а) Верховна рада Автономної республіки Крим, обласні, районні, міські ради;
б) місцеві фінансові органи;
в) рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад.
4. Є такі види місцевих бюджетів:
а) центральні та місцеві бюджети;
б) регіональні та місцеві бюджети;
в) обласні, міські, районні, селищ і сіл.
г) обласні, районні, міські, районів у містах, селищ і сіл, Республіканський Криму;
д) централізовані та децентралізовані бюджети.
5. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частиною:
а) загального фонду місцевих бюджетів;
б) спеціального фонду державного бюджету;
в) спеціального фонду місцевих бюджетів.
6. Всього місцевих бюджетів в Україні нараховується:
а) 25%;
б) понад 13 тисяч;
в) 1000;
г) вірної відповіді немає.
7. Резервний фонд бюджету не може перевищувати:
а) 5% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету;
б) 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету;
в) 20% обсягу видатків спеціального фонду відповідного бюджету;
г) 1% обсягу видатків спеціального фонду відповідного бюджету.
8. Специфіка місцевого бюджету полягає в:
а) обов’язковому схвалені представницьким органам місцевої влади;
б) обов’язковому схвалені парламентом;
в) обов’язково схвалені Кабінетом Міністрів України.
Який показник характеризує обсяг функцій, які забезпечуються органами місцевого самоврядування поза межами прямого державного контролю?
а) показник питомої ваги обов’язкових видатків;
б) показник питомої ваги видатків на реалізацію власних повноважень;
в) показник питомої ваги власних доходів.
Для здійснення яких видатків формується резервний фонд бюджету?
а) непередбачених видатків, що не мають постійного характеру;
б) видатків, які не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету;
В) вірно а, б.
Згідно з якою теорією, що пояснюють сутність та природу місцевого самоврядування як форми місцевої влади, органи місцевого самоврядування не підпорядковані державній владі?
а) теорія природних прав громади;
б) державна теорія місцевого самоврядування;
в) теорія громадського самоврядування
10.Специфіка місцевого бюджету полягає в:
а) обов’язковому схвалені представницьким органам місцевої влади;
б) обов’язковому схвалені парламентом;
в) обов’язково схвалені Кабінетом Міністрів України.
3. Підготовка до самостійної работи за темою.
Бібліографічний список
[1,2,4,5,6,7, 11, 12,16,20,21,27,53-55]
| Тема 4 | Бюджетне планування |
| Мета заняття | поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про бюджетне планування |
План вивчення теми
1. Бюджетне планування(англ. budgetary planning) як стрижнева основа фінансового планування.
2. Прогнозування як елемент бюджетної стратегії.
3. Програмно-цільовий метод планування бюджету.
4. Забезпечення плинності планування для реалізації стратегії.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
Студенти повинні розуміти, що бюджетне планування(англ. budgetary planning) є стрижневою основою фінансового планування, яке дозволяє встановити обсяги, джерела та цілеспрямованість використання бюджетних ресурсів на усіх рівнях управління: державному, регіональному, муніципальному, районному, сільскому, селищному. Бюджетне планування повинно показати реальні допустимі витрати і встановити стратегію рішення пріоритетних галузевих, регіональних і муніципальних задач. Бюджетне планування включає: встановлення загального обсягу і джерел бюджетних ресурсів на державному, регіональному, муніципальному рівні.; Формування бюджетних витрат повинно забезпечити виконання планів-прогнозів соціально-економічного розвитку держави і забезпечити економію матеріальних, трудових и фінансових ресурсів. Бюджетне планування пов’язує макроекономічні прогнози о бюджетних доходах з пропозиціями по державним витратам.
Потрібно підкреслити що бюджетне планування в цілому як складання фінансового плану ґрунтується на з балансуванні доходів і видатків. Бюджет не може бути незбалансованим. Дефіцит бюджету аж ніяк не означає його незбалансованості, оскільки встановлюються джерела фінансування цього дефіциту, якими є державні позики чи емісія грошей. При цьому вибір стратегії збалансування бюджету є надзвичайно важливим елементом бюджетного менеджменту.
Потрібно обговорити з студентами три варіанти збалансування бюджету у разі нестачі коштів. Перші два - скорочення видатків або збільшення податкових чи неподаткових надходжень — пов'язані із недопущенням дефіциту, третій полягає у встановленні джерел покриття дефіциту бюджету. Кожний із варіантів передбачає безліч варіацій і може використовуватись як окремо, так і в комплексі з іншими. При цьому дуже важливо, якій фінансовій стратегії віддається перевага - «податковим» чи «позичковим» фінансам.
Студенти повинні зсвоїти, що бюджетний процес як предмет бюджетного менеджменту вимагає від управлінців не тільки певних знань і навичок, а й широти кругозору, вміння швидко і правильно реагувати на всі зміни в суспільстві й економіці, тобто потребує дуже високої кваліфікації. Бюджетний процес — серцевина всієї системи державного регулювання ринкових відносин, і від того, як він налагоджений, багато в чому залежить рівень розвитку країни.
Прогнозування як елемент бюджетної стратегії - важлива передумова для планування бюджету держави. Прогнозування має стати невід'ємною частиною процесу бюджетного планування, що дасть змогу проаналізувати тенденції формування ресурсів бюджету та їхнє використання, виявити чинники, які необхідно враховувати у розрахунках бюджетних показників, визначити їх взаємозв'язки, а також можливі засоби впливу на ці показники. Призначення бюджетного прогнозування полягає в оцінці різних і найвірогідніших варіантів формування ресурсів бюджету і напрямів використання цих ресурсів. Аналіз таких варіантів створює основу для вибору стратегічних цілей, які є орієнтиром при розробленні бюджету.
Головна функція прогнозу - наукове передбачення. Як наукове передбачення прогнозування дає змогу, по-перше, одержати картину майбутнього стану будь-якого явища і, по-друге, обґрунтувати шляхи переходу від сьогоднішнього стану явища до майбутнього. Наукове прогнозування аналізує сукупність тенденцій соціально-економічного розвитку суспільства та оцінює стан економіки, що склався.
При плануванні видатків може також використовуватись програмно-цільовий метод.
Мета такого планування-формування (в окремих випадках - затвердження) бюджетних цілей та основних показників на кілька років вперед, а не лише безпосередньо на наступний рік. Необхідно звернути увагу на те, що багаторічне планування є лише інструментом бюджетного управління, а не асигнування бюджетних коштів на кілька років. Його слід розглядати як прогноз доходів та витрат бюджету на наступні роки, який періодично уточнюється. Це дає змогу привести річний бюджет у відповідність з стратегічними цілями розвитку економіки і забезпечити плинність планування для реалізації стратегії.
Питання для самоконтролю
1. У чому полягає призначення бюджетного планування?
2. Хто здійснює керівництво бюджетним плануванням?
3. З яких етапів складається процес формування бюджету?
4. У чому полягають стратегічні і тактичні завдання процесу бюджетного планування?
5. Назвіть і охарактеризуйте методи бюджетного планування.
6. Охарактеризуйте особливості програмно-цільових методів планування бюджету.
7. Охарактеризуйте заходи Міністерства фінансів України щодо забезпечення складання проекту Державного бюджету України на плановий рік.
8. Охарактеризуйте розгляд проекту Державного бюджету України.
9. Що таке бюджетне прогнозування?
10. Які існують обмеження для видатків нового бюджетного періоду у разі невчасного прийняття Закону про Державний бюджет?
Завдання до самостійної роботи
1. Скласти словник термінів, понять:
- бюджетне планування;
- бюджетне прогнозування;
- методи планування;
- методи прогнозування;
- програмно- цільовий метод планування;
- збалансована система показників;
- зміст програми при плануванні бюджету за ПЦМ;
- законодавча база застосування ПЦМ.
2. Розв’язати тестові завдання:
1. Назвіть методи планування показників бюджету:
а) експертний, нормативний, аналітичний;
б) інтуїтивний, прямого рахунку, економіко статистичний;
в) прямого рахунку, нормативний, аналітичний.
2. Назвіть методи прогнозування:
а) прямого рахунку;
б) статистичний, нормативний;
в) експертні, інтуїтивні, економіко-статистичні.
г) аналітичні, нормативні, економіко-статистичні.
3. Принцип збалансованості передбачає:
а) що повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;
б) що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та отримання максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
в) що бюджет планується на науково-обґрунтованих макропоказниках економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період.
4. Метод, який передбачає обчислення показників в бюджеті виходячи з реальних потреб:
а) нормативний;
б) експертний;
в) прямого рахунку;
г) аналітичний.
5. Фінансування бюджетних установ здійснюється на основі таких принципів:
а) субсидіарності;
б) плановості;
в) збалансованості.
