Готування до злочину. Його поняття, ознаки та види

Готування до злочину – це початкова стадія вчинення умисного злочину і представляє собою вид незакінченого злочину.

Поняття готування закріплене в ст. 14 КК, відповідно до якої готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Дії, зазначені у законі в якості готування, самі по собі ще не утворюють об'єктивної сторони злочину, на скоєння якого спрямований умисел винної особи, а лише створюють умови та можливості для його подальшого вчинення. Злочинні посягання можуть відбуватися і без попередньої підготовки, тому готування не є обов'язковою стадією будь-якого умисного злочину. Однак наявність зазначеної стадії свідчить про закономірність, невипадковість антисоціальної поведінки особи, підвищуючи ступінь його суспільної небезпеки.

Готування характеризується об’єктивними та суб’єктивними ознаками.

Об’єктивні ознаки готування полягають в скоєнні (у більшості випадків) активних дій, що не становлять безпосередньої загрози для об’єкту злочину. Види підготовчих дій при готуванні закріплені в ч. 1 ст. 13 КК. Готуванням до злочину визнається: підшукування засобів чи знарядь вчинення злочину; пристосування засобів чи знарядь вчинення злочину; підшукування співучасників; змова на вчинення злочину; усунення перешкод; інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Суб’єктивні ознаки готування до злочину: готування представляє умисну діяльність особи; готування можливе тільки в умисних злочинах.

Підшукуванням засобів чи знарядь слід вважати придбання, купівлю, запозичення, одержання будь-яким іншим способом речей матеріального світу за допомогою яких вчиняється або полегшується вчинення злочину.

Пристосуванням засобів чи знарядь визнаються дії, пов'язані зі зміною певних властивостей предметів матеріального світу, внаслідок чого вони стають придатними, зручними, більше ефективними для застосування в процесі скоєння злочину. У цьому випадку, варто говорити про зміну цільового призначення певних предметів, наприклад, мисливська рушниця переробляється в обріз.

Підшукування співучасників – це дії по залученню до скоєння злочину інших осіб: виконавця (співвиконавця), організатора, пособника або підбурювача.

Змовою на вчинення злочину визнається домовленість двох або більше осіб про спільне скоєння злочину.

Усунення перешкод означає ліквідацію, звільнення від перепон, що перешкоджають вчиненню конкретного злочину.

До іншого умисного створення умов для вчинення злочину відносять будь-які інші умисні діяння, що надають можливість особі скоїти злочин (наприклад, вбивця вибирає та готує місце з якого йому зручніше буде зробити постріл у потерпілого).

Перелік підготовчих дій не є вичерпним. Закон визначає найбільш типові, розповсюджені види готування, однак зазначає можливість й іншого умисного створення умов для вчинення злочину.

Специфічним різновидом приготування до злочину є рух злочинця до місця вчинення злочину.

В окремих випадках, готування до злочину містить ознаки самостійного злочину, наприклад, підробка офіційного документа з метою скоєння шахрайства, або незаконне придбання зброї з метою вчинення вбивства. У такій ситуації здійснення зазначених дій вимагає самостійної кваліфікації за відповідними статтями Особливої частини КК.

Ч. 2 ст. 14 КК закріплює положення про те, що готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Від готування необхідно відрізняти виявлення умислу на вчинення злочину. При виявленні умислу відсутня вольова поведінка, а має місце у свідомості особи тільки бажання вчинити злочин. При готуванні навпаки вчиняється дія, яка має безпосередньо відношення до вчинення в майбутньому конкретного злочину. Виявлення умислу злочину не є самостійною стадією вчинення злочину. Виявлення умислу не тягне кримінальну відповідальність, однак зазначене явище слід відрізняти від злочинних дій, які мають певну схожість з виявленням бажання особою вчинити злочин, зокрема, ст.ст. 129, 195 КК.