Пояснювальна записка. Зміна пріоритетів у системі освіти, переорієнтація на особистісно-орієнтовану модель взаємодії педагога з дітьми потребує творчого підходу до розробки і

Зміна пріоритетів у системі освіти, переорієнтація на особистісно-орієнтовану модель взаємодії педагога з дітьми потребує творчого підходу до розробки і застосування інноваційної психолого-педагогічної роботи з ними. В останні роки дошкільному навчальному закладу належить важлива роль у підготовці дітей до якісного засвоєння знань, умінь та навичок на етапі шкільного навчання. Насамперед тому, що власне в цей час психічного розвитку закладаються основи майбутньої особистості, а дошкільний заклад має створити умови для повноцінного інтелектуального та духовного розвитку своїх вихованців. Тому цілком природнім є те, що на сьогодні актуальною проблемою для практичних психологів дошкільних навчальних закладів є напрацювання ефективних психодіагностичних та розвивальних засобів розвитку пізнавальних процесів дітей дошкільного віку.

Дослідження розвитку пізнавальної активності дітей засвідчують, що до середини старшого дошкільного віку в багатьох дітей допитливість значно знижується. Зменшується і кількість запитань пізнавального характеру дитини до дорослого. На заняттях, під час виконання пізнавальних завдань, діти менш самостійні, мало ініціативні, більшість навіть механічно повторюють завдання, з яким вже декілька разів працювали.

Відомо, що будь-який творчий продукт – результат тривалого накопичення і диференціації особистісного досвіду, здобутого в умовах взаємодії суб’єкта з предметним світом. Тому, під час розвитку пізнавальних здібностей у дітей, необхідно організовувати інтелектуально збагачене середовище, і розвивальну взаємодію дитини з оточенням. Та не менш важливо зрозуміти внутрішнє джерело розвитку та зовнішні умови формування пізнавальної активності кожної дитини.

У дослідженнях російських та українських вчених (Д.Б.Ельконін, О.І.Кульчицька, М.М.Подд’яков, О.П.Усова, Є.С.Юркевич та ін.) виявлено більш значні та перспективні можливості розвитку пізнавальних здібностей у старших дошкільників, ніж у учнів початкової школи. При цьому вчені акцентують увагу на формуванні позитивного ставлення дитини до знань та їхнього надбання. Засоби та умови розвитку пізнавальних процесів у дітей дошкільного віку вивчаються у дослідженнях психологів та педагогів Ш.А.Амонашвілі, Л.О.Венгер, Л.Ф.Обухова, М.М.Подд’яков, О.В.Проскура, О.Я.Савченко. Суттєвим при цьому є те, що для розвитку пізнавальних процесів у дітей все частіше обираються психолого-педагогічні технології поєднання навчальних методів із грою.

Л.Виготський, визначаючи гру провідною діяльністю, підкреслював, що граючись, дитина оволодіває умінням аналізувати, узагальнювати, запам’ятовувати та пригадувати необхідне в даний момент. У грі дитина навчається стримувати бажання, контролювати свої дії, набуває здатності цілеспрямованої поведінки, керуючись усвідомленою метою.

Ефективним щодо розвитку пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку є застосування різних за змістом, спрямованістю і засобами розвивальних ігор, які орієнтовані, перш за все, на розвиток «домінантних показників» пізнавальних процесів, які у кожної дитини мають різну специфіку. Завдяки цьому оптимізується весь процес їх розвитку, виробляється найважливіший для наступного кроку розвитку дитини (навчання в школі) індивідуальний «почерк», що проявляється в першу чергу в індивідуально-успішному вирішенні дитиною пізнавальних завдань, гармонійності розвитку різних компонентів пізнавальних здібностей.

Ґрунтуючись на наукові дослідження про детермінацію та закономірності розвитку психіки (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв та ін.), концепцію розвивального навчання та його вплив на розвиток дитини (В.В.Давидов, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, С.Л. Рубінштейн та ін.), науково-психологічних уявленнях про сутність та закономірності розвитку дітей дошкільного віку (Л.І.Божович, Г.О.Люблінська, В.К.Котирло, В.С.Мухіна та ін.), концептуальних положеннях вітчизняної та зарубіжної психології здібностей (Б.Г.Ананьєв, С.Л.Рубінштейн, Б.М.Теплов, В.О.Моляко та ін.), наукові засади дослідження психологічної готовності дітей до школи як прояву рівня їх пізнавального розвитку (Л.О.Венгер, С.Є.Кулачківська, С.О.Ладивір, О.В.Проскура, С.П.Тищенко та ін.) була складена дана корекційно-розвивальна програма.

Мета програми: розвивати пізнавальну сферу у старших дошкільників.

Завдання:

1. Розвиток пам’яті.

2. Формування довільної уваги.

3. Розвиток сприйняття та спостережливості.

4. Розвиток наочно-образного та логічного мислення.

5. Підвищення рівня саморегуляції.

Курс розрахований на 20 занять. Вони проводяться з групою дітей 8-10 чол. один раз на тиждень; тривалість занять 25 – 35 хв. Під час занять активність дитини спеціально спрямовується, що сприяє розвитку психічних процесів пам’яті, уваги, мислення, уяви тощо в найприроднішій для неї формі – грі.

Проводячи ці заняття у дитячому садку, слід відмітити, що вони подобаються дітям і мають позитивний результат:

Ø з зацікавленням виконують кожне завдання,

Ø стають уважнішими по відношенню до можливостей інших,

Ø починають краще спілкуватись між собою, встановлюється взаєморозуміння.

Для формування корекційних груп, а також вивчення рівня розвитку пізнавальних процесів використовувались наступні психодіагностичні методики:

Слід відмітити, що після проведення цих занять у дітей підвищується пізнавальна активність, що сприяє розвиткові пізнавальної сфери в цілому. Порівнюючи дані вхідного та вихідного діагностування, можна відслідкувати покращення результатів пізнавального розвитку дошкільнят:

Програма проходила апробацію в ДНЗ (дитячому садку) „Чебурашка” м. Калуша.