Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћенопауза




ѕременопауза (menopausal transistion) Ц пер≥од в≥д зак≥нченн€ п≥знього репродуктивного пер≥оду (45 рок≥в) до менопаузи.

ћенопауза Ц останн€ самост≥йна менструац≥€. ƒату менопаузи встановлюють ретроспективно (п≥сл€ 12 м≥с€ц≥в в≥дсутност≥ менструац≥њ). ¬≥к ж≥нки при настанн≥ менопаузи становить в середньому 50 рок≥в.

ѕостменопауза Ц починаЇтьс€ з менопаузи ≥ зак≥нчуЇтьс€ в 65-69 рок≥в.

‘≥з≥олог≥чний кл≥макс проходить без особливих порушень загального стану ж≥нки.  ≥льк≥сть менструальних вид≥лень зменшуЇтьс€, м≥с€чн≥ стають короткими, пром≥жки м≥ж ними зб≥льшуютьс€, ≥нколи пер≥оди нормальних менструац≥й зм≥нюютьс€ пер≥одами аменорењ, ≥ врешт≥-решт менструац≥њ припин€ютьс€ зовс≥м.

ѕатолог≥чний кл≥макс про€вл€Їтьс€ ацикл≥чними матковими кровотечами та анг≥оневрозом.  л≥мактеричний анг≥оневроз даЇ кл≥н≥чн≥ про€ви у вигл€д≥ У прилив≥вФ Ц в≥дчутт€ жару та припливу кров≥ до судин голови та верхньоњ частини т≥ла, коливань артер≥ального тиску, п≥тливост≥. ∆≥нка в≥дчуваЇ неспок≥й, страх, пригн≥ченн€, погано спить. ÷≥ €вища зумовлен≥ р≥зким зниженн€м в орган≥зм≥ к≥лькост≥ естрогенних гормон≥в, зм≥ною функц≥њ г≥поф≥за, г≥поталамуса, центральноњ нервовоњ системи. ѕрипиненн€ менструац≥й означаЇ припиненн€ репродуктивноњ функц≥њ ж≥нки, але статева функц≥€ та статевий пот€г збер≥гаютьс€ ще довго.

ќбовТ€зок медичноњ сестри Ц розТ€снювати пац≥Їнткам суть зм≥н, що в≥дбуваютьс€ в кл≥мактеричному пер≥од≥. ¬ажливо по€снювати значенн€ режиму дн€, харчуванн€, зан€ть ф≥зичною культурою. ∆≥нка не повинна акцентувати увагу на своњх негативних в≥дчутт€х. ћедична сестра маЇ п≥дтримувати в ж≥нки в≥ру в те, що ц≥ €вища Ц функц≥ональн≥ зм≥ни ≥ при виконанн≥ певних рекомендац≥й л≥кар€ њх можна значно зменшити або повн≥стю усунути.

√≥неколог≥чн≥ захворюванн€ кл≥мактеричного в≥ку Ц це кл≥мактеричн≥ кровотеч≥, добро€к≥сн≥ та зло€к≥сн≥ захворюванн€ статевих орган≥в.

—таречий (сен≥льний) процес починаЇтьс€ п≥сл€ 70 рок≥в ≥ триваЇ до к≥нц€ житт€ ж≥нки. ¬ орган≥зм≥ ж≥нки в≥дбуваютьс€ стареч≥ зм≥ни. «нижуЇтьс€ працездатн≥сть. ѕочинаЇтьс€ атроф≥€ статевих орган≥в: матка ≥ придатки значно зменшуютьс€, п≥хва звужуЇтьс€, еп≥тел≥й стаЇ атроф≥чним, припин€Їтьс€ самоочищенн€ п≥хви, при порушенн≥ правил особистоњ г≥г≥Їни розвиваЇтьс€ старечий кольп≥т.

 

Ќейро-гуморальна регул€ц≥€ менструального циклу

ќсновними ланками репродуктивноњ системи ж≥нки Ї €Їчники, матка, матков≥ труби й п≥хва. –егул€ц≥€ репродуктивноњ функц≥њ забезпечуЇтьс€ завд€ки гормональн≥й функц≥њ г≥поталамо-г≥поф≥зарноњ системи (див. схему).

 

 

 

√≥поталамус Цв≥дд≥л пром≥жного мозку, розташований нижче bulbus opticus. ÷е скупченн€ €дер нервових кл≥тин з численними висх≥дними й низх≥дними волокнами нижче bulbus op t icus головного мозку. ядра г≥поталамуса виробл€ють специф≥чн≥ нейросекрети, €к≥ перенос€тьс€ разом з кров'ю в передню частину г≥поф≥за, де стимулюють чи гальмують вид≥ленн€ його гормон≥в.

√ормони г≥поталамуса, €к≥ стимулюють вид≥ленн€ тропних гормон≥в г≥поф≥за, називаютьс€ л≥беринами, гальмуюч≥ Ц статинами. ” регул€ц≥њ менструальноњ функц≥њ беруть безпосередню участь гонадотроп≥н-рел≥зинг-гормон, пролактол≥берин ≥ пролактостатин. «а х≥м≥чною структурою основн≥ гормони г≥поталамуса Ї пептидами.

√≥поф≥з розташований у середн≥й частин≥ основи мозку, у заглибленн≥ турецького с≥дла й поЇднуЇтьс€ з речовиною мозку за допомогою н≥жки. ” залежност≥ в≥д морфолог≥чних ≥ функц≥ональних показник≥в розр≥зн€ють два основних в≥дд≥ли г≥поф≥за: передню частину Ц аденог≥поф≥з ≥ задню Ц нейрог≥поф≥з. ” регул€ц≥њ репродуктивноњ функц≥њ беруть учать три гормони г≥поф≥за, об'Їднаних назвою гонадотропних, тобто тих, що впливають на статев≥ залози. ÷≥ гормони не специф≥чн≥ в статевому в≥дношенн≥.

”с≥ гонадотропн≥ гормони впливають на функц≥онуванн€ €Їчник≥в (ж≥ночих гонад) Ц парного органа, розташованого в малому тазу.

”продовж менструального циклу зм≥ни в≥дбуваютьс€ в усьому орган≥зм≥ ж≥нки, проте найб≥льш виражен≥ вони в €Їчниках ≥ матц≥.

яЇчниковий цикл складаЇтьс€ з двох фаз:

Ј 1 фаза Ц фол≥кул€рна;

Ј 2фаза Ц лютењнова.

ѕрот€гом першоњ фази в≥дбуваЇтьс€ р≥ст ≥ розвиток фол≥кула, його дозр≥ванн€. ÷ей процес триваЇ зазвичай 14 д≥б (при 28-денному цикл≥). якщо менструальний цикл у ж≥нки триваЇ 21 день, то фол≥кул€рна фаза становить 10-11 дн≥в, при 35-денному цикл≥ Ц 17-18 дн≥в. Ќа початку фази фол≥кул складаЇтьс€ з €йцекл≥тини, оточеноњ зернистою та сполучнотканинною оболонкою. ” процес≥ дозр≥ванн€ фол≥кул росте, у скупченн≥ зернистих кл≥тин зТ€вл€Їтьс€ порожнина, заповнена р≥диною. Ќа к≥нець першоњ фази кл≥тини зернистоњ оболонки утворюють навколо €йцекл≥тини променистий в≥нець (corona radiata). яйцекл≥тина, €ка п≥сл€ двох под≥л≥в стаЇ зр≥лою ≥ придатною до запл≥дненн€, знаходитьс€ на €йценосному горбку, а в момент дозр≥ванн€ в≥дд≥л€Їтьс€ в≥д нього ≥ потрапл€Ї у фол≥кул€рну р≥дину, €ка м≥стить фол≥кул€рн≥ або естрогенн≥ гормони.

ƒ≥аметр дозр≥лого фол≥кула становить 10-12 мм. …ого полюс, звернений до поверхн≥ €Їчника, випинаЇтьс€, оболонка в цьому м≥сц≥ стоншуЇтьс€, фол≥кул розриваЇтьс€. ЌастаЇ завершальний етап фол≥кул€рноњ фази Ц овул€ц≥€ (див. рис.2).

ќвул€ц≥Їю називаЇтьс€ розрив дозр≥лого фол≥кула та вих≥д з його порожнини €йцекл≥тини. яйцекл≥тина потрапл€Ї в черевну порожнину, в≥дтак захоплюЇтьс€ ф≥мбр≥€ми ампул€рноњ частини матковоњ труби. ” труб≥ в≥дбуваЇтьс€ процес запл≥дненн€.

Ќа м≥сц≥ фол≥кула, що роз≥рвавс€, утворюЇтьс€ жовте т≥ло (corpus luteum). –озпочинаЇтьс€ друга фаза менструального циклу Ц лютењнова. ∆овте т≥ло функц≥онуЇ 14 дн≥в, з 15-го до 28-го дн€ циклу, у ньому посл≥довно в≥дбуваютьс€ процеси:

Ј васкул€ризац≥€;

Ј розкв≥ту;

Ј зворотного розвитку Ц за умови, що запл≥дненн€ не в≥дбувалось ≥ не настала ваг≥тн≥сть (тод≥ ц€ залоза називаЇтьс€ жовтим т≥лом менструац≥њ). якщо ваг≥тн≥сть настала, то утворюЇтьс€ жовте т≥ло ваг≥тност≥, €ке функц≥онуЇ 10-12 тижн≥в ≥ забезпечуЇ нормальний переб≥г перших м≥с€ц≥в гестац≥њ.

 

 

ћатковий цикл ѕаралельно до €Їчникового циклу в≥дбуваЇтьс€ цикл≥чн≥ зм≥ни в матц≥. Ќайб≥льш виражен≥ вони у функц≥ональному шар≥ ендометр≥€, де посл≥довно проход€ть десквамац≥њ, регенерац≥њ, прол≥ферац≥њ та секрец≥њ.

‘аза десквамац≥њ (власне менструац≥€) триваЇ з першого по 2-5 день циклу. ¬≥дбуваЇтьс€ в≥дшаруванн€ функц≥онального шару ендометр≥€, слизова оболонка разом ≥з вм≥стом маткових залоз ≥ кровТю виходить назовн≥ (див. рис.2).

¬ €Їчнику в цей час завершуЇтьс€ зворотний розвиток жовтого т≥ла.

‘аза регенерац≥њ проходить водночас ≥з десквамац≥Їю ≥ завершуЇтьс€ до 6-7 дн€ циклу. “овщина ендометр≥€ на цей момент дос€гаЇ 2-5 мм. ¬ €Їчнику в цей час триваЇ дозр≥ванн€ фол≥кула.

‘аза прол≥ферац≥њ триваЇ з 7 до 14 дн€ циклу. ѕ≥д впливом естрогенних гормон≥в розпочинаЇтьс€ прол≥ферац≥€ строми та р≥ст залоз слизовоњ оболонки, слизова дос€гаЇ товщини 20 мм, проте залози ще не функц≥онують. ¬ €Їчнику завершуЇтьс€ дозр≥ванн€ фол≥кула, вм≥ст естроген≥в дос€гаЇ максимуму до 14 дн€, тобто до зак≥нченн€ фази прол≥ферац≥њ в матц≥.

‘аза секрец≥њ. –озпочинаЇтьс€ синтез секрету маткових залоз Ц створюютьс€ умови дл€ ≥мплантац≥њ та розвитку зародка. ‘аза триваЇ з 14 по 28 день циклу. ¬ €Їчнику в цей час розвиваЇтьс€ та дос€гаЇ свого розкв≥ту жовте т≥ло, вид≥л€Їтьс€ прогестерон, п≥д впливом €кого ≥ в≥дбуваютьс€ секреторн≥ зм≥ни в ендометр≥њ. якщо ваг≥тн≥сть не настаЇ, жовте т≥ло менструац≥њ гине, функц≥ональний шар ендометр≥€ зазнаЇ десквамац≥њ Ц розпочинаЇтьс€ менструац≥€ ≥ новий цикл ф≥з≥олог≥чних зм≥н в €Їчниках, матц≥, нейроендокринн≥й систем≥ та в усьому орган≥зм≥ ж≥нки.

 

ћенструальний цикл прот≥каЇ таким чином:

Ј √онадотроп≥н-рил≥зинг-гормон стимулюЇ тон≥чну (пост≥йну) секрец≥ю гонадотроп≥н≥в, що обумовлюЇ р≥ст ≥ розвиток фол≥кул≥в, секретом €ких Ї естрогени;

Ј ÷икл≥чна (пульсуюча) секрец≥€ гонадотроп≥н-рил≥зинг-гормону стимулюЇ утворенн€ максимальноњ к≥лькост≥ гонадотроп≥н≥в та естроген≥в, що викликаЇ овул€ц≥ю;

Ј ¬елика к≥льк≥сть естроген≥в, €к≥ циркулюють у цей час у кров≥, пригн≥чуЇ подальшу секрец≥ю фол≥кулостимулюючого гормону, що призводить до актив≥зац≥њ лютењн≥зуючого гормону;

Ј Ћютен≥зуючий гормон стимулюЇ утворенн€ жовтого т≥ла (дл€ цього також необх≥дний гормон пролактин), секретом €кого Ї прогестерон;

Ј «б≥льшена к≥льк≥сть прогестерону, у свою чергу, гальмуЇ секрец≥ю лютењн≥зуючого гормону.

ѕ≥д впливом естроген≥в, €к≥ накопичуютьс€ в орган≥зм≥, залози шийки матки вид≥л€ють р≥дкий, т€гучий, слизистий секрет (фертильний слиз), €кий ж≥нка звичайно в≥дчуваЇ на статевих органах за к≥лька дн≥в до овул€ц≥њ.  оли р≥вень естроген≥в дос€гаЇ максимуму, один, а ≥нод≥ й к≥лька фол≥кул≥в розриваютьс€, вив≥льн€ючи €йцекл≥тину. ѕер≥од житт€ €йцекл≥тини надзвичайно короткий Ц приблизно 12 годин, ≥нод≥ Ц б≥льше доби. яйцекл≥тина потрапл€Ї в одну з маткових труб, а по н≥й Ц у матку.

якщо п≥д час проходженн€ €йцекл≥тини по матков≥й труб≥ в останн≥й знаход€тьс€ сперматозоњди (здоров≥), один з них може запл≥днити €йцекл≥тину.

¬насл≥док впливу п≥двищеного р≥вн€ естроген≥в у пер≥од овул€ц≥њ шийка матки пом'€кшуЇтьс€, п≥дн≥маЇтьс€ дещо вище в п≥хву, зволожуЇтьс€ ≥ розкриваЇтьс€. ∆≥нки в цей час можуть в≥дчувати б≥ль внизу живота, ≥нод≥ з'€вл€ютьс€ вид≥ленн€ або нав≥ть кровотеча (так зван≥ овул€торн≥ чи м≥жменструальн≥). якщо €йцекл≥тина запл≥днилас€, вона перем≥щуЇтьс€ в матку ≥ прикр≥плюЇтьс€ до њњ ст≥нки.

ѕ≥сл€ овул€ц≥њ фол≥кул, з €кого зв≥льнилась €йцекл≥тина, перетворюЇтьс€ в жовте т≥ло, що вид≥л€Ї естрогени та прогестерон. ѕ≥д впливом прогестерону церв≥кальний слиз з вологоњ змазки перетворюЇтьс€ в густе й липке середовище. «ростаючий р≥вень прогестерону викликаЇ п≥двищенн€ базальноњ температури т≥ла (в стан≥ спокою) на не менш, н≥ж 0,20 —. якщо €йцекл≥тина не запл≥днена, вона розпадаЇтьс€, а р≥вн≥ естрогену та прогестерону залишаютьс€ високими прот€гом 10-15 дн≥в, п≥сл€ чого починають знижуватис€. «ниженн€ вм≥сту гормон≥в у кров≥ викликаЇ в≥дторгненн€ функц≥онального шару ендометр≥€ ≥ виникненн€ менструац≥њ.

ћехан≥зм менструального циклу досить складний: вищеописана гормональна взаЇмозалежн≥сть забезпечуЇтьс€ шл€хом рецепторних зворотних зв'€зк≥в, €к≥ надають йому характер системи саморегул€ц≥њ. Ќа менструальний цикл впливаЇ д≥€льн≥сть центральноњ нервовоњ системи, причому багато €к≥ структури мозку контролюють репродуктивну функц≥ю. —истема г≥поталамус-г≥поф≥з зазнаЇ д≥њ ≥мпульс≥в, що надход€ть в≥д вегетативноњ нервовоњ системи, а також в≥д матки, б≥огенних ам≥н≥в: катехолам≥н≥в, серотон≥ну, простагландин≥в, б≥олог≥чно активних речовин шишкопод≥бноњ залози, гормон≥в перифер≥йних ендокринних залоз (щитопод≥бноњ, надниркових, п≥дшлунковоњ).

 

јнатом≥€ та ф≥з≥олог≥€ чолов≥чих статевих орган≥в

„олов≥ч≥ статев≥ органи

ƒо внутр≥шн≥х чолов≥чих статевих орган≥в належать €Їчка з њхн≥ми оболонками, с≥м'€виносн≥ протоки, с≥м'€н≥ пухирц≥, передм≥хурова залоза (простата), бульбоуретральн≥ (куперов≥) залози; до зовн≥шн≥х Ц статевий член ≥ калитка (див. рис.3).

яЇчко (testis)- парний орган, знаходитьс€ в калитц≥. у середньому його довжина становить 4 см, ширина Ц 3 см ≥ вага Ц 25 г. ” ньому розр≥зн€ють мед≥альну та латеральну поверхн≥, передн≥й ≥ задн≥й крањ, верхн≥й та нижн≥й к≥нц≥. Ћ≥ве €Їчко опущене дещо нижче в≥д правого. Ќа задньому крањ €Їчка розташований придаток €Їчка, в €кому розр≥зн€ють головку, т≥ло ≥ хв≥ст. яЇчко зовн≥ покрите щ≥льною ф≥брозною оболонкою Ц б≥лковою, €ка прил€гаЇ до його паренх≥ми. Ќа задньому крањ ц€ оболонка утворюЇ потовщенн€ Ц середост≥нн€ €Їчка. ¬≥д середост≥нн€ в≥дход€ть ф≥брозн≥ перетинки, €к≥ розд≥л€ють €Їчко на часточки. ѕаренх≥ма €Їчка складаЇтьс€ ≥з звивистих ≥ пр€мих с≥м'€них трубочок. ” звивистих трубочках продукуютьс€ чолов≥ч≥ статев≥ кл≥тини Ц сперматозоњди. ѕр€м≥ с≥м'€н≥ трубочки в≥дкриваютьс€ в с≥тку €Їчка, €ка розм≥щена в його середост≥нн≥. «в≥дси с≥м'€ виходить за меж≥ €Їчка по виносних проточках, €к≥ формують придаток €Їчка (його часточки). ¬иносн≥ проточки в≥дкриваютьс€ в протоку придатка, €кий т€гнетьс€ в≥д головки до хвоста ≥ переходить у с≥м'€виносну протоку.  р≥м сперматозоњд≥в, €Їчко виробл€Ї чолов≥ч≥ статев≥ гормони, €к≥ впливають на розвиток вторинних статевих ознак.

—≥м'€виносна протока (ductus deferens) довжиною близько 40 см, маЇ форму трубки, €ка входить до складу с≥м'€ного канатика, проходить через пахвинний канал ≥ в д≥л€нц≥ внутр≥шнього його к≥льц€ в≥докремлюЇтьс€ в≥д судин €Їчка, йде косо униз ≥ назад до б≥чноњ ст≥нки сечового м≥хура й п≥дходить до передм≥хуровоњ залози. “ут вона утворюЇ розширенн€ - ампулу с≥м'€виносноњ протоки. —т≥нка протоки складаЇтьс€ ≥з слизовоњ, що утворюЇ поздовжн≥ складки, м'€зовоњ ≥ ф≥брозноњ оболонок.

 

 

–ис.3. —татев≥ органи чолов≥ка.

 

—≥м'€н≥ пухирц≥ (vesiculae seminales) Ц парн≥ органи, що розташован≥ латерально в≥д с≥м'€виносних проток, м≥ж сечовим м≥хуром ≥ пр€мою кишкою. ƒовжина кожного м≥хурц€ Ц близько 5 см. Ќижн≥й загострений його к≥нець переходить у вузьку вив≥дну протоку, €ка з'ЇднуЇ з с≥м'€виносною протокою

й утворюЇ с≥м'€випорскувальну протоку, що проходить через товщу передм≥хуровоњ залози й в≥дкриваЇтьс€ в передм≥хурову частину сеч≥вника.

ѕередм≥хурова залоза (prostata) Ц залозисто-м'€зовий орган, €кий охоплюЇ початковий в≥дд≥л сеч≥вника. ¬она розташована в порожнин≥ таза, п≥д сечовим м≥хуром. ” залоз≥ розр≥зн€ють праву та л≥ву частки, м≥ж €кими знаходитьс€ перешийок. „ерез перешийок проходить сеч≥вник. « практичноњ точки зору перешийок (середн€ частка) маЇ значенн€ в кл≥н≥ц≥, тому що його зб≥льшенн€ (г≥пертроф≥€) призводить до порушенн€ сечовипусканн€. «алоза побудована ≥з залозистоњ тканини ≥ гладких м'€зових кл≥тин. ѓњ протоки (20-30) в≥дкриваютьс€ на задн≥й ст≥нц≥ сеч≥вника, вивод€чи сюди секрет, що Ї складовою частиною сперми.

Ѕульбоуретральн≥ (цибулинно-сеч≥вников≥) залози (glandule bulbourethrflers) (парн≥ органи) мають кул€сту форму, лежать у д≥л€нц≥ промежиною. ¬ив≥дн≥ протоки (3-4) в≥дкриваютьс€ в перетинчасту частину сеч≥вника. ¬они виробл€ють т€гучу р≥дину, €ка змащуЇ сеч≥вник, захищаючи його слизову в≥д подразненн€ сечею.

—≥м'€ний канатик. ƒо складу с≥мТ€ного канатика(funiculus spermaticus) вход€ть: с≥м'€виносна протока, €Їчков≥ венозн≥ сплетенн€ та артер≥€, л≥мфатичн≥ судини, нерви. —≥м'€ний канатик т€гнетьс€ в≥д внутр≥шнього пахвинного к≥льц€, де в≥д судин в≥докремлюЇтьс€ с≥м'€виносна протока. ¬≥н утворюЇтьс€ п≥сл€ опусканн€ €Їчка в калитку з поперекового в≥дд≥лу черевноњ порожнини, де €Їчко розвиваЇтьс€. ƒо початку народженн€ дитини €Їчка повинн≥ опуститис€ в калитку. ¬≥дсутн≥сть €Їчок в калитц≥ маЇ назву крипторх≥зму.

 алитка (scrotum)- це шк≥рний утв≥р, под≥лений перетинкою на дв≥ половини, в кожн≥й з €ких лежить €Їчко з оболонками, придатком ≥ нижн≥м в≥дд≥лом с≥м'€ного канатика. ѕо середн≥й л≥н≥њ калитки проходить њњ шов, €кий т€гнетьс€ в≥д нижньоњ поверхн≥ статевого члена до анального отвору.

ѕри опусканн≥ €Їчко т€гне за собою р≥зн≥ шари черевноњ ст≥нки, €к≥ оточують у калитц≥ €Їчко ≥ с≥м'€ний канатик. ќтже, €Їчко ≥ с≥м'€ний канатик оточен≥ такими оболонками: 1) шк≥ра; 2) м'€систа оболонка Ц видозм≥нена п≥дшк≥рна сполучна тканина з гладкими м'€зовими кл≥тинами; 3) зовн≥шн€ с≥м'€на фасц≥€ Ц пох≥дне поверхневоњ фасц≥њ живота; 4) фасц≥€ м'€за - п≥д≥ймача €Їчка; 5) м'€з - п≥д≥ймач €Їчка Ц пох≥дне поперечного та внутр≥шнього косого м'€з≥в живота; 6) внутр≥шн€ с≥м'€на фасц≥€ Ц пох≥дне поперечноњ фасц≥њ живота; 7) п≥хвова оболонка Ц в≥дросток очеревини (серозна оболонка), €кий складаЇтьс€ з пар≥Їтального й в≥сцерального листк≥в. ¬≥сцеральний листок зростаЇтьс€ з б≥лковою оболонкою €Їчка. ћ≥ж цими двома листками Ї порожнина, в €к≥й знаходитьс€ 1-2 мл серозноњ р≥дини. ѕ≥сл€ опусканн€ €Їчка в≥дросток очеревини у верхн≥й частин≥ заростаЇ, тому €Їчко лежить у власн≥й серозн≥й порожнин≥. якщо в≥дросток не заростаЇ, то залишаЇтьс€ канал, через €кий можуть виходити вроджен≥ гриж≥.

—татевий член (penis) складаЇтьс€ з двох кавернозних (печеристих) ≥ одного губчастого т≥ла. √убчасте т≥ло лежить знизу в≥д печеристих т≥л ≥ пронизане сеч≥вником. «адн€ частина статевого члена маЇ назву корен€, передн€ потовщена Ц головки. —ередн€ частина Ц це т≥ло статевого члена. Ќа головц≥ знаходитьс€ зовн≥шн≥й отв≥р сеч≥вника. Ўк≥ра б≥л€ головки утворюЇ складку Ц передню шк≥рочку. Ќа њњ внутр≥шн≥й поверхн≥ розташован≥ сальн≥ залози, секрет €ких маЇ назву смегми. «овн≥шньою оболонкою печеристих т≥л Ї ф≥брозна оболонка, в≥д €коњ всередину в≥дход€ть численн≥ перекладини. ѕром≥жки м≥ж перекладинами заповнен≥ кров'ю. ¬еличина статевого члена зм≥нюЇтьс€ залежно в≥д к≥лькост≥ кров≥ в печеристих т≥лах.

„олов≥чий сеч≥вник (urethra masculina) Ц непарний орган, маЇ форму трубки довжиною близько 16-22 см з д≥аметром 0,5-0,7 см. ¬≥н слугуЇ дл€ виведенн€ сеч≥ й с≥мен≥. —еч≥вник т€гнетьс€ в≥д сечового м≥хура до його зовн≥шнього отвору на гол≥вц≥ статевого члена. ” ньому розр≥зн€ють три частини: передм≥хурову (проходить через перешийок передм≥хуровоњ залози), перетинчасту (проходить через сечостатеву д≥афрагму) ≥ губчасту. ќточена губчастим т≥лом статевого члена передм≥хурова частина Ї найширшою, а перетинчаста - найвужчою. —еч≥вник вигнутий S-под≥бно. ѕри введенн≥ катетера в сеч≥вник його передн€ кривизна випр€мл€Їтьс€ ≥ залишаЇтьс€ лише задн€, б≥льш ф≥ксована. —лизова оболонка сеч≥вника вистелена в р≥зних д≥л€нках р≥зними видами еп≥тел≥ю: перех≥дним, багатошаровим цил≥ндричним, одношаровим цил≥ндричним ≥ багатошаровим плоским. ћ'€зовий шар побудований ≥з циркул€рних ≥ поздовжн≥х м'€зових волокон.

‘≥з≥олог≥€ чолов≥чих статевих орган≥в

—перматозоњди. —перма. „олов≥ч≥ статев≥ кл≥тини Ц сперматозоњди, або сперм≥њ, утворюютьс€ у звивистих с≥м'€них трубочках €Їчка чолов≥ка. ѕроцес розвитку чолов≥чих статевих кл≥тин називаЇтьс€ сперматогенезом. –озм≥р сперматозоњд≥в с€гаЇ 70 мкм ≥ вони мають здатн≥сть до активних рух≥в. Ўвидк≥сть њх руху становить 50 мкм/с.

” зр≥лому сперматозоњд≥ людини розр≥зн€ють головку, шийку, хв≥ст. √оловка сперматозоњда м≥стить гаплоњдний наб≥р хромосом, у €кому 22 аутосоми та одна статева хромосома. ќстанн€ буваЇ X або Y. ” зв'€зку з цим, сперматозоњди под≥л€ють на два р≥зновиди: андросперм≥њ (22а+Y), €к≥ дають початок орган≥змов≥ чолов≥чоњ стат≥, та г≥некосперм≥њ (22а+X), €к≥ при запл≥дненн≥ започатковують ж≥ноч≥ орган≥зми. ћ≥тохондр≥њ хвостатого в≥дд≥лу сперматозоњда забезпечують енерг≥Їю рухову активн≥сть чолов≥чих статевих кл≥тин.

∆иттЇд≥€льн≥сть ≥ здатн≥сть до запл≥дненн€ сперматозоњд≥в п≥сл€ е€кул€ц≥њ в певних оптимальних умовах неоднаков≥. ” кислому середовищ≥ вони швидко втрачають здатн≥сть рухатис€, запл≥днювати €йцекл≥тину й склеюютьс€. «датн≥сть сперматозоњд≥в до запл≥дненн€ залежить також в≥д њх концентрац≥њ в с≥м'€н≥й р≥дин≥, часу перебуванн€ в е€кул€т≥ та ≥н.

—перма Ц це с≥м'€на р≥дина, €ка маЇ т€гучу, в'€зку консистенц≥ю з характерним запахом. ¬она складаЇтьс€ ≥з секрету с≥м'€них пухирц≥в, цибулинно-сеч≥вникових та передм≥хуровоњ залоз, в €кому знаход€тьс€ сперматозоњди у к≥лькост≥ 3х10 8.

—перматогенез

—татеве дозр≥ванн€ чолов≥чого орган≥зму в≥дбуваЇтьс€ у в≥ц≥ в≥д 12 до 18 рок≥в (на територ≥њ ”крањни Ц в≥д 14 до 16 рок≥в). «а нормою спочатку починаЇтьс€ р≥ст волосс€ на зовн≥шн≥х статевих органах. ѕриблизно через п≥вроку п≥сл€ по€ви волосс€ на лобку спостер≥гаЇтьс€ оволос≥нн€ пахвових €мок (ф≥з≥олог≥чн≥ меж≥ Ц 12,5-16,5 рок≥в). ” цьому ж в≥ц≥ з'€вл€ютьс€ полюц≥њ.

–епродуктивна активн≥сть чолов≥ча оц≥нюЇтьс€ за результатами досл≥дженн€ складу е€кул€та Ц с≥м'€ноњ р≥дини (сперматограми). «а нормою в 1мл сперми м≥ститьс€ в≥д 60 до 120 млн. сперматозоњд≥в, з них рухомих Ц

70-90 %, поодинок≥ лейкоцити, еп≥тел≥альн≥ кл≥тини, кл≥тини —ертол≥. Ќа€вн≥сть в 1мл в≥д 30 до 50млн. сперматозоњд≥в називаЇтьс€ ол≥госперм≥Їю; в≥д 1 до 30млн. Ц г≥посперм≥Їю, а в≥дсутн≥сть сперми та кл≥тин сперматогенного еп≥тел≥ю Ц асперм≥Їю. ÷≥ стани, €к ≥ порушенн€ статевого дозр≥ванн€ (затримка чи передчасне статеве дозр≥ванн€), звичайно Ї насл≥дком орган≥чних чи функц≥ональних порушень у чолов≥ч≥й репродуктивн≥й сфер≥ й вимагають в≥дпов≥дного обстеженн€ та л≥куванн€.

¬иход€чи з того, що в≥домо про чолов≥чу фертильн≥сть (орган≥зм продукуЇ сперму безперервно, а сперматозоњди п≥сл€ е€кул€ц≥њ живуть в≥д 24 до 120 годин) ≥ про ж≥ночу фертильн≥сть (овул€ц≥€ в≥дбуваЇтьс€ один раз за цикл, а €йцекл≥тина живе в≥д 12 до 24 годин), можна визначити пер≥од можливого запл≥дненн€. ” першу чергу, сл≥д враховувати пер≥од життЇздатност≥ €к сперматозоњда, так ≥ €йцекл≥тини. Ќа виживанн€ сперматозоњда ≥ його здатн≥сть проникати через статев≥ шл€хи ж≥нки в м≥сце запл≥дненн€ Ц фаллоп≥Їву трубу Ц впливаЇ також €к≥сть церв≥кального слизу. –≥дка, в'€зка церв≥кальна змазка допомагаЇ сперматозоњдам потрапити в матку й може слугувати резервуаром сперми.

—перматозоњди, що потрапили в р≥дкий, т€гучий фертильний слиз за к≥лька дн≥в до овул€ц≥њ ≥ прот€гом 24 годин п≥сл€ нењ, спроможн≥ запл≥днити €йцекл≥тину. “аким чином, пер≥од можливого запл≥дненн€, обумовлений €к чолов≥чими, так ≥ ж≥ночими факторами, може тривати 2-6 дн≥в або нав≥ть б≥льше, в залежност≥ в≥д того, ск≥льки часу по в≥дношенню до пер≥оду овул€ц≥њ вид≥л€Їтьс€ фертильний слиз. ” м≥ру п≥двищенн€ р≥вн€ естроген≥в у орган≥зм≥ ж≥нки та наближенн€ овул€ц≥њ в≥рог≥дн≥сть запл≥дненн€ зростаЇ. ѕ≥сл€ овул€ц≥њ в≥рог≥дн≥сть р≥зко зменшуЇтьс€.

«азначен≥ процеси, що проход€ть в орган≥зм≥ €к ж≥нки, так ≥ чолов≥ка, спри€ють формуванню Їдиноњ парноњ функц≥њ у людини Ц статевоњ, €ка в≥д≥граЇ найважлив≥шу роль у забезпеченн≥ в≥дтворенн€. ѓњ зд≥йсненн€ т≥сно пов'€зане не лише з функц≥онуванн€м нервовоњ та ендокринноњ системи партнер≥в, але й ≥з взаЇмною психолог≥чною адаптац≥Їю та емоц≥йним настроЇм.

 

ѕл≥дн≥сть

 

ѕл≥дн≥сть, з медичноњ точки зору, це здатн≥сть до зачатт€.

” результат≥ зачатт€ виникаЇ ваг≥тн≥сть, й у випадку њњ нормального переб≥гу народжуЇтьс€ дитина. «ачатт€ Ї сп≥льною справою подружж€. “≥льки двоЇ Ц чолов≥к ≥ ж≥нка Ї однаково в≥дпов≥дальними за найб≥льш ≥нтимну сферу њх сп≥вжитт€.

ѕ≥знанн€ власного б≥олог≥чного ритму, в €кому пл≥дн≥сть обмежена лише к≥лькома дн€ми в кожному цикл≥, дозвол€Ї планувати або в≥дкладати зачатт€ дитини, ведучи в≥дпов≥дно подружнЇ сп≥вжитт€ у фаз≥ пл≥дност≥ або в непл≥дних фазах, коли заваг≥тн≥ти неможливо.

ѕогане розум≥нн€ власного орган≥зму призводить до того, що багато подружн≥х пар живуть у тривалому страху перед незапланованою ваг≥тн≥стю. ≤нш≥ Ц нещаслив≥, бо, незважаючи на добре здоровТ€ ≥ велике бажанн€, не можуть дочекатис€ дитини. јле, можливо, вони просто вибирають нев≥дпов≥дний час дл€ зачатт€ дитини?

„олов≥к здатний до зачатт€ впродовж усього свого житт€, починаючи з п≥дл≥ткового в≥ку. “обто, чолов≥ча пл≥дн≥сть Ї пост≥йною. ¬≥дом≥ нав≥ть випадки батьк≥вства у в≥ц≥ 90 рок≥в.

∆≥нка пл≥дна т≥льки впродовж 4% тривалост≥ свого житт€:

- д≥вчина непл≥дна до настанн€ п≥дл≥ткового в≥ку (приблизно до 12-15 рок≥в);

- ж≥нка стаЇ непл≥дною п≥сл€ настанн€ менопаузи (переважно п≥сл€ 50 рок≥в);

- впродовж д≥тородного пер≥оду ж≥нка здатна до запл≥дненн€ лише к≥лька дн≥в

щом≥с€ц€, виключно тод≥, коли €йцекл≥тина, €ка утворюЇтьс€ раз на м≥с€ць,

виходить з €Їчник≥в.

≤снуЇ можлив≥сть досить точно передбачити щом≥с€ц€ той час, коли ж≥нка пл≥дна.

ћенструальний цикл або пер≥од, що починаЇтьс€ кровотечею, а зак≥нчуЇтьс€ останн≥м днем перед наступним вид≥ленн€м кров≥, стосовно пл≥дност≥ д≥литьс€ на три фази:

‘аза I Ц в≥дносноњ непл≥дност≥, коли €йцекл≥тина росте. ѓњ тривал≥сть нестала, а в де€ких ж≥нок вона взагал≥ в≥дсутн€.

‘аза ≤≤ Ц пл≥дн≥сть, коли €йцекл≥тина дозр≥ла й виходить з €Їчника. “≥льки в цей пер≥од можливе зачатт€ дитини.

‘аза III Ц абсолютноњ непл≥дност≥, в≥д моменту загибел≥ €йцекл≥тини до наступноњ менструальноњ кровотеч≥.

ѕл≥дний пер≥од у менструальному цикл≥ можна безпомилково розп≥знати, а в≥дтак навчитис€ регулювати зачатт€.

«ачатт€ залежить в≥д одночасноњ на€вност≥ трьох чинник≥в:

1. „олов≥чоњ статевоњ кл≥тини - сперматозоњда.

2. ∆≥ночоњ статевоњ кл≥тини Ц €йцекл≥тини.

3. ѕл≥дного слизу в шийц≥ матки.

„олов≥ч≥ статев≥ кл≥тини (сперматозоњди) утворюютьс€ в €Їчках.  оли сперматозоњди залишають €Їчка, то затримуютьс€ дл€ дозр≥ванн€ у двох звивистих каналах на ст≥нках €Їчок, €к≥ переход€ть у с≥мТ€пров≥д, сполучений з сечовив≥дним каналом.

ѕ≥д сечовим м≥хуром знаходитьс€ залоза простата, що вид≥л€Ї спец≥альну р≥дину. ≤нша р≥дина вид≥л€Їтьс€ с≥мТ€ними пухирц€ми.  оли дозр≥л≥ сперматозоњди зм≥шуютьс€ з цими двома р≥динами, утворюЇтьс€ с≥мТ€ або сперма, €ка вид≥л€Їтьс€ з сечовив≥дного каналу в момент виверженн€.

—перматозоњд, так само €к ≥ €йцекл≥тина, маЇ 23 хромосоми. ѕ≥сл€ зачатт€, тобто п≥сл€ зТЇднанн€ двох статевих кл≥тин - чолов≥чоњ та ж≥ночоњ, 46 хромосом передають генетичну ≥нформац≥ю нов≥й людин≥. “аким чином, майбутн≥й орган≥зм успадковуЇ ознаки обох батьк≥в. ∆≥ноча €йцекл≥тина завжди м≥стить лише ’ хромосоми, а сперматозоњд Ц ’ або Y.

ќтже, стать дитини залежить в≥д батька. „асом в≥д чолов≥к≥в чути нар≥канн€: У“ак сильно хот≥в сина, але дружина народила донькуФ. –озчарован≥ татус≥ не знають, що це саме вони визначили стать своЇњ дитини.

ѕри кожному с≥мТ€виверженн≥ вид≥л€Їтьс€ в≥д 300 до 600 м≥льйон≥в сперматозоњд≥в, з €ких т≥льки 100 тис€ч дос€гають €йцекл≥тини, ≥ т≥льки один з них проникаЇ через њњ товсту зовн≥шню оболонку всередину. ÷е €вище називаЇтьс€ зачатт€м, бо утворюЇтьс€ нова кл≥тина, а з нењ - новий орган≥зм.

∆≥ноч≥ статев≥ кл≥тини (€йцекл≥тини) утворюютьс€ в €Їчниках. “≥льки раз впродовж менструального циклу в одному з €Їчник≥в дозр≥ваЇ €йцекл≥тина, завб≥льшки з головку в≥д шпильки. Ѕ≥льш≥сть ж≥нок знають, де знаход€тьс€ €Їчники, бо в момент овул€ц≥њ в≥дчувають у тих м≥сц€х б≥ль. «вичайно, в≥н зТ€вл€Їтьс€ в чергових циклах поперем≥нно Ц то справа, то зл≥ва. явище зв≥льненн€ €йцекл≥тини з €Їчника називаЇтьс€ овул€ц≥Їю, а б≥ль - овул€ц≥йним.

 оли ж≥нка носить у своЇму лон≥ д≥вчинку, то вже на четвертому м≥с€ц≥ ц€ д≥вчинка маЇ маленьк≥ €Їчники, а в них таку к≥льк≥сть про€йцекл≥тин, €ку буде мати в майбутньому на все житт€.

яЇчник вигл€даЇ €к волоський гор≥х - гладенький у юноњ д≥вчинки й грудкуватий у дорослоњ ж≥нки. ÷≥ грудки - це рубц≥ в≥д роз≥рваних пухирц≥в, що називаютьс€ фол≥кулами. яЇчников≥ фол≥кули нагадують своњм вигл€дом маленьк≥ к≥сточки родзинок, €к≥ лежать, приспан≥ природою, аж до настанн€ статевоњ зр≥лост≥, коли вони починають дозр≥вати з частотою один фол≥кул на м≥с€чний цикл. ”середин≥ кожного фол≥кула знаходитьс€ €йцекл≥тина - ж≥ноча статева кл≥тина.

–озрив фол≥кула й вих≥д зр≥лоњ €йцекл≥тини в черевну порожнину називаЇтьс€ овул€ц≥Їю.

” €Їчнику виробл€ютьс€ гормони Ц естрогени та прогестерон. √ормони вид≥л€ютьс€ безпосередньо в кров. ≈строген вид≥л€Їтьс€ в перш≥й половин≥ менструального циклу до моменту овул€ц≥њ, прогестерон Ц в друг≥й половин≥ циклу, п≥сл€ овул€ц≥њ.  ≥льк≥сть утворюваних естроген≥в наростаЇ разом з дозр≥ванн€м фол≥кула. « моменту виходу €йцекл≥тини з фол≥кула (овул€ц≥€) утворенн€ естроген≥в зменшуЇтьс€.

ƒ≥€ естроген≥в:

- слизова оболонка матки, в≥докремлена та видалена при попередньому пер≥од≥ менструальноњ кровотеч≥, заново в≥дбудовуЇтьс€;

- слиз каналу шийки матки розр≥джуЇтьс€ ≥ його к≥льк≥сть зростаЇ.

„им б≥льше естрогену продукуЇ фол≥кул, тим р≥дшим стаЇ церв≥кальний слиз. –оз≥рваний фол≥кул перетворюЇтьс€ в жовте т≥ло, €ке розпочинаЇ вид≥ленн€ прогестерону.

ƒ≥€ прогестерону:

- в≥дбудована слизова оболонка матки готуЇтьс€ до можливоњ ≥мплантац≥њ;

- слиз знову стаЇ вТ€зким, його менше;

- п≥д впливом прогестерону зростаЇ базальна температура т≥ла ж≥нки й залишаЇтьс€ п≥двищеною до к≥нц€ циклу.

ѕ≥сл€ виходу з фол≥кула €йцекл≥тина потрапл€Ї до матковоњ труби, €ка ще називаЇтьс€ €йцеводом. яйцев≥д, пульсуючи, скорочуЇтьс€, ≥ таким чином €йцекл≥тина проштовхуЇтьс€ вздовж довжини матковоњ труби. ѓњ шл€х до к≥нц€ €йцевому триваЇ в≥д чотирьох - семи дн≥в.

яйцекл≥тина живе до 24 годин. ўоб в≥дбулос€ запл≥дненн€, сперматозоњд повинен зустр≥ти живу €йцекл≥тину власне в €йцевод≥, у нижн≥й його третин≥.

яйцеводи переход€ть у матку, €ка Ї органом, що пристосований до прийн€тт€ запл≥дненоњ €йцекл≥тини та њњ розвитку. —т≥нки матки утворен≥ з сильних мТ€зових волокон. ¬середин≥ матки знаходитьс€ складчаста порожнина. ѕ≥д час ваг≥тност≥ матка розт€гуЇтьс€ до таких розм≥р≥в, що вм≥щаЇ всередин≥ дитину й може скорочуватис€ так сильно, що п≥д час род≥в виштовхуЇ њњ назовн≥. ћатка маЇ вигл€д грушки, ширшоњ вгор≥ й вужчоњ внизу.

«вужена частина матки, €ка входить до п≥хви, називаЇтьс€ шийкою. ” шийц≥ матки Ї залози, €к≥ в м≥ру наближенн€ овул€ц≥њ вид≥л€ють спец≥альний слиз. Ќа вид≥ленн€ цього слизу впливаЇ естроген, €кий виробл€Їтьс€ в €Їчнику дозр≥ваючим фол≥кулом. «середини матка вистелена слизовою оболонкою, €ка зм≥нюЇтьс€, в першу чергу, п≥д впливом естрогену, а пот≥м прогестерону.

 ожного циклу слизова оболонка матки товст≥шаЇ, щоб запл≥днена €йцекл≥тина могла зручно на н≥й влаштуватис€. якщо €йцекл≥тина не запл≥днена, то ц€ потовщена слизова оболонка злущуЇтьс€ ≥ вид≥л€Їтьс€ назовн≥ у вигл€д≥ кровотеч≥ (менструац≥њ).

ќзнаки пл≥дност≥

—лиз ≥з шийки матки.

Ќа початку м≥с€чного циклу шийка матки закрита корком густого слизу. ” м≥ру дозр≥ванн€ €йцекл≥тини зб≥льшуЇтьс€ р≥вень естроген≥в у кров≥. «алози шийки матки дуже чутлив≥ до цих гормон≥в ≥ п≥д впливом починають утворювати слиз (див. рис.11).

—початку слиз мутний ≥ липкий, але поступово р≥дшаЇ, стаЇ прозорим ≥ слизьким. «б≥льшуЇтьс€ також його к≥льк≥сть. ∆≥нка в≥дчуваЇ волог≥сть ≥ н≥би Узмащен≥стьФ входу п≥хви. Ќарешт≥ слиз набуваЇ вигл€ду сирого б≥лка кур€чого €йц€. ÷е - пл≥дний слиз.

ѕо€ва пл≥дного слизу св≥дчить, що настаЇ овул€ц≥€. ѕ≥сл€ овул€ц≥њ к≥льк≥сть слизу поступово зменшуЇтьс€, в≥н стаЇ густим, мутним ≥ утворюЇ слизовий корок, €кий знову закриваЇ шийку матки.

ѕл≥дний слиз Ї необх≥дним дл€ збереженн€ життЇздатност≥ сперматозоњд≥в. ” цьому вид≥ слизу вони можуть жити в≥д трьох до семи Ц восьми дн≥в. Ѕез нього вони гинуть вже п≥сл€ трьох годин.

–озгл€даючи п≥д м≥кроскопом р≥зн≥ типи шийкового слизу, побачимо, що липкий ≥ мутний слиз маЇ вигл€д густо сплетеноњ с≥тки, €ка робить неможливим проникненн€ через нењ сперматозоњд≥в. ” пл≥дному, прозорому, р≥дкому слиз≥ волокна розпр€мл€ютьс€ й утворюють пр€м≥ канальц≥. ” цьому слиз≥ сперматозоњди швидко пересуваютьс€ в гору до порожнини матки, не зустр≥чаючи опору.

« порожнини матки вони пересуваютьс€ до €йцевод≥в, щоб там зустр≥ти €йцекл≥тину. ƒобре в≥дпочивши ≥ п≥дживившись, сперматозоњди можуть чекати нав≥ть с≥м дн≥в на €йцекл≥тину, €ка маЇ вийти з €Їчника.

ћи вже розпов≥дали, що ж≥нка Ї пл≥дною т≥льки тод≥, коли зТ€вл€Їтьс€ €йцекл≥тина, тривал≥сть житт€ €коњ близько 24 годин. ќднак, сперматозоњди живуть у пл≥дному слиз≥ переважно 3-7 дн≥в. “ому мова повинна йти про сп≥льну пл≥дн≥сть подружж€. ÷€ сп≥льна пл≥дн≥сть - загальна тривал≥сть житт€ сперматозоњд≥в ≥ €йцекл≥тини. якими ж см≥шними тепер можуть здаватис€ претенз≥њ наших д≥д≥в, що плодюч≥сть ≥ надм≥рн≥сть потомства - вина лише њхн≥х дружин. “епер ми знаЇмо, що пл≥дн≥сть Ї заслугою обох, тому й чолов≥к, ≥ ж≥нка - однаково в≥дпов≥дальн≥ за зачатт€ дитини.

а) б)

–ис. 4. Ўийковий слиз у р≥зних фазах циклу.

а) непл≥дна фаза; б) фаза пл≥дност≥

 

Ќезнанн€ описаних законом≥рностей призводить до того, що багато подружн≥х пар не можуть визначити найкращий час дл€ зачатт€ дитини. Ѕагато з них намагаютьс€ зачати дитину у нев≥дпов≥дний час, наприклад тод≥, коли ж≥нка ще не маЇ пл≥дного слизу або коли вона вже Ї непл≥дною.

–озгл€даючи слиз, вз€тий безпосередньо ≥з шийки матки, можемо розр≥знити:

- мутн≥сть, клейк≥сть (непл≥дний слиз);

- розр≥джен≥сть, прозор≥сть, т€гуч≥сть, часом трохи з кровТю (пл≥дний слиз).

“≥ чи ≥нш≥ характерн≥ ознаки слизу Ї ≥ндив≥дуальними дл€ кожноњ ж≥нки, тому дл€ њх правильноњ оц≥нки сл≥д досить детально в≥дм≥чати своњ спостереженн€ в У арт≥ самоспостереженьФ

—ух≥сть зТ€вл€Їтьс€ два рази. ѕерший раз п≥сл€ менструац≥њ ≥ триваЇ короткочасно, другий раз Ц довше, 3-4 дн≥ п≥сл€ овул€ц≥њ, й утримуЇтьс€ аж до к≥нц€ циклу, тобто до початку новоњ менструац≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1303 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2273 - | 2087 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.095 с.