Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ласиф≥кац≥€ наук




 

ќсновними галуз€ми науки в ”крањн≥ Ї:

1. ‘≥зико-математичн≥ науки

2. ’≥м≥чн≥ науки

3. Ѕ≥олог≥чн≥ науки

4. √еолог≥чн≥ науки

5. “ехн≥чн≥ науки

6. —≥льськогосподарськ≥ науки

7. ≤сторичн≥ науки

8. ≈коном≥чн≥ науки

9. ‘≥лософськ≥ науки

10.‘≥лолог≥чн≥ науки

11. √еограф≥чн≥ науки

12. ёридичн≥ науки

13. ѕедагог≥чн≥ науки

14. ћедичн≥ науки

15. ‘армацевтичн≥ науки

16. ¬етеринарн≥ науки

17. ћистецтвознавство

18. јрх≥тектура

19. ѕсихолог≥чн≥ науки

20. ¬≥йськов≥ науки

21. Ќац≥ональна безпека

22. —оц≥олог≥чн≥ науки

23. ѕол≥тичн≥ науки

24. ‘≥зичне вихованн€ та спорт

25. ƒержавне управл≥нн€

Ќайб≥льш поширен≥ ознаками, за €кими класиф≥кують науки наведен≥ на рисунку _.

 

–исунок _

 

 

“акож прийн€то ще вид≥л€ти псевдонауку та паранауку.

ѕсевдонаука Ц вченн€, що описуЇ реальний св≥т, але при цьому припускаЇтьс€ певних помилок. ѕсевдонаука ≥м≥туЇ науку, але за своЇю суттю наукою не Ї.

ќсновними характеристиками псевдонауки Ї:

1. ≤гноруванн€ чи спотворенн€ факт≥в (наприклад, досл≥джуючи друкарн≥, досл≥дник обстежуЇ лише т≥, про €к≥ знаЇ особисто, залишаючи поза увагою всю решту).

2. ¬≥дмова в≥д перев≥рки теоретичних тверджень результатами спостережень на користь апел€ц≥њ до,,здорового глузду€Ф чи,,авторитетноњ думкиФ.

3. ¬икористанн€ в основ≥ теор≥њ постулат≥в, не п≥дтверджених незалежними емп≥ричними досл≥дженн€ми (наприклад, у досл≥дженн≥ стверджуЇтьс€, що в чолов≥чих ≥ ж≥ночих журналах жанри Ї р≥зними, хоча жодними емп≥ричними досл≥дженн€ми це не встановлено).

4. Ќеможлив≥сть повторенн€ результат≥в досл≥дженн€.

5. ¬икористанн€ у науков≥й робот≥ пол≥тичних ≥ рел≥г≥йних установок, догм (наприклад: багатонац≥ональн≥ авторитарн≥ держави Ї значно ефективн≥шими, н≥ж мононац≥ональн≥ демократичн≥; мова дана людин≥ Ѕогом).

6. ќтриманн€ в проведеному досл≥дженн≥ €к наукового результату р≥зних класиф≥кац≥й, систематизац≥й, типолог≥й тощо. –≥ч у т≥м, що таких класиф≥кац≥й, систематизац≥й, типолог≥й, причому виконаних з коректним дотриманн€м лог≥чних правил под≥лу, ≥снуЇ безконечна к≥льк≥сть, а це в науц≥ суперечить вимоз≥ визначеност≥. “ому так≥ результати не належать до числа наукових.

7. Ћог≥чна недоведен≥сть отриманих результат≥в, тобто на€вн≥сть в аргументац≥њ (доведенн≥ чи спростуванн≥) лог≥чних помилок. Ќаприклад, законом≥рн≥сть, ви€влена в конкретний час ≥ в конкретному м≥сц≥, видаЇтьс€ за таку, що маЇ м≥сце завжди й усюди. ѕерел≥ки таких типових помилок в аргументац≥њ подано в л≥тератур≥ з лог≥ки.

8. —творенн€ штучних проблем там, де њх насправд≥ немаЇ, або багатопор€дкове безп≥дставне ускладненн€ проблем, €к≥ реально ≥снують.

9. ¬икористанн€ псевдотерм≥н≥в, у €ких нема ч≥тких визначень або нема об'Їкт≥в реального св≥ту, €к≥ б вони позначали (наприклад, терм≥н еф≥р, запропонований ф≥зиками свого часу, було визнано надуманим). “ексти, п≥дготовлен≥ з нагромадженн€м великоњ к≥лькост≥ таких псевдотерм≥н≥в, називають ще,,пташиноюФ мовою. ѕриклад формулюванн€,,пташиноюФ мовою теми досл≥дженн€: ѕроблема транспортуванн€ х≥м≥чноњ сполуки водню й кисню у цил≥ндричн≥й посудин≥ з с≥ткопод≥бною м≥дною донною структурою (народне формулюванн€ ц≥Їњ проблеми - нос≥нн€ води решетом).

10. Ќеможлив≥сть проведенн€ тесту, €кий би доводив хибн≥сть запропонованоњ здобувачем теор≥њ (критер≥й фальсиф≥кованост≥  . ѕоппера). “вердженн€ Ѕог створив ¬сесв≥т може бути ≥стинним чи хибним, але не ≥снуЇ тест≥в, €к≥ могли б довести його хибн≥сть; отже, це твердженн€ не Ї науковим, а тому лежить за межами науки. ≤накше кажучи, €кщо €кась теор≥€ може по€снити абсолютно все (наприклад, у д≥€х людини - теор≥€ психоанал≥зу), то до числа наукових њњ не зараховують, хоча можуть використовувати ≥, €к в≥домо, використовують у практичн≥й д≥€льност≥.

ѕаранаука Ц зб≥рна назва ≥дейно-теоретичних вчень, €к≥ ірунтуютьс€ на ненаукових або антинаукових постулатах. “ак, у теор≥њ ≥нформац≥њ таким постулатом може бути твердженн€ про можлив≥сть передач≥ ≥нформац≥њ м≥ж людьми без матер≥ального нос≥€ (телепат≥ю).

ƒо паранауки зараховують так≥ вченн€: алх≥м≥€, астролог≥€ (останн≥ в≥д≥грали певну ≥сторичну роль у розвитку сучасноњ науки); частково народна медицина й ≥нш≥,,традиц≥йн≥Ф, але певною м≥рою опозиц≥йн≥ до сучасноњ медицини вченн€; каббала; нумеролог≥€; х≥романт≥€ тощо.

’арактерними рисами паранаукового вченн€ Ї.

1. ќписуванн€ нереального, а псевдореального, ≥рреального чи невизначеного св≥т≥в. „астково так≥ описи перехрещуютьс€ з езотеричною л≥тературою.

2. ¬икористанн€ мови, €ку начебто можуть зрозум≥ти лише,,утаЇмничен≥Ф особи.

3. ¬казуванн€ на ≥снуванн€ причинно-насл≥дкового зв'€зку там, де його насправд≥ не ≥снуЇ. Ќаприклад, темою досл≥дженн€ може бути залежн≥сть дол≥ людини в≥д дати њњ народженн€; вплив св≥тла ћ≥с€ц€ на прир≥ст шерст≥ в овець тощо.

4. ѕоданн€ отриманих результат≥в у форм≥,,завждиФ ≥стинних тверджень. Ќаприклад: вс≥ люди, народжен≥ п≥д знаком водол≥€, мають сангв≥н≥чний характер, хоча зустр≥чаЇтьс€ ≥ багато вин€тк≥в (насправд≥ ж тут маЇмо €вну суперечн≥сть: €кщо вс≥, то вин€тк≥в бути не може).

5. —в≥тогл€дний характер таких вчень (наприклад, пол≥тичн≥ вченн€). “ак, ф≥лософ≥€ одночасно вивчаЇ к≥лька взаЇмопротилежних концепц≥й св≥тобудови Ц ≥деал≥стичну, матер≥ал≥стичну, дуал≥стичну тощо. Ќесв≥тогл€дн≥, тобто науков≥, вченн€ таких взаЇмопротилежних концепц≥й не мають (наприклад, у ф≥зиц≥ встановлена лише одна Їдина концепц≥€ стосовно критичного значенн€ маси урану, п≥сл€ €кого починаЇтьс€ ланцюгова реакц≥€ Ц вибух атомноњ бомби). ≤нша р≥ч, що в науц≥ можуть сп≥в≥снувати концепц≥њ, €к≥ по-р≥зному по€снюють природу цих €вищ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 980 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2284 - | 1994 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.