Рр.
План лекції:
1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648 – 1657 рр.
2. Формування української козацької державності в ході боротьби.
3. Зовнішня політика Української держави й укладення союзу з Росією.
Семінар: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648-1676 рр.
Мета: показати згубність амбіцій козацької старшини для державотворчого процесу; розкрити конструктивну та деструктивну роль запорізького козацтва та його старшини у подіях Національно-визвольної революції; розкрити принципи полівасалітету козацтва.
Питання для обговорення:
1. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики козацької держави за гетьманування Б.Хмельницького. Переяславська рада та її історичні наслідки.
2. Причини і наслідки боротьби старшинських угруповань за владу в другій половині XVII ст.
3. Історичне значення національної боротьби українського народу в XVII ст.
Методичні вказівки до семінару:
1. У першому питанні необхідно з’ясувати причини зовнішньополітичної активності Б.Хмельницького, місце військової детермінанти у цьому процесі. Зверніть увагу на постульовану останнім часом в українській історіографії ідею полівасалітету. В загальних рисах вона виходить із того, що козацтво завжди прагнуло до укладання угод з кількома суверенами одночасно. Це зберігало можливості до маневрування та забезпечувало певні важелі тиску на кожного з них. Покажіть причини, що спонукали козацтво укладати чи розривати взаємини з Московією, Османською імперією, Річчю Посполитою та іншими державами.
Аналізуючи питання Переяславської ради 1654 р. чітко визначте мотиви, що спонукали козацтво до укладання угоди з московським царем, та наслідки цього історичного акту – як для козацтва, так і для козацької держави. Зверніть увагу на означення даної події різними істориками.
Розкриваючи внутрішню політику Б.Хмельницького, необхідно акцентувати увагу на тих кроках, що дають підстави говорити про існування козацької держави і, ширше – про власне революційність тих подій, що відбулися на українських теренах у середині XVII ст.
2. У другому питанні необхідно з’ясувати місце козацтва як нового соціального стану в подіях середини XVII ст., розкрити місце і роль козацтва у війську Б.Хмельницького. Після цього порівняйте, яке значення відігравала Запорозька Січ на початку революції, в роки гетьманування Б.Хмельницького, після його смерті; обґрунтуйте відповідь. Зверніть увагу на Січ як на місце висунення альтернативних гетьманів, чим це зумовлювалось. Всебічно проаналізуйте постать кошового І. Сірка, розмежувавши його військовий та політичний хист.
Розкриваючи питання студент має вийти на розуміння того, що не поляки, не московити, не турки чи татари знищили козацьку державу – її знищили українці своїми руками. У цьому питанні необхідно з’ясувати причини старшинської боротьби за владу, місце зовнішньої детермінанти цього явища. Розкриваючи наслідки боротьби, зверніть увагу на зневіру населення у державницькій ідеї, проведіть паралелі з пізнішими століттями аж до сучасності.
3. В останньому питанні необхідно систематизувати всі наявні знання щодо подій національної революції та визначити її значення для політичного, економічного, культурного, соціального, духовного розвитку українства як позитивного, так і негативного плану.
Ключові поняття і терміни:
Національна революція, полівасалітет, козацька держава, старшинські угруповання, «переливи населення», Переяславська рада, Гадяцька угода, Андрусівське перемир’я, Б.Хмельницький, І.Сірко, Д.Дорошенко.
Питання для самостійної роботи:
1. Дайте характеристику тим подіям, що можуть підтвердити революційність змін в українському суспільстві.
2. Чим Ви поясните відмову Московії надати Б.Хмельницькому допомогу на початковому етапі революції? Чому ця позиція змінилася?
3. Яке місце козацтва у війську Б.Хмельницького? (По-можливості, поясніть на прикладі битви під Берестечком)
4. У чому, на Вашу думку, причини “хитань” П.Дорошенка: від московської орієнтації до польської та османської?
5. Чи можна провести паралелі між Українською національною революцією середини XVII ст. та тогочасними подіями в Європі? Аргументуйте відповідь.
Методичні вказівки і рекомендації:
Готуючи відповідь на перше питання, студент повинен усвідомлювати, що революційними прийнято вважати ті події, які спричинюють докорінні, структурні зміни в усіх сферах життя суспільства і призводять до структурної перебудови суспільства в цілому. Отже, на прикладі тих процесів, які відбувалися в українських землях в середині XVII ст., слід довести, що українське суспільство зазнало структурної трансформації не лише у політичному відношенні (формування власної державності), але й в соціально-економічному, національно-культурному відношенні тощо. Обов‘язково зверніть увагу на роль козацтва у формуванні нової соціальної структури, й зокрема, в генезисі нової української еліти.
Відповідь на друге питання потребує ґрунтовного аналізу всієї зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького у контексті тогочасної геополітичної ситуації. Зверніть увагу на такий чинник, як легітимація Української козацької держави через встановлення дипломатичних стосунків з Портою, Кримським ханством та іншими державами, що засвідчило, з одного боку, міжнародне визнання української держави, а з іншого, – зростання її ролі у регіональній геополітиці.
Визначаючи місце козацтва у війську Б. Хмельницького, зверніть увагу на те, що саме козацтво стало провідною рушійною силою українських національно-визвольних змагань середини XVII ст., а Запорізька Січ, в свою чергу, – місцем, звідки розпочалося повстання. Також слід зазначити, що саме козацька старшина сформувала нову генерацію української військово-політичної еліти, що розпочала державне будівництво.
Вірна відповідь на четверте питання тісно пов‘язана із аналізом внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації, що склалася навколо українських земель в другій половині XVII ст., та була результатом тривалої боротьби старшинських угруповань за владу. Гетьман П. Дорошенко, здобувши булаву, одразу зіткнувся з традиційною для тодішнього українського політикуму проблемою пошуку зовнішніх союзників. Студент на підставі аналізу зовнішньої політики П. Дорошенка, порівняння її з діяльністю його попередників повинен обґрунтувати приреченість спроб гетьмана заручитися дієвою підтримкою московітів, поляків або турок, та незацікавленість останніх у сильній гетьманській владі в Україні.
Слід враховувати, що події Української національно-визвольної революції 1648-1676 рр. відбувалися на тлі завершення Тридцятирічної війни 1618-1648 рр., паралельно з громадянською війною в Англії в середині XVII ст., що призвела до встановлення конституційної монархії тощо. Всі ці події призвели до суттєвих геополітичних та суспільних трансформацій, що мали революційний характер. Студенти повинні визначати специфіку та паралелі між цими подіями, в тому числі їх вплив на загальноєвропейський поступ.
Завдання для індивідуальної роботи:
1. Б. Хмельницький – державний діяч і полководець, фундатор української держави.
2. Фінансова і податкова система Української козацької держави середини XVII ст.
Література:
1. Апанович О.М. Українсько-російський договір 1654 р.: Міфи і реальність. – К., 1994.
2. Батюк В.С. Українська державність напередодні та в роки Визвольної війни 1648 – 1654 рр. у працях дослідників із західної діаспори // УІЖ. – 1993. - № 1.
3. Березневі статті Б. Хмельницького // Пам’ятки України. – 1991. - № 2.
4. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.
5. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. – Т. 8. – К., 1999.
6. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. – К., 1992.
7. Мицик Ю. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. // Пам’ять століть. – 1998. - № 4.
8. Пасічник М. Варшава, Москва і Стамбул у боротьбі за Україну (1657-1665). – Львів, 1998.
9. Сергійчук Г. До і після Переяславської Ради // Наука і суспільство. – 1990. - № 1.
10. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1995.
11. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея. – К., 1997.
12. Степанков В.С. Українська революція 1648 – 1676 рр. в контексті європейського революційного руху XV – XVII ст.: спроба порівняльного аналізу // УІЖ. – 1997. - № 1.
13. Стецишин О. Метаморфози політики гетьмана Хмельницького // Політика і культура. - № 41 (172). – 2002. – с. 42-43.
14. Стецишин О. Міф, який живе й донині // Політика і культура. - № 42 (173). – 2002. – с. 42-43.
15. Стецишин О. Політичні ігри гетьмана Хмельницького // Політика і культура. - № 40 (171). – 2002. – с. 44-45.
16. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.
17. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. – К., 1990 – 1993.
Тема 5. КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА (сер. XVII – XVIII ст.)
План лекції:
1. Українські землі в період Руїни (друга половина XVII ст.).
2. Боротьба російського царизму з українською автономією.
3. Знищення Гетьманщини.
Семінар: ЕТАПИ ІНКОРПОРАЦІЇ РОСІЙСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
Мета: охарактеризувати діяльність гетьмана І. Мазепи, спрямовану на збереження української автономії. Показати антиукраїнську направленість політики російського царизму в XVIII ст., визначити етапи інкорпорації українських земель Російською імперією.
Питання для обговорення:
1. Діяльність І. Мазепи по збереженню української державності.
2. Наступ російського царизму на автономію Гетьманщини в першій половині XVIII ст. Малоросійські колегії.
3. Ліквідація автономних прав українських земель в другій половині XVIII ст.
4. Українське козацтво в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст.
Методичні вказівки до семінару:
1. Розкриваючи перше питання, зверніть увагу на еволюцію ставлення І. Мазепи до російської урядової політики відносно України. Його правління можна умовно поділити на два періоди: перший – лояльне ставлення гетьмана І. Мазепи до Петра І та його української політики; другий – відкритий виступ проти антиукраїнської політики Москви і Санкт-Петербурга. Покажіть, чим зумовлювалася ця трансформація, яку роль в ній відіграв наступ російського царизму на автономію Гетьманщини впродовж всього періоду гетьманування І. Мазепи, починаючи з підписання „Коломацьких статей” (1687 р.).
Охарактеризуйте умови українсько-шведської угоди 1708 р., причини її укладення, характер і спрямування. Проаналізуйте причини невдачі українсько-шведського війська в битві під Полтавою 1709 р. та її наслідки для долі України.
2. Розглядаючи друге питання, зверніть увагу, що з проголошенням Російської імперії (1721 р.) українській автономії було завдано удару, який позбавив гетьмана і старшину реальної влади. При гетьманові створювалась так звана перша Малоросійська колегія (1722 р.). Проаналізуйте її діяльність в Україні. Доведіть, що російська урядова політика носила яскраво виражений імперський характер.
Визначте причини відновлення гетьманства в Україні за часів К. Розумовського, дайте характеристику його діяльності на цій посаді.
3. Питання остаточної ліквідації автономних прав України-Гетьманщини в другій половині XVIII ст. не слід розглядати як одномоментний акт, оскільки цей процес був розтягнений в часі і складався з цілого ряду взаємопов’язаних дій. Визначте основні причини та етапи ліквідації залишків української державності.
Проаналізуйте сутність імперської політики Катерини ІІ в українських землях, спрямовану на інкорпорацію їх до Російської державницької структури.
4. Охарактеризуйте трансформацію суспільної ролі козацтва впродовж другої половині XVIII – на початку ХІХ ст. Розкрийте роль козацького чинника у російсько-турецьких війнах та антифеодальних повстаннях. Простежте подальшу долю козаків після зруйнування Запорізької Січі та заснування Задунайської Січі, Катеринославського, Чорноморського та Кубанського козацтва. Зверніть увагу на еволюцію ставлення до козацтва з боку російських урядових кіл.
Семінар: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVIII СТ.
Мета: Показати відмінності у соціально-економічному та культурному становищі населення різних регіонів України. Визначити чинники поширення соціального протесту в Закарпатті та на Правобережній Україні, дати характеристику гайдамацького та опришківського рухів.
Розкрити сутність політики урядових кіл Російської імперії, спрямованої на приєднання нових територій Криму, Північного Причорномор’я та Правобережної України.
Питання для обговорення:
1. Посилення національного й соціального гніту на території Правобережної України та на західноукраїнських землях.
2. Національно-визвольний рух на Правобережній Україні. Особливості Коліївщини у порівнянні з іншими антифеодальними рухами XVIII ст.
3. Приєднання Правобережної України, Криму та Північного Причорномор’я.
4. Розвиток культури у XVIII ст.
Методичні вказівки до семінару:
1. Відповідь на перше питання слід розпочати з аналізу соціально-політичного становища українців, що мешкали на українських теренах Речі Посполитої, в Закарпатті та на Буковині. Доведіть, що саме соціально-економічне та релігійне гноблення стало головною причиною українських антифеодальних рухів XVIII ст. Порівняйте становище українців Правобережжя з соціально-економічною ситуацією в Лівобережній Україні та на Слобожанщині. Чи були суттєві відмінності? Відповідь обґрунтуйте.
2. Розкрийте особливості національно-визвольної та антифеодальної боротьби українців у XVIII ст., порівняйте гайдамацький та опришківський рухи (мета боротьби, рушійні сили, кількість учасників тощо). Охарактеризуйте Коліївщину як антифеодальне повстання, розкрийте причини поразки його учасників.
3. Розкрийте роль українських земель в геополітичних планах російського уряду, а також наслідки приєднання Криму і Північного Причорномор’я. Визначте, яку роль в російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст. відіграло українське козацтво.
Проаналізуйте причини поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII ст., а також наслідки включення до складу Російської імперії Правобережної України.
4. Аналізуючи розвиток вітчизняної культури у XVIII ст. зверніть увагу на те, що він відбувався в досить складних і суперечливих умовах. Владні кола держав, до складу яких входили українські землі, проводили щодо них відверто колонізаторську політику, спрямовану на денаціоналізацію українців, знищення української культури, традицій та духовності.
Особливу увагу слід приділити українським впливам на культурний розвиток панівних націй, передусім російської. Слід підкреслити, що XVIII ст. – це період культурного взаємопроникнення. З одного боку, – російські урядові кола намагаються зрусифікувати українців, а з іншого, – ціла плеяда видатних українських культурних і громадських діячів сприяли активному розвиткові імперської науки, освіти й культури в цілому.
Ключові поняття і терміни
Імперська політика, інкорпорація, Гетьманщина, політична еліта, Малоросійська колегія, Конституція Пилипа Орлика, гайдамаки, опришки, Коліївщина, поділи Речі Посполитої, російсько-турецькі війни.
Питання для самостійної роботи:
- Дайте характеристику діяльності гетьмана К. Розумовського.
- Роль і місце Запорізької Січі в геополітичних відносинах другої половини XVIII ст.
- Перша українська Конституція Пилипа Орлика.
- Суспільні рухи в українських землях у XVIII ст.
Методичні вказівки і рекомендації:
Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу на особистісні риси гетьмана К. Розумовського, що сприяли його перетворенню на одну із знакових постатей вітчизняної історії XVIII ст. Також студент повинен проаналізувати суспільно-політичну ситуацію в тогочасній Гетьманщині та імперську політику щодо українських земель.
Зверніть особливу увагу на соціально-політичні домагання старшини, що знайшли своє відображення у Глухівських статтях, надісланих 1763 р. Катерині ІІ. Ця петиція стали результатом роботи генерального з‘їзду козацької старшини, скликаного К. Розумовським у Глухові. В них політична еліта Гетьманщини зверталася до імператриці з проханням повернути Україні колишні права й створити парламент на кшталт польського сейму.
Проаналізуйте, чому державницька позиція К. Розумовського та заходи гетьмана, спрямовані на зміцнення автономії України, повністю суперечили централістській політиці російського уряду і які це мало наслідки для українських земель.
Розкриваючи питання про роль і місце Запорізької Січі в геополітичних відносинах другої половини XVIII ст., зверніть увагу на участь січового козацтва у російсько-турецьких війнах та наслідки заснування Новосербії на колишніх землях запорожців тощо. Доведіть, що визнаючи заслуги січовиків у боротьбі проти Криму та Туреччини, російський уряд водночас намагався послідовно обмежити права і привілеї Запоріжжя, а зрештою, за наказом імператриці її було зруйновано остаточно.
При підготовці відповіді на третє питання студент повинен проаналізувати історичні реалії створення «Пактів й Конституції прав і вільностей Війська Запорізького», а також їх основний зміст і статті, посилаючись на історичне джерело. У підсумку необхідно вийти на усвідомлення того, що в Конституції П. Орлика був узагальнений увесь попередній досвід існування Української козацької держави та намічені шляхи її подальшого розвитку. Посилаючись на текст документа, доведіть що Конституція мала демократичний, республіканський характер.
Підготовка відповіді на питання про суспільні рухи в українських землях у XVIII ст. тісно пов‘язана з аналізом гайдамацького та опришківського рухів, їхнього впливу на соціально-політичний розвиток українського соціуму. Обов‘язково зверніть увагу на реакцію з боку владних кіл, на консолідацію зусиль влади і заможних верств населення у боротьбі проти учасників цих рухів. Проаналізуйте вимоги та соціальний склад учасників гайдамацького та опришківського руху, окремо – Коліївщини. Визначте історичне значення суспільних рухів в українських землях у XVIII ст.
Завдання для індивідуальної роботи:
1. Розвиток податкової системи в українських землях у ХVІІІ ст.
2. Ліквідація Запорізької Січі та подальша доля козацтва.
3. Українська культура ІІ пол. ХVІІ – ХVІІІ ст.: основні напрямки та стилі.
Література:
1. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVII – початок ХХ ст.) – Львів, 1996.
2. Верстюк В., Дзюба О., Репринцев В. Україна від найдавніших часів до сьогодення: хронологічний довідник. – К., 1995.
3. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.
4. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. – Т. 8. – К., 1999.
4. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760 – 1830). – К., 1996.
5. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. – К.. 1992.
6. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2 т. – К., 1994.
7. Романцов В. Український етнос на одвічних землях та за їхніми межами (XVIII – ХХ століття). – К., 1998.
8. Цуп В. Похресник Мазепи // Політика і культура. - № 3 (182). – 2003. – с. 42-43.
9. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.
10. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків – К., 1990.
