова діяльність19 століття у розвитку дизайну?

3. Охарактеризуйте особливості «відроджених» історичних стилів.

4. Як впливали нові матеріали і технології на тогочасне меблярство, скло та вироби з металів?

5. Назвіть представників російського Історизму та провідні ансамблі.

 

РОЗДІЛ ІІ. ЗАРУБІЖНИЙ ДИЗАЙН СЕРЕДИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (НОВІТНІЙ ЧАС)

 






Дата добавления: 2015-09-20; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1635 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Поиск на сайте:

Рекомендуемый контект:





© 2015-2021 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.008 с.