Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤стор≥€ розвитку науки




ќ—Ќќ¬» Ќј” ќ¬»’ ƒќ—Ћ≤ƒ∆≈Ќ№

Ћ≈ ÷≤я 1,2

 

1 Ќј” ј я  —‘≈–ј Ћёƒ—№ ќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤
1.1 —утн≥сть науки
1.2 ≤стор≥€ розвитку науки
1.3  ласиф≥кац≥€ наук
1.4 —утн≥сть та класиф≥кац≥€ економ≥чних наук в ”крањн≥

 

—утн≥сть науки

” науков≥й л≥тератур≥ ≥снуЇ безл≥ч р≥зноман≥тних визначень науки.

 

”перше визначенн€ пон€тт€ науки надав јр≥стотель. ¬≥н вид≥лив науку €к особливу форму знанн€ задл€ самого знанн€.

 

Ќаука Ц сфера людськоњ д≥€льност≥, спр€мована на виробленн€ нових знань про природу, сусп≥льство ≥ мисленн€.

 

ѕон€тт€ УнаукаФ включаЇ в себе €к д≥€льн≥сть, спр€мовану на здобутт€ нового знанн€, так ≥ результат ц≥Їњ д≥€льност≥ Ц суму здобутих наукових знань, що Ї основою наукового розум≥нн€ св≥ту.

Ќаука Ц динам≥чна система знань, €ка розкриваЇ нов≥ €вища у сусп≥льств≥ та природ≥ з метою њх застосуванн€ у практичн≥й д≥€льност≥ людей.

Ќаука Ц особлива форма людськоњ д≥€льност≥, €ка склалас€ ≥сторично ≥ маЇ своњм результатом ц≥леспр€мовано в≥д≥бран≥ факти, г≥потези, теор≥њ, закони ≥ методи досл≥дженн€ на основ≥ €ких ви€вл€ютьс€ суттЇв≥, найб≥льш важлив≥ сторони та законом≥рност≥ розвитку природи, сусп≥льства та мисленн€.

√оловною метою науки Ї отриманн€ нових знань ≥ використанн€ њх у практичному освоЇнн≥ св≥ту

 

Ќаука характеризуЇтьс€ такими основними ознаками:

Ц на€вн≥сть систематизованого знанн€ (наукових ≥дей, теор≥й, концепц≥й, закон≥в, законом≥рностей, принцип≥в, г≥потез, основних пон€ть, факт≥в);

Ц на€вн≥стю науковоњ проблеми, обТЇкта ≥ предмета досл≥дженн€;

Ц практичною значим≥стю €к €вища (процесу), що вивчаЇтьс€, так ≥ знань про нього.

 

Ѕеспосередн≥м завданн€м науки Ї опис, по€сненн€ ≥ прогнозуванн€ процес≥в та €вищ д≥йсност≥ на основ≥ закон≥в, що нею в≥дкриваютьс€.

 

—л≥д розр≥зн€ти пон€тт€ науказнанн€.

«нанн€ Ц це продукт науки ≥ водночас њњ матер≥ал.

«нанн€ Ц перев≥рений практикою результат п≥знанн€ д≥йсност≥, адекватне њњ в≥дбитт€ у св≥домост≥ людини.

 

«нанн€ можуть бути буденними ≥ науковими. Ќауков≥ знанн€ в≥др≥зн€ютьс€ в≥д буденних посл≥довним ≥ систематизованим характером, а також тим, що створюють нов≥ пон€тт€, закони ≥ теор≥њ.

Ќаукове знанн€ може бути в≥дносним та абсолютним:

1) в≥дносне знанн€ Ц це знанн€, Ї адекватним в≥дображенн€м д≥йсност≥, в≥др≥зн€Їтьс€ певною неповнотою зб≥гу образу з обТЇктом.

2) абсолютне знанн€ Ц це повне, вичерпне в≥дтворенн€ узагальнених у€влень про обТЇкт, що забезпечуЇ абсолютний зб≥г образу з обТЇктом.

≤стор≥€ розвитку науки

 

≤стор≥€ науки Ц це вивченн€ науки €к окремого сусп≥льного €вища та його ≥стор≥њ. —аме слово УнаукаФ та,,вченийФ ув≥йшли у вжиток лише у XVIII-XX ст. в «ах≥дн≥й ™вроп≥. ƒо цього часу досл≥дники називали своЇ зан€тт€,,натуральною ф≥лософ≥ЇюФ. ” ’≤’ ст. наука стала профес≥йною, а пон€тт€,,вченийФ стало означати профес≥ю.

 

Ќаука виникла у момент усв≥домленн€ незнанн€, що в свою чергу викликало обТЇктивну необх≥дн≥сть здобутт€ знанн€. ≤стор≥€ народженн€ й розвитку науки нал≥чуЇ багато тис€ч рок≥в. ѕерш≥ елементи науки зТ€вилис€ ще у стародавньому св≥т≥ у звТ€зку з потребами сусп≥льноњ практики й носили суто практичний характер.

 

√оловною причиною виникненн€ науки Ї формуванн€ обТЇктивно-субТЇктивного в≥дношенн€ м≥ж людиною та природою, м≥ж людиною та оточуючим середовищем. ÷е повТ€зано насамперел з переходом людини в≥д збиральництва та полюванн€ до виробничого господарства.

 

 

“ак вже в епоху палеол≥ту людина створюЇ перш≥ засоби прац≥ з камню та к≥сток Ц мокиру, н≥ж, лук, стр≥ли, п≥дкорюЇ вогонь та будуЇ перш≥ прим≥тивн≥ будинки. ¬ епоху мезол≥ту людина навчаЇтьс€ плести с≥т≥, робить човен, займаЇтьс€ обробкою дерева. ” пер≥од неол≥ту людина розвиваЇ гончарне ремесло, починаЇ займатис€ землеробством, виготовл€Ї глин€ний посуд, використовую мотигу, серп, веретено, оволод≥ваЇ металами, використовуЇ тварин у €кост≥ т€гловоњ сили, винаходить кол≥сн≥ повозки, гончарне ремесло, парусник, хутро. ƒо початку першого тис€чол≥тт€ до нашоњ ери з'€вл€ютьс€ засоби прац≥ ≥з зал≥за.

 

–озвиток науки Ї складовою частиною загального процесу ≥нтелектуального розвитку людського розуму та становленн€ людськоњ цив≥л≥зац≥њ.

¬ ≥стор≥њ науки вид≥л€ти так≥ пер≥оди розвитку:

1) переднаука Ц зародженн€ науки у цив≥л≥зац≥€х —тародавнього —ходу: астрологи, нумерологи та ≥нше;

ѕершим практично зор≥Їнтованим науковим знан≠н€м була математика, €ка виникла в —тародавньому ™гипт≥ й ћесопотам≥њ. ћатематичн≥ знанн€ цих народ≥в не розд≥л€лись на математичн≥ дисципл≥ни, а були об'Їднан≥ за практичним призначенн€м в≥дпов≥дного роду д≥€льност≥.

2) антична наука (V≤ ст. до н.е. Ц V ст. н.е.) Ц формуванн€ перших наукових теор≥й, складанн€ перших наукових праць, зокрема: астроном≥€ ѕтолеме€, ботан≥ка “еофраста, геометр≥€ ≈вкл≥да, ф≥зика јр≥стотел€ та виникненн€ перших под≥бних до наукових орган≥зац≥й Ц јкадем≥й;

3) середньов≥чна маг≥чна наука (до XVI ст.) Ц розвиток сусп≥льства залежав в≥д теолог≥чного вченн€;

4) наукова революц≥€ та класична наука (XVIЧXVII ст. Ц початок XX ст.) Ц формуванн€ науки у сучасному розум≥нн≥ в прац€х  оперника, √ал≥лео та Ќьютона;

” пер≥од —ередньов≥чч€ в феодальн≥й ™вроп≥ виникло вченн€ про природу, €ке служило в той час рел≥г≥њ. јле п≥зн≥ше науков≥ ≥дењ  оперника зд≥йснили перево≠рот у науц≥. ¬они завдали удару по схоластиц≥, ≥ наука зв≥льнилась в≥д теолог≥њ та перейшла в самост≥йне ≥деальне бутт€.

 

ћикола́й  опе́рник Ц польський ≥ н≥мецький астроном ≥ математик, автор гел≥оцентричноњ теор≥њ побудови —он€чноњ системи. √ел≥оцентри́зм або √ел≥оцентри́чна систе́ма св≥́ту Ц вченн€ в астроном≥њ ≥ ф≥лософ≥њ, €ке ставить —онце в центр ¬сесв≥ту, а навколо нього (точн≥ше, навколо сп≥льного центра мас вс≥Їњ його системи) обертаютьс€ ус≥ т≥ла, у т.ч. планети ≥ зокрема «емл€. ѕротилежне вченн€ Ц геоцентризм.

√ал≥ле́о √ал≥ле́й Ц ≥тал≥йський мислитель епохи ¬≥дродженн€, засновник класичноњ механ≥ки, ф≥зик, астроном, математик, поет ≥ л≥тературний критик, один ≥з засновник≥в сучасного експериментально-теоретичного природознавства.

≤саа́к Ќ'ю́то́н Ц англ≥йський учений, €кий заклав основи сучасного природознавства, творець класичноњ ф≥зики та один ≥з засновник≥в численн€ неск≥нченно малих. ” книз≥ Ђћатематичн≥ начала натуральноњ ф≥лософ≥њї Ќьютон сформулювавв закони руху, в≥дом≥ €к закони Ќьютона й закон всесв≥тнього т€ж≥нн€, €к≥ стали основою наукового св≥тогл€ду впродовж трьох наступних стол≥ть ≥ мали великий впив не т≥льки на ф≥зику, а й на ф≥лософ≥ю. ¬икористовуючи свою теор≥ю Ќьютон зум≥в по€снити закони  еплера, що описують рух планет навколо —онц€, чим заперечив останн≥ сумн≥ви щодо гел≥оцентричноњ системи св≥тобудови. Ќьютон побудував перший телескоп-рефрактор ≥ розвинув теор≥ю кольору на основ≥ спостережень розщепленн€ б≥лого св≥тла в спектр в оптичн≥й призм≥. ¬≥н сформулював емп≥ричний закон теплообм≥ну й побудував теор≥ю швидкост≥ звуку. ” математиц≥ Ќьютон паралельно з √отфр≥дом Ћейбн≥цом розвинув численн€ неск≥нченно малих, працював з р€дами, узагальнив б≥ном Ќьютона та запропоновував метод Ќьютона розв'€зуванн€ нел≥н≥йних р≥вн€нь.

 

 

5) неокласична наука (початок ’’ ст. Ц сьогоденн€) Ц створюютьс€ теор≥€ еволюц≥њ ƒарв≥на, теор≥€ в≥дносност≥ ≈йнштейна, г≥потеза ¬еликого вибуху, теор≥€ катастроф та ≥нше.

 

Ќаукова революц≥€ Ц радикальн≥ €к≥сн≥ зрушенн€ в розвитку науки.

Ќаукова революц≥€ призводить до кор≥нного руйнуванн€ системи основних наукових пон€ть, теор≥й, принцип≥в ≥ закон≥в. ¬≥дбуваЇтьс€ повна перебудова методу мисленн€ вчених, самого способу розум≥нн€ ≥ трактуванн€ п≥знавального св≥ту.

ƒо найголовн≥ших особливостей науковоњ революц≥њ належать:

Ц €скравий творчий характер. «добут≥ ран≥ше знанн€ не руйнувались, а ≥нтерпретувалис€ у контекст≥ нового њх розум≥нн€;

Ц нове тлумаченн€ ран≥ше здобутих знань;

Ц по€ва прот€гом 1-3 покол≥нь великоњ к≥лькост≥ талановитих ос≥б;

Ц значний розвиток ф≥зико-математичних наук.

як соц≥альний ≥нститут, наука започатковуЇтьс€ у 17 ст., з виникненн€м перших наукових товариств ≥ академ≥й.

≤стор≥€ науки охоплюЇ чотири науков≥ революц≥њ (рисунок __).

 

 

–исунок __ Ц ¬иди наукових революц≥й

 

÷е була революц≥€ методу п≥знанн€ ≥ поводженн€ з отриманим знанн€м ≥ вона була т≥сно пов'€зана з духом осв≥ти.

Ќа стику XVIIЦXVIII стол≥ть в≥дбуваЇтьс€ перша наукова революц≥€. ѕричому в≥дбуваЇтьс€ вона не через те, що в≥дкрили: велик≥ космолог≥чн≥ ≥ географ≥чн≥ в≥дкритт€ були зроблен≥ ще в XV ≥ XVI стол≥тт€х ( олумб, ¬аско да √ама,  оперник, √ал≥лей, …оганн  еплер). Ќовою була форма, €к робили в≥дкритт€: особистим досв≥дом ≥ спостереженн€м. —ьогодн≥ це називаЇтьс€,,емп≥ричний методФ. ƒл€ нас зараз в≥н природний, але в XVII стол≥тт≥ в≥н був т≥льки визнаний, а поширивс€ у XVIII.

Ќавчанн€ в ун≥верситетах того часу було строго ≥Їрарх≥чно орган≥зоване. ¬они складалис€ з чотирьох факультет≥в (€к ≥ зараз): три вищих (теолог≥€, юриспруденц≥€ ≥ медицина) ≥ четвертий Ч ф≥лософський, €кий включав в себе 7 предмет≥в (с≥м в≥льних мистецтв Ч septem artes liberales) ≥ займавс€ базисним, п≥дготовчим навчанн€м (studium generale). ÷≥ предмети, зг≥дно з систематикою јристотел€, були такими: Trivium (граматика, риторика, д≥алектика) ≥ Quadrivium (арифметика, геометр≥€, астроном≥€, музика). ЂTriviumї означаЇ по-латин≥ Ђтридор≥жж€ї, а ЂQuadriviumї Ч Ђчотиридор≥жж€ї. «в≥дси й слово Ђтрив≥альнийї, що означаЇ "те, що в≥дноситьс€ до самих аз≥в, початкових дисципл≥н, €к≥ вивчали на самому початку, тобто дуже простий, загальнозрозум≥лийФ. ѕредмет≥в, що викладаютьс€ в сучасних ун≥верситетах Ч ф≥зика, х≥м≥€, б≥олог≥€, ≥стор≥€, географ≥€, ф≥лолог≥€ тощо Ч в ун≥верситетах того часу не було.

¬елик≥ в≥дкритт€ трапилис€ ще до першоњ науковоњ революц≥њ. ¬они пов'€зан≥ серед ≥ншого з ≥менами:  оперника, √ал≥ле€,  еплера, Ќьютона.

 оперник (1473Ц1543): найб≥льш в≥домий €к автор гел≥оцентричноњ системи св≥ту, що поклала початок перш≥й науков≥й революц≥њ.

√ал≥лей (1564Ц1642) вивчав проблему руху, в≥дкрив принцип ≥нерц≥њ, закон в≥льного пад≥нн€ т≥л; зробив р€д астроном≥чних в≥дкритт≥в за допомогою телескопа.

 еплер (1571Ц1630) встановив три закони руху планет навколо —онц€, створив першу механ≥стичну теор≥ю руху планет, вн≥с ≥стотний внесок у розвиток геометричноњ оптики.

Ќьютон (1643Ц1727) сформулював пон€тт€ ≥ закони класичноњ механ≥ки, математично сформулював закон всесв≥тнього т€ж≥нн€, теоретично обірунтував закони  еплера про рух планет навколо —онц€, створив небесну механ≥ку («акон всесв≥тнього т€ж≥нн€ був непорушний до к≥нц€ XIX ст.), створив диференц≥альне й ≥нтегральне численн€ €к мову математичного опису ф≥зичноњ реальност≥, автор багатьох нових ф≥зичних у€влень (про поЇднанн€ корпускул€рних ≥ хвильових у€влень про природу св≥тла ≥ т. д.), розробив нову парадигму досл≥дженн€ природи (метод принцип≥в) Ч думка ≥ досв≥д, теор≥€ ≥ експеримент розвиваютьс€ в Їдност≥, розробив класичну механ≥ку €к систему знань про механ≥чний рух т≥л, механ≥ка стала еталоном науковоњ теор≥њ, сформулював основн≥ ≥дењ, пон€тт€, принципи механ≥чноњ картини св≥ту.

ƒруга наукова революц≥€ в≥дбулас€ наприк≥нц≥ 18 ст. Ц 1 половин≥ 19 ст. ƒл€ нењ характерн≥ так≥ ознаки:

Ц перех≥д в≥д класичноњ науки, ор≥Їнтованоњ на вивченн€ механ≥чних ≥ ф≥зичних €вищ, до дисципл≥нарно орган≥зованоњ науки;

Ц по€ва дисципл≥нарних наук та њх специф≥чних об'Їкт≥в;

Ц механ≥стична картина св≥ту перестаЇ бути загально св≥тогл€дною;

Ц виникаЇ ≥де€ розвитку (б≥олог≥€, геолог≥€);

Ц початок виникненн€ парадигми некласичноњ науки.

ƒл€ третьоњ науковоњ революц≥њ (к≥нець XIX стол≥тт€ Ч середина XX стол≥тт€) характерними були так≥ ознаки:

Ц винайденн€ електрики ≥ початок розвитку наук, що вивчають електричн≥ (електродинам≥ки), електромагн≥тн≥ €вища;

Ц винайденн€ теор≥њ природного в≥дбору („арльз ƒарв≥н);

Ц по€ва некласичного природознавства та в≥дпов≥дного типу рац≥ональност≥;

Ц мисленн€ вивчаЇ не об'Їкт, а те, €кою €вилас€ спостер≥гачев≥ взаЇмод≥€ об'Їкта з приладом;

Ц винайденн€ теор≥њ в≥дносност≥ Ц зв'€зок м≥ж простором ≥ часом.

„етверта наукова революц≥€ в≥дбуваЇтьс€ з середини 20 стол≥тт€. ќсновними ознаками њњ Ї:

Ц ≥сторична реконструкц≥€ €к тип теоретичного знанн€ стала використовуватис€ в космолог≥њ, астроном≥њ та ф≥зиц≥;

Ц суб'Їкт п≥знанн€ не Ї зовн≥шн≥м спостер≥гачем, ≥снуванн€ €кого байдуже дл€ об'Їкта;

Ц наука вперше звертаЇтьс€ до вивченн€ систем, що ≥сторично розвиваютьс€, безпосередн≥м компонентом €ких Ї сама людина: б≥осфера (глобальна еколог≥€), медикоб≥олог≥чних та б≥отехнолог≥чних (генна ≥нжерен≥€) об'Їкт≥в ≥ т. д.;

 онцепц≥€,,пост≥ндустр≥ального сусп≥льстваФ створена ƒен≥ела Ѕеллом дл€ теоретичного опису можливого шл€ху розвитку кап≥тал≥стичного сусп≥льства.

—ам терм≥н,,пост≥ндустр≥ал≥змФ було запроваджено у науковий об≥г англ≥йським соц≥ологом ј. ѕент≥ ще на початку ’’ ст. ¬≥н дав ≥ його перше визначенн€:,,стан сусп≥льства, €ке постане п≥сл€ розвалу ≥ндустр≥ал≥змуФ. ¬чений пропонував використати цей терм≥н дл€ роздум≥в про майбутнЇ у звТ€зку з тим,,,що ≥ндустр≥ал≥зм приреченийФ.

Ѕелл визначаЇ пост≥ндустр≥альне сусп≥льство €к,сусп≥льство, в економ≥ц≥ €кого пр≥оритет перейшов в≥д переважного виробництва товар≥в до виробництва послуг, проведенн€ досл≥джень, орган≥зац≥њ системи осв≥ти ≥ п≥двищенн€ €кост≥ житт€, в €кому клас техн≥чних спец≥ал≥ст≥в став основною профес≥йною групою ≥, що найважлив≥ше, в €кому впровадженн€ нововведень все б≥льшою м≥рою залежить в≥д дос€гненн€ теоретичних знань. ѕост≥ндустр≥альне сусп≥льство передбачаЇ виникненн€ ≥нтелектуального класу, представники €кого на пол≥тичному р≥вн≥ виступають €к консультанти та експерти.

 онцепц≥€ Ѕелла про пост≥ндустр≥альне сусп≥льство по сут≥ частково розкриваЇ концепц≥ю “офлера про хвильовий характер розвитку сусп≥льства. «а €кою Ї три хвил≥ розвитку сусп≥льства: перша хвил€ Ч аграрне сусп≥льство, друга хвил€ Ч ≥ндустр≥альне сусп≥льство, трет€ хвил€ Ч пост≥ндустр≥альне сусп≥льство. ≤ концепц≥€ пост≥ндустр≥ального сусп≥льства орган≥чно вписуЇтьс€ в хвильову концепц≥ю “оффлера.

 

≈лв≥н “оффлер Ц американський письменник соц≥олог та футуролог, один з автор≥в,,≤нформац≥йноњ цив≥л≥зац≥њФ. ¬ його основних роботах викладено тезис про те, що людство переходить до новоњ технолог≥чноњ революц≥њ, тобто на зм≥ну першоњ хвил≥ аграрноњ цив≥л≥зац≥њ ≥ другоњ (≥ндустр≥альноњ цив≥л≥зац≥њ) приходить нова, €ка веде до створенн€ над≥ндустр≥альноњ ≥нформац≥йноњ цив≥л≥зац≥њ. “офлер попереджуЇ про нов≥ складнощ≥, соц≥альн≥ конфл≥кти ≥ глобальн≥ проблеми, з €кими з≥ткнетьс€ людство на переход≥ м≥ж XX ≥ XXI стол≥тт€ми.

“рет€ хвил€ цив≥л≥зац≥њ почала п≥д≥йматис€ в середин≥ XX ст. ¬она призведе (а в де€ких крањнах вже призвела) до формуванн€ пост≥ндустр≥альноњ (≥нформац≥йноњ) цив≥л≥зац≥њ. —усп≥льство третьоњ хвил≥ характеризуЇтьс€ такими ознаками:

Ц суттЇво знижуютьс€ темпи економ≥чного зростанн€, але воно стаЇ б≥льш р≥вном≥рним;

Ц р≥зко знижуютьс€ темпи зростанн€ населенн€, а в окремих крањнах, наприклад, в ”крањн≥ та ≥нших пострад€нських державах, нав≥ть Ї в≥д'Їмн≥;

Ц р≥вень споживанн€ перш за все у високорозвинених крањнах характеризуЇтьс€ переходом в≥д,,к≥лькост≥Ф до,,€кост≥Ф житт€, в≥д,,сусп≥льства масового споживанн€Ф до пошуку шл€х≥в €к≥сного вдосконаленн€ умов житт€ людини;

Ц знижуЇтьс€ р≥вень спец≥ал≥зац≥њ, ≥ все б≥льшим попитом користуютьс€ спец≥ал≥сти,,широкого проф≥люФ;

Ц основний вид енерг≥њ поки що важко визначити, але зрозум≥ло, що це буде один ≥з нетрадиц≥йних, альтернативних вид≥в Ч €дерна (а можливо й не обов'€зково), сон€чна, геотермальна, енерг≥€ в≥тру, хвиль, приплив≥в-в≥дплив≥в або ще будь-€ка ≥нша, поки що нев≥дома;

Ц головним засобом виробництва стають науков≥ знанн€, ≥нформац≥€, де буде зайн€то в≥д 55 до 75 в≥дсотк≥в працездатного населенн€;

Ц основний конфл≥кт Ч м≥ж знанн€м та некомпетентн≥стю;

Ц паралельно зм≥нюютьс€ ≥ соц≥альна структура сусп≥льства Ч на м≥сце класового под≥лу приходить профес≥йний;

Ц соц≥альна та просторова моб≥льн≥сть багаторазово зростаЇ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-08; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3066 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1943 - | 1727 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.028 с.