Кодування призначене для формалізованого опису семантики (назв) різноманітних аспектів даних, які використаються в керуванні народним господарством, для підвищення ефективності автоматизованої обробки економічної інформації.
Під кодуванням розуміють процес позначення первинної безлічі об'єктів або повідомлень набором символів заданого алфавіту на основі сукупності певних правил.
Залежно від використаних символів розрізняють цифрові, буквено-цифрові й буквені коди. Залежно від основи коду (кількості символів в алфавіті) коди підрозділяються на двійкові, десяткові, шестнадцатиричные й т.д. Залежно від використаних правил кодування коди можуть бути змінної або постійної довжини.
ПРОсновное вимога до кодування - однозначне подання кожного об'єкта кодованої безлічі, тобто кожному об'єкту безлічі може відповідати один код.
У процесі кодування економічної інформації необхідно вирішити три основних завдання:
однозначного позначення (ідентифікації) кожного об'єкта заданої безлічі,
кодування деякої сукупності властивостей (атрибутів) об'єкта,
забезпечення інформаційної надійності й вірогідності на всіх етапах обрабоки даних.
Тому код будь-якого об'єкта складається з ідентифікаційної частини, інформаційного блоку (набір кодів, які відповідають властивостям даного об'єкта) і додаткових розрядів, які забезпечують захист усього коду від можливих помилок.
Найпростішим і найпоширенішим методом кодування об'єктів є порядковий метод, при якому кожен об'єкт класифікованої безлічі кодується за допомогою поточного номера.
Порядковый метод застосовується при кодуванні однопризнаковых, постійних і малозначних номенклатур, наприклад, категорії персоналу, статті витрат, види платежів у бюджет і т.п..
Істотним недоліком даного методу є відсутність у коді інформації про об'єкт і відносну складність автоматичної обробки інформації при підведенні підсумків по групах об'єктів.
Серійно-порядковий метод кодування характеризується тим, що первинна безліч ділиться на кілька частин (відповідно до деякої ознаки) і для кодування об'єктів кожної частини призначається серія номерів (кодів). Об'єкти кодуються порядковим номером у границях відведених для них серій.
При кодуванні сукупності властивостей об'єктів, тобто при створенні інформаційного блоку, рекомендують застосовувати два основних методи створення коду: послідовного кодування на основі використання ієрархічної класифікації й паралельного кодування на основі фасетной класифікації.
Штрихові системи кодування з'явилися в середині 60-х років XX сторіччя в США й інших економічно розвинених країнах миру як метод маркірування товарів для ідентифікації руху величезних мас товарів на всьому шляху від виробника до споживача.
В Україні штрихове кодування товарів було уведено Постановою Кабінету Міністрів від 29 травня 1996 р. №574 з метою створення інформаційної бази для контролю й керування товарно-грошовим оборотом у державі.
У серпні 1996 р. Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України затвердило положення про штрихове кодування товарів. Кодування товарів й одиниць обліку підприємницької діяльності здійснюється Асоціацією Товарної Нумерації України «ЕАN-УКРАИНА». Розроблено Державні стандарти України й Керівний нормативний документ по штриховому кодуванню й електронному обміну інформацією.
Штрихове кодування ґрунтується на застосуванні двійкової системи вирахування: інформація запам'ятовується як послідовність нулів й одиниць, причому широкі смуги означають 1, вузькі - 0.
У цей час застосовуються кілька видів штрихових кодів: у США й Канаді застосовується код UРС, у Європі EAN. В Україні застосовуються кілька видів штрихових кодів EAN:
EAN/UРС - застосовується для маркірування одиниць обліку, які враховуються через касові апарати;
ITF - для маркірування товарів, які не призначені для проходження через касові апарати;
UСС/EAN-128 - найбільш зроблений, компактний і надійний алфавітно-цифровий код не фіксованої довжини, що крім ідентифікації товарів забезпечує стандартизацію даних про строки придатності товарів, ідентифікацію партій і серій товарів, одиниць і точності виміру й ін.;
EAN-13 - тринадцатиразрядный код, що застосовується для одиниці постачання, що містить різні товари. Структура коду: перші три цифри означають країни-виробника, що випливають чотири цифри - код підприємства-виробника, далі п'ять цифр - код продукту, остання цифра - контрольне число.
