Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕуроп≥дривн≥ роботи




ќсновним документом дл€ виробництва п≥дривних роб≥т у шахтах Ї паспорт Ѕѕ–. ќсобливе м≥сце при упор€дкуванн≥ паспорту повинне прид≥л€тис€ схем≥ розташуванн€ шпур≥в, розпод≥лу ступ≥ней упов≥льненн€, типу ≥ величин≥ зар€ду ¬–.

” вуг≥льних шахтах застосовують переважно запоб≥жн≥ ¬– (вибухов≥ речовини): амон≥т “-19, јѕ-5∆¬, углен≥т ѕ-12÷Ѕ, ≈6, ≥он≥т. ” —Ќƒ ¬– виготовл€ють у патронах д≥аметром 28, 32, 36 ≥ 45 мм. ѕри звичайному п≥дриванн≥ застосовують част≥ше патрони д≥аметром 36 мм, при контурному п≥дриванн≥ Ц 32 мм. «а кордоном Ц в≥дпов≥дно 28Ч32 мм та 18,5Ч25 мм.

ѕ≥дриванн€ у шахтах, небезпечних по газу та пилу, дозвол€Їтьс€ т≥льки електричне Ц електродетонаторами миттЇвоњ д≥њ (≈ƒ-8ѕ, ≈ƒ-8ѕћ) та короткоупов≥льненоњ (≈ƒ «-ѕћ-15, ≈ƒ «-ѕћ-25) д≥њ.

ќбс€г та величина зар€ду. ѕитому витрату ¬– (кг/м³, кг/м) приймають заданими практики або визначають по емп≥ричним формулам. ¬итрата ¬– на розрахункову величину посуванн€ вибою (кг) визначаЇтьс€ €к помноженн€ питомоњ витрати на обс€г п≥дриванн€ (м, м³).

 ≥льк≥сть та глибина шпур≥в.  ≥льк≥сть шпур≥в у вибоњ визначаЇтьс€ або по емп≥ричним формулам або на п≥дстав≥ досв≥ду з урахуванн€м р€ду фактор≥в: витрати ¬– ≥ д≥аметра њх патрон≥в, площ≥ перетину виробки.

¬ шахтах та рудниках, безпечних по газу та пилу, коеф≥ц≥Їнт заповненн€ шпуру при колонковому (суц≥льному) зар€д≥ приймають р≥вним 0,7Ч0,85. ¬ шахтах, небезпечних по газу та пилу, довжина забивки по ѕЅ повинна дор≥внювати: при глибин≥ шпур≥в в≥д 0,6 до 1 м Ц половин≥ довжини шпуру; у шпурах глибиною б≥льш 1 м Ц не менше 0,5 м. ќстаточно к≥льк≥сть шпур≥в визначаЇтьс€ шл€хом опитних п≥дрив≥в.

√либина шпур≥в залежить в≥д ф≥зико-х≥м≥чних властивостей пор≥д, площ≥ вибою, типу бурового обладнанн€ та загальноњ орган≥зац≥њ роб≥т. „аст≥ше глибина шпур≥в 1,6Ч2,6 м.  оеф≥ц≥Їнт використанн€ шпуру  ¬Ў складаЇ 0,83Ч0,87. ƒл€ його п≥двищенн€ глибину врубових шпур≥в приймають на 100Ч200 мм б≥льше глибини в≥дб≥йних шпур≥в.

–озташуванн€ шпур≥в. —хему розташуванн€ шпур≥в обирають в залежност≥ в≥д м≥цност≥ та структури пор≥д, розм≥р≥в площ≥ перетину виробки, к≥лькост≥ в≥дкритих поверхонь.

« точки зору призначенн€ шпур≥в њх под≥л€ють на врубов≥, в≥дб≥йн≥ та т≥, що оконтурюють (рис. 2-10).

–ис. 2‑10 Ц –озташуванн€ шпур≥в у вибоњ:

1-6 Ц врубов≥ шпури; 7-11 Ц в≥дб≥йн≥ шпури; 12-24 Ц оконтурювальн≥ шпури (22 Ц шпур дл€ канавки)

¬рубов≥ шпури призначен≥ дл€ утворенн€ додатковоњ в≥дкритоњ поверхн≥ ≥, €к насл≥док пол≥пшити умови п≥дриванн€ в≥дб≥йних шпур≥в, €к≥ руйнують основний обс€г породи. ќстанн€ група шпур≥в надаЇ виробц≥ проектн≥ розм≥ри ≥ контури. ќконтурююч≥ шпури буравл€ть п≥д нахилом вб≥к контуру виробки.

¬≥дстань м≥ж сус≥дн≥ми шпурами не менше 0,3 м по пород≥ з м≥цн≥стю менше 7 та 0,43 м по пород≥ з м≥цн≥стю понад 7 ≥ не менше 0,6 м по вуг≥ллю; в≥дстань м≥ж оконтурюючими шпурами 0,6Ч0,8 м. ѓх забурюють на в≥дстан≥ 10Ч30 см в≥д контуру виробки.

ўоб уникнути перебору пор≥д при п≥дриванн≥, застосовують контурне п≥дриванн€ переважно методом зближених зар€д≥в. ” цьому випадку зб≥льшують к≥льк≥сть оконтурюючих шпур≥в, буравл€ть њх перпендикул€рно до вибою та зар€джають меншою к≥льк≥стю ¬–.  онтурн≥ шпури розташовують на в≥дстан≥ 10Ч12 мм в≥д контуру виробки.

“ипи вруб≥в (рис. 2-11) характеризуютьс€ схемою розташуванн€ врубових шпур≥в. ” м≥цних породах (f > 12) ≥ в'€зких широке розповсюдженн€ отримали пр€м≥ вруби (здеб≥льшого на рудниках), що утворюютьс€ шпурами, €к≥ пробуравлен≥ п≥д пр€мим кутом до площ≥ вибою (призматичн≥ вруби, а, б). ¬с≥ шпури мають однакову довжину, ≤нод≥ у центр≥ пробурюють додатково незар€джений шпур (свердловину).

–ис. 2‑11 Ц “ипи вруб≥в ≥ схеми розташуванн€ шпур≥в при проведенн≥ виробок в однор≥дн≥й м≥цн≥й пород≥

Ќа вуг≥льних шахтах отримав розповсюдженн€ також сп≥рально-шагаючий вруб, у €кому ш≥сть шпур≥в з глибиною в≥д 0,9 до 2,8 м розташовуютьс€ по сп≥рал≥. ¬≥дстань в≥д центрального шпуру до шпур≥в по сп≥рал≥ зб≥льшуЇтьс€ в≥д 15 до 40 см. «ар€ди ¬– п≥дривають посл≥довно, починаючи в≥д центра.

« вруб≥в, що утворюютьс€ нахиленими шпурами, част≥ше застосовують клинов≥ вруби, €к≥ можуть бути вертикальними (в, д) та горизонтальними (г), а також верхн≥ми, центральними та боковими. ” виробках з площею перетину б≥льше 7 м² част≥ше застосовують вертикальн≥ клинов≥ вруби. ” породах з f = 5Ч7 застосовують подв≥йний (д), а у породах з f = 8Ч12 Ц тр≥йний клиновий вруб.

ѕризматичний вруб ≥з свердловиною у центр≥, €ка не зар€джуЇтьс€, наведено на рис (Ї).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 750 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1194 - | 1191 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.