Спеціальні види умислу
Лекции.Орг

Поиск:


Спеціальні види умислу




Крім прямого і непрямого умислу, передбачених безпосередньо в КК, теорія та практика знає інші (спеціальні) види умислу, що впливають на кваліфікацію злочинів та індивідуалізацію покарання.

Залежно від часу виникнення розрізняють заздалегідь обміркований і раптово виниклий умисли.

При заздалегідь обміркованому умислі між виникненням умислу вчинити злочин і його реалізацію є певний, іноді досить тривалий проміжок часу. Даний вид умислу слід аналізувати в сукупності з іншими обставинами справи: характером і ступенем суспільної небезпеки злочину, що готується, способом вчинення, засобами і знаряддями вчинення злочину, заходами, що вживаються особою для наступного приховування злочину, і т.п. Тривалий період підготовки злочину може в одних випадках свідчити про більший ступінь його суспільної небезпеки, наприклад, при підготовці терористичного акту, створенні банди і т.д., а в іншому – про сумніви особи, що готує, наприклад, вбивство людини з мотиву ревнощів, а в іншій ситуації з почуття жалості до потерпілого і т.п. Тільки всебічна оцінка всіх обставин у справі дозволить суду правильно визначити значення такого умислу.

Заздалегідь обміркований умисел може бути як прямим, так і непрямим. Перший зустрічається частіше, тому що тривала підготовка звичайно свідчить про те, що особа не тільки поставила мету, але і бажає настання злочинного результату.

Раптово виниклий умисел є характерним для випадків, коли між виникненням і реалізацією умислу на вчинення злочину практично немає розриву в часі або розрив вкрай незначний. Даний вид умислу характерний для побутових злочинів, діянь, вчинених на ґрунті особистих неприязних відносин або в стані алкогольного сп’яніння і т.п.

Різновидом раптово виниклого умислу є афектований умисел. Він характеризується раптовістю виникнення, короткочасністю протікання. На відміну від інших видів даний умисел виникає як реакція на неправомірну поведінку потерпілого у відношенні винного. Раптово виникаюче сильне душевне хвилювання служить спонукальним мотивом до злочинної поведінки. Афектований умисел оцінюється законодавцем як обставина, що істотно впливає на зниження суспільної небезпеки злочину і, відповідно, пом'якшення покарання.

Залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків у теорії кримінального права прийнято виділяти умисел конкретизований (визначений) і неконкретизований (невизначений).

Конкретизований – це вид умислу, при якому особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння і розмір заподіяної шкоди. Цей вид умислу підрозділяється в свою чергу на простий і альтернативний.

При простому конкретизованому умислівинний передбачає, що в результаті вчиненого їм діяння наступить один конкретний (певний) наслідок, наприклад, смерть жертви від сильного удару сокирою по голові.

При альтернативному конкретизованому умислі особа передбачає, що в результаті вчиненого їм діяння може наступити або цей, або інший певний наслідок. Кожен з них йому однаково бажаний.

Неконкретизований – це вид умислу, при якому особа взагалі передбачає настання суспільно небезпечних наслідків, але не представляє, у чому вони конкретно виразяться. Свідомістю винного в цьому випадку охоплюється кілька наслідків від незначного до самого тяжкого, кожний з яких йому однаково бажаний. Даний вид умислу найчастіше зустрічається в злочинах проти життя і здоров’я та дає значний відсоток помилок при кваліфікації злочинів.

Слід мати на увазі, що при неконкретизованому (невизначеному) умислі винний відповідає за наслідки, що фактично наступили.





Дата добавления: 2015-08-18; просмотров: 739 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.