Тема 8. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
В 1917 – 1921 рр.
План лекції:
- Утворення Центральної Ради та проблеми державності України у її діяльності. Харківський з’їзд Рад (грудень 1917 р.) та його політичні наслідки.
- Політика Гетьманату та уряду Директорії. Утворення ЗУНР.
- Становлення радянської державності в Україні (кін. 1918 – 1921 рр.).
Семінар: УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 - 1921 рр.
Мета: осмислити процеси, що відбулися в українському суспільстві впродовж 1917-1921 рр. Охарактеризувати і порівняти державотворчу діяльність Української Центральної Ради, гетьманату Павла Скоропадського та Директорії. Визначити особливості зовнішньої та внутрішньої політики українських урядів періоду національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Проаналізувати причини поразки українських визвольних змагань 1917-1921 рр.
Питання для обговорення:
1. Діяльність Центральної Ради у сфері державного будівництва: від ідеї автономії України до її незалежності.
2. Державне будівництво за часів гетьманату П.Скоропадського.
3. Внутрішня політика і зовнішньополітичні орієнтири Директорії.
Методичні вказівки до семінару:
1. В процесі підготовки до відповіді на перше питання варто звернути увагу на ситуацію в Україні після Лютневої революції 1917 р. в Росії і на активізацію українського національного руху, що зумовило утворення Центральної Ради як центру діяльності політичних сил з метою досягнення автономії України. Далі слід проаналізувати процес реалізації ідеї автономії і розкрити чинники, що зумовили відмову лідерів Центральної Ради від цієї ідеї й спричинили проголошення незалежності України. При цьому доцільно зверну увагу на зносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії і більшовицькою Радою Народних комісарів, на прорахунки Центральної Ради в питаннях як статусу України, так і в сфері соціально-економічного життя.
2. Далі необхідно звернутися до короткого аналізу соціально-економічної і політичної ситуації в Україні навесні 1918 року, виділити фактори, що сприяли здійсненню державного перевороту, розкрити соціальну базу режиму П. Скоропадського, його політику у сфері економіки, науки, культури, а також зовнішніх зносин. При цьому важливо визначити причини і процес формування опозиції новій владі, обґрунтувати відсутність підтримки з боку суспільства національного і соціального аспектів консервативної ідеї, яка була покладена в основу діяльності гетьманського уряду.
3. Аналіз політики Директорії необхідно зосередити навколо державотворчих і соціально-економічних питань та шляхів їх вирішення, а також міжнародної політики, розмежування політичних сил у визначенні форм державного устрою та зовнішньополітичних пріоритетів. Доцільно з'ясувати політику Антанти щодо УНР, заходи більшовицької Росії з метою ліквідації незалежності України. Визначте причини зближення Директорії з Польщею та його наслідки, а також причини краху політики Директорії.
Ключові поняття і терміни
Автономія, Українська Центральна Рада, Універсал, УНР, Тимчасовий уряд, Рада народних Комісарів, Український Національний Союз, Гетьманат, консервативна ідея, Директорія, Акт Злуки, ЗУНР.
Питання для самостійної роботи:
1. Соціально-економічні проблеми в діяльності Центральної Ради.
2. Злука ЗУНР і УНР.
3. Українсько-польська війна 1918-1919 рр.
4. Радянсько-польська війна 1920 р.
5. Розгром Врангеля.
6. Становлення радянської влади в Україні.
7. Впровадження в Україні політики "воєнного комунізму" та її суть.
Методичні вказівки і рекомендації:
Перше питання. Вивчення соціально-економічної політики центральної Ради радимо розпочати зі знайомства з її офіційними документами, зокрема, Універсалами, де віддзеркалюються ці проблеми. Необхідно звернути увагу на місце цих проблем в діяльності Центральної Ради та увага до їх вирішення. Особливу увагу звернути на земельне питання в Україні та реалізацію його у відповідності з положеннями ІІІ Універсалу Центральної Ради. Варто бути ознайомленим також з податковою політикою уряду УНР.
Друге питання. З самого початку потрібно ознайомитися з процесами, що відбувалися в західноукраїнських землях на завершальному етапі Першої світової війни і утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Після цього проаналізувати стан відносин між ЗУНР Українською державою часів Гетьманату та Українською народною республікою. Після цього ознайомитись з ініціативою провідних діячів ЗУНР щодо об'єднання з Наддніпрянською Україною, з процесом такого об'єднання, зокрема з прелімінарним договором від 1 грудня 1918 року та актом злуки 22 січня 1919 р., що відбувся в Києві, звернувши увагу на засідання Трудового конгресу, який проходив після цього акту та його рішення. Крім цього необхідно орієнтуватись в причинах, котрі перешкоджали практичному втіленню в життя Акту злуки.
Третє питання. В процесі підготовки цього питання передовсім потрібно усвідомити передумови українсько-польської війни, виходячи з політики усіх політичних сил Польщі щодо західноукраїнських земель і, зокрема, політику у відношенні проголошеної ЗУНР. Слід також бути обізнаним з політикою Антанти щодо українсько-польського конфлікту, звернути увагу на зацікавленості Англії та Франції в існуванні сильної Польщі, знати перебіг українсько-польської війни та вміти проаналізувати її наслідки з огляду на рішення Паризької мирної конференції і, зокрема, Верховної Ради Антанти.
Четверте питання. Необхідно ознайомитися з передумовами радянсько-польської війни, акцентуючи увагу на умовах Варшавської угоди від 20 квітня 1920 року і, зокрема, Варшавської конференції від 24 квітня. Крім того потрібно простежити хід радянсько-польської війни, ознайомитись з утворенням Галицької Соціалістичної Радянської Республіки, з відношенням населення західноукраїнських земель до радянської влади. Слід також ознайомитись з політикою Англії та Франції щодо радянсько-польського воєнного конфлікту, вказати на їх ініціативу, спрямовану, з одного боку, на допомогу Польщі, а з іншого – на зупинення наступу радянських військ (конференція у СПА 5-6 липня 1920 р.) та пропозиції про встановлення радянсько-польського кордону, так званої "лінії Керзона". Варто звернути увагу на обставини, котрі змусили радянську Росію на початок переговорів з Польщею і підписання Ризького мирного договору та проаналізувати цей договір з точки зору його умов.
П‘яте питання. З цього питання необхідно знати про стосунки УНР з Кримською Крайовою Українською Радою, з командуванням білогвардійської армії, миттєвою реакцією більшовицького уряду Росії на ці стосунки. Необхідно знати про події, що відбувалися у серпні – жовтні 1920 року на півдні України, роль армії Н. Махна в розгромі армії Врангеля та її подальшу долю.
Шосте питання. Аналізувати це питання необхідно розпочати з розгляду політики Радянської Росії щодо України, акцентуючи увагу на її намаганні будь-що реалізувати ідею єдиної і неділимої Росії. Тут варто звернути увагу на створенні Комуністичної партії більшовиків України, Тимчасового робітничо-селянського уряду України та їх місце і роль у поширенні радянської влади в Україні. Потрібно знати про події, в ході яких була встановлена радянська влада (мається на увазі боротьба проти Директорії) та на якій території України вона була утверджена.
Сьоме питання. Передовсім необхідно знати про декрет Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 6 січня 1919 року, яким було проголошено УСРР та про декларацію цього уряду щодо об'єднання УСРР з РСФСР на засадах соціалістичної федерації. Після цього необхідно ознайомитись з часом запровадження в Україні політики "воєнного комунізму" і уміти проаналізувати суть її в промисловості, сільському господарстві, суспільно-політичному житті, зробити висновки про наслідки цієї політики, зосередивши увагу на розгортанні селянського антикомуністичного повстанського руху навесні 1919 р., на розкладі Червоної армії, на зростанні невдоволення робітничого класу. Також потрібно уміти коротко проаналізувати стан економіки України на початку 20-х років ХХ ст., що у поєднанні з невдоволенням народних мас робило проблематичним існування радянської влади в Україні.
Завдання для індивідуальної роботи:
1. Історичні постаті: М. Грушевський, В. Винниченко, С. Петлюра, П. Скоропадський, М.Скрипник (на вибір).
2. Питання національно-державного будівництва в програмах політичних партій України.
3. Селянські рухи в Україні у 1918-1920 рр.
4. Культурне життя України 1917-1920 рр.
Література:
1. Винниченко В. Відродження нації: Історія української революції: У 3 т. – К., 1990.
2. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К., 1991.
3. Гунчак Т. Україна першої половини ХХ ст.: Нариси політичної історії. – К., 1993.
4. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.2. – К., 1992.
5. Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого століття. – К., 1994.
6. Папакін Г.В. Павло Скоропадський: патріот, державотворень, людина: Історико-архівні нариси. – К., 2003.
7. Петлюра С. Вибрані твори та документи / Уклад. А.В. Голота. – К., 1994.
8. Петлюра С. Статті. Листи. Документи / В. Сергійчик (упоряд.). – К., 1999.
9. Реєнт О. П. Павло Скоропадський. – К., 2003.
10. Реєнт О. Українська революція і робітництво: соціально-політичні та економічні зміни 1917 – 1920 рр. – К., 1996.
11. Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання. 1917 – 1921 рр. / Україна крізь віки. – Т. 10. – К., 1998.
12. Солдатенко В.Ф. Українська революція: концепція та історіографія. – К.. 1997, 1999.
13. Солдатенко В.Ф. Українська революція: Історичний нарис. – К., 1999.
14. Україна в ХХ ст. 1900 – 2000: Збірник документів і матеріалів: Навч. посібник / А.Г. Слюсаренко та ін. (упоряд.). – К., 2000.
15. Українська революція і державність (1917 - 1920). – К., 1998.
16. Уряди України у ХХ ст. / С.В. Кульчицький, Н.П. Барановський, Т.Б.Бикова та ін.; В.М. Литвин (відп. ред.). – К., 2001.
17. Центральна Рада в документах і матеріалах. – Т.1-2. – К., 1997.
