Незминальність - властивість матеріалу чинити опір згинанню, зминанню та здатність відновлювати первинний стан після зняття зусилля, що викликало його згинання, або зминання. Незминальність полотен істотно залежить від волоконного складу і будови. Для оцінки незминальність необхідно враховувати не тільки пружньоеластичні властивості відновлення після зминання, але і різні навантаження, які діють на матеріал в процесі експлуатації. Під зминальністю розуміють здатність виробу утворювати при перегинах складки і зморшки внаслідок виникнення пластичних деформацій згинання. Найбільша зминальність характерна для тканин, особливо для тих, які складаються з волокон з мінімальними значеннями величин еластичного відновлення, зокрема з целюлозних волокон (віскозних, бавовняних), а найменша –зминальність характерна для трикотажних полтен. Зі збільшенням кручення ниток підвищується їх пружність і зменшується зминальність тканин. Зминальність тканин і трикотажу залежить від розташування ниток, їх взаємної зв'язаності. Найменшу зминальність тканинам додають переплетення типу крепових, що мають нерівномірно розкидані переплетення. Найбільшу зминальність мають тканини полотняного переплетення, для згинання яких потрібне якнайменше зусилля. Зминальність тканин з більш довгими перекриттями, наприклад, тканин атласного переплетення, менше, оскільки зусилля, що виникають в зовнішніх шарах нитки при згинанні такої тканини, протидіють її згинанню. Зминальність тканин залежить також від числа ниток на 10см. Тканини, взаємний зсув ниток яких обмежений, мають велику пружність, краще зберігають форму в одязі і менше зминаються. Тканини рихлої структури, елементи якої зміщуються без особливих зусиль, значно зминаються. Трикотаж малозминальний. Нитки у петлях в трикотажі мають складне просторове розташування, тому при зминанні трикотажу в ньому менше ніж в тканині ділянок ниток, що піддаються однаковій деформації. Напружені різною мірою ділянки ниток трикотажу допомагають швидше відновити його первинні розміри. Незминальність текстильних матеріалів може бути визначена методами орієнтованого та неорієнтованого зминання. Сутність орієнтованого методу полягає в тому, що зразок тканини вирізують Т-образної форми, який складається по лінії між широкою і вузькою частинами, пробу згинають під кутом 180°, навантажують протягом 15 хв. Через 5 хв після зняття навантаження
визначають коефіцієнт незминальності (рис. 5.12, а).
де α – кут відновлення проби. Для визначення зминальності використовується прилад СМТ.