Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒопом≥жн≥ роботи




«веденн€ тимчасовогокр≥пленн€. “имчасове кр≥пленн€, установлюване дл€ безпечного веденн€ роб≥т у привиб≥йному простор≥ до зведенн€ пост≥йного кр≥пленн€, повинне бути над≥йне, просте у виготовленн≥ ≥ зручне при установц≥ ≥ зам≥н≥ пост≥йним кр≥пленн€м.

¬ €кост≥ п≥дтримуючого використовуЇтьс€ аркове жорстке або податливе кр≥пленн€ з≥ спецпроф≥лю. «вод€ть таке кр≥пленн€ €к пост≥йне. «астосовуЇтьс€ також анкерне кр≥пленн€ у чистому вигл€д≥, або у комб≥нац≥њ з верхн€ком металевоњ арки (рис. 2-15).

–ис. 2‑15 Ц “имчасове огороджувальне кр≥пленн€:

1 Ц висувна балка; 2 Ц настил; 3 Ц п≥дв≥ска

якщо породи ст≥йк≥, але схильн≥ до в≥дшаруванн€, а пост≥йне кр≥пленн€ зводитьс€ всл≥д за посуванн€м вибою, то застосовують привиб≥йне огороджуюче висувне кр≥пленн€ ≥ п≥дв≥сн≥ дерев'€н≥ або металев≥ верхн€ки з зат€гуванн€м.

”стр≥й водов≥дливних канавок. ¬ода, що надходить у виробку, в≥дводитьс€ самопливом по водов≥дливн≥й канавц≥ до центрального або д≥льничного водозб≥рника. ‘орми ≥ розм≥ри перетину водов≥дливних канавок вибираютьс€ в залежност≥ в≥д величини притоку води, властивостей пор≥д, типу кр≥пленн€, розм≥р≥в ≥ терм≥ну служби виробок (рис. 2-16).

–ис. 2‑16 Ц  р≥пленн€ водов≥дливних канавок

” м≥цних породах одночасно з п≥дриванн€м шпур≥в у вибоњ в п≥дошв≥ виробки п≥дривають один-два шпури, €к≥ пробурюютьс€ у м≥ст≥ розташуванн€ канавки. ѕ≥сл€ вбиранн€ породи канавку оформлюють до проектних розм≥р≥в в≥дб≥йними молотками. ” породах з f > 10 ≥ при притоках до 100 м³/годину канавки звичайно не кр≥пл€ть (а). ” породах ≥з f < 10 канавки закр≥плюють: при дерев'€ному кр≥пленн€ ≥ важкорозмиваЇмих породах Ц деревом (б); при монол≥тному бетонному кр≥пленн≥ Ц монол≥тним бетоном (в); при зб≥рному з/б та металевому кр≥пленн≥ Ц з/б або азбоцементними лотками.  р≥пленн€ канавки ведетьс€ в м≥ру посуванн€ вибою виробки. ѕоверх канавку накривають настилом.

Ќаст≥лка рейкового шл€ху. ѕри проведенн≥ горизонтальних виробок дл€ безпереб≥йноњ роботи прох≥дницьких машин на рейковому ходу поблизу в≥д вибою настилають тимчасовий рейковий шл€х, що у м≥ру посуванн€ вибою зам≥н€ють пост≥йним.

–ис. 2‑17 Ц Ѕудова рейкового шл€ху:

а Ц верхн€ будова; б Ц шл€ховий шаблон; в Ц ватерпас

1 Ц рейка; 2 Ц костиль; 3 Ц робочий кант рейки; 4 Ц шпала; 5 Ц п≥дкладка; 6 Ц баласт; 7 Ц горизонтальна рейка; 8 Ц нашивка; 9 Ц в≥дв≥с

Ќа шахтах застосовуЇтьс€ два типорозм≥ри ширини рейкового шл€ху: 600 ≥ 900 мм. ѕост≥йний рейковий шл€х настилають д≥л€нками довжиною, кратною довжин≥ рейок (8 та 12 м). –ейковий шл€х складаЇтьс€ з основи ≥ верхньоњ буд≥вл≥. ќсновою шл€ху служить п≥дошва виробки. ¬ерхн€ буд≥вл€ складаЇтьс€ з баластового прошарку, шпал, рейок, п≥дкладок, накладок ≥ з'Їднувальних болт≥в (рис. 2-17). ” шахтах застосовують рейки двох типорозм≥р≥в –24 ≥ –33. –ейки –24 в основному застосовують у д≥льничних виробках (штреках), рейки –33 Ц у кап≥тальних (квершлагах, приствольному двор≥, кор≥нних штреках, вантажних ≥ людських ходках).

Ќаст≥лку тимчасового шл€ху робл€ть без баластового прошарку, окремими ланками у вигл€д≥ в≥др≥зк≥в рейки довжиною 1Ч2 м, приварених до металевих шпал з≥ швелеру є 16Ч20, або застосовуютьс€ висувн≥ рейки довжиною 4Ч8 м (рис. 2-18).  оли сумарна довжина ланки тимчасового шл€ху дос€гаЇ стандартноњ довжини рейки, його зн≥мають ≥ настилають пост≥йний шл€х.

–ис. 2‑18 Ц “имчасовий рейковий шл€х

Ќаст≥лку рейкового шл€ху починають ≥з розбивки ос≥ шл€ху на п≥дошв≥ виробки ≥ встановленн€ на њњ ст≥нах репер≥в з в≥дм≥ткою проектного положенн€ головки рейки. –ейки костил€ми пришивають до дерев'€них шпал через п≥дкладку, а з зал≥зобетонними шпалами з'Їднують болтами.

Ўпали вкладаютьс€ через 700 мм одна в≥д одноњ на баласт≥ з грав≥ю розм≥ром 3Ч20 мм або з≥ щебеню 20Ч40 мм. ƒопускаЇтьс€ використанн€ породи, що не розмокаЇ, з f > 5 розм≥ром до 70 мм.

“овщину баласту приймають р≥вною 200 мм при рейках –-33 ≥ 190 мм при рейках –-24. Ўпали занурюють у баласт на 2/3 њх висоти.

–ейковий шл€х укладаЇтьс€ з нахилом в б≥к приствольного двора, р≥вним 0,003Ч0,005 ≥ контролюЇтьс€ ватерпасом.

ѕрокладка труб ≥ кабел≥в. “руби ≥ кабел≥ прокладають у виробках таким чином, що б њх не м≥г ушкодити рухомий состав не т≥льки при нормальному рус≥, але й у випадку його сходу з рейок; щоб вони не м≥шали проходу людей ≥ щоб зручно було њх обслуговувати.

ƒоц≥льно прокладати труби ≥ кабел≥ у верхн≥й частин≥ виробки. ¬ентил€ц≥йн≥ сталев≥ труби в залежност≥ в≥д типу кр≥пленн€ можна п≥дв≥шувати за допомогою металевих хомут≥в ≥ крючк≥в (рис. 2-19, а), п≥дв≥сок (б) або металевих штир≥в (г), зароблюЇмих у кр≥пленн€. ѕрогумован≥ вентил€ц≥йн≥ труби п≥дв≥шують на крючч€х до туго нат€гнутого троса д≥аметром 5-6 мм.

–ис. 2‑19 Ц —пособи п≥дв≥шуванн€ труб

¬одопров≥дн≥ труби можна прокладати по п≥дошв≥ виробки, але так, що б вони не заважали руху людей.

—илов≥ кабел≥ п≥дв≥шують до дерев'€ного ≥ металевого кр≥пленн€ еластично на брезентов≥й або гумов≥й стр≥чц≥ (рис. 2-20, а) або на дерев'€них кронштейнах (б), у такому м≥сц≥ виробки, де б у випадку обриву п≥дв≥ски кабель не потрапл€в на рейки або конвеЇр. ¬≥дстань м≥ж п≥дв≥сками не б≥льше 3 м. ∆орстке закр≥пленн€ силового кабелю (в) допускаЇтьс€ т≥льки у виробках закр≥плених бетонним та монол≥тним зал≥зобетонним кр≥пленн€м або проведених у м≥цних породах без закр≥пленн€. ѕри прокладц≥ кабелю по п≥дошв≥ виробки його захищають в≥д механ≥чних пошкоджень вогнест≥йким матер≥алом (зал≥зобетонн≥ жолоба, фасонна сталь та ≥н.) (г).

–ис. 2‑20 Ц —пособи прокладки кабел≥в

ƒоставка матер≥ал≥в та обладнанн€. ƒоставку матер≥ал≥в та обладнанн€ у виб≥й виробок виконують у пакетах, контейнерах або на спец≥альних платформах. Ќа р€д≥ шахт дл€ транспортуванн€ матер≥ал≥в, обладнанн€ та людей по д≥льничним безрейковим ≥ конвеЇрним виробкам з кутом нахилу до 18º використовують монорейков≥ канатн≥ дороги 4ƒћ  ≥ 6ƒћ  (”) з максимальною довжиною транспортуванн€ в≥дпов≥дно 1200 ≥ 1600 м. «астосуванн€ монорейкових дор≥г, €к св≥дчить досв≥д, дозвол€Ї в 3Ч4 рази знизити трудом≥стк≥сть роб≥т.

ƒл€ транспортуванн€ на довжину до 1500 м матер≥ал≥в, обладнанн€ ≥ г≥рничоњ маси по рейковим виробкам з завищеним або т€жким проф≥лем, в €ких утруднюЇтьс€ або неможлива електровозна або канатна в≥дкатка, застосовують ірунтову канатну дорогу типа ƒ Ќ.

ќсв≥тленн€. ƒл€ осв≥тленн€ виробок усл≥д за посуванн€м вибою нарощують з в≥дставанн€м 10Ч20 м пост≥йну осв≥тлювальну мережу. “ам, де проектом не передбачаЇтьс€ пост≥йне осв≥тленн€, встановлюють тимчасове.

—учасн≥ навантажувальн≥ машини ≥ бурильн≥ установки обладнан≥ прожекторами дл€ осв≥тленн€ м≥сц€ роботи. ƒ≥льниц€ виробки у вибою осв≥тлюЇтьс€ також електричними св≥тильниками –ѕ-100 ≥ –ѕ-200, €к≥ п≥дв≥шуютьс€ через 4Ч6 м. “акож кожен з прох≥дник≥в маЇ ≥ндив≥дуальний акумул€торний св≥тильник.

ћаркшейдерське обслуговуванн€.  онтроль за проведенн€м виробок виконуЇтьс€ маркшейдерською службою п≥дприЇмства. ћаркшейдер даЇ направленн€ виробки, а у процес≥ њњ проведенн€ перев≥р€Ї його. Ќаправленн€ виробки у горизонтальн≥й площин≥ задають теодол≥том ≥ позначають отв≥сами або за допомогою св≥тового прибору ”Ќ—. ќтв≥с≥в беруть не менше трьох через 1Ч3 м.

ƒл€ визначенн€ напр€мку виробки, а також при настиланн≥ рейкових шл€х≥в, контролю кр≥пленн€ ≥ ≥нших роботах може використовуватись лазерна установка Ћ”Ќ-2, розроблена ¬Ќƒћ≤, €ка кр≥питьс€ на спец≥альному кронштейн≥ до ст≥нки або покр≥вл≥ виробки утворюЇ потужний св≥тловий пот≥к, видний на в≥дстан≥ до 1000 м.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 557 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

634 - | 552 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.