Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнськ≥ земл≥ у склад≥ –ос≥њ у ’VIII-XIX ст. ѕрискорений розвиток кап≥тал≥стичних в≥дносин у промисловост≥ та с≥льському господарств≥




Ќаприк≥нц≥ ’VIII - початку XIX стст. переважна частина украњнських земель знаходилась п≥д владою –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ (Ќаддн≥пр€нщина) та јвстро-”горщини («ах≥дна ”крањна). Ќа вс≥й п≥дрос≥йськ≥й територ≥њ поширювавс€ загально≥мперський адм≥н≥стративний устр≥й: було сформувано 9 губерн≥й Ч —лоб≥дська (’арк≥вська), „ерн≥г≥вська, ѕолтавська,  ињвська, ѕод≥льська, ¬олинська,  атеринославська, ’ерсонська, “авр≥йська. ¬они були обТЇднан≥ у 3 генерал-губернаторства. ¬ладу в губерн≥€х очолював губернатор, €кого призначав ≥мператор. √уберн≥њ д≥лились на пов≥ти.

¬ соц≥ально-економ≥чному становищ≥ украњнських земель к≥нець XVIII ст. Ц початок XIX ст. Ц це пер≥од кризи феодально-кр≥пацькоњ системи.

ќсновн≥ риси:

1. низька продуктивн≥сть с≥льськогосподарськоњ прац≥, заснованоњ на натуральному веденн≥ господарства, прикр≥пленн≥ сел€нства до земл≥ т≥ його особист≥й залежност≥ в≥д пом≥щика;

2. в≥дсутн≥сть у сел€н мотивац≥њ до прац≥;

3. слабке впровадженн€ нових засоб≥в виробництва ≥ технолог≥й;

4. посиленн€ феодальноњ експлуатац≥њ сел€нства ≥ зростанн€ соц≥альноњ антикр≥посницькоњ боротьби.

 

“акож цей пер≥од в≥дзначаЇтьс€ по€вою нових форм панщини:

Ј урочна система Ц завданн€ на 2 Ц 3 дн≥, однак фактично сел€ни могли його виконати т≥льки за 5 Ц 6 дн≥в;

Ј м≥с€чина Ц у сел€н повн≥стю забирали землю та ≥нвентар ≥ перетворювали њх у найманих с≥льськогосподарських роб≥тник≥в. ќплата складала м≥с€чний продовольчий пайок;

Ј посес≥йне господарство - оренда державних земель сел€нами на строк.

— ≥ л ь с ь к е г о с п о д а р с т в о

 

—л≥д в≥дзначити, що у цей пер≥од с≥льське господарство було головним сектором економ≥ки, а стан аграрних в≥дносин значною м≥рою визначав динам≥ку всього сусп≥льного розвитку. —аме в аграрн≥й сфер≥ перебувало €дро феодально-кр≥посницькоњ системи: основний зас≥б виробництва Ц земл€, що належала пом≥щикам ≥ основна виробнича сила Ц залежне в≥д феодала чи держави сел€нство. –озвиток с≥льського господарства в цей час визначала низка тенденц≥й:

v у перш≥й половин≥ XIX ст. в аграрн≥й сфер≥ дом≥нувало пом≥щицьке землеволод≥нн€ (75% земель належало –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ);

v пом≥щицька заборгован≥сть держав≥ становила понад 83 млн. карбованц≥в;

v посиленн€ експлуатац≥њ сел€н;

v поганий стан с/г техн≥ки;

v с/г набуваЇ рис торгового, п≥дприЇмницького характеру. Ќа продаж вирощувались:

- тютюн, конопл€ (ѕолтавська, „ерн≥г≥вська губерн≥њ);

- льон, цукровий бур€к ( атеринославська, ’ерсонська губерн≥њ).

–утинний стан техн≥ки, традиц≥йна система землеробства, низька орган≥зац≥€ прац≥ та малоземелл€ були головними чинниками прогресуючого пад≥нн€ врожайност≥, що спричинило голод, еп≥дем≥њ та розоренн€ с/г. ќтже, розвиток с/г украњнських земель у склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ в перш≥й половин≥ ’≤’ ст. визначали так≥ тенденц≥њ: дом≥нуванн€ в аграрн≥й сфер≥ пом≥щицького землеволод≥нн€, €ке перебувало в кризовому стан≥; посиленн€ експлуатац≥њ сел€нства, його майнова диференц≥ац≥€; застосуванн€ застар≥лих способ≥в ≥ засоб≥в веденн€ господарства; по€ва в аграрному сектор≥ надлишк≥в робочоњ сили; поступова руйнац≥€ натурального господарства та розвиток п≥дприЇмства.

“ о р г ≥ в л €

јктив≥зуютьс€ товарно-грошов≥ в≥дносини. ‘ормуютьс€ €рмарки ≥ базари. Ќа територ≥њ ”крањни ≥снувало близько 10 €рмарк≥в: —орочинський €рмарок (м. ћиргород); ™лисаветградський;  онтрактовий €рмарок (м.  ињв) тощо. –озвинутий „умацький промисел.

ѕ р о м и с л о в ≥ с т ь

ƒинам≥ка розвитку промисловоњ сфери ц≥Їњ доби визначалась сумарною д≥Їю низки процес≥в: бурхливим зростанн€м к≥лькост≥ промислових п≥дприЇмств; промисловим переворотом, запровадженн€м новоњ техн≥ки та технолог≥й; поступовим вит≥сненн€м кр≥посницькоњ мануфактури кап≥тал≥стичною фабрикою; зб≥льшенн€м рол≥ в≥льнонайманоњ прац≥; виникненн€м нових галузей промисловост≥; поступовим перем≥щенн€м промислових п≥дприЇмств з с≥л у м≥ста; формуванн€м спец≥ал≥зац≥њ район≥в на виробництв≥ певноњ промисловоњ продукц≥њ. Ќайб≥льш поширеними були п≥дприЇмства, що займалис€ переробкою с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ:

- цукровоњ;

- пивовар≥нн€м;

- винокур≥нн€м (виробництво спирту);

- виробництвом паперу тощо

” своњй сукупност≥ вс≥ зазначен≥ тенденц≥њ та процеси становили суть ≥ зм≥ст двох суперечливих, але взаЇмоповТ€заних сусп≥льних €вищ: кризи старих феодальних в≥дносин та структур, €к≥ дедал≥ б≥льше гальмують розвиток сусп≥льства, з одного боку ≥ зародженн€ нових кап≥тал≥стичних в≥дносин Ц з ≥ншого.

“ р а н с п о р т

ѕо€ва пароплав≥в на ƒн≥пр≥ (1823 р. Ц перший пароплав ЂЅдж≥лкаї).

ѕроте, незважаючи на де€к≥ позитивн≥ зрушен€ в сфер≥ економ≥ки, дл€ цього пер≥оду властиве посиленн€ експлуатац≥њ сел€нства, що посилюЇ зростанн€ боротьби проти кр≥посництва:

- 1812 Ц 1835 рр. Ц повстанн€ п≥д кер≥вництвом ”стима  армалюка;

- 1815 Ц 1820 рр. Ц повстанн€ в ѕолтавськ≥й губерн≥њ;

- 1819 р. Ц повстанн€ в≥йськових поселенц≥в „угуЇва.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 388 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

823 - | 746 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.