В процесі багатократного розтягування полотен відбувається переорієнтація елементарних ланок структури залежно від силового поля. Процес поступової зміни структури і властивостей матеріалу унаслідок його багатократної деформації називається стомленням. В результаті стомлення матеріалу з'являється утомленість – порушення або погіршення властивостей матеріалу, що не супроводиться істотною втратою маси.
Дію багатоциклового розтягування матеріалу оцінюють наступними
показниками: витривалістю, довговічністю, залишковою циклічною
деформацією та її компонентами, межею витривалості.
Витривалість nп – число циклів, яке витримує матеріал до руйнування при заданій діючій силі (напрузі) або деформації.
Довговічність tп – час від початку багатоциклового розтягування до моменту руйнування при заданій деформації (заданому зусиллі) в кожному циклі.
 |
Залишкова циклічна деформація εз.ц% – деформація, що нагромадилася за певне (задане) число циклів. Залишкова циклічна деформація складається з пластичної і високоеластичної; період релаксації останньої перевищує час розвантаження і відпочинку в кожному циклі.
де Δ l з.ц– абсолютне подовження проби матеріалу після заданого числа циклів; l – довжина робочої зони проби матеріалу.
На приладі ПКМ-1, що відноситься до приладів першого типу, проба 3 (рис. 3.51, а) одержує багатократне розтягування завдяки поворотно -поступальному руху верхнього затиску 2 і ексцентрика 1, пов'язаного з штоком 4, який під дією противаги 5 переміщається вниз і вибирає залишкову циклічну деформацію.
В приладах другого типу проба 6 (рис.3.51, б) закріплюється в затисках 7
і 11. При обертанні ексцентрика 8 проба одержує багатократне розтягування. Під дією противаги 10 встановлюється залишкова циклічна деформація, яка реєструється самописцем 9.
До приладів третього типу відносять різні пульсатори. Ці прилади
 |
вважаються зручними для досліджень, але мають досить складну
конструкцію, що утрудняє їх широке виготовлення і застосування
