Музей С. Руданського у с.Хомутинці

Калинівського району Вінницької області

З експозиції музею С.Руданського у

С.Хомутинці

У 1959 р. з ініціативи завідуючої Хомутинецькою бібліотекою Ю.В. Грош було відкрито в

літературний музей С. Руданського. З цього часу бібліотечні працівники Калинівщини щорічно

вшановують пам'ять поета-класика, проводять літературні вікторини, турніри знавців його

творчості, організовують книжкові виставки на теми: «Гордість Поділля», «Невмируща слава

сміхотворця», «І знов я живий світ оглядаю», конкурси читців «Сміємося разом», «З серцем і

перцем».

Цей самобутній край подарував Україні ще одну талановиту і

творчу людину, відомого гумориста і сатирика Олега

Федоровича Чорногуза, який в українській літературі заявив

про себе як автор перших і поки що єдиних сатиричних романів.

Його сатиричні твори «Аристократ з Вапнярки» і «Претенденти

на папаху», сатирико-публіцистичний роман «Вавилон на

Гудзоні» увійшли до кращих перлин української літератури.

У с. Мізяків, за твердженнями краєзнавців, проживав та мав

частку землі першодрукар Іван Федоров. Тут промайнуло

дитинство видатного краєзнавця, етнографа, історика Поділля

та громадсько-політичного діяча В.В. Боржковського. Родом з с.

Варшиця (нині у складі Калинівки) видатний український

письменник і байкар Павлин Свєнціцький.

З 1955 р. уродженець с. Антонопіль А.К. Калінчук –

талановитий вчений в галузі військової хімічної промисловості, систематично надсилав до

Антонопільської сільської бібліотеки книги (всього надіслано близько 1,5 тис. прим.). Він казав:

«Якщо книги, які я надсилаю, допоможуть хоч одній молодій людині з села вступити до вузу, я

буду вважати, що моя праця не пропала марно».

З давніх-давен населення, що проживало на території нинішнього Калинівського району

славилося своїми народними ремеслами. До найдавніших промислів краю відноситься

рибальство, мисливство, бджільництво, обробка вовни та волокна, деревообробні промисли,

гончарство, ковальство, вишивання тощо.

У кожному населеному пункті Калинівщини і нині проживають і творять свої дива народні

майстри - умільці. В селах Гущинці, Павлівка, Кам’яногірка, Іванів споконвіку розвивалося

Пам'ятник С.В. Руданському у

Рідному селі. Автор Іван

Макарович Гончар

гончарство. Ці чотири населених пункти та Майдан – Бобрик (нині Літинського району) складали

так званий Янівський район гончарного промислу, який в колишній Подільській губернії посідав

друге місце за кількістю осіб, зайнятих цією справою та збутом виробів. На початку ХХ ст. тут

нараховувалося 255 гончарів. Нині найбільше гончарів проживає у с. Гущинці, де поряд з

маститими майстрами, такими, як Володимир Дишкант, Микола Трикіз, Юрій Завірюха, Іван

Сидорук, успішно працюють і молоді гончарі. Попит на горщики, глечики й макітри в селах не

вщухає, бо їжа, зварена у такому посуді, набагато смачніша.

У с. Кіровка проживає знаний стельмах Михайло Станіславович Ходаківський, який виготовляє

вози – той древній вид транспорту, без якого ніяк не обійтися в селі й понині.

Віталій Васильович Орел з с. Хомутинці займається бджолярством, теслярством,

фотографуванням.

Справжнім майстром «золоті руки» називають у с. с. Пиків Бориса Васильовича Киричука. Адже

дивовижних форм і конфігурацій шафи, буфети, ліжка, столи, підстави для квітів, виготовлені

його руками, не відрізняються від фабричних. Кожен годинник в оселі майстра в дерев’яному

обрамленні – неповторні і унікальні. Доклав свої руки знаний «дерев’яних справ майстер» і до

оформлення музею Уладово - Люлинецької дослідно- селекційної станції. А скільки вікон,

дверей, інших столярних робіт виготовив він на прохання односельчан!

З давніх-давен славилася ця дивовижна земля такими ж дивовижними вишивками. Дівчата -

вишивальниці навіть влаштовували змагалися між собою на кращий добір узору, композиції

елементів орнаменту та майстерності вишивання.

До речі, для калинівської вишивки характерний рослинний орнамент, а кольори – чорний та

червоний, інколи вишивальниці використовували і жовтий. Нині майже в кожному селі, та й у м.

Калинівка дівчата і жінки продовжують майстерно вишивати, прикрашаючи вишитими речами

свої домівки. Схожі на музеї художньої вишивки оселі Н.О. Услової, Г.А. Захарченко –

Фрусевич, А.В. Шафрановської (м. Калинівка), Г.С. Вдовиченко (с. Павлівка). Майстерно

володіють голкою, створюючи неповторні вишиті орнаменти О.В. Чорна, Г.Г. Подковська, О.С.

Рябцева (м. Калинівка), Г.С. Лихогляд, Г.С. Кириченко (с. Сальник), В.А. Пальчак (с. Голендри)

та багато інших.

У с. Лемешівка працює самобутній художник, прекрасний графік Микола Васильович Петрук,

що на своїх полотнах відтворює мальовничі подільські пейзажі, в яких бездоганно поєднується

глибоке знання природи з поетичним натхненням, любов’ю до рідної землі. Роботи М.В. Петрука

експонувалися на районних виставках народної творчості, у містах Вінниці та Києві.

Неперевершеним майстром своєї справи вважається у краї й художник Володимир Миколайович

Атлантов (с. Пиків), якого нагороджено двома орденами Червоної зірки. Роботи молодої

художниці Людмили Іванівни Олейнікової з села Нападівка експонувалися не лише в Україні, а й

за кордоном. Полотна художниці зберігаються у приватних колекціях багатьох міст України,

Польщі, Англії, Франції, Китаю. І нині у Калинівському районі проживає і творить ціла плеяда

талановитих народних художників.

Перебуваючи у селі Гущинці, можна помилуватися прекрасними виробами з лози, здебільшого

корзинами, хлібницями, стільцями, столами, ажурним обплетенням дзеркал, тощо, а в с.

Кам’яногірка познайомитися з бондарем Володимиром Васильовичем Беляковим, який повідає

вам секрети цього давнього ремесла.

Давно уже в інтер’єр закладів культури та освіти Калинівського району увійшли предмети

декоративно-прикладного мистецтва, виготовлені руками місцевих майстрів. Деякі з них мають

кімнати-світлиці, в яких зібрані найкращі вироби старовини і сучасних майстрів.

Вже кілька років у Сальницькій сільській бібліотеці працює клуб «Криниченька». Одне з його

засідань було проведено у формі вечора-виставки української народної вишивки з поетичною

назвою «Своє життя я виткала нитками». У вишивання змалечку закохана й сама бібліотекар

Н.А. Міняйло, що вкладає любов до рідного краю у свої вишиті картини, серветки, рушники.

Калинівщина по праву гордиться людьми, яких прийнято в народі називати неординарними

особистостями. Один з таких проживав у мальовничому селі Кіровка. Це – Леонід Іванович

Цвірко, ветеран та інвалід Великої Вітчизняної війни. Так розпорядилася доля, що на війні

позбувся він правої ноги, але, незважаючи на своє каліцтво, подарував людям життєдайну,

кришталево чисту воду з понад півтисячі викопаних ним криниць. У Калинівському районі

майже в кожному селі є «Цвіркові криниці». Лише у рідній Кіровці їх близько ста. Радують вони

й мешканців у сусідніх Липовецькому, Погребищенському районах та місті Вінниці. Навіть у

Бердичеві, що в Житомирській області, копач дав життя трьом криницям. Сам копав, сам і круги

з бетону виливав. Найглибша його криниця – на 26 кругів та близько 20 метрів глибини. Кажуть

вода з «Цвіркових криниць» смачна, аж солодка. П’єш її – і не можеш напитися.

Коли про життєвий подвиг Леоніда Івановича Цвірка дізналися московські кінодокументалісти

творчої групи «Дороги времени», вони приїхали до Кіровки і зняли гарний фільм про цю

надзвичайну людину. До речі, подолянин тоді саме святкував своє 85-річчя. Першими глядачами

та поціновувачами фільму безперечно стали його односельчани.

Село Кіровка відоме і неординарною подією, що трапилася тут влітку 2007 р. У місцевому храмі

Святої Преподобної Параскеви Сербської почали одночасно мироточити аж три ікони – Всіх

Святих, Христа Спасителя та Божої Матері. Причому ікону Всіх Святих було знайдено на порозі

церкви, яку таємно залишили невідомі. Ієрей Віталій, настоятель церкви згадує: «Було дуже

боляче, коли ми розгорнули цей згорток і знайшли в ньому ікону. Була маленька записка, в якій

йшлося про те, що ікону було знайдено на руїнах старого храму нашого села. Храм у ті роки був

зруйнований. І там, у записочці, пишеться: «Батько взяв цю ікону, приніс додому, вона довгі

роки зберігалася вдома, слугувала нам, робила добро. Ми ховали її від людей. Та вона почала

дуже сильно пахнути». Ікона почала мироточити. Невдовзі у церкві, до якої потрапила ікона,

почав мироточити образ Христа Спасителя, а на склі відбилося зображення Божої Матері. Ікона

Ісуса Спасителя – без золотого оздоблення і має скромний вигляд. Щоб доторкнутися до неї,

багато людей різних конфесій приходять до храму. Зі слів настоятеля приходу, тут сталися

численні випадки зцілення немічних від хвороб людей.

Чимало й інших чудових куточків, сповнених

красою, позитивною енергетикою можна побачити

на Калинівщині. Про них місцеві жителі

розповідають нескінченно. Тож завітайте до цього

мальовничого краю, щоб насолодитися його

неповторною красою й спокоєм, який він дарує

кожному подорожуючому та помилуватися

неповторними зразками народного мистецтва, цими

живими носіями своєрідності і самобутності

Калинівщини і придбати на пам’ять те, що особливо

припало до душі, а, можливо, дечому і навчитися.

Мандруючих Калинівщиною, заворожують своєю красою, зеленню та прохолодою влітку,

чарівною казкою, мерехтінням снігового покриву взимку ліси краю. Восени та на весні ліс

чарує різнобарв’ям кольорів і звуків. Це – найцікавіше місце відпочинку та пошуку самого себе.

Тут можна помилуватися рідкісними представниками флори та фауни України, зокрема,

півонією вузьколистою, вілоткою альпійською, підсніжником звичайним, водяним горіхом,

нарцисом вузьколистим, тюльпаном Шренка, лілією лісовою. Багаті ліси й на лікарські рослини:

чебрець, цмин, ромашка, звіробій, подорожник, підбіл. Водиться тут білка, кажан, лисиця, їжак,

заєць, ласка, зозуля, дятел. Серед тварин з Червоної книги України можна побачити гадюку

степову, беркута, пугача.

Річка Південний Буг

То ж, сподіваємося, що у вас виникло бажання відвідати цей самобутній і гостинний край.

Жителі Калинівщини завжди радо зустрічають і пригощають гостей.

Транспорт, зв’язок:

Автовокзал –

вул. Леніна, 55,

тел.: 2 -13 -85.

Філія ВАТ «Укртелеком»

Відділення «Укрпошта»

Телефони першої потреби:

Міліція – тел.: 02

Пожежна охорона – тел.:01

Швидка медична допомога–тел.: 03

Аптеки:

вул. Леніна 51/б,

тел.: 4-07-07

вул. Леніна 51/а вул. Леніна, 16

вул. Чкалова,6,

тел.: 2-18-09

вул. Маяковського,2,

тел.: 2-27-47

вул.. Леніна, 16

тел.: 4-02-32

Сфера послуг:

Банки:

«Приватбанк» –

вул. Леніна

тел.: 4-06-00, 4-01-26, 4-00-26

«Райффайзен банк Аваль» –

вул. Дзержинського

тел.: 4-01-66, 4-01-25.__ осповідань.