Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕередмова




 ременчук


јвтори:

—амойленко ¬.Ѕ. Ц голова предметноњ ком≥с≥њ з акушерства та г≥неколог≥њ  ременчуцького медичного коледжу, спец≥ал≥ст вищоњ категор≥њ;

ћох ј.≤. Ц викладач акушерства та г≥неколог≥њ  ременчуцького медичного коледжу, викладач-методист;

–ой √.√. Ц викладач акушерства та г≥неколог≥њ  ременчуцького медичного коледжу;

ћис≥к ¬.¬. Ц викладач акушерства та г≥неколог≥њ  ременчуцького медичного коледжу.

 

 

–ецензенти:

- зав≥дувач кафедри акушерства ≥ г≥неколог≥њ ”крањнськоњ медичноњ стоматолог≥чноњ академ≥њ, «аслужений д≥€ч науки ≥ техн≥ки ”крањни, доктор медичних наук, професор √ромова ј.ћ.;

- доцент кафедри акушерства ≥ г≥неколог≥њ ”крањнськоњ медичноњ стоматолог≥чноњ академ≥њ, кандидат медичних наук ƒобровольська Ћ.ћ.

- зав≥дувач кафедри акушерства ≥ г≥неколог≥њ ƒн≥пропетровськоњ державноњ медичноњ академ≥њ, професор ѕотапов ¬.ќ.

- доцент кафедри акушерства ≥ г≥неколог≥њ ƒн≥пропетровськоњ державноњ медичноњ академ≥њ, кандидат медичних наук ƒзюба ё.ћ.

 

- викладач-методист Дакушерства та г≥неколог≥њФ, спец≥ал≥ст вищоњ категор≥њ, голова ÷ћ   ињвського медичного коледжу є3, заслужений прац≥вник Ќародноњ осв≥ти ”крањни ’охл≥ч “.≤.

 

ƒоц≥льн≥сть даного п≥дручника зумовлена актуальн≥стю, значим≥стю питань плануванн€ с≥м'њ в охорон≥ репродуктивного здоров'€ ж≥нки. ” п≥дручнику розгл€нуто систему орган≥зац≥њ, структури ≥ завданн€ служби плануванн€ с≥мТњ, викладено ≥стор≥ю розвитку контрацепц≥њ, вмотивовано проанал≥зован≥ проблеми штучного аборту, що внасл≥док низькоњ медичноњ культури населенн€ залишаЇтьс€ основним методом плануванн€ с≥м'њ. «м≥стовному висв≥тленню цих питань спри€Ї випереджаюче вивченн€ анатом≥њ та ф≥з≥олог≥њ ж≥ночих ≥ чолов≥чих статевих орган≥в, проблем безпл≥дност≥ та захворювань, що передаютьс€ статевим шл€хом.

—аме ц≥ висв≥тлен≥ питанн€ важлив≥ дл€ подальшого проведенн€ сан≥тарно-просв≥тньоњ роботи молодшими медичними спец≥ал≥стами.

 


ѕ≈–≈ƒћќ¬ј

ѕроблема плануванн€ с≥мТњ Ц це не лише проблема кожноњ с≥мТњ, це проблема медико-соц≥альна та державна.

ѕро державну значущ≥сть цього питанн€ св≥дчить той факт, що плануванн€ с≥мТњ, €к предмет, почали викладати в медичних навчальних закладах осв≥ти I Ц II р≥вн≥в акредитац≥њ.

” звТ€зку ≥з зниженн€м народжуваност≥ в ”крањн≥ з пог≥ршенн€м репродуктивного здоровТ€ б≥льшоњ частини населенн€, набуваЇ значенн€ сан≥тарно-осв≥тн€ робота з метою п≥двищенн€ сексуальноњ культури населенн€.

” проведенн≥ сан≥тарно-осв≥тньоњ роботи велика роль в≥дводитьс€ середн≥й ланц≥ медпрац≥вник≥в.

¬ ”крањн≥ мало л≥тератури з питань плануванн€ с≥мТњ, тому виникла необх≥дн≥сть виданн€ такого пос≥бника.

ѕ≥дручник розрахований на викладач≥в, ≥ в першу чергу на студент≥в медичних навчальних заклад≥в осв≥ти I Ц II р≥вн≥в акредитац≥њ.

” I розд≥л≥ п≥дручника викладено орган≥зац≥ю, структуру, завданн€ служби плануванн€ с≥мТњ.

” наступних розд≥лах (II, III) Ц анатом≥ю та ф≥з≥олог≥ю ж≥ночих ≥ чолов≥чих статевих орган≥в, ф≥з≥олог≥ю ваг≥тност≥, статев≥ в≥дносини.

–озд≥л Дјборт ≥ його насл≥дкиФ присв€чений описов≥ ранн≥х та п≥зн≥х ускладнень аборту.

” розд≥л≥ Дѕриродн≥ методи плануванн€ с≥мТњФ описане спостереженн€ за ф≥з≥олог≥чними ознаками фертильност≥ чи ≥нфертильност≥, що даЇ змогу подружн≥й пар≥ вир≥шувати питанн€ про плануванн€ або запоб≥ганн€ ваг≥тност≥ за допомогою визначенн€ пл≥дних дн≥в менструального циклу.

” розд≥л≥ Д—учасн≥ методи контрацепц≥њФ наведена класиф≥кац≥€ контрацептив≥в, механ≥зм д≥њ р≥зних метод≥в контрацепц≥њ, њх переваги ≥ недол≥ки, показанн€ та протипоказанн€ до застосуванн€.

ѕрид≥л€Їтьс€ увага контрацепц≥њ в п≥сл€пологовий пер≥од ≥ контрацепц≥њ п≥дл≥ткового в≥ку.

¬еликоњ уваги заслуговуЇ розд≥л Д«ахворюванн€, €к≥ передаютьс€ статевим шл€хомФ, де описана кл≥н≥ка, д≥агностика, л≥куванн€, проф≥лактика цих захворювань.

–озд≥л ДЅезпл≥дний шлюбФ присв€чений тем≥ ж≥ночого та чолов≥чого безпл≥дд€, причинам њх виникненн€, методам д≥агностики ≥ л≥куванн€.

«авершуЇ п≥дручник розд≥л Дјлгоритми, виконанн€ практичних навичокФ, в €кому описан≥ практичн≥ навички, €кими повинн≥ оволод≥ти студенти.

јвтори будуть вд€чн≥ викладачам ≥ студентам за критичн≥ зауваженн€ та побажанн€.


–ќ«ƒ≤Ћ I

ќ–√јЌ≤«ј÷≤я, —“–” “”–ј ≤ «ј¬ƒјЌЌя —Ћ”∆Ѕ» ѕЋјЌ”¬јЌЌя —≤ћТѓ

 

—лужба плануванн€ с≥м'њ в ”крањн≥

 

¬ умовах пог≥ршенн€ демограф≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥, зниженн€ життЇвого р≥вн€ б≥льшоњ частини населенн€, пог≥ршенн€ його репродуктивного здоровТ€ особливоњ уваги заслуговують питанн€ плануванн€ с≥мТњ. як в≥домо, вир≥шенн€ ц≥Їњ проблеми спри€Ї зниженню материнськоњ ≥ дит€чоњ смертност≥, проф≥лактиц≥ захворювань, що передаютьс€ статевим шл€хом, ≥ збереженню здоровТ€ населенн€, позитивно впливаЇ на р≥вень народжуваност≥.

ўе в 1968 роц≥ ќќЌ проголосила право на плануванн€ с≥мТњ, в≥льне в≥дпов≥дальне батьк≥вство €к нев≥дТЇмне право кожного громад€нина. ” 1974 роц≥ було визнано право кожноњ крањни займатис€ плануванн€м с≥мТњ на державному р≥вн≥. ¬изнавалос€ також, що це право необх≥дно реал≥зувати, виход€чи з потреб конкретноњ ситуац≥њ та усв≥домлюючи в≥дпов≥дальн≥сть перед сусп≥льством.

«а визначенн€м ¬ќќ«, терм≥н Уплануванн€ с≥мТњФ передбачаЇ т≥ види д≥€льност≥, що мають на мет≥ допомоги окремим особам ≥ подружн≥м парам дос€гти певних результат≥в, а саме:

І уникнути небажаноњ ваг≥тност≥;

І народити бажаних д≥тей;

І регулювати ≥нтервали м≥ж ваг≥тност€ми;

І вибирати час народженн€ дитини залежно в≥д в≥ку батьк≥в ≥ стану њхнього здоровТ€;

І визначати к≥льк≥сть д≥тей у родин≥.

¬ умовах р≥зкого зниженн€ народжуваност≥ в ”крањн≥ проблема плануванн€ родини набуваЇ сьогодн≥ великоњ медико-соц≥альноњ значущост≥. јборт в ”крањн≥ продовжуЇ залишатис€ основним методом регулюванн€ народжуваност≥. ѕри цьому ускладненн€ п≥сл€ аборт≥в спостер≥гаютьс€ в кожноњ третьоњ ж≥нки, а у тих, €к≥ вперше заваг≥тн≥ли, њхн€ частота наближаЇтьс€ до 40%. ќсновними ускладненн€ми аборту Ї безпл≥дн≥сть, невиношуванн€ ваг≥тност≥, запальн≥ захворюванн€ ген≥тал≥й, ендокринн≥ порушенн€, ускладненн€ при наступних ваг≥тност€х ≥ пологах та ≥н.

¬икористанн€ контрацептив≥в у крањн≥ Ї недостатн≥м у звТ€зку з недосконалою системою ≥нформуванн€ населенн€ з проблем плануванн€ с≥мТњ ≥ недостатн≥м р≥внем сексуальноњ культури.

« огл€ду на державну значущ≥сть цього питанн€, постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни 13 вересн€ 1995 року була прийн€та Ќац≥ональна програма Уѕлануванн€ с≥мТњФ. ¬она спр€мована на подоланн€ кризових тенденц≥й, що перешкоджають в≥дтворенню населенн€. ÷€ програма була покликана сформувати в людей потребу мати повноц≥нну родину, бажаних ≥ здорових д≥тей ≥ радикально зм≥нити ставленн€ кожноњ людини ≥ держави в ц≥лому до проблем плануванн€ с≥мТњ.

—л≥д зазначити, що плануванн€ с≥мТњ Ї ≥стотним елементом первинноњ медико-сан≥тарноњ допомоги. ¬ ”крањн≥, €к ≥ в багатьох крањнах св≥ту, в≥н м≥стить так≥ основн≥ види д≥€льност≥:

І ≥нформац≥€ ≥ консультуванн€ населенн€ з питань плануванн€ с≥мТњ;

І орган≥зац≥€ служб плануванн€ с≥мТњ;

І забезпеченн€ населенн€ засобами контрацепц≥њ;

І л≥куванн€ безпл≥дност≥ та сексуальних розлад≥в;

І формуванн€ сусп≥льноњ думки, зм≥на сформованих у€влень про плануванн€ родини €к про суто медичну чи внутр≥шньос≥мейну проблему;

І п≥двищенн€ р≥вн€ знань ≥ квал≥ф≥кац≥њ щодо даноњ проблеми не т≥льки акушер≥в-г≥неколог≥в ≥ л≥кар≥в ≥нших спец≥альностей, але ≥ медичних прац≥вник≥в середньоњ ланки, у першу чергу акушерок фельдшерсько-акушерських пункт≥в;

І поглибленн€ та розширенн€ роботи з≥ статевого вихованн€ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, п≥дготовка педагог≥в ≥ батьк≥в з питань сексуального розвитку д≥тей;

І залученн€ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ до висв≥тленн€ проблем плануванн€ с≥мТњ, сексуальноњ культури, с≥мейних взаЇмин;

І п≥двищенн€ доступност≥ та €кост≥ медичних послуг у служб≥ плануванн€ с≥мТњ.

 

11 червн€ 1997 року ћ≥н≥стерство охорони здоровТ€ крањни видало наказ є 180 Уѕро орган≥зац≥ю роботи медичних центр≥в плануванн€ с≥мТњ ≥ репродукц≥њ людиниФ, де затверджено положенн€ про центри та каб≥нети плануванн€ с≥мТњ ≥ њх рекомендована структура.

 

І ќсновними завданн€ми розвитку служби плануванн€ с≥мТњ на перспективу нам≥чено:

І вивченн€ основ сексуальноњ повед≥нки та метод≥в контрацепц≥њ в навчальних закладах ≥ центрах молод≥;

І п≥двищенн€ безпечност≥ аборт≥в ≥ удосконаленн€ рекомендац≥й щодо попередженн€ небажаноњ ваг≥тност≥ п≥сл€ аборт≥в ≥ полог≥в;

І поширенн€ сучасних метод≥в контрацепц≥њ;

І попередженн€ захворювань, що передаютьс€ статевим шл€хом;

І широка ≥нформац≥йна д≥€льн≥сть з проблем плануванн€ с≥мТњ;

Інаданн€ допомоги ж≥нкам ≥ д≥вчаткам-п≥дл≥ткам - жертвам сексуального насильства;

І м≥жнародне сп≥вроб≥тництво.

«а час реал≥зац≥њ нац≥ональноњ програми плануванн€ с≥мТњ, галузевих заход≥в вдалос€ створити ефективно д≥ючу службу плануванн€ с≥мТњ в ”крањн≥.

ƒо њњ складу вход€ть каб≥нети плануванн€ с≥мТњ на р≥вн≥ адм≥н≥стративних район≥в (у склад≥ ÷–Ћ) й обласн≥ та м≥ськ≥ центри плануванн€ с≥мТњ. Ќауково-методично-орган≥зац≥йним закладом Ї ”крањнський центр плануванн€ с≥мТњ јћЌ ”крањни та ћќ« ”крањни, створений на баз≥ ≥нституту пед≥атр≥њ, акушерства та г≥неколог≥њ.

≈фективн≥сть д≥€льност≥ зазначених заклад≥в та п≥дрозд≥л≥в була б неможливою без широкого м≥жнародного сп≥вроб≥тництва з ≥ншими крањнами (Ќ≥меччина, –ос≥€, —Ўј,  анада, Ќ≥дерланди, Ўвейцар≥€, –умун≥€) та ћ≥жнародними орган≥зац≥€ми (¬ќќ«, ёЌ≤—≈‘, ќќЌ, јгентство з м≥жнародного розвитку —Ўј, ћ≥жнародний аль€нс охорони здоровТ€).

ѕравонаступницею зазначеноњ програми стала Ќац≥ональна ѕрограма У–епродуктивне здоровТ€ 2001-2005Ф, де плануванн€ с≥мТњ розгл€даЇтьс€ €к складова збереженн€ репродуктивного здоровТ€ ≥ здоровТ€ в б≥льш широкому розум≥нн≥ цього пон€тт€.

” ход≥ виконанн€ програми передбачаЇтьс€ розширити функц≥њ центр≥в ≥ каб≥нет≥в плануванн€ с≥мТњ, залучити њх до розвТ€занн€ проблеми ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ” та захворювань, що передаютьс€ статевим шл€хом, дит€чоњ та п≥дл≥тковоњ г≥неколог≥њ, онколог≥чних захворювань репродуктивних орган≥в.

 

≤нформац≥€, навчанн€, комун≥кац≥€ (≤Ќ )

у робот≥ служб плануванн€ с≥мТњ

 

«ниженн€ к≥лькост≥ небажаних ваг≥тностей, аборт≥в та захворювань, що передаютьс€ статевим шл€хом, тобто покращенн€ репродуктивного ≥ сексуального здоровТ€ неможливе без ст≥йкого усв≥домленн€ та зм≥ни статевоњ повед≥нки в напр€м≥ безпечного сексу. ј ц€ зм≥на, в свою чергу, неможлива без формуванн€ навичок безпечноњ статевоњ повед≥нки, €ку покликана забезпечити система У ≤нформац≥€, навчанн€, комун≥кац≥€ (≤Ќ )Ф.

≤Ќ  - це важлива складова частина в робот≥ служб плануванн€ с≥мТњ, €ка повинна входити в робоч≥ плани ≥ на €ку повинен вид≥л€тис€ певний час. Ќеобх≥дно памТ€тати, що три њњ компоненти не Ї окремими частинами системи, а т≥сно переплетен≥ та взаЇмо повТ€зан≥.

ѕ≥д ≥нформац≥Їю мають на уваз≥ обм≥н в≥домост€ми м≥ж людьми. ¬ажливо, щоб њњ поданн€ зд≥йснювалос€ в коротк≥й, але вражаюч≥й форм≥, а кожне пов≥домленн€ було викладено ч≥тко ≥ лакон≥чно. «асвоЇнн€ матер≥алу з ≥нформац≥йних засоб≥в становить приблизно 10-15%.

Ќавчанн€ - це процес оволод≥нн€ знанн€ми, ум≥нн€ми та навичками. Ќавчанн€ думати, робити висновки ставити питанн€ й приймати р≥шенн€ включаЇ в себе €к елементи ≥нформац≥њ, так ≥ елементи комун≥кац≥њ. ѕри навчанн≥ засвоюЇтьс€ 25-40% ≥нформац≥њ.

 омун≥кац≥€ це передача ≥нформац≥њ в≥д людини до людини. ¬она маЇ за мету не т≥льки дати ≥нформац≥ю та навчити, але й виробити та закр≥пити практичн≥ навички, зм≥нити ставлен6н€ та повед≥нку.  омун≥кативне навчанн€ Ї найб≥льш ефективним. ѕри так≥й форм≥ навчанн€ засвоюЇтьс€ 50-60% ≥нформац≥њ.  омун≥кац≥€ в основному €вл€Ї собою особисте сп≥лкуванн€ (в тому числ≥ й консультуванн€), головна мета €кого - допомогти люд€м прийн€ти р≥шенн€.

ѕрац≥вники служб ѕ— повинн≥ проводити роботу за програмою ≤Ќ  з урахуванн€м необх≥дност≥ ознайомленн€ р≥зних груп населенн€ з питанн€ми ф≥з≥олог≥њ, особливостей розвитку ≥ збереженн€ репродуктивного здоровТ€.

≤нформац≥€, навчанн€ ≥ комун≥кац≥€ можуть бути представлен≥ в найр≥зноман≥тн≥ших формах (телебаченн€, рад≥о, газети, журнали, в≥деоф≥льми, плакати, лист≥вки, памТ€тки, буклети, брошури, книги, лекц≥њ, бес≥ди, сем≥нари, трен≥нги тощо).

 

 омпоненти послуг з плануванн€ с≥мТњ

 

 онсультуванн€ - це важлива умова дл€ початку та продовженн€ використанн€ пац≥Їнтом методу плануванн€ с≥мТњ. ћедичн≥ прац≥вники повинн≥ бути п≥дготовлен≥ дл€ проведенн€ консультуванн€ з ус≥х ≥снуючих метод≥в контрацепц≥њ. ѕри цьому вони не повинн≥ застосовувати н≥€ких стимул≥в чи змушувати пац≥Їнт≥в використовувати €к плануванн€ с≥мТњ в ц≥лому, так ≥ будь-€кий окремий метод контрацепц≥њ.

Ќаданн€ контрацептив≥в

 онтрацептиви повинн≥ бути надан≥ пац≥Їнтам у в≥дпов≥дност≥ до ≥снуючих ≥нструкц≥й, затверджених дл€ даного конкретного методу, ≥ тими медичними прац≥вниками, €к≥ пройшли навчанн€ в наданн≥ цього методу.

ѕодальш≥ спостереженн€ ≥ система направлень

¬с≥ пац≥Їнти, €к≥ обрали метод плануванн€ с≥мТњ повинн≥ бути про≥нформован≥ про в≥дпов≥дн≥ вимоги до подальшого спостереженн€ при використанн≥ даного методу ≥ заохоченн≥ без сорому звертатись до л≥кар€, €кщо вони будуть чимось стурбован≥. ћедичн≥ прац≥вники повинн≥ дотримуватись встановленоњ системи, видаючи пац≥Їнтам направленн€ до ≥нших спец≥ал≥ст≥в.

¬еденн€ запис≥в

¬с≥ медичн≥ прац≥вники повинн≥ вести адекватн≥ записи про кожного пац≥Їнта, €к≥ дозвол€ють встановити особу пац≥Їнта ≥ визначити одержаний нею/ним метод контрацепц≥њ, а також будь-€к≥ повТ€зан≥ з цим особлив≥ обставини.

—постереженн€ ≥ контроль

—постереженн€ ≥ контроль Ї найважлив≥шими компонентами оц≥нки роботи служби. ¬они допомагають гарантувати забезпеченн€ потреб пац≥Їнт≥в ≥ дотриманн€ ≥снуючих ≥нструкц≥й щодо њхнього обслуговуванн€. «ав≥дуючий кл≥н≥кою Ї членом т≥Їњ ж команди, що й весь персонал, ≥ спри€Ї п≥двищенню зац≥кавленост≥ вс≥х медичних прац≥вник≥в, допомагаЇ у вир≥шенн≥ р≥зних проблем≥ сл≥дкуЇ за тим, щоб права (€к обслуговуючого персоналу, так ≥ пац≥Їнт≥в) ч≥тко дотримувалис€.

ќрган≥зац≥€

ѕ≥дтримка ефективноњ системи орган≥зац≥њ ≥ постачанн€ допоможе персоналу обслуговуючого закладу уникнути таких проблем, €к деф≥цит або надлишок продукц≥њ. ƒл€ наданн€ населенню послуг високоњ €кост≥ обслуговуючий персонал повинен виконувати вс≥ правила збереженн€ ≥ поводженн€ з контрацептивами та ≥ншими засобами.

як≥сть обслуговуванн€

ƒл€ наданн€ населенню €к≥сних послуг з плануванн€ с≥мТњ необх≥дне виконанн€ медичними прац≥вниками таких умов:

І ќбслуговуванн€ маЇ бути особистим, тобто концентруватис€ на потребах кожного конкретного пац≥Їнта.

І ƒо пац≥Їнт≥в треба ставитис€ з повагою.

І Ќеобх≥дно дотримуватись сувороњ конф≥денц≥йност≥.

І ѕац≥Їнти не повинн≥ чекати прийому надто довго.

І ћедичн≥ прац≥вники мають ≥нформувати пац≥Їнт≥в про вс≥ ≥снуюч≥ методи контрацепц≥њ.

І ” заклад≥ повинна дотримуватись чистота ≥ правильна орган≥зац≥€ потоку пац≥Їнт≥в.

І «аклад маЇ обслуговувати пац≥Їнт≥в прот€гом нормального робочого дн€, а там, де це можливо, намагатись розширити час прийому дл€ охопленн€ вс≥х верств населенн€.

І ѕовинен п≥дтримуватись адекватний запас контрацептив≥в та ≥нших засоб≥в, необх≥дний дл€ обслуговуванн€ пац≥Їнт≥в.

І ”правл≥нн€ службою маЇ бути динам≥чним: залученн€ персоналу до вир≥шенн€ проблем, що виникають, необх≥дне дл€ €к≥сного обслуговуванн€ населенн€.

ƒл€ усп≥шноњ роботи служби повинен бути персонал, €кий демонструЇ:

І турботу, увагу ≥ ретельн≥сть, ≥нформуючи пац≥Їнта про обраний метод плануванн€ с≥мТњ;

І глибок≥ знанн€, навички та правильне ставленн€ до питань плануванн€ с≥мТњ;

І знанн€ та вм≥нн€ розп≥знавати реальн≥ та потенц≥йн≥ проблеми;

І здатн≥сть застосовувати в≥дпов≥дн≥ кл≥н≥чн≥ д≥њ дл€ вир≥шенн€ цих проблем, включаючи ≥нформован≥сть про те, коли (≥ куди) необх≥дно направити пац≥Їнт≥в ≥з серйозними ускладненн€ми.

 

 онсультуванн€

 

 онсультуванн€ - це надзвичайно важливий компонент послуг з плануванн€ с≥мТњ. ¬оно покликане допомогти пац≥Їнтам:

І зробити усв≥домлений виб≥р, що стосуЇтьс€ њхн≥х репродуктивних можливостей;

І вибрати метод контрацепц≥њ, що њх влаштовуЇ;

І правильна та усп≥шно використовувати вибраний метод.

як≥сне консультуванн€ концентруЇтьс€ на потребах конкретного пац≥Їнта в конкретн≥й ситуац≥њ. ’ороший консультант завжди готовий вислухати та в≥дпов≥сти на вс≥ питанн€ та сумн≥ви пац≥Їнта.

ўоб дос€гти усп≥ху, консультуванн€ маЇ базуватис€ на взаЇмному дов≥рТњ м≥ж консультантом та пац≥Їнтом.

ќбслуговуючи пац≥Їнт≥в, необх≥дно памТ€тати, що вони:

І мають право вир≥шувати, використовувати чи н≥ плануванн€ с≥мТњ;

І в≥льн≥ у вибор≥ методу контрацепц≥њ;

І мають право на конф≥денц≥йн≥сть;

І мають право в≥дмовитись в≥д проходженн€ будь-€кого виду огл€ду.

Ќезважаючи на те, що багато метод≥в контрацепц≥њ дуже ефективн≥, невдача (ваг≥тн≥сть) все ж можлива. ” цьому випадку п≥д час консультуванн€ треба про≥нформувати пац≥Їнтку про на€вн≥ в нењ можливост≥ й дати њй в≥дпов≥дне направленн€.

ѕроцес консультуванн€

ќбговорюючи з пац≥Їнтом його/њњ контрацептивн≥ можливост≥, медичн≥ прац≥вники повинн≥ коротко розпов≥сти про вс≥ ≥снуюч≥ методи плануванн€ с≥мТњ, нав≥ть €кщо пац≥Їнт знаЇ, €кий метод в≥н/вона хоче використовувати.

ћедичн≥ прац≥вники повинн≥ завжди тримати в памТ€т≥ факти про кожного пац≥Їнта, €к≥ можуть ви€витись дуже важливими в залежност≥ в≥д того, €кий метод контрацепц≥њ розгл€даЇтьс€. ƒо цих факт≥в належать:

І репродуктивн≥ ц≥л≥ ж≥нки чи пари (перерва м≥ж пологами або плануванн€ полог≥в);

І персональна ≥нформац≥€, включаючи час ≥ грош≥, витрачен≥ пац≥Їнтом на дорогу в кл≥н≥ку, можлив≥ б≥ль чи незручн≥сть п≥сл€ процедури;

І доступн≥сть ≥ на€вн≥сть ≥нших засоб≥в, необх≥дних при використанн≥ обраного методу контрацепц≥њ;

І необх≥дн≥сть захисту в≥д ≤—Ў та ≥нших «ѕ—Ў (включаючи ¬√¬, ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒ).

 

≈тапи консультуванн€ з плануванн€ с≥мТњ

 

ѕроцес консультуванн€ можна розд≥лити на 3 етапи:

І ѕершопочаткове (первинне) консультуванн€ в приймальному в≥дд≥ленн≥ (описуютьс€ вс≥ методи контрацепц≥њ ≥ пац≥Їнту допомагають вибрати той, €кий б≥льше всього йому/њй п≥дходить).

І  онсультуванн€ з конкретного методу до ≥ зразу п≥сл€ наданн€ послуг (пац≥Їнт отримуЇ ≥нструкц≥њ про те, €к використовувати даний метод ≥ що робити в раз≥ по€ви поб≥чних ефект≥в та ≥нших проблем).

І  онсультуванн€ на подальших прийомах (п≥д час повторного в≥зиту обговорюютьс€ використанн€ пац≥Їнтом обраного методу, задоволенн€ зробленим вибором будь-€к≥ проблеми, €к≥ могли виникнути).

 онсультуванн€ Ї природним компонентом кожного прац≥вника охорони здоровТ€, €кий надаЇ послуги по плануванню с≥мТњ.

«м≥стовне та уважне консультуванн€ допомагаЇ пац≥Їнтц≥ вибрати найб≥льш прийн€тний дл€ нењ метод контрацепц≥њ, €кий буде безпечним, ефективним ≥ повн≥стю задовольнить њњ потреби.

≤снуЇ ш≥сть основних елемент≥в проведенн€ консультуванн€ з питань плануванн€ с≥мТњ. ћедпрац≥вник може запамТ€тати ц≥ елементи, використовуючи €к акрон≥м слово Уƒов≥раФ.

 

ѕринцип Уƒќ¬≤–јФ

 

ƒ - доброзичлив≥сть перш за все. ћедпрац≥вник повинен прив≥тати пац≥Їнта ≥ уважно його вислухати.

ќ - опитуванн€ пац≥Їнта пересл≥дуЇ ч≥тку мету. ѕро що його розпитувати? ћедпрац≥вник повинен поговорити з пац≥Їнтом про його/њњ потреби в питанн€х плануванн€ с≥мТњ, з≥брати висх≥дну ≥нформац≥ю ≥ скласти короткий анамнез.

¬ - все про методи контрацепц≥њ. –озкаж≥ть пац≥Їнту про методи плануванн€ с≥мТњ. ћедпрац≥вник повинен перерахувати на€вн≥ методи контрацепц≥њ ≥ ч≥тко охарактеризувати т≥ з них, €к≥ зац≥кавили пац≥Їнта: €к д≥Ї метод, його переваги й недол≥ки, можлив≥ поб≥чн≥ ефекти.

≤ - ≥нформац≥€ - основа вибору. ƒе€к≥ ж≥нки, можливо, вже вир≥шили, €кий метод будуть використовувати. ≤нш≥ шукають поради в обранн≥ методу плануванн€ с≥мТњ ≥ потребують рекомендац≥й медпрац≥вника.

– - ретельн≥сть у виконанн≥ рекомендац≥й.  оли ж≥нка приймаЇ р≥шенн€ медпрац≥вник зобовТ€заний:

І по€снити пац≥Їнтц≥, коли ≥ €к вона почне користуватись методом;

І розпов≥сти пац≥Їнтц≥ про основн≥ поб≥чн≥ ефекти;

І розпов≥сти пац≥Їнтц≥ про ≥снуючу невелику в≥рог≥дн≥сть виникненн€ серйозних ускладнень або небажаноњ ваг≥тност≥;

І розпов≥сти пац≥Їнтц≥ про симптоми, характерн≥ дл€ серйозних ускладнень.

ј - активне сп≥лкуванн€ з л≥карем. ƒл€ цього вона повинна мати ≥нформац≥ю про повторний в≥зит. —л≥д спланувати його з пац≥Їнткою, €ка маЇ знати, що вона може завжди звернутись за консультац≥Їю в раз≥ виникненн€ в нењ будь-€ких питань чи проблем, або €кщо вона побажаЇ припинити використанн€ методу.  р≥м того, з виникненн€м будь-€ких тривожних ознак пац≥Їнтка повинна негайно прийти на консультац≥ю. ћедпрац≥вник повинен впевнитись у тому, що ж≥нка знаЇ, коли й куди њй сл≥д звернутис€ за допомогою.

ѕри повторному в≥дв≥дуван≥ медпрац≥вник повинен скласти кл≥н≥чний анамнез, звертаючи при цьому особливу увагу на проблеми, повТ€зан≥ з менструац≥€ми, больов≥ в≥дчутт€ ≥ можливе виникненн€ ваг≥тност≥. ћедпрац≥вник повинен розпов≥сти пац≥Їнтц≥ про звичайн≥ поб≥чн≥ ефекти, а також нагадати про те, €к≥ ознаки вказують на на€вн≥сть ускладнень ≥ обговорити проблеми та питанн€, що виникли у пац≥Їнтки.

 


–ќ«ƒ≤Ћ II

 

јЌј“ќћ≤я “ј ‘≤«≤ќЋќ√≤я —“ј“≈¬»’ ќ–√јЌ≤¬

 

јнатом≥€ та ф≥з≥олог≥€ ж≥ночих статевих орган≥в

 

∆≥ноч≥ статев≥ органи под≥л€ютьс€ на зовн≥шн≥ та внутр≥шн≥. ћежею м≥ж ними Ї д≥воча пл≥ва (hymen).

 

 

–ис.1. –епродуктивна система ж≥нки.

 

«овн≥шн≥ статев≥ органи

 

ƒо зовн≥шн≥х статевих орган≥в (genitalia externa, vulva) належать: лобковий горб, велик≥ та мал≥ статев≥ губи, кл≥тор (див. рис.1).

Ћобковий горб (mons pubis) Ц багате на п≥дшк≥рну жирову кл≥тковину п≥двищенн€, що м≥ститьс€ спереду ≥ вище лобкового зчленуванн€. ” ж≥нок волосист≥сть на лобковому горб≥ обмежена вгор≥ горизонтальною л≥н≥Їю. ƒо дос€гненн€ д≥вчинкою статевоњ зр≥лост≥ волосс€ в д≥л€нц≥ лобкового горба немаЇ; у кл≥мактеричному пер≥од≥ та менопауз≥ волосс€ починаЇ р≥дшати. –≥ст волосс€ за чолов≥чим типом, коли волосист≥сть розповсюджуЇтьс€ по середн≥й л≥н≥њ пупка, вкриваЇ внутр≥шн≥ поверхн≥ стегон, св≥дчить про порушенн€ д≥€льност≥ €Їчник≥в та надниркових залоз.

¬елик≥ статев≥ губи (labia majora pudenda) Ц дв≥ повздовжн≥ складки шк≥ри, що оточують з бок≥в статеву щ≥лину. —переду переход€ть у шк≥ру лобкового горба, ззаду зТЇднуютьс€, утворюючи задню спайку губ (comissura labiorum posterior). ѕрост≥р м≥ж задньою спайкою та анусом називаЇтьс€ акушерською промежиною (perineum). ¬исота њњ у б≥льшост≥ ж≥нок становить -

3-4 см. якщо висота промежини б≥льша 4-х см, њњ називають високою, а €кщо менша 3-х см Ц низькою. ѕромежина часто травмуЇтьс€ п≥д час полог≥в, на м≥сц≥ розриву утворюютьс€ рубц≥, порушуЇтьс€ структура тазового дна. ” раз≥ повторних травм п≥д час наступних полог≥в тонус мТ€з≥в тазового дна, котр≥ Ї п≥дтримуючим апаратом матки, знижуЇтьс€, тому може настати опущенн€, а згодом ≥ випад≥нн€ матки.

” товщ≥ задньоњ третини великих статевих губ м≥ст€тьс€ велик≥ прис≥нков≥ (вестибул€рн≥), або бартол≥нов≥ залози (glandulae vestibularis majores). ѓхн≥ розм≥ри дос€гають 10-15 см завдовжки та до 6-8 мм завширшки. ÷е альвеол€рно-трубчаст≥ залози, при статевому збудженн≥ вони вид≥л€ють секрет, що зволожуЇ вх≥д у п≥хву. ¬ив≥дн≥ протоки бартол≥нових залоз в≥дкриваЇтьс€ в борозенц≥ м≥ж малими статевими губами та д≥вочою пл≥вою. ѕри запальних захворюванн€х бартол≥нових залоз, зокрема при гонорењ, навколо зовн≥шн≥х отвор≥в вив≥дних проток зТ€вл€Їтьс€ г≥перем≥€.

ћал≥ статев≥ губи (labia minora pudendi) Ц пара шк≥рних складок, розм≥щена паралельно до великих статевих губ. —переду вони зТЇднуютьс€ в д≥л€нц≥ кл≥тора, утворюючи його уздечку та крайню плоть, ззаду зливаютьс€ з великими.

 л≥тор (clitor) Ц невелике конусопод≥бне утворенн€, що складаЇтьс€ з двох печеристих т≥л. «авд€ки велик≥й к≥лькост≥ нервових зак≥нчень, €к≥ м≥ст€ть кл≥тор та статев≥ губи, вони Ї органом статевого чутт€.

ѕрис≥нок п≥хви (vestibulum vahinae) Ц обмежений з бок≥в малими статевими губами, спереду кл≥тором, ззаду Ц задньою спайкою, зсередини Ц д≥вочою пл≥вою. —юди в≥дкриваютьс€ вив≥дн≥ протоки бартол≥нових залоз та зовн≥шн≥й отв≥р сеч≥вника.

—еч≥вник (uretra) Ц у ж≥нки маЇ довжину 3-4 см, межуЇ з передньою ст≥нкою п≥хви, маЇ два сф≥нктери Ц зовн≥шн≥й та внутр≥шн≥й. «овн≥шн≥й отв≥р його знаходитьс€ на 2-3 см позаду кл≥тора.

ƒ≥воча пл≥ва (hymen) Ц це сполучнотканинна перетинка, що закриваЇ вх≥д у п≥хву в незайманих д≥вчат. ќтв≥р д≥вочоњ пл≥ви може мати р≥зну форму, ≥нод≥ таких отвор≥в Ї два. якщо г≥мен не маЇ отвору, це може стати на завад≥ в≥дтоку менструальноњ кров≥ ≥ Ї €вищем патолог≥чним. ѕ≥д час першого статевого акту д≥воча пл≥ва розриваЇтьс€, при цьому буваЇ невелика кровотеча. Ќа м≥сц≥ д≥вочоњ пл≥ви залишаютьс€ г≥менальн≥ сосочки (caruncula hymenalis), а п≥сл€ перших полог≥в Ц миртопод≥бн≥ сосочки(caruncula myrtiformis).

 

¬нутр≥шн≥ статев≥ органи

 

ƒо внутр≥шн≥х статевих орган≥в належать: п≥хва, матка, матков≥ труби та €Їчники (див. рис.1).

ѕ≥хва (vagina, colpos) Ц трубчастий мТ€зово-еластичний орган завдовжки 8-10 см, що починаЇтьс€ в≥д д≥вочоњ пл≥ви та зак≥нчуЇтьс€ б≥л€ м≥сц€ прикр≥пленн€ шийки матки. Ѕ≥л€ шийки матки п≥хва утворюЇ заглибленн€ Ц склеп≥нн€ п≥хви: переднЇ, заднЇ ≥ боков≥. «аднЇ склеп≥нн€ межуЇ з дугласовим простором, пунктувавши його, можна отримати вм≥ст черевноњ порожнини, що маЇ важливе д≥агностичне значенн€.

ѕередн€ ст≥нка п≥хви у верхньому в≥дд≥л≥ межуЇ ≥з сечовим м≥хуром, у нижньому Ц з уретрою. «адн€ ст≥нка п≥хви прил€гаЇ до пр€моњ кишки.

Ўари п≥хви:

1. јдвентиц≥€.

2. ћТ€зевий шар, що складаЇтьс€ з внутр≥шнього циркул€рного та зовн≥шнього повздовжнього.

3. —лизова оболонка, утворена багатошаровим плоским еп≥тел≥Їм.

—лизова оболонка п≥хви не м≥стить залоз, вм≥ст п≥хви утворюЇтьс€ внасл≥док пропот≥ванн€ р≥дини з л≥мфатичних та кровоносних судин, а також слизу залоз шийки матки. ” здоровоњ ж≥нки в п≥хв≥ Ї невелика к≥льк≥сть вм≥сту б≥луватого кольору. ÷ей вм≥ст маЇ кислу реакц≥ю завд€ки молочн≥й кислот≥, котра утворюЇтьс€ внасл≥док життЇд≥€льност≥ п≥хвових бацил (паличок ƒодерлейна), що створюють нормальний м≥кроб≥оценоз п≥хви. ћолочна кислота, концентрац≥€ €коњ у ваг≥н≥ здоровоњ ж≥нки дос€гаЇ 0,4 %, знищуЇ патогенн≥ м≥кроби, що потрапл€ють у п≥хву ззовн≥. ÷ей процес називаЇтьс€ Усамоочищенн€ п≥хвиФ.

У—амоочищенн€ п≥хвиФ можливе лише за умови нормального функц≥онуванн€ €Їчник≥в, бо п≥д впливом естрогенних гормон≥в, що вид≥л€ютьс€ €Їчниками, в≥дбуваЇтьс€ дозр≥ванн€ еп≥тел≥альних кл≥тин слизовоњ оболонки та накопиченн€ в них гл≥когену, €ким живл€тьс€ палички ƒодерлейна.

якщо функц≥€ €Їчник≥в порушуЇтьс€, к≥льк≥сть гл≥когену зменшуЇтьс€, п≥хвов≥ бацили вид≥л€ють недостатню к≥льк≥сть молочноњ кислоти, то реакц≥€ п≥хви може стати лужною, що спри€Ї розвитков≥ патогенних бактер≥й та гриб≥в. ” такому випадку виникаЇ запаленн€ п≥хви Ц кольп≥т.

ƒл€ характеристики стану ваг≥нальноњ м≥крофлори ≥снуЇ пон€тт€ чистоти п≥хвового вм≥сту. –озр≥зн€ють чотири ступен≥ чистоти ваг≥нального вм≥сту.

1 ст. Ц у вм≥ст≥ п≥хви ви€вл€ють лише палички ƒодерлейна та еп≥тел≥альн≥ кл≥тини, реакц≥€ вм≥сту кисла;

2 ст. Цп≥хвових бацил менше, зТ€вл€ютьс€ поодинок≥ лейкоцити, реакц≥€ кисла;

3 ст. Ц п≥хвових бацил мало, переважаЇ кокова флора, багато лейкоцит≥в, реакц≥€ слабо лужна;

4 ст. Ц п≥хвових бацил немаЇ, багато патогенних м≥кроорган≥зм≥в (коки, трихомонади, гриби), реакц≥€ лужна.

‘ункц≥њ п≥хви:

1. ѕочинаючи з пер≥оду статевого дозр≥ванн€, через п≥хву назовн≥ виводитьс€ менструальна кров.

2. ”часть у зд≥йсненн≥ статевоњ функц≥њ ж≥нки та в процес≥ запл≥дненн€.

3. ѕ≥д час полог≥в п≥хва утворюЇ родовий канал.

4. ЅарТЇрна функц≥€: процес самоочищенн€ п≥хви перешкоджаЇ попаданню в матку патогенних м≥кроорган≥зм≥в.

ћатка (uterus, hystera) Ц м'€зовий порожнистий орган, що за формою нагадуЇ грушу, дещо сплющену в передньо-задньому напр€мку. ƒовжина неваг≥тноњ матки становить 7-8 см, з €ких у дорослоњ ж≥нки 2/3 припадаЇ на т≥ло, а 1/3 Ц на шийку (у д≥вчаток - навпаки, що маЇ значенн€ дл€ д≥агностики ген≥тального ≥нфантил≥зму), маса - 50-100 г, товщина ст≥нок - 1-2 см.

–озр≥зн€ють т≥ло (corpus), перешийок (isthmus) ≥ шийку (collum) матки.

Ќаймасивн≥ша частина матки називаЇтьс€ т≥лом. „астину матки над л≥н≥Їю прикр≥пленн€ маткових труб називають дном матки (fundus uteri).

ћатка складаЇтьс€ з трьох шар≥в: слизовоњ оболонки, мТ€зового шару та серозноњ оболонки.

—лизова оболонка матки (endometrium) складаЇтьс€ з двох шар≥в: функц≥онального, у €кому в≥дбуваютьс€ цикл≥чн≥ зм≥ни, повТ€зан≥ ≥з менструальним циклом, ≥ базального, €кий прил€гаЇ безпосередньо до м≥ометр≥€. ≈ндометр≥й м≥стить залози, що вид≥л€ють секрет.

ћТ€зовий шар (myometrium) складаЇтьс€ з трьох пласт≥в мТ€з≥в, що ≥дуть у р≥зних напр€мках: зовн≥шн≥й(поздовжн≥й), середн≥й(циркул€рний), внутр≥шн≥й(поздовжн≥й). ” т≥л≥ матки переважають циркул€рн≥ пучки, а в шийц≥ Ц поздовжн≥.

“≥ло матки маЇ порожнину (cavum uteri). ” повздовжньому розр≥з≥ по фронтальн≥й площин≥ порожнина матки маЇ форму трикутника, основою €кого Ї дно матки, а вершиною Ц внутр≥шнЇ в≥чко.  утами трикутника б≥л€ основи Ї внутр≥шн≥ отвори маткових труб, б≥л€ вершини Ц внутр≥шнЇ в≥чко матки. ѕередн€ та задн€ ст≥нки матки дотикаютьс€ одна до одноњ, тому порожнина матки практично Ї вузькою щ≥линою.

—ерозна оболонка (perimetrium) утворюЇтьс€ очеревиною, €ка з передньоњ черевноњ ст≥нки переходить на сечовий м≥хур, в≥дтак на матку, утворюючи м≥хурово-маткову заглибину (excavatio vesico-uterina). ѕереход€чи з матки на пр€му кишку, очеревина утворюЇ пр€мокишково-матковий, або дуглас≥в прост≥р (excavatio recto-uterina). Ѕоков≥ поверхн≥ матки не покрит≥ очеревиною.

ѕерешийок Ц частина матки м≥ж т≥лом ≥ шийкою завдовжки близько

1 см. ¬ерхньою межею перешийка Ї м≥сце щ≥льного прикр≥пленн€ очеревини до матки спереду (це в≥дпов≥даЇ анатом≥чному внутр≥шньому в≥чку матки), нижньою Ц г≥столог≥чне в≥чко матки (межа переходу слизовоњ матки в слизову церв≥кального каналу. ” процес≥ полог≥в перешийок разом ≥з шийкою матки утворюЇ нижн≥й сегмент матки, саме у ц≥й д≥л€нц≥ провод€ть розр≥з матки п≥д час операц≥њ кесаревого розтину, саме тут найчаст≥ше трапл€ютьс€ розриви матки.

Ўийка матки маЇ дв≥ частини Ц п≥хвову та надп≥хвову. ѕ≥хвова частина шийки матки виступаЇ у просв≥т п≥хви ≥ Ї доступною дл€ огл€ду ваг≥нальними дзеркалами. Ќадп≥хвова частина лежить вище в≥д м≥сц€ прикр≥пленн€ ст≥нок п≥хви до шийки. ѕосередин≥ шийки матки проходить церв≥кальний канал, €кий маЇ два сф≥нктери: внутр≥шнЇ та зовн≥шнЇ в≥чко. «овн≥шнЇ в≥чко у ж≥нок, €к≥ не народжували, маЇ круглу форму, п≥сл€ полог≥в зовн≥шнЇ в≥чко набуваЇ форми поперечноњ щ≥лини. Ўийка матки у ж≥нок, €к≥ не народжували, маЇ кон≥чну форму, у тих, €к≥ народжували, - цил≥ндричну.

ћатка розм≥щуЇтьс€ в центр≥ таза. ѕовздовжн€ в≥сь матки нахилена до переду (anteversio). ћ≥ж т≥лом та шийкою матки ≥снуЇ тупий кут близько 120 мм, в норм≥ в≥н в≥дкритий до переду (anteflexio).

 

‘ункц≥њ матки:

- прот€гом пер≥оду статевоњ зр≥лост≥ матка виконуЇ менструальну функц≥ю;

- упродовж ваг≥тност≥ матка виконуЇ плодовм≥сну функц≥ю ≥ створюЇ оптимальн≥ умови дл€ розвитку фето-плацентарного комплексу;

- у пологах матка виконуЇ функц≥ю зган€нн€.

ћатков≥ труби (tubae uterinae)в≥дход€ть в≥д матки в д≥л€нц≥ њњ кут≥в ≥ йдуть у верхн≥х в≥дд≥лах широкоњ звТ€зки матки бокових ст≥нок таза. ƒовжина маткових труб 10-12 см. ¬ид≥л€ють 3 частини труби:

- ≥нтерстиц≥альну (pars interstitialis, pars intramuralis), що проходить товщу мС€за матки, њњ д≥аметр дос€гаЇ 0,5-1 мм;

- перешийкову (pars isthmica)- одразу п≥сл€ виходу труби з матки;

- ампул€рну (pars ampullaris) Ц найширшу частину, що зак≥нчуЇтьс€ л≥йкою, д≥аметр труби в цьому в≥дд≥л≥ до 5-8 мм. Ћ≥йка маЇ численн≥ тонк≥ вирости, що називаютьс€ ф≥мбр≥€ми (fimbriae tubae).

—т≥нка труби складаЇтьс€ з трьох шар≥в: слизовоњ оболонки, утвореноњ цил≥ндричним в≥йчастим еп≥тел≥Їм, м'€зового шару та серозноњ оболонки, що €вл€Ї собою очеревину.

” дит€чому в≥ц≥ труби довг≥ та звивист≥. ” пер≥од≥ статевого дозр≥ванн€ вони стають дещо коротшими, ширшими та менш звивистими внасл≥док посиленого розвитку мС€зового шару.

—короченн€ матковоњ труби залежать в≥д фази менструального циклу. Ќайб≥льш ≥нтенсивно труба скорочуЇтьс€ в пер≥од овул€ц≥њ, що маЇ спри€ти прискоренню транспортуванн€ сперматозоњд≥в в ампул€рну частину труби. ” лютењнову фазу циклу п≥д впливом прогестерону розпочинаЇтьс€ функц≥онуванн€ секреторних кл≥тин слизовоњ, труба заповнюЇтьс€ секретом, ≥њ перистальтика спов≥льнюЇтьс€. ÷≥ чинники разом з рухами в≥йок миготливого еп≥тел≥ю спри€ють просуванню запл≥дненоњ €йцекл≥тини матковою трубою.

‘ункц≥њ маткових труб:

- в ампул€рн≥й частин≥ матковоњ труби в≥дбуваЇтьс€ запл≥дненн€;

- по маткових трубах запл≥днена €йцекл≥тина потрапл€Ї в матку.

яЇчники (ovaria) - парн≥ ж≥ноч≥ статев≥ залози. яЇчник Ї органом подв≥йноњ функц≥њ: внутр≥шньоњ секрец≥њ (виробл€Ї естрогенн≥ гормони, прогестерон) та зовн≥шньоњ (продукуЇ €йцекл≥тини).

–озм≥ри €Їчник≥в - 4х2х1 см. ÷≥ залози розм≥щен≥ на задньому листку широкоњ зв'€зки матки так, що його ворота (hylus ovarii), через €к≥ проход€ть судини ≥ нерви, вкрит≥ широкою зв'€зкою, а б≥льша частина поверхн≥ не вкрита очеревиною. яЇчник п≥дтримуЇтьс€ в черевн≥й порожнин≥ широкою матковою зв'€зкою, власною зв'€зкою €Їчника та л≥йково-тазовою зв'€зкою.

ћ≥ж €Їчником та трубою м≥ститьс€ надТ€Їчниковий придаток (epoophoron), нижче прикр≥пленн€ бриж≥ €Їчника м≥ститьс€ при€Їчник (paroophoron). ÷≥ утворенн€ мають вигл€д тонких канальц≥в, вони Ї рудиментарними утворами, ф≥з≥олог≥чного значенн€ не мають, проте з них ≥нколи розвиваютьс€ параоварильн≥ к≥сти.

Ўари €Їчника: корковий шар, в €кому власне в≥дбуваЇтьс€ розвиток фол≥кул≥в та жовтого т≥ла, ≥ мозковий шар, що складаЇтьс€ ≥з сполучноњ тканини, у €к≥й проход€ть судини та нерви. «овн≥ в≥н вкритий куб≥чним еп≥тел≥Їм, п≥д €ким знаходитьс€ б≥лкова оболонка, що складаЇтьс€ з колагенових волокон.

 

‘ункц≥њ €Їчника:

- ендокринна: виробл€Ї ж≥ноч≥ статев≥ гормони;

- генеративна: в €Їчниках в≥дбуваЇтьс€ процес дозр≥ванн€ фол≥кул≥в тапродукуванн€ €йцекл≥тини;

- впродовж перших м≥с€ц≥в гестац≥њ в €Їчнику функц≥онуЇ жовте т≥ло ваг≥тност≥, що забезпечуЇ нормальний переб≥г першого триместру.

” €Їчниках зд≥йснюЇтьс€ б≥осинтез трьох груп стероњдних гормон≥в Ц естроген≥в, гестаген≥в ≥ андроген≥в. ≈строгени вид≥л€ютьс€ кл≥тинами внутр≥шньоњ оболонки фол≥кула. ” невелик≥й к≥лькост≥ вони утворюютьс€ також у жовтому т≥л≥ та корков≥й речовин≥ надниркових залоз. ќсновними естрогенами €Їчник≥в Ї естрад≥ол, естрон ≥ естр≥ол, причому синтезуЇтьс€ переважно перш≥ два гормони.

≈строгени специф≥чно впливають на ж≥ноч≥ статев≥ органи: стимулюють розвиток вторинних статевих ознак, викликають г≥пертроф≥ю ≥ г≥перплаз≥ю ендометр≥€ та м≥ометр≥€, покращують кровооб≥г матки, спри€ють розвитку вив≥дноњ системи молочних залоз та росту секреторного еп≥тел≥ю в молочних ходах. ƒ≥€ екзогенних естроген≥в на €Їчники залежить в≥д дози: велик≥ дози гальмують продукц≥ю гормон≥в, впливаючи на тканину €Їчника безпосередньо або через г≥поф≥з-г≥поталамус, надм≥рн≥ дози естроген≥в викликають атроф≥ю €Їчник≥в.

√естагени Ї секретом лютењнових кл≥тин жовтого т≥ла, а також лютењн≥зуючих кл≥тин зернистого шару та оболонок фол≥кул≥в.  р≥м того, вони синтезуютьс€ корковою речовиною надниркових залоз. ќсновний гестаген €Їчник≥в Ц прогестерон. Ќа статев≥ органи гестагени впливають переважно п≥сл€ естрогенноњ стимул€ц≥њ: пригн≥чують прол≥ферац≥ю ендометр≥€, викликану естрогенами, спри€ють переходу слизовоњ оболонки матки у фазу секрец≥њ. ” раз≥ запл≥дненн€ €йцекл≥тини гестагени пригн≥чують овул€ц≥ю та протид≥ють скороченн€м матки.

јндрогени утворюютьс€ в ≥нтерстиц≥альних кл≥тинах внутр≥шньоњ оболонки фол≥кул≥в (у невелик≥й к≥лькост≥) ≥ в с≥тчаст≥й зон≥ корковоњ речовини надниркових залоз (основне джерело андроген≥в у ж≥нок). ¬они стимулюють р≥ст кл≥тора, викликають атроф≥ю малих статевих губ ≥ г≥пертроф≥ю великих. ” ж≥нок з функц≥онуючими €Їчниками андрогени впливають на матку: за умови достатньоњ естрогенноњ насиченост≥ невелик≥ дози њх викликають зм≥ни ендометр≥€ перед ваг≥тн≥стю; велик≥ Ц його атроф≥ю. јндрогени пригн≥чують утворенн€ молока в годуючих матер≥в.

 

‘≥з≥олог≥€ ж≥ночих статевих орган≥в

 

¬≥ков≥ пер≥оди житт€ ж≥нки

 ожному в≥ковому пер≥оду в житт≥ ж≥нки притаманн≥ певн≥ ф≥з≥олог≥чн≥ особливост≥. ¬ид≥л€ють пренатальний пер≥од, пер≥од дитинства, пер≥од статевого дозр≥ванн€, пер≥од статевоњ зр≥лост≥, кл≥мактеричний пер≥од та старечий пер≥од.

ѕренатальний пер≥од починаЇтьс€ з моменту запл≥дненн€ та триваЇ до народженн€ дитини. —тать плода визначаЇтьс€ п≥д час запл≥дненн€ хромосомним набором, €кий дитина отримуЇ в≥д батьк≥в. —татев≥ органи починають формуватис€ в к≥нц≥ першого м≥с€ц€ ембр≥огенезу: €Їчники Ц з ≥ндиферентноњ (тобто однаковоњ дл€ обох статей) статевоњ залози; матка, матков≥ труби та верхн€ частина п≥хви Ц з мюллерових канал≥в; нижн€ частина п≥хви ≥ зовн≥шн≥ статев≥ органи Ц з клоаки ≥ сечостатевого синуса.

ћюллеров≥ канали Ц парне ембр≥ональне утворенн€, закладене з обох бок≥в хребта ембр≥она. « кожного з них розвиваЇтьс€ половина матки, п≥хви та по одн≥й матков≥й труб≥. ” процес≥ розвитку мюллеров≥ протоки зближуютьс€ ≥ зТЇднуютьс€. —початку утворюЇтьс€ т≥льки сп≥льний зовн≥шн≥й контур органа, а всередин≥ матково-п≥хвовий канал по вс≥й довжин≥ розд≥лений перетинкою, €ка поступово розсмоктуЇтьс€, ≥ на к≥нець третього м≥с€ц€ внутр≥шньоутробного розвитку формуЇтьс€ непарний орган. якщо цей процес порушуЇтьс€ Ц виникають вади розвитку ж≥ночих статевих орган≥в.

ѕер≥од дитинства починаЇтьс€ з народженн€ д≥вчинки ≥ триваЇ 10-11 рок≥в. ” цьому пер≥од≥ м≥ж ж≥ночим та чолов≥чим орган≥змом ≥снуЇ лише анатом≥чна в≥дм≥нн≥сть, функц≥ональноњ р≥зниц≥ немаЇ. ¬ останн≥ три м≥с€ц≥ ваг≥тност≥ п≥д впливом гормон≥в плаценти матка в плода ж≥ночоњ стат≥ швидко зб≥льшуЇтьс€. ѕ≥сл€ народженн€ темп росту матки та п≥хви у д≥вчинки значно нижчий, н≥ж т≥ла дитини, тому величина матки новонародженоњ та 10-р≥чноњ д≥вчинки в≥др≥зн€ютьс€ незначно.

—татевим органам д≥вчинки притаманн≥ так≥ особливост≥:

1. “≥ло матки менше пор≥вн€но з шийкою (сп≥вв≥дношенн€ 1/3 до 2/3).

2. ћатков≥ труби довг≥ та звивист≥.

3. ѕ≥хва вузька, розм≥щена майже вертикально. ≈п≥тел≥й п≥хви не м≥стить гл≥когену, реакц≥€ слаболужна, тому у д≥вчаток часто виникаЇ ваг≥н≥т.

4. ¬олосист≥сть на лобку в≥дсутн€.

5. ћолочн≥ залози не розвинут≥.

« 10 рок≥в починаЇ зб≥льшуватис€ к≥льк≥сть естроген≥в, €к≥ вид≥л€ють €Їчники та наднирков≥ залози д≥вчинки. ¬м≥ст естроген≥в стаЇ б≥льшим, н≥ж к≥льк≥сть андроген≥в, завд€ки чому розпочинаЇтьс€ п≥дготовка до пер≥оду статевого дозр≥ванн€.

—еред г≥неколог≥чних захворювань у д≥вчаток найчаст≥ше зустр≥чаютьс€ вульв≥ти, що виникають при поганому догл€д≥ за дитиною, недотриманн≥ правил г≥г≥Їни.

ѕер≥од статевого дозр≥ванн€ (пубертатний пер≥од) триваЇ з 10-11 до 16 рок≥в. ” цьому пер≥од≥ розпочинаЇтьс€ секреторна функц≥€ €Їчник≥в.  ≥льк≥сть статевих гормон≥в значно зб≥льшуЇтьс€, њх вид≥ленн€ стаЇ цикл≥чним. ўе за 1-2 роки до першоњ менструац≥њ (menarche) в орган≥зм≥ д≥вчинки в≥дбуваЇтьс€ певн≥ структурн≥ зм≥ни, спр€мован≥ на п≥дготовку до виконанн€ менструальноњ функц≥њ: розвиток ендометр≥€ та под≥л його на базальний та функц≥ональний шар; утворюЇтьс€ кут м≥ж т≥лом та шийкою матки, €кого не було у попередн≥ роки житт€, п≥хва стаЇ довшою ≥ зм≥нюЇ своЇ положенн€, Ї майже вертикальною, що характерне дл€ зр≥лоњ ж≥нки: напр€м п≥хви утворюЇ гострий кут з горизонтальною площиною; у кл≥тинах п≥хви зТ€вл€Їтьс€ гл≥коген, починаЇтьс€ самоочищенн€ п≥хви; матков≥ труби, завд€ки розвитков≥ мТ€зового шару, стають коротшими, товщими, њх просв≥т зб≥льшуЇтьс€.

” цьому пер≥од≥ д≥вчатка ≥нтенсивно ростуть, переган€ючи в рост≥ хлопчик≥в-ровесник≥в. Ѕудова т≥ла набуваЇ притаманних ж≥нц≥ рис: починаЇтьс€ р≥ст ≥ розвиток молочних залоз, зТ€вл€Їтьс€ волосс€ на лобку в межах, типових дл€ ж≥нки, зб≥льшуютьс€ розм≥ри таза.

ѕерша менструац≥€ (menarche) настаЇ переважно у 12-14 рок≥в. Ќормальним вважаЇтьс€ настанн€ menarche у в≥ц≥ з 10 до 15 рок≥в. ѕочаток менструац≥њ до 10 рок≥в трактують €к раннЇ статеве дозр≥ванн€, що може бути насл≥дком надм≥рно швидких темп≥в розвитку, часто на грунт≥ патолог≥чних процес≥в(гормонопродукуючих пухлин €Їчник≥в, розлад≥в ендокринноњ системи, спадкових захворювань). якщо перша менструац≥€ настаЇ у в≥ц≥ понад 16 рок≥в, сл≥д думати про спов≥льненн€ загального та статевого розвитку. ѕ≥зн≥й початок м≥с€чних часто Ї функц≥ональним про€вом ген≥тального ≥нфантил≥зму. ѕричинами також можуть бути хрон≥чн≥ екстраген≥тальн≥ захворюванн€, ≥нтоксикац≥њ, незадов≥льне харчуванн€.

” пер≥од статевого дозр≥ванн€ в≥дбуваЇтьс€ становленн€ менструальноњ функц≥њ. —початку менструац≥њ можуть бути нерегул€рними, через 1-2 роки цикл встановлюЇтьс€, стаЇ стаб≥льним, двофазним. ƒо 18 рок≥в, к≥нц€ статевого дозр≥ванн€, ус≥ органи та системи ж≥ночого орган≥зму набувають функц≥ональноњ зр≥лост≥, орган≥зм ж≥нки може виконувати д≥тородну функц≥ю.

ќсновною ознакою нормального функц≥онуванн€ репродуктивноњ системи ж≥нки Ї нормальний менструальний цикл. ÷ей б≥оритм детерм≥нований генетично, у здоровоњ ж≥нки в≥н стаб≥льний прот€гом генеративного в≥ку за своњми параметрами, а саме:

 

Ј тривал≥сть нормального менструального циклу (в≥д першого дн€ попередньоњ до першого дн€ наступноњ менструац≥њ) становить у середньому 28 дн≥в. ћеж≥ допустимих в≥дхилень Ц в≥д 21 до 35 дн≥в;

Ј менструац≥€ (пер≥од кровТ€нистих вид≥лень) триваЇ 3-4 дн≥ (в≥д 2-х до 7-ми дн≥в);

Ј крововтрата допускаЇтьс€ в≥д 50 до 150 мл;

Ј менструац≥њ повинн≥ бути регул€рними;

Ј п≥д час менструац≥њ ж≥нка не повинна в≥дчувати болю;

Ј цикл повинен бути двофазним.

ќсновн≥ г≥неколог≥чн≥ захворюванн€ в д≥вчаток у в≥ц≥ статевого дозр≥ванн€ Ц це розлади менструального циклу (альгодисменоре€, ювен≥льн≥ кровотеч≥). « початком менструальноњ функц≥њ ман≥фестують аномал≥њ ж≥ночих статевих орган≥в, не д≥агностован≥ при народженн≥, - зарощенн€ д≥вочоњ пл≥ви, на€вн≥сть рудиментарного рога матки; част≥ше виникають запальн≥ захворюванн€.

ƒуже важливо, щоб медичн≥ сестри, €к≥ працюють з п≥дл≥тками, зокрема у школах, проводили з д≥вчатками бес≥ди про особливост≥ пер≥оду статевого дозр≥ванн€, про менструац≥ю, њњ суть ≥ г≥г≥Їну менструального пер≥оду, наголошуючи при тому, що початок менструац≥њ св≥дчить про функц≥ональну зр≥л≥сть орган≥зму, про можлив≥сть стати мат≥рТю, але до повноњ ф≥зичноњ та психолог≥чноњ зр≥лост≥ орган≥зму ще далеко, тому ранн≥й початок статевого житт€ Ї дуже шк≥дливим ≥ може в майбутньому негативно позначитис€ на њхньому репродуктивному здоровТњ, оск≥льки ранн€ небажана ваг≥тн≥сть, незалежно в≥д того, чим вона зак≥нчуЇтьс€, абортом чи пологами, не даЇ повн≥стю розкв≥тнути орган≥зму, а часто ламаЇ долю юноњ матер≥ й нищить њњ майбутнЇ. ћедсестра повинна стати порадником д≥вчаток-п≥дл≥тк≥в з питань застосуванн€ засоб≥в ж≥ночоњ г≥г≥Їни, режиму прац≥ й в≥дпочинку в дн≥ м≥с€чних, саме до нењ вони звертатимутьс€ при по€в≥ проблем з боку статевих орган≥в Ц патолог≥чних вид≥лень, кровотеч, болю тощо.

ѕер≥од статевоњ зр≥лост≥ (репродуктивний, д≥тородний) починаЇтьс€ з 17 ≥ триваЇ до 45Ц47 рок≥в. ¬ласне репродуктивним пер≥одом за визначенн€м ¬ќќ« Ї пер≥од з 20 до 40 рок≥в, оск≥льки до 20 рок≥в ж≥нка ще недостатньо готова ф≥зично та психолог≥чно до виконанн€ функц≥њ народженн€ та вихованн€ дитини, а п≥сл€ 40 виникаЇ високий ризик розвитку вад плода.

ѕрот€гом пер≥оду статевоњ зр≥лост≥ в ж≥нки стаб≥льний двофазний менструальний цикл, вона виконуЇ статеву та репродуктивну функц≥ю.

 л≥мактеричний пер≥од (кл≥мактер≥й, кл≥макс, перименопауза) Ц це перех≥дний пер≥од в житт≥ ж≥нки в≥д репродуктивноњ фази з регул€рними овул€торними циклами до стану п≥сл€ припиненн€ менструац≥њ.

¬ кл≥мактер≥њ вид≥л€ють сл≥дуюч≥ фази:

- пременопауза (перех≥д до менопаузи);

- менопауза;

- постменопауза.

 

 л≥мактеричний пер≥од

ѕ≈–»ћ≈Ќќѕј”«ј


–≈ѕ–ќƒ” “»¬Ќ»…

ѕ≈–≤ќƒ —“ј–≈„»…


ѕ–≈ћ≈Ќќѕј”«ј ѕќ—“ћ≈Ќќѕј”«ј





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-07; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2523 | Ќарушение авторских прав


Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1990 - | 1894 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.157 с.