Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ищ≥ органи державноњ влади Ѕолгар≥њ




Ќародн≥ збори. ƒл€ обранн€ до парламенту особа повинна мати активне виборче право, болгарське громад€нство ≥ в≥дсутн≥сть ≥ншого громад€нства, дос€гти 21 року. ¬ибори провод€тьс€ за пропорц≥йною системою. ¬ибори призначаЇ ѕрезидент не менше н≥ж за 50 дн≥в до њх проведенн€. ¬иборч≥ округи називаютьс€ виборчими районами, виборч≥ д≥льниц≥ - виборчими секц≥€ми. ”творюЇтьс€ 31 багатомандатний виборчий район: 3-у —оф≥њ, 2-у ѕловд≥вському окруз≥, ≥нш≥ 28-у межах колишн≥х округ≥в. ¬иборч≥ секц≥њ охоплюють до 1 тис. виборц≥в. ƒл€ орган≥зац≥њ ≥ проведенн€ вибор≥в створюютьс€: ÷ентральна виборча ком≥с≥€, районн≥, общинн≥ ≥ секц≥йн≥ виборч≥ ком≥с≥њ. ¬исувати кандидат≥в мають право: пол≥тичн≥ парт≥њ, коал≥ц≥њ, виборц≥ (≥н≥ц≥ативний ком≥тет з 5-7 чолов≥к реЇструЇтьс€ у районн≥й виборч≥й ком≥с≥њ, маЇ з≥брати 2 тис. п≥дпис≥в дл€ реЇстрац≥њ незалежного кандидата).
 омпетенц≥€ Ќародних збор≥в закр≥плена у статт€х 84 ≥ 85  онституц≥њ. Ќайважлив≥шими повноваженн€ми вони над≥лен≥ у сфер≥ законотворчост≥: вони приймають, зм≥нюють, доповнюють ≥ скасовують закони, в тому числ≥ про зм≥ни ≥ доповненн€ до  онституц≥њ (ст.153), кр≥м положень, зм≥на €ких належить до компетенц≥њ ¬еликих народних збор≥в. ” сфер≥ ф≥нанс≥в - приймають держбюджет ≥ зв≥т про його виконанн€, встановлюють податки, визначають њх розм≥р, дають згоду на укладанн€ договор≥в про державн≥ займи. ” сфер≥ в≥дносин з ур€дом - обирають ≥ зв≥льн€ють з посади ћ≥н≥стра-голову ≥ за його пропозиц≥Їю –аду м≥н≥стр≥в, провод€ть зм≥ни у склад≥ –ади м≥н≥стр≥в, створюють ≥ л≥кв≥дують м≥н≥стерства. Ќародн≥ представники мають право ставити питанн€ ≥ робити запити до –ади м≥н≥стр≥в ≥ окремих м≥н≥стр≥в, на €к≥ т≥ повинн≥ дати в≥дпов≥дь.
Ќародн≥ збори призначають вибори ѕрезидента, обирають ≥ зв≥льн€ють з посади кер≥вник≥в Ѕолгарського народного банку й ≥нших установ.
” сфер≥ зовн≥шньоњ пол≥тики - вир≥шують питанн€ про оголошенн€ в≥йни ≥ укладанн€ миру, оголошують воЇнний ≥ ≥нший надзвичайний стан за пропозиц≥Їю ѕрезидента чи –ади м≥н≥стр≥в, дозвол€ють використанн€ болгарських збройних сил за межами крањни ≥ перебуванн€ ≥ноземних в≥йськ на територ≥њ держави чи прох≥д через свою територ≥ю; а також ратиф≥кують ≥ денонсують м≥жнародн≥ договори.
Ќародн≥ збори приймають закони, р≥шенн€, декларац≥њ ≥ зверненн€.
ѕарламент Ѕолгар≥њ - Ќародн≥ збори - складаЇтьс€ з 240 депутат≥в, €к≥ обираютьс€ на 4 роки.  онституц≥€ досить детально регламентуЇ статус народного представника (статт≥ 67-72). ѕередбачено в≥льний (а не ≥мперативний) мандат депутата, несум≥сн≥сть д≥€льност≥ народного представника ≥ знаходженн€ на ≥нш≥й державн≥й служб≥, депутатський ≥мун≥тет, визначений розм≥р винагороди.
ѕоложенн€ про орган≥зац≥ю ≥ д≥€льн≥сть Ќародних збор≥в (1995 р.) встановило, що залежно в≥д пол≥тичноњ ор≥Їнтац≥њ депутати можуть утворювати парламентськ≥ групи (м≥н≥мум - 10 ос≥б). ”групованн€ меншоњ чисельност≥ можуть приЇднуватис€ до ≥снуючих груп ≥ утворювати парламентський союз. Ќе допускаЇтьс€ њх створенн€ дл€ захисту приватних, м≥сцевих ≥ профес≥йних ≥нтерес≥в.
Ќародн≥ збори - однопалатний орган. Ќа першому зас≥данн≥ депутати таЇмним голосуванн€м за мажоритарною системою абсолютноњ б≥льшост≥ у 2 тури обирають голову Ќародних збор≥в ≥ його заступник≥в (до 5 ос≥б). ¬≥дкритим голосуванн€м ≥з свого складу народн≥ представники обирають 10 секретар≥в, €к≥ перев≥р€ють ≥ п≥дписують протоколи зас≥дань, сл≥дкують за часом виступу парламентар≥в, беруть участь в орган≥зац≥њ голосуванн€ тощо.
√олова призначаЇ квестор≥в, €к≥ виконують його розпор€дженн€ з п≥дтримки пор€дку, допомагають секретар€м в орган≥зац≥њ голосуванн€ тощо.
≤з свого складу народн≥ збори обирають пост≥йн≥ й тимчасов≥ ком≥с≥њ: кер≥вництво (голова ≥ 2 заступники) ≥ члени ком≥с≥њ (в≥д 13 до 31 особи) обираютьс€ в≥дкритим голосуванн€м з урахуванн€м сп≥вв≥дношенн€ парламентських груп. Ќародний представник може входити не б≥льш н≥ж до двох пост≥йних ком≥с≥й. Ќародн≥ збори створюють так≥ пост≥йн≥ ком≥с≥њ: економ≥чну, з бюджету ≥ ф≥нанс≥в, ≥з зовн≥шньоњ пол≥тики, з нац≥ональноњ безпеки, ≥з прав людини ≥ в≥роспов≥дань, з осв≥ти ≥ науки тощо.
“имчасов≥ ком≥с≥њ створюютьс€ дл€ вивченн€ проблем ≥ проведенн€ розсл≥дувань (ст. 79). «аконодавчий процес визначений у статт€х 87 ≥ 88  онституц≥њ в загальних рисах. ѕраво законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи належить народним представникам ≥ –ад≥ м≥н≥стр≥в. «аконопроект про держбюджет вносить т≥льки –ада м≥н≥стр≥в. «акони приймаютьс€ 2/3 голос≥в двома голосуванн€ми; ≥нш≥ акти -одним голосуванн€м. ”с≥ акти оприлюднюютьс€ у Уƒиржавен вестникФ не п≥зн≥ше 15 дн≥в п≥сл€ прийн€тт€. –≥шенн€ про оприлюдненн€ закону належить ѕрезиденту, €кий може у вказан≥ строки повернути з мотивуванн€м закон до Ќародних збор≥в дл€ нового обговоренн€, в чому йому не можна в≥дмовити. ѕовторне прийн€тт€ закону потребуЇ 1/2 голос≥в ус≥х народних представник≥в, п≥сл€ чого ѕрезидент повинен оприлюднити закон.
17 червн€ 2001 р. в≥дбулис€ чергов≥ парламентськ≥ вибори: найб≥льшу п≥дтримку здобула коал≥ц≥€ УЌац≥ональний рух —имеон IIФ (43%), л≥дер €коњ —имеон II став главою ур€ду, —ƒ— (20%), Ѕ—ѕ(17%),–ѕ—(6%).
ѕрезидент Ї главою держави, уособлюЇ Їдн≥сть нац≥њ. ѕрезидентом обираЇтьс€ болгарський громад€нин за народженн€м, €кий дос€гнув 40 рок≥в ≥ останн≥ 5 рок≥в проживав у держав≥, безпосередньо виборц€ми на 5 рок≥в.
ѕрезидент ≥ ¬≥це-президент обираютьс€ попарно, голосуванн€ в≥дбуваЇтьс€ фактично за Укандидатську дв≥йкуФ. ”с€ держава Ї одномандатним виборчим районом, в €кому кожна дв≥йка обираЇтьс€ за одним списком.
ѕрезидент над≥лений такими повноваженн€ми: призначенн€ вибор≥в, скликанн€ на перше зас≥данн€ нових Ќародних збор≥в, право в≥дкладального вето, направленн€ звернень, ≥нформуванн€ Ќародних збор≥в про основн≥ питанн€ з кола своњх повноважень, розпуск Ќародних збор≥в у раз≥ недос€гненн€ згоди щодо утворенн€ ур€ду; участь у формуванн≥ –ади м≥н≥стр≥в, призначенн€ ≥ зв≥льненн€ державних службовц≥в, затвердженн€ зм≥н меж ≥ центр≥в адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць (за пропозиц≥Їю –ади м≥н≥стр≥в); призначенн€ вищих суд≥в ≥ √оловного прокурора (за поданн€м ¬ищоњ судовоњ ради), призначенн€ директора Ќац≥ональноњ сл≥дчоњ служби; представництво Ѕолгар≥њ у м≥жнародних в≥дносинах, призначенн€ ≥ зв≥льненн€ кер≥вник≥в диппредставництв тощо.
” Ѕолгар≥њ глава держави традиц≥йно користуЇтьс€ своЇр≥дним повноваженн€м - зв≥льн€ти в≥д сплати заборгованост≥ держав≥, €кщо њњ неможливо ст€гнути.
ѕрезидент видаЇ так≥ акти - укази, зверненн€, посланн€ (ст. 102). ѕередбачений ≥нститут контрасигнуванн€ указ≥в ѕрезидента п≥дписами ћ≥н≥стра-голови чи в≥дпов≥дного м≥н≥стра, за вин€тком акт≥в про розпуск Ќародних збор≥в, про поверненн€ закону дл€ нового розгл€ду та де€ких ≥нших (ч. « ст. 102).
ѕершим ѕрезидентом був обраний ∆елю ∆елев (1991 р.). ” 1996 р. був обраний ѕетр —то€нов також за п≥дтримки —ƒ— (65,74%). ” с≥чн≥ 2002 р. —то€нова на посад≥ президента зм≥нив л≥дер Ѕолгарськоњ соц≥ал≥стичноњ парт≥њ √еорг≥й ѕирванов (перем≥г на виборах в листопад≥ 2001 р. - 56%).
–ада м≥н≥стр≥в. «а  онституц≥Їю кер≥вництво внутр≥шньою ≥ зовн≥шньою пол≥тикою покладено на ур€д держави (статт≥ 105-116). ¬≥н керуЇ виконанн€м держбюджету, орган≥зуЇ господарське керуванн€ держмайном, в де€ких випадках укладаЇ, затверджуЇ ≥ денонсуЇ м≥жнародн≥ договори тощо. ‘ормами зд≥йсненн€ його повноважень Ї постанови, розпор€дженн€, р≥шенн€, €к≥ видаютьс€ на п≥дстав≥ й на виконанн€ закон≥в. ѕостановами –ада м≥н≥стр≥в затверджуЇ правила ≥ декрети (наредб≥).
‘ормуванн€ ур€ду починаЇтьс€ з консультац≥й ѕрезидента з парламентськими групами Ќародних збор≥в, п≥сл€ €ких в≥н доручаЇ кандидату на посаду ћ≥н≥стра-голови в≥д найб≥льшоњ за чисельн≥стю групи сформувати ур€д. якщо цей кандидат у 7-денний терм≥н не зможе запропонувати склад –ади м≥н≥стр≥в, то ѕрезидент покладаЇ цей обов'€зок на кандидата в≥д другоњ за чисельн≥стю групи. якщо йому вдаЇтьс€ сформувати ур€д, то ѕрезидент пропонуЇ Ќародним зборам обрати кандидата в ћ≥н≥стра-голови. якщо ж згоди про створенн€ ур€ду не дос€гли, ѕрезидент призначаЇ службовий ур€д, розпускаЇ Ќародн≥ збори ≥ призначаЇ нов≥ вибори, €к≥ мають в≥дбутис€ прот€гом 2 м≥с€ц≥в. ѕрезидент не може розпустити Ќародн≥ збори прот€гом останн≥х трьох м≥с€ц≥в свого мандату ≥ повинен обмежитис€ т≥льки призначенн€м службового ур€ду.
–ада м≥н≥стр≥в складаЇтьс€ з ћ≥н≥стра-голови, його заступник≥в ≥ м≥н≥стр≥в. „ленами –ади м≥н≥стр≥в можуть бути болгарськ≥ громад€ни, €к≥ в≥дпов≥дають умовам обранн€ у народн≥ представники (дос€гти 21 року, не знаходитис€ п≥д оп≥кою ≥ не в≥дбували покаранн€ у вигл€д≥ позбавленн€ вол≥). Ќа них поширюЇтьс€ принцип несум≥сност≥ посад ≥ д≥€льност≥, встановлен≥ дл€ народних представник≥в.
ѕоложенн€ про структуру ≥ орган≥зац≥ю роботи –ади м≥н≥стр≥в ≥ њњ адм≥н≥страц≥њ (1996 р.) передбачаЇ, що њњ д≥€льн≥сть ірунтуЇтьс€ на принципах законност≥, колег≥альност≥, централ≥зац≥њ, децентрал≥зац≥њ оперативних функц≥й ≥ повноважень, взаЇмод≥њ ≥ сп≥вроб≥тництва, публ≥чност≥. –ада м≥н≥стр≥в може створювати ≥ л≥кв≥дувати ком≥тети, ком≥с≥њ, ради, агентства, €ким може делегувати своњ функц≥њ ≥ повноваженн€, €к≥ не Ї њњ виключною компетенц≥Їю. јпарат –ади м≥н≥стри очолюЇ головний секретар. ѕарламентський секретар представл€Ї –аду м≥н≥стр≥в перед кер≥вництвом Ќародних збор≥в, парламентськими групами, ком≥с≥€ми парламенту, пол≥тичними ≥ сусп≥льними орган≥зац≥€ми, органами м≥сцевого самовр€дуванн€. ќф≥ц≥йну позиц≥ю ”р€ду виражаЇ прес-секретар, €кий д≥Ї п≥д безпосередн≥м кер≥вництвом ћ≥н≥стра-голови.
—творенн€ ≥ л≥кв≥дац≥€ м≥н≥стерств Ї компетенц≥Їю Ќародних збор≥в, €ка зд≥йснюЇтьс€ за пропозиц≥Їю ћ≥н≥стра-голови. —труктуру ≥ штатний розклад у межах загальноњ чисельност≥, визначеноњ –адою м≥н≥стр≥в, затверджуЇ в≥дпов≥дний м≥н≥стр.  олег≥ум м≥н≥стерства - радний орган, склад €кого затверджуЇтьс€ м≥н≥стром.  олег≥ум скликаЇтьс€ м≥н≥стром ≥ приймаЇ р≥шенн€ з основних проблем, пов'€заних ≥з завданн€ми ≥ д≥€льн≥стю м≥н≥стерства.
—татт€ 89  онституц≥њ передбачаЇ пол≥тичну в≥дпов≥дальн≥сть –ади м≥н≥стр≥в перед Ќародними зборами. 1/5 депутат≥в може запропонувати проголосувати за недов≥ру –ад≥ м≥н≥стр≥в. ѕропозиц≥€ вважаЇтьс€ прийн€тою, €кщо њњ п≥дтримали б≥льше 1/2 ус≥х народних представник≥в. якщо Ќародн≥ збори проголосували за недов≥ру ћ≥н≥стру-голов≥ або –ад≥ м≥н≥стр≥в, ћ≥н≥стр-голова подаЇ за€ву про в≥дставку ур€ду. якщо пропозиц≥ю в≥дхилено, питанн€ про недов≥ру з тих же п≥дстав не можна висувати прот€гом наступних 6 м≥с€ц≥в.
–ада м≥н≥стр≥в маЇ право вимагати в≥д Ќародних збор≥в висловленн€ дов≥ри щодо пол≥тики в ц≥лому, програми чи конкретного питанн€. ¬ раз≥ неотриманн€ дов≥ри, ћ≥н≥стр-голова за€вл€Ї про в≥дставку ур€ду (ст. 112).

¬ищ≥ органи державноњ влади –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ѕрезидент –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. ¬≥домо, що за час≥в рад€нськоњ влади до ≥нституту президентства ставилис€ негативно. ƒо 1990 р. колег≥альним главою держави була ѕрезид≥€ ¬ерховноњ –ади —–—–. јналог≥чним органом державноњ влади в союзних ≥ автономних республ≥ках також була ѕрезид≥€ ¬ерховноњ –ади кожноњ республ≥ки. ” березн≥ 1990 р. до  онституц≥њ –ад€нського —оюзу 1977 р. були внесен≥ зм≥ни та доповненн€ ≥ утворено посаду ѕрезидента, €ка зам≥нила ѕрезид≥ю ¬ерховноњ –ади —–—–. ѕрезидент став главою рад€нськоњ держави. ≤нститут президентства —–—– припинив свою д≥€льн≥сть разом з розвалом –ад€нського —оюзу. ” –ос≥њ ≥нститут президентства був утворений шл€хом референдуму. ƒо  онституц≥њ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ 1978 р. була, зокрема, внесена глава про ѕрезидента. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших республ≥к, в €ких ѕрезидент обиравс€ ¬ерховною –адою, в –ос≥њ перший ѕрезидент був обраний 1991 р. шл€хом загальнонародних вибор≥в. ÷ей спос≥б обранн€ президента закр≥плено  онституц≥Їю –‘ 1993 p. «г≥дно з≥ ст. 80  онституц≥њ –‘, ѕрезидент –‘ Ї главою держави. ¬≥н Ї гарантом  онституц≥њ –‘, прав ≥ свобод людини та громад€нина, в≥н вживаЇ заход≥в щодо охорони суверен≥тету –‘, њњ незалежност≥ та державноњ ц≥л≥сност≥, забезпечуЇ узгоджене функц≥онуванн€ ≥ взаЇмод≥ю орган≥в державноњ влади. ѕор€док обранн€ ѕрезидента регулюЇтьс€ ст. 81  онституц≥њ та прийн€тим на њњ основ≥ 1995 р. ‘едеральним законом Уѕро вибори ѕрезидента –ос≥йськоњ ‘едерац≥њФ в≥д 24.12.1999 р. «г≥дно з цими законами, ѕрезидент –‘ обираЇтьс€ громад€нами –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ на основ≥ загального, пр€мого ≥ р≥вного виборчого права при “аЇмному голосуванн≥. √ромад€ни беруть участь у виборах ѕрезидента добров≥льно. Ѕрати участь у виборах мають право громад€ни –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, €ким на день вибор≥в виповнилос€ 18 рок≥в. ѕрезидентом –‘ може бути обраний громад€нин –‘ не молодший за 35 рок≥в, €кий пост≥йно проживаЇ у –‘ не менш €к дес€ть рок≥в. ѕрезидент –‘ обираЇтьс€ строком на чотири роки. ¬исуванн€ кандидата на посаду ѕрезидента належить безпосередньо виборц€м, виборчим об'Їднанн€м ≥ виборчим блокам. ¬ибори ѕрезидента визнаютьс€ такими, що не в≥дбулис€, €кщо в них вз€ли участь менш н≥ж половина виборц≥в, внесених до списк≥в. ќбраним вважаЇтьс€ кандидат на посаду ѕрезидента, €кий д≥став понад половину голос≥в виборц≥в, €к≥ брали участь у голосуванн≥. ” березн≥ 2004 р. кандидат на посаду ѕрезидента –‘ ¬.¬. ѕут≥н у першому тур≥ отримав майже 72 % голос≥в. ѕовноваженн€ ѕрезидента –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. ѕовноваженн€ ѕрезидента випливають з його статусу €к глави держави. ¬они зумовлен≥ формою правл≥нн€ та пол≥тичними, економ≥чними й ≥ншими обставинами, за €ких була прийн€та  онституц≥€. ѕовноваженн€ ѕрезидента –‘ закр≥плюютьс€ статт€ми 83-90 та ≥ншими статт€ми  онституц≥њ –‘, €к≥, наприклад, регулюють д≥€льн≥сть ур€ду –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. ѕрезидент –‘ призначаЇ за згодою ƒержавноњ ƒуми √лаву ур€ду –‘, приймаЇ р≥шенн€ про в≥дставку ур€ду –‘;  онституц≥€ –‘ не передбачаЇ умов, за €кими ѕрезидент може приймати р≥шенн€ про в≥дставку ”р€ду –‘; на пропозиц≥ю √лави ”р€ду –‘ призначаЇ на посаду ≥ зв≥льн€Ї з посади заступник≥в √лави ур€ду –‘, федеральних м≥н≥стр≥в; маЇ право головувати на зас≥данн€х ур€ду. ѕрезидент маЇ р€д повноважень, поЇднаних з формуванн€м ≥нших державних орган≥в: подаЇ ƒержавн≥й ƒум≥ кандидатуру дл€ призначенн€ на посаду √лави ÷ентрального банку; ставить перед нею питанн€ про зв≥льненн€ з посади √лави ÷ентрального банку; подаЇ –ад≥ ‘едерац≥њ кандидатури дл€ призначенн€ на посади судд≥в  онституц≥йного —уду –‘, ¬ерховного —уду –‘, ¬ищого јрб≥тражного суду –‘, а також кандидатуру √енерального прокурора –‘ тощо. ѕрезидент –‘ маЇ право зупинити д≥ю акт≥в орган≥в виконавчоњ влади суб'Їкт≥в федерац≥њ у випадках, коли вони суперечать  онституц≥њ –‘ та федеральним законам, м≥жнародним зобов'€занн€м –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ або порушують права та свободи людини ≥ громад€нина, до вир≥шенн€ цього питанн€ в≥дпов≥дним судом. ѕрезидент формуЇ јдм≥н≥страц≥ю ѕрезидента –‘; формуЇ та очолюЇ –аду Ѕезпеки –‘, до складу €коњ, кр≥м ѕрезидента вход€ть, кер≥вники палат ‘едеральних збор≥в, √лава ур€ду –‘, де€к≥ федеральн≥ м≥н≥стри (оборони, внутр≥шн≥х справ, ≥ноземних справ та ≥н.); ѕрезидент затверджуЇ в≥йськову доктрину; Ї ¬ерховним √оловнокомандуючим «бройних сил, призначаЇ ≥ зв≥льн€Ї вище кер≥вництво «бройних сил, присвоюЇ вищ≥ в≥йськов≥ званн€. ” випадку агрес≥њ або загрози агрес≥њ вводить на територ≥њ –ос≥њ або в окремих њњ м≥сцевост€х воЇнний стан (ст. 87  онституц≥њ), вводить на вс≥й територ≥њ –ос≥њ або в окремих њњ м≥сцевост€х надзвичайний стан (ст. 88  онституц≥њ), п≥дписуЇ та оприлюднюЇ федеральн≥ закони. ѕрезидент –‘ зд≥йснюЇ низку повноважень, пов'€заних з д≥€льн≥стю ƒержавноњ ƒуми ≥ прийн€тт€м федеральних закон≥в (ст. 84  онституц≥њ –‘). ¬≥н призначаЇ вибори до ƒержавноњ ƒуми; розпускаЇ ƒержавну ƒуму у випадках ≥ в пор€дку, передбачених  онституц≥Їю, ≥ призначаЇ референдум у пор€дку, встановленому федеральним  онституц≥йним законом; вносить законопроекти до ƒержавноњ ƒуми (у св≥т≥ небагато держав, конституц≥њ €ких надають президентов≥ таке ефективне право брати участь у нормотворч≥й д≥€льност≥ парламенту, €к право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи). ѕрезидент –‘ може внести до ƒержавноњ ƒуми не т≥льки звичайн≥ законопроекти, а й пропозиц≥њ про поправки та перегл€д положень  онституц≥њ. ¬≥н маЇ змогу впливати на зм≥ст законопроект≥в шл€хом використанн€ права вето, не ставл€чи п≥дпису п≥д законом, в≥дхилити його. ѕрезидент прот€гом 14 дн≥в п≥дписуЇ федеральний закон ≥ оприлюднюЇ його, в≥н маЇ право звертатис€ до  онституц≥йного —уду ≥з запитанн€ми про в≥дпов≥дн≥сть  онституц≥њ нормативних акт≥в, про тлумаченн€  онституц≥њ (ст. 125  онституц≥њ). ѕрезидент зд≥йснюЇ своњ функц≥њ та повноваженн€ за допомогою прийн€тт€ указ≥в ≥ розпор€джень.  онституц≥€ не конкретизуЇ, з €ких питань приймаютьс€ ц≥ нормативн≥ акти. ¬она т≥льки констатуЇ, що вони не повинн≥ суперечити  онституц≥њ (ст. 90). “ака невизначен≥сть створюЇ умови дл€ такого стану, коли екс-ѕрезидент –‘ Ѕ. ћ. ™льцин за допомогою указ≥в втручавс€ у сферу законодавчоњ д≥€льност≥ ‘едеральних «бор≥в. “ак, п≥д час кампан≥њ щодо вибор≥в ѕрезидента 1996 р. Ѕ. ћ. ™льцин сказав, що в≥н вибере 250 ≥з 500 законопроект≥в, €к≥ над≥йшли до ƒержавноњ ƒуми, ≥ урегулюЇ њх указами. ¬≥н дуже часто приймав укази за питанн€ми, €к≥ п≥дл€гали урегулюванню ‘едеральними «борами. ј чого вартий ”каз є 1400 про розпуск парламенту –ос≥њ? ¬перше в ≥стор≥њ –ос≥њ був Урозстр≥л€нийФ парламент. ѕрезидент в≥дпов≥дно до  онституц≥њ –‘ ≥ федеративних закон≥в визначаЇ основн≥ напр€ми зовн≥шньоњ пол≥тики. ¬≥н €к глава держави представл€Ї –ос≥йську ‘едерац≥ю в м≥жнародних зносинах, веде переговори та п≥дписуЇ м≥жнародн≥ договори, зд≥йснюЇ управл≥нн€ зовн≥шньою пол≥тикою; приймаЇ в≥рч≥ та в≥дкличн≥ грамоти акредитованих при ньому дипломатичних представник≥в. ѕ≥сл€ консультац≥њ з в≥дпов≥дними ком≥тетами чи ком≥с≥€ми палат ‘едеральних «бор≥в призначаЇ та в≥дкликаЇ дипломатичних представник≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ в ≥ноземних державах ≥ м≥жнародних орган≥зац≥€х. ƒо компетенц≥њ ѕрезидента вход€ть питанн€ громад€нства, наданн€ пол≥тичного притулку, нагородженн€ державними нагородами, присвоЇнн€ почесних звань, зд≥йсненн€ помилуванн€.  онституц≥€ передбачаЇ к≥лька п≥дстав дл€ припиненн€ строку повноважень ѕрезидента: у зв'€зку ≥з зак≥нченн€м строку його перебуванн€ на посад≥; у зв'€зку ≥з ст≥йкою нездатн≥стю за станом здоров'€ зд≥йснювати повноваженн€; усуненн€ з посади. ѕрезидент може бути усунений з посади у спос≥б, €кий передбачаЇ ст. 93  онституц≥њ –‘. ¬≥н дуже складний. ¬иникають сумн≥ви у можливост≥ зд≥йснити ц≥ положенн€ статт≥, €кщо буде необх≥дн≥сть, на практиц≥. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ статт≥ ѕрезидент може бути усунений з посади на п≥дстав≥ висунутого ƒержавною ƒумою обвинуваченн€ в державн≥й зрад≥ або вчиненн≥ ≥ншого т€жкого злочину, п≥дтвердженого висновком ¬ерховного —уду –‘ про на€вн≥сть у д≥€х ѕрезидента ознак злочину та висновком  онституц≥йного —уду –‘ про додержуванн€ установленого пор€дку висуненн€ обвинуваченн€. –≥шенн€ ƒержавноњ ƒуми про висуненн€ обвинуваченн€ та р≥шенн€ –ади ‘едерац≥њ про усуненн€ ѕрезидента з посади мають бути прийн€т≥ двома третинами голос≥в в≥д загальноњ к≥лькост≥ в кожн≥й з палат за ≥н≥ц≥ативою не менш €к одн≥Їњ третини депутат≥в ƒержавноњ ƒуми ≥ за на€вност≥ р≥шенн€ спец≥альноњ ком≥с≥њ, утвореноњ ƒержавною ƒумою. –≥шенн€ –ади ‘едерац≥њ про усуненн€ ѕрезидента –‘ з посади маЇ бути прийн€те не п≥зн≥ше трим≥с€чного строку п≥сл€ висуненн€ ƒержавною ƒумою обвинуваченн€ проти ѕрезидента. якщо у цей строк р≥шенн€ –ади ‘едерац≥њ не буде прийн€те, обвинуваченн€ проти ѕрезидента вважаЇтьс€ в≥дхиленим. ‘едеральн≥ «бори –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. ‘едеральн≥ «бори -парламент –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ - Ї представницьким ≥ законодавчим органом –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. ‘едеральн≥ «бори складаютьс€ з двох палат - –ади ‘едерац≥њ та ƒержавноњ ƒуми. ƒвопалатна структура парламенту в≥дбиваЇ федеральний устр≥й республ≥ки. Ќижн€ палата - ƒержавна ƒума - повинна бути виразником ≥нтерес≥в ус≥х верств сусп≥льства, а верхн€ - –ада ‘едерац≥њ - специф≥чних рис федеративного устрою. ¬ибори депутат≥в ƒержавноњ ƒуми регулюютьс€ ст. 97  онституц≥њ –‘ ≥ докладно - ‘едеральним законом Уѕро вибори депутат≥в ƒержавноњ ƒуми ‘едеральних «бор≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њФ в≥д 20.11.2002 р. ƒепутати ƒержавноњ ƒуми обираютьс€ громад€нами –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ на принципах загального, р≥вного ≥ пр€мого виборчого права при таЇмному голосуванн≥. ѕраво обирати мають громад€ни –‘, €к≥ дос€гли 18 рок≥в. ƒепутатом ƒуми може бути обраний громад€нин –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, €кий дос€г на день вибор≥в 21 року. «г≥дно з  онституц≥Їю –‘, ƒержавна ƒума обираЇтьс€ строком на чотири роки. ¬она складаЇтьс€ з 450 депутат≥в: 225 ≥з них обираютьс€ на основ≥ мажоритарноњ виборчоњ системи по одномандатних (один округ - один депутат) виборчих округах на основ≥ Їдиноњ норми представництва виборц≥в. ™дина норма представництва виборц≥в установлюЇтьс€ шл€хом под≥лу загальноњ к≥лькост≥ виборц≥в на 225 одномандатних виборчих округ≥в; 225 депутат≥в ƒержавноњ ƒуми обираютьс€ по загальнофедеральному виборчому округу пропорц≥йно к≥лькост≥ голос≥в, поданих за федеральн≥ списки кандидат≥в у депутати, ц≥ списки висуваютьс€ виборчими об'Їднанн€ми, виборчими блоками. 2003 р. майже 32 виборчих об'Їднанн€ вз€ли участь у висуванн≥ кандидат≥в у депутати ƒержавноњ ƒуми. ќднак конституц≥йну б≥льш≥сть у ƒержавн≥й ƒум≥ отримала У™дина –ос≥€Ф. –ада ‘едерац≥њ. ƒо –ади ‘едерац≥њ вход€ть по два представники в≥д кожного суб'Їкта –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ: по одному в≥д представницького ≥ в≥д виконавчого орган≥в державноњ влади. ѕор€док формуванн€ –ади ‘едерац≥њ встановлюЇтьс€ федеральним законом. –ада ‘едерац≥њ другого скликанн€ до 2000 р. не обиралас€ €к перша, а формувалас€ з кер≥вник≥в законодавчих (представницьких) ≥ виконавчих орган≥в державноњ влади, тобто складалас€ ≥з кер≥вник≥в законодавчих (представницьких) та виконавчих орган≥в суб'Їкт≥в федерац≥њ, а тому не була спроможна працювати на пост≥йн≥й основ≥. ѕрийн€тий ƒержавною ƒумою 19 липн€ 2000 р. ≥ схвалений –адою ‘едерац≥њ 26 липн€ 2000 р. ‘едеральний закон про пор€док формуванн€ –ади ‘едерац≥њ ‘едеральних «бор≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, збер≥гаючи таку саму норму представництва в≥д суб'Їкт≥в федерац≥њ, €ка закр≥плена п. 2 ст. 95  онституц≥њ –‘, передбачаЇ внесенн€ суттЇвих зм≥н у пор€док формуванн€ член≥в –ади ‘едерац≥њ в≥д законодавчого (представницького) ≥ виконавчого орган≥в суб'Їкт≥в федерац≥њ. „леном –ади ‘едерац≥њ може бути обраний (призначений) громад€нин –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ не молодший за 30 рок≥в, €кий в≥дпов≥дно до  онституц≥њ –‘ маЇ право обирати ≥ бути обраним до орган≥в державноњ влади (п. 32 ст. 1 ‘едерального закону). „лен –ади ‘едерац≥њ - представник в≥д законодавчого (представницького) органу державноњ влади суб'Їкта –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ - обираЇтьс€ законодавчим (представницьким) органом державноњ вклади суб'Їкта ‘едерац≥њ строком на повноваженн€ цього органу, а при формуванн≥ законодавчого (представницького) органу суб'Їкта –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ шл€хом ротац≥њ на строк повноваженн€ одноразово обраних депутат≥в цього органу (ст. 2 ‘едерального закону).  андидатура дл€ обранн€ представника до –ади ‘едерац≥њ в≥д законодавчого (представницького) органу державноњ влади суб'Їкта –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ висуваЇтьс€ на розгл€д цього органу його головою. √рупа депутат≥в (к≥льк≥стю не менше одн≥Їњ третини загальноњ к≥лькост≥ депутат≥в) законодавчого (представницького) органу державноњ влади може висунути на розгл€д цього органу альтернативн≥ кандидатури дл€ обранн€ представника до –ади ‘едерац≥њ. ≤нший пор€док висуванн€ представника до ради ‘едерац≥њ в≥д виконавчого органу державноњ влади суб'Їкта ‘едерац≥њ. ¬≥н (представник) призначаЇтьс€ вищою посадовою особою суб'Їкта –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ (кер≥вником вищого виконавчого органу державноњ влади суб'Їкта –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ) на строк його повноважень. ѕовноваженн€ член≥в –ади ‘едерац≥њ, депутат≥в ƒержавноњ думи можуть бути достроково припинен≥ у раз≥ втрати громад€нства або набутт€ громад€нства ≥ноземноњ держави; набутт€ законноњ сили обвинувачувального вироку суду; визнанн€ нед≥Їздатним на п≥дстав≥ р≥шенн€ суду; смерт≥ члена –ади ‘едерац≥њ або призову на в≥йськову службу з њх згоди, а також на п≥дстав≥ особистоњ за€ви. ѕор€док формуванн€ депутат≥в ƒержавноњ ƒуми ≥ член≥в –ади ‘едерац≥њ впливають на де€к≥ форми њх д≥€льност≥. “ак, депутати ƒержавноњ ƒуми зобов'€зан≥ п≥дтримувати зв'€зок з виборц€ми. „лени –ади ‘едерац≥њ, депутати ƒержавноњ ƒуми мають право парламентського запиту до √лави ур€ду –‘, член≥в ур€ду, √енерального прокурора –‘, √лави ÷ентрального банку –‘, √лави ÷ентральноњ виборчоњ ком≥с≥њ, √лави –ахунковоњ палати –‘, кер≥вник≥в федеральних орган≥в державноњ влади, орган≥в державноњ влади суб'Їкт≥в федерац≥њ ≥ орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ (ст. 13 ‘едерального закону Уѕро статус члена –ади федерац≥њ ≥ депутата ƒержавноњ ƒумиФ).  омпетенц≥€ ‘едеральних «бор≥в ≥ пор€док њх д≥€льност≥. ¬ажливими повноваженн€ми ‘едеральних «бор≥в Ї њхнЇ право на прийн€тт€ федеральних закон≥в ≥ федеральних конституц≥йних закон≥в. ѕраво законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи належить ур€ду, законодавчим (представницьким) органам суб'Їкт≥в федерац≥њ;  онституц≥йному —уду, ¬ерховному —уду федерац≥њ та ¬ищому јрб≥тражному суду федерац≥њ т≥льки з питань њх компетенц≥њ. «аконопроекти внос€тьс€ до ƒержавноњ ƒуми (ст. 104  онституц≥њ). «акони приймаютьс€ ƒержавною ƒумою б≥льш≥стю голос≥в в≥д загальноњ к≥лькост≥ член≥в ц≥Їњ палати або €кщо прот€гом 14 дн≥в його не було розгл€нуто –адою ‘едерац≥њ. якщо ƒержавна ƒума не погодилас€ з р≥шенн€м –ади ‘едерац≥њ, федеральний закон вважаЇтьс€ прийн€тим при повторному голосуванн≥, коли за нього проголосувало не менше двох третин в≥д загальноњ к≥лькост≥ депутат≥в ƒержавноњ ƒуми.  онституц≥€ передбачаЇ також федеральний конституц≥йний закон, €кий вважаЇтьс€ прийн€тим, €кщо в≥н схвалений б≥льш≥стю -не менш €к трьома чверт€ми голос≥в в≥д загальноњ к≥лькост≥ член≥в –ади ‘едерац≥њ ≥ не менш €к двома трет€ми голос≥в в≥д загальноњ к≥лькост≥ депутат≥в ƒержавноњ ƒуми. ‘едеральн≥ конституц≥йн≥ закони приймаютьс€ з питань передбачених  онституц≥Їю. ƒо таких питань належать: надзвичайний стан; прийн€тт€ до федерац≥њ та утворенн€ в њњ склад≥ нового суб'Їкта федерац≥њ; зм≥на статусу суб'Їкта федерац≥њ тощо. ѕовноваженн€ –ади ‘едерац≥њ закр≥плен≥ ст. 102  онституц≥њ –‘. ƒо в≥данн€ –ади ‘едерац≥њ належать: затвердженн€ зм≥н кордон≥в м≥ж суб'Їктами федерац≥њ, затвердженн€ указ≥в ѕрезидента про введенн€ воЇнного стану, про введенн€ надзвичайного стану тощо. ќсновною формою д≥€льност≥ –ади ‘едерац≥њ Ї њњ зас≥данн€, €к≥ провад€тьс€ в≥дкрито. –ада ‘едерац≥њ може прийн€ти постанову про закрите зас≥данн€. ƒл€ кер≥вництва своЇю працею –ада ‘едерац≥њ обираЇ з≥ свого складу √лаву –ади ‘едерац≥њ та трьох його заступник≥в. ƒо повноважень ƒержавноњ ƒуми за  онституц≥Їю в≥днесено: дачу згоди ѕрезиденту –‘ на призначенн€ √лави ур€ду федерац≥њ; вир≥шенн€ питанн€ про дов≥ру ур€ду; призначенн€ на посаду ≥ зв≥льненн€ з посади (на пропозиц≥ю ѕрезидента) √лави ÷ентрального банку федерац≥њ; призначенн€ на посаду ≥ зв≥льненн€ з посади (на пропозиц≥ю ѕрезидента) √лави –ахунковоњ палати та половини њњ складу; призначенн€ на посаду ≥ зв≥льненн€ з посади ”повноваженого з прав людини; оголошенн€ амн≥ст≥њ; висуненн€ обвинуваченн€ проти ѕрезидента дл€ усуненн€ його з посади. ѕалати ‘едеральних збор≥в зас≥дають окремо, њх зас≥данн€ в≥дкрит≥. ” випадках, передбачених –егламентом палати, можуть провадитис€ закрит≥ зас≥данн€. Ќа сп≥льн≥ зас≥данн€ палати можуть збиратис€ дл€ заслуховуванн€ послань ѕрезидента –‘, послань  онституц≥йного —уду –‘, виступ≥в кер≥вник≥в ≥ноземних держав. ѕалати утворюють ком≥тети та ком≥с≥њ. ћ≥ж палатами Ї в≥дм≥нн≥сть у пор€дку формуванн€, д≥€льност≥, повноваженн€х, ≥ вони впливають на формуванн€ ≥ правовий статус ком≥тет≥в ≥ ком≥с≥й. « урахуванн€м згаданих особливостей ƒержавноњ ƒуми, њњ задач та функц≥й ≥ утворюютьс€ ком≥тети та пост≥йн≥ ком≥с≥њ. “ак, керуючись п. «ет. 101  онституц≥њ –‘ ≥ –егламентом, ƒержавна ƒума створила з≥ складу депутат≥в 28 ком≥тет≥в: ≥з законодавства ≥ судово-правовоњ реформи; з прац≥ й соц≥альноњ пол≥тики; з≥ справ ветеран≥в; з охорони здоров'€; з бюджету, податк≥в, банк≥в ≥ ф≥нанс≥в; з економ≥чноњ пол≥тики тощо. ѕри формуванн≥ ком≥тет≥в ≥ ком≥с≥й враховуЇтьс€ принцип представництва депутатських об'Їднань. ѕосади кер≥вник≥в ком≥тет≥в також залежать в≥д к≥лькост≥ член≥в депутатськоњ фракц≥њ. ƒержавна ƒума створюЇ з≥ складу депутат≥в ком≥с≥њ: мандатну, з етики та ≥н. –ада федерац≥њ створюЇ так≥ ком≥тети: з конституц≥йного законодавства ≥ судово-правових питань; з питань безпеки й оборони, з бюджету, податковоњ пол≥тики, ф≥нансового, валютного та митного регулюванн€; банк≥вськоњ д≥€льност≥; з питань федерац≥њ, федеративного договору тощо.  онституц≥€ –‘ передбачила дл€ кожноњ палати ‘едеральних «бор≥в властив≥ повноваженн€, €к≥ виконуютьс€ ними самост≥йно. јле де€к≥ повноваженн€ виконуютьс€ палатами сп≥льно. ÷е прийн€тт€ федеральних закон≥в ≥ федеральних конституц≥йних закон≥в, р≥шенн€ про усуненн€ ѕрезидента –‘ з посади, прийн€тт€ поправок до глав 3-8  онституц≥њ –‘. ”р€д –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. «г≥дно з≥ ст. 110  онституц≥њ –‘, ур€д –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ зд≥йснюЇ виконавчу владу республ≥ки. ”р€д - колег≥альний орган виконавчоњ влади, до складу €кого вход€ть √лава ур€ду, заступники √лави ур€ду та федеральн≥ м≥н≥стри. –ос≥йська ‘едерац≥€ Ї президентсько-парламентською республ≥кою. ‘ормуванн€ ур€ду маЇ своњ особливост≥. ѕропозиц≥€ щодо кандидатури √лави ур€ду –‘ вноситьс€ до ƒержавноњ ƒуми не п≥зн≥ше двотижневого строку п≥сл€ вступу на посаду новообраного ѕрезидента –‘ чи п≥сл€ в≥дставки ур€ду –‘ або прот€гом тижн€ з дн€ в≥дхиленн€ кандидатури ƒержавною ƒумою. ѕризначений √лава ур€ду подаЇ ѕрезидентов≥ –‘ пропозиц≥ю про структуру  аб≥нету м≥н≥стр≥в та кандидатури на посади заступник≥в √лава ур€ду та федеральних м≥н≥стр≥в. ѕ≥сл€ вибор≥в 2004 р. ѕрезидент –‘ ¬.¬. ѕут≥н розпочав адм≥н≥стративну реформу, у ход≥ €коњ кардинально зм≥нилис€ структура ≥ компетенц≥€ ур€ду –‘. ”р€д припин€Ї виконанн€ своњх повноважень у випадках, передбачених  онституц≥Їю: при вступ≥ на посаду знову обраного ѕрезидента або прийн€тт€ ѕрезидентом р≥шенн€ про в≥дставку ур€ду на св≥й розсуд. ƒ≥€льн≥сть ур€ду може припинитис€ тод≥, коли ƒержавна ƒума вир≥шуЇ питанн€ про недов≥ру ≥ ѕрезидент погоджуЇтьс€ з цим р≥шенн€м, проголошуЇ про в≥дставку ур€ду ≥ вживаЇ заход≥в дл€ утворенн€ нового його складу. ѕрезидент може не погодитис€ з р≥шенн€м ƒержавноњ ƒуми. ” цьому раз≥ ур€д продовжуЇ виконувати своњ функц≥њ у такому самому склад≥. якщо ƒержавна ƒума прот€гом трьох м≥с€ц≥в повторно висловить недов≥ру ур€ду, ѕрезидент оголошуЇ про в≥дставку ур€ду або розпускаЇ ƒержавну ƒуму. √лава ур€ду може поставити перед ƒержавною ƒумою питанн€ про дов≥ру ур€ду. якщо ƒержавна ƒума в≥дмовл€Ї у дов≥р≥, ѕрезидент прот€гом семи дн≥в приймаЇ р≥шенн€ про в≥дставку ур€ду або про розпуск ƒержавноњ ƒуми та призначенн€ нових вибор≥в. —татт€ 114  онституц≥њ –‘ закр≥плюЇ основн≥ повноваженн€ ур€ду. ”р€д розробл€Ї ≥ подаЇ ƒержавн≥й ƒум≥ федеральний бюджет ≥ забезпечуЇ його виконанн€; подаЇ ƒержавн≥й ƒум≥ зв≥т про виконанн€ державного бюджету; забезпечуЇ проведенн€ у федерац≥њ Їдиноњ ф≥нансовоњ, кредитноњ та грошовоњ пол≥тики тощо.




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 613 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

549 - | 474 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.