Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласиф≥кац≥€




¬становленн€ факт≥в об'Їктивноњ д≥йсност≥ в крим≥нальному процес≥

зд≥йснюЇтьс€ головним чином опосередкованим шл€хом, тобто через використанн€

в≥дпов≥дних доказ≥в. –азом з тим ≥нод≥ можливе ≥ безпосереднЇ п≥знанн€ щоразу

сл≥дчим, прокурором, сл≥дчим суддею та судом де€ких факт≥в. ≤детьс€ про факти, €к≥

й п≥сл€ того, €к вчинено крим≥нальне правопорушенн€, продовжують ≥снувати у

незм≥нному вигл€д≥ чи зм≥нилис€, але не втратили все ж важливих дл€ них €костей.

“аке безпосереднЇ п≥знанн€ сторонами крим≥нального провадженн€ може

в≥дбуватис€ у рамках крим≥нального процесу при виконанн≥ певних процесуальних

д≥й, а саме огл€ду, осв≥дуванн€, обшуку, пред'€вленн€ дл€ вп≥знанн€, “аким чином, у

крим≥нальному судочинств≥ докази мають суттЇве значенн€, саме тому закон

детально визначаЇ €к пон€тт€ доказ≥в, так ≥ весь процес њх використанн€ у

крим≥нальному провадженн≥.

«г≥дно ст.84  ѕ  ”крањни доказами в крим≥нальному провадженн≥ Ї фактичн≥

дан≥, отриман≥ у передбаченому  рим≥нальним процесуальним кодексом пор€дку, на

п≥дстав≥ €ких сл≥дчий, прокурор, сл≥дчий судд€ ≥ суд встановлюють на€вн≥сть чи

в≥дсутн≥сть факт≥в та обставин, що мають значенн€ дл€ крим≥нального провадженн€

та п≥дл€гають доказуванню.

ѕон€тт€ доказ≥в структуровано ≥ €к елементи включаЇ в себе будь-€к≥ фактичн≥

дан≥, що мають значенн€ у крим≥нальному провадженн≥ (зм≥ст); процесуальну форму

њх закр≥пленн€ (спос≥б ≥снуванн€ у матер≥алах крим≥нального провадженн€) та нос≥й

в≥домостей (зовн≥шн≥й вираз). ”с≥ зазначен≥ елементи перебувають у взаЇмозв'€зку

та у своњй Їдност≥ утворюють пон€тт€ доказ≥в.

ѕ≥д Ђфактичними __________данимиї сл≥д розум≥ти не сам≥ факти, а в≥домост≥

(≥нформац≥ю) про них. ‘акти Ч це под≥њ, €вища д≥йсност≥, €к≥ не можна приЇднати

до справи. „ерез те при доказуванн≥ по крим≥нальному провадженн≥ сл≥дчий,

прокурор, сл≥дчий судд€ суд та ≥нш≥ особи, €к≥ беруть участь у процес≥, оперують

в≥домост€ми про под≥њ та €вища д≥йсност≥, що утворюють зм≥ст показань допитаних

ос≥б, документ≥в та ≥нших вид≥в доказ≥в. Ќав≥ть при безпосередньому сприйн€тт≥

сл≥дчим, прокурором, сл≥дчим суддею чи судом обставин под≥њ злочину у ход≥

провадженн€ сл≥дчих (розшукових) д≥й (огл€д, осв≥дуванн€ тощо) вони оперують €к

доказами не цими фактами, а т≥льки в≥домост€ми (≥нформац≥Їю) про них,

заф≥ксованими у встановленому законом пор€дку в протоколах сл≥дчих

(розшукових) д≥й. ¬икористана законодавцем юридична конструкц≥€ на визначенн€

доказу Ђфактичн≥ дан≥ї маЇ тлумачитис€ обмежено ≥ означати, що лише ≥нформац≥€,

що перев≥р€Їтьс€ (тобто потенц≥йно спростовна), може утворювати його зм≥ст.

Ѕезпосередн≥м джерелом утворенн€ сл≥д≥в крим≥нального правопорушенн€, в

загальному розум≥нн≥, Ї сусп≥льно небезпечний вплив правопорушника, повед≥нка

€кого про€вл€Їтьс€ у форм≥ д≥њ або безд≥њ. ‘ормуванн€ доказ≥в у процесуальному

розум≥нн≥ в≥дбуваЇтьс€ у переб≥гу зд≥йсненн€ д≥€льност≥ сл≥дчим, прокурором,

сл≥дчим суддею ≥ судом та зак≥нчуЇтьс€ т≥Їњ мит≥, коли отриман≥ в≥домост≥

закр≥плюютьс€ та/або залучаютьс€ до матер≥ал≥в крим≥нального провадженн€ одним

≥з передбачених законом способ≥в. ѕроцесуальна форма ≥снуванн€ фактичних даних

у крим≥нальному провадженн≥ за класиф≥кац≥йними видами доказ≥в закр≥плена у ч.2

ст.84  ѕ  ”крањни. ÷е Ї показанн€, речов≥ докази, документи, висновки експерт≥в.

ѕ≥д нос≥Їм в≥домостей сл≥д вважати те, що може бути засобом в≥дображенн€,

ф≥ксац≥њ, виразником чого-небудь. ” крим≥нальному процес≥ нос≥Їм сл≥д≥в под≥њ

крим≥нального правопорушенн€ виступають предмети, що можуть бути засобом

сприйн€тт€, ф≥ксац≥њ __________та збереженн€ доказовоњ ≥нформац≥њ. —тосовно показань св≥дка,

потерп≥лого, п≥дозрюваного, обвинуваченого нос≥€ми фактичних даних Ї слова,

реченн€, складн≥ мовн≥ конструкц≥њ. Ќос≥€ми речових доказ≥в Ї матер≥альн≥ об'Їкти,

що перебувають у твердому, сипкому або газопод≥бному стан≥. ѕо€ва нових вид≥в

≥нформац≥њ зумовлюЇ специф≥ку њх збереженн€ та передач≥ через нос≥њ, вироблен≥ з

урахуванн€м останн≥х дос€гнень теор≥њ ≥нформатики та документал≥стики. ¬≥д

над≥йност≥ нос≥њв фактичних даних залежить €к≥сть сприйн€тт€, збереженн€ та

в≥дтворенн€ ≥нформац≥њ про крим≥нальне правопорушенн€ у знаков≥й форм≥, що

зумовило необх≥дн≥сть визначенн€ науково-техн≥чних вимог, €к≥ забезпечать

бездоганне ≥снуванн€ конкретного виду ≥нформац≥њ на певному нос≥њ. ÷≥ вимоги

повинн≥ враховувати сл≥дчий, прокурор, сл≥дчий судд€ та суд при отриманн≥ й

оц≥нц≥ нових вид≥в ≥нформац≥њ, тобто €к≥сний њх зм≥ст з точки зору повноти

сприйн€тт€ безпосередньо пов'€заний з науково-техн≥чними можливост€ми нос≥€.

“акими вимогами Ї: 1) можлив≥сть тотожнього сприйн€тт€ ≥нформац≥њ про

крим≥нальне правопорушенн€ нос≥Їм; 2) збереженн€ ц≥Їњ ≥нформац≥њ без пошкоджень

≥ перекручень; 3) можлив≥сть адекватного в≥дтворенн€ ≥нформац≥њ про крим≥нальне

правопорушенн€ ≥з нос≥€.

ѕроцесуальна форма доказу покликана забезпечити над≥йн≥сть крим≥нально-

процесуального доказуванн€. ўодо крим≥нально-процесуальних доказ≥в, то дл€

кожного виду чинним законодавством передбачено пор€док його формуванн€ та

збереженн€. ѕосл≥довн≥сть процесуальних д≥й та прийн€тт€ р≥шень по Ђвходженнюї

до матер≥ал≥в крим≥нального провадженн€ фактичних даних надають њм

процесуальноњ форми конкретного виду доказ≥в. ¬казаний перел≥к вид≥в доказ≥в у

ч.2 ст.84  ѕ  ”крањни Ї вичерпним ≥ розширювальному тлумаченню не п≥дл€гаЇ.

«агальновизнаним Ї под≥л доказ≥в стосовно предмета обвинуваченн€ на

обвинувальн≥ та виправдувальн≥; за джерелом формуванн€ Ч на первинн≥ та пох≥дн≥;

залежно в≥д в≥дношенн€ до предмета доказуванн€ Ч на пр€м≥ та непр€м≥; за

механ≥змом њх формуванн€ Ч на особист≥ та речов≥. „астина 2 ст.84  ѕ  ”крањни

м≥стить класиф≥кац≥ю доказ≥в за њх процесуальною формою.

ѕ≥дставою дл€ в≥дмежовуванн€ первинних в≥д пох≥дних доказ≥в Ї на€вн≥сть

пром≥жного нос≥€ доказовоњ ≥нформац≥њ одного ≥ того ж виду. “ак, пох≥дними

доказами Ї коп≥њ документ≥в, виготовлен≥ на м≥сц≥ под≥њ в≥дбитки сл≥д≥в та ≥н.

ѕринцип безпосередност≥ крим≥нального процесу зобов'€зуЇ сл≥дчого, прокурора,

сл≥дчого судд≥ та суд користуватис€ первинниминими доказами, оск≥льки зм≥на

нос≥€ доказовоњ ≥нформац≥њ може мати своњми насл≥дками перекрученн€

(незбереженн€ у перв≥сному вигл€д≥) в≥домостей про под≥ю крим≥нального

правопорушенн€. ÷е, однак, не означаЇ, що у крим≥нальному процес≥ в≥дкидаютьс€

пох≥дн≥ докази.  оли використати первинний доказ з тих чи ≥нших причин

неможливо, то пох≥дний доказ у таких випадках може зам≥нити собою первинний.

ƒокази под≥л€ютьс€ на обвинувальн≥ та виправдувальн≥ щодо того

обвинуваченн€, €ке становить предмет розсл≥дуванн€ та розгл€ду в певному

крим≥нальному провадженн≥. ќбвинувальними Ї докази, що обірунтовують,

п≥дтверджують обвинуваченн€, тобто встановлюють на€вн≥сть крим≥нального

правопорушенн€ ≥ вчиненн€ його п≥дозрюваним чи обвинуваченим, а також

обставини, €к≥ обт€жують його в≥дпов≥дальн≥сть. ƒо виправдувальних доказ≥в

належать т≥ докази, що спростовують або пом'€кшують обвинуваченн€, Ч

заперечують на€вн≥сть под≥њ крим≥нального правопорушенн€ та винуват≥сть

обвинуваченого, а також встановлюють обставини, що пом'€кшують його

в≥дпов≥дальн≥сть.

ћожлив≥сть безпосередньо чи опосередковано встановлювати обставини, що

вход€ть до предмета доказуванн€, надаЇ фактичним даним значенн€ пр€мого чи

непр€мого доказу. Ќепр€м≥ докази на в≥дм≥ну в≥д пр€мих дозвол€ють встановити

пром≥жн≥ факти, на п≥дстав≥ €ких встановлюютьс€ р≥зн≥ елементи головного факту.

√оловний факт Ч це пон€тт€ зб≥рне. ¬оно __________включаЇ так≥ елементи предмета

доказуванн€, €к под≥€ крим≥нального правопорушенн€ та вчиненн€ його

обвинуваченим. «алежно в≥д того, €к≥ обставини встановлюЇ той чи ≥нший доказ, в≥н

може бути пр€мим в одному випадку ≥ непр€мим у другому.

ѕроцедура формуванн€ кожного окремого доказу дозвол€Ї класиф≥кувати њх

на показанн€ св≥дка, показанн€ потерп≥лого, показанн€ п≥дозрюваного, показанн€

обвинуваченого, висновок експерта, речов≥ докази, документи.

“ак≥ класиф≥кац≥њ дають широку можлив≥сть дл€ всеб≥чного анал≥зу,

визначенн€ рол≥ та значенн€ доказ≥в, вибору оптимальних тактичних ≥ методичних

прийом≥в њх збиранн€, перев≥рки, дають змогу враховувати особливост≥ кожного

виду доказ≥в при њх оц≥нц≥ та обірунтуванн≥ процесуальних р≥шень.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 595 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

836 - | 618 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.