Радянська ДЕРЖАВНІСТЬ В УкраїнІ

у 1921 – 1939 рр. (2 год.)

План

1. Більшовицька політика НЕПу: суть, форми реалізації та наслідки.

2. Індустріалізація і шляхи, методи, наслідки.

3. Колективізація українського села, методи її здійснення та соціально-економічні наслідки.

4. Голодомор 1932–1933 рр.

4 Політика у сфері культури.

5 Україна і процес формування тоталітарного режиму. Репресії в Україні.

Література

Основна

1. Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні. 1917–1953 рр.: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз у 2 кн. – К., 1994.

2. Голод 1932–1933рр на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990.

3. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

4. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст.: Нарис політичної історії. – К., 1993.

5. Касьянов Г.В., Даниленко В.М. Сталінізм і українська інтелігенція (20–30-ті роки). – К., 1991.

6. Колективізація і голод на Україні 1929–1933рр.: Збірник документів і матеріалів. – К., 1993.

7. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1918–1928). – К., 1996.

8. Лихолобова З.Г. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії кінця 30-х років в Україні. – Донецьк, 1996.

9. Марочко В. Голод на Україні (1931–1933 рр.) причини та наслідки // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – К., 1991.

10. Шаповал Ю.І. Україна 20–50-х рр.: Сторінки ненаписаної історії. – К., 1993.

 

Додаткова

1. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993.

2. Кульчицький С. Ціна “великого перелому“. – К., 1993.

3. Шаповал Ю.І. Україна 20–50-х рр.: Сторінки ненаписаної історії. – К., 1993.

 

Ключові терміни і поняття: НЕП, продподаток, індустріалізація, комнезами, колективізація, кооперація, куркульство, підкуркульники, колгоспи, радгоспи, розкуркулення, ліквідація куркульства як класу, Голодомор, “культурна революція”, русифікація, поняття титульної нації, націонал-ухильництво, “СВУ”, “національний центр”, лікнеп, одноособова диктатура, культ особи, репресії.

 

 

Теми рефератів:

1. Формування сталінської тоталітарної системи.

2. Сталінський “стрибок” в індустріалізацію.

3. Кооперація і колективізація: суть, відмінності, наслідки.

4. Феномен “соціалістичного змагання”.

5. Війна політичного режиму з національною інтелігенцією.

6. Політичні процеси 30-х років.

7. Сталін і Україна.

8. Тоталітаризм як явище світового порядку. Його суть і особливості в Радянському Союзі.

 

Питання для дискусії:

1. Які наслідки мала індустріалізація на Україні?

2. В чому полягала суть хлібозаготівельної кризи?

3. Визначте причини голодомору 1932-1933рр.

4. Як змінилася демографічна ситуація на Україні внаслідок голодомору?

5. Яка ціна сплачена народом України за сталінськи „стрибок у соціалізм”?

6. Чому 20-і роки в історії України називають „українським відродженням”?

7. Які фактори сприяли утвердженню тоталітарного режиму і одноособової влади Сталіна?

8. Які причини запровадження тоталітаризму в Україні?

9. Чому дослідження проблем масових репресій 30-х років в сучасних умовах має пріоритетне значення?

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Коли і з якою метою радянським керівництвом було взято курс на індустріалізацію?

2. Якими методами здійснювалося утвердження колгоспного ладу в Україні?

3. Визначте особливості культурного розвитку України і 30-ті роки.

4. Які причини занепаду національно-духовного життя в Україні в 30-х роках ХХ ст.?

5. Розкрийте значення понять: індустріалізація, колективізація.

6. В якому році було проголошено курс на колективізацію, і в якому році розпочалась суцільна колективізація українського села?

1) 1925 р.; 2) 1927 р.; 3) 1928 р.; 4) 1929 р.; 5) 1930 р.; 6) 1932 р.

7. Чому віддавалися головні пріоритети в ході індустріалізації (виберіть необхідне):

1) важкій промисловості; 2) легкій промисловості; 3) сіль-ському господарству; 4) економічному прискоренню; 5) під-вищенню життєвого рівня; 6) вертикальним структурам управління; 7) професійній компетентності.

8. Джерелами сталінської індустріалізації були:

1) перекачування коштів із сільського господарства і легкої промисловості; 2) вилучення коштів у населення через примусові державні позики; 3) кошти, одержані за рахунок масового продажу спиртних напоїв; 4) дешева робоча сила в’язнів; 5) продаж культурних цінностей за кордон; 6) продаж нафти, газу за кордон; 7) експлуатація селян та робітників; 8) запровадження найновіших досягнень науки і техніки у виробництво.

9. Назвіть 5-7 найважливіших новобудов промисловості України в роки перших п’ятирічок.

10. Яке твердження є на вашу думку найбільш повним і вірним?

Політика українізації передбачала:

1) Утвердження української мови як державної. Підготовку і висунення на керівні посади осіб української національності. Запровадження навчання в культурно-освітніх закладах, видання газет і журналів українською мовою; 2) Добровільне вивчення в школах російської мови. Запровадження навчання в культурно-освітніх закладах, видання книжок, газет і журналів українською мовою. Підготовка і висунення на керівні посади осіб української національності, перехід до діловодства українською мовою; 3) Запровадження навчання в культурно-освітніх закладах, видання книжок, газет і журналів українською мовою. Підготовка і висунення на керівні посади осіб української національності. Створення умов для рівноправного культурного розвитку національних меншин.

11. Розташуйте події з історії Радянської України 20-30-х років у хронологічній послідовності:

1) початок колективізації; 2) запровадження НЕПу; 3) про-голошення курсу на індустріалізацію; 4) початок масових репресій; 5) утворення СРСР.

12. Пік кривавого розгулу сталінського режиму в Україні припадає на той період, коли генеральним секретарем ЦК КП(б)У був:

1) В.Молотов; 2) С.Косіор; 3) Л.Каганович; 4) М.Хрущов.

13. На сфабрикованому ОДПУ процесі над „Спілкою визволення України” (СВУ) видатних діячів української інтелігенції звинувачували у:

1) шпигунстві на користь західноєвропейських країн; 2) намірах реставрувати в Україні буржуазно-поміщицький лад;

3) „шкідництві” на промислових підприємствах.

14. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

1) голодомор в Україні; 2) „шахтинська справа”; 3) процес СВУ;

4) ліквідація Української автокефальної православної церкви; 5) затвердження нової Конституції УСРР.

15. Які з перелічених рис характерні для тоталітарної держави?

1) придушення політичної опозиції; 2) збереження економічної свободи; 3) політична цензура; 4) співробітництво з традиційними соціальними й політичними інститутами: кадровою армією, церквою, монархією; 5) існування таємної поліції, свавілля каральних органів; 6) контроль над всіми сферами життя.

16. У правій колонці наведіть конкретні приклади масових репресій 30-х рр.

Основні напрямки репресій	Конкретні факти
1) Репресії проти селянства
2) Боротьба з „підпільними націоналістичними організаціями”
3) Репресії проти членів КП(б)У
4) Гоніння проти українських вчених, письменників, діячів мистецтва
5) Боротьба проти церкви
6) Чистка війських кадрів

 

Методичні вказівки

При з’ясуванні першого питання необхідно звернути увагу на те, чому більшовики змушені були змінити свою внутрішню політику на початку 20-х років ХХ ст., прослідкувати, як вона здійснювалась в Україні, які наслідки мала і пояснити, чому була згорнута.

Друге питання стосується процесу переходу до індустріального суспільства, як об’єктивної необхідності, однак в СРСР він здійснювався такими методами, які призвели до потворних форм, а для України – це одна з трагічних сторінок в історії. При розгляді цього питання було б доцільно проаналізувати звідки бралися кошти на індустріалізацію, відмітити, що, незважаючи на недоліки, індустріалізація різко збільшила промисловий потенціал республіки.

Характеризуючи третє питання потрібно визначити передумови і суть хлібозаготівельної кризи 1928–1929 рр., а також проаналізувати її наслідки. Примусова колективізація, яка супроводжувалася такою жорстокістю і жертвами, що її можна назвати війною режиму проти селянства. Потрібно проаналізувати основні директиви щодо розгортання колективізації на селі та її наслідки.

При розгляді четвертого питання необхідно усвідомити, що голодомор 1932–1933 рр. став найбільшою трагедією для українського народу. Потрібно визначити причини і передумови голодомору, уяснити відмінності його від голоду 1921–1923 рр., прослідкувати перебіг голодомору, його наслідки. Варто зазначити дані в історіографії щодо жертв голодомору. Важливо проаналізувати роль колгоспів у системі командної економіки після 1933 року.

Готуючи п’яте питання, слід виділити два цілком протилежні періоди в розвитку культури протягом означеного періоду. Перший період – українізація, яка сприяла швидкому розвитку культури в 20-х роках. І другий – репресії проти української культури у 30-х роках. З’ясуйте причини, складові, а також наслідки цієї політики для української культури. Чому наприкінці 20-х років ХХ ст. в Україні почався погром української культури? В яких формах він здійснювався у 30-ї роки? Якщо 20-і роки ввійшли в історію України як період „національного відродження”, то 30-і роки дослідники назвали „розстріляним відродженням.”

Розгляд питання слід розпочати із з’ясування терміну „тоталітаризм”, що в перекладі з італійської означає „охоплюючий все, вцілому”. Вперше цей термін було вжито італійськими опонентами Мусоліні на початку 20-х років, коли в Італії створювалася однопартійна фашистська система. З 1929 р., починаючи з публікації у газеті „Таймс”, цей термін почали застосовувати для характеристики політичного режиму СРСР.

Про зміцнення тоталітаризму в Україні у 20-30-х роках свідчать такі тенденції:

1. Утвердження комуністичної форми тоталітарної ідеології.

2. Монополізація влади більшовицькою партією.

3. Зрощення правлячої верхівки з державним апаратом.

4. Встановлення жорсткого контролю держави над усіма сферами життя.

5. Масові репресії і розгалужений апарат репресивно-каральних органів.

Зверніть увагу на характерні риси сталінської тоталітарної системи в економічній галузі, соціальній сфері, політичному відношенні, зростання впливу репресивних органів у суспільстві, ідеологічну нетерпимість.

Потрібно відзначити зростання культу особи Сталіна і проілюструвати це твердження фактами. Необхідно простежити розгортання репресій на Україні, суть судових політичних процесів 30-х років, чистки в партії, боротьбу з “буржуазним націоналізмом”, “націонал-ухильництвом”. Органи ДПУ-НКВС розгорнули масові жорстокі репресії проти всіх прошарків населення.

Слід зауважити, що масові репресії в Україні розпочалися з кінця 20-х років і проходили трьома хвилями:

1) 1929–1931 рр. – репресії проти селянства (розкуркулювання), Боротьба з „підпільними націоналістичними угрупуваннями” – „Спілка визволення України” та ін., боротьба проти релігії;

2) 1932–1934 рр. – штучний голодомор, постишевський терор, репресивний спалах після смерті М.Кірова, репресії проти діячів національної культури (лише за один 1934 р. було розстріляно 28 письменників);

3) 1936–1938 рр. – доба „Великого терору”.

Підтвердіть фактами, що репресії торкнулися представників усіх верств суспільства.

Масові репресії були захисною реакцією тоталітарного режиму, оскільки при наявності широкої опозиції цей режим не зміг би забезпечити свого існування.

Якщо репресії кінця 1920-х – першої половини 1930-х рр. були спрямовані насамперед проти українців, то терор 1937–1938 рр. охопив весь Радянський Союз і мав на меті змести всіх реальних та уявних ворогів Сталіна. У той час репресіям піддавались не лише керівні особи, а й робітники, колгоспники, інтелігенція, військовослужбовці і навіть діти „ворогів народу”.

Масові репресії призвели не тільки до фізичного винищення найбільш активної та інтелектуальної частини нації, вони також понівечили долю багатьох людей, так званих членів сімей ворогів народу. За розмахом знищення населення власної країни комуністичний терор не знає собі рівних.

Потрібно довести на фактах, що конституція 1937 року була демократичною на папері, прослідкувати “розрив між словом і ділом” щодо сталінського основного закону.

Семінарське заняття 11:

Україна в роки Другої світової війни (2 год.)

План

1. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Приєднання західноукраїнських земель до УРСР та їх радянізація

2. Початок радянсько-німецької війни. Оборонні бої 1941–1942 рр.

3. Окупаційний режим на Україні.

4. Рух опору.

5. Визволення України (1943–1944 рр.). Вклад України у перемогу. Наслідки і уроки війни.

 

Література

Основна

Гунчак Т. Втрати українців під час другої світової війни // Сучасність. – 1992. – ч. 7.

Вєтров І. Економічна експансія третього рейху в Україні. К., 2000.

Коваль М. Нацистський геноцид щодо євреїв та українського населення (1941–1944 рр.) // УІЖ. – 1992. – №5.

Косик В. Україна і Німеччина в другій світовій війні. – Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993.

Літопис УПА. – Львів, 1992.

Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942–1952: Документи і матеріали. – Львів, 1991.

Роєнко В. Друга світова війна 1939–1945: матеріали з літературних джерел. – К., 1994.

Трофимович В. Україна в роки другої світової війни (1939–1945). – Львів, 1995

Додаткова

1. Боротьба й діяльність ОУН під час війни. Документи та матеріали // УІЖ. – 2000. – № 2.

2. Замлинський В. та ін. Боротьба трудящих західних областей УРСР проти фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни Радянського союзу. – К., 1989.

3. Коваль М. ОУН-УПА: між “третім рейхом” і сталінським тоталітаризмом // УІЖ. – 1994. – №2–3.

4. Лебедь М. УПА. Кн. 1. – Дрогобич, 1993.

5. Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність. Українці на фронтах другої світової війни. – К., 1997.

6. ОУН і УПА у другій світовій війні // УІЖ. – 1994. №2–6, 1995. – №1–2.

Ключові терміни і поняття: радянсько-німецька війна, Велика Вітчизняна війна, “бліцкриг”, “план Барбаросса”, німецький окупаційний режим, “план Ост”, нацистський “новий порядок”, геноцид, колабораціонізм, батальйони “Нахтігаль”, “Роланд”, “Поліська січ”, УПА, Рейсхкомісаріат “Україна”, Трансністрія, генерал-губернаторство, рух опору, дивізія “СС Галичина”.

Теми рефератів:

1. Причини катастрофічних поразок радянських військ у 1941–1942 роках.

2. Наш край в роки Другої світової війни.

3. Українська повстанська армія.

4. Культурне життя в Україні в період Другої світової війни.

5. Втрати України у війні.

 

Питання для дискусії:

1. Визначте місце пакту Молотова -Рібентропа серед причин Другої світової і радянсько-німецької війни.

2. Прокоментуйте вашу думку щодо вступу Червоної армії в західноукраїнські землі 17 вересня 1939 р.

3. Дайте оцінку Акту возз’єднання українських земель у 1939–1940 рр.

Запитання для самоконтролю:

1. В чому полягала сутність „українського питання ” в політиці західних держав напередодні Другої світової війни?

2. Які причини поразок радянських військ у 1941–1942 рр.

3. Прокоментуйте зміст радянсько-німецького договору про дружбу і кордони.

4. Розкрийте сутність політики „радянізації”.

5. Охарактеризуйте фашистський окупаційний режим в Україні.

6. Як розгортався процес визволення України від фашистів?

7. Розкрийте роль радянських партизан та УПА у боротьбі з фашистами.

8. Радянсько-німецький Договір про дружбу і кордони було підписано:

1) 17 вересня 1939 р.; 2) 23 вересня 1939 р.; 3) 28 вересня 1939 р.

9. Найбільший танковий бій початкового періоду війни відбувся 23–29 червня 1941 р. у районі:

1) Луцьк-Броди-Рівне; 2) Дрогобич-Ковель-Здолбунів; 3) Рівне-Здолбунів.

10. На території західноукраїнських земель окупаційною владою було утворено:

1) рейхскомісаріат “Україна”; 2) дистрикт “Галичина”;

3) “Трансністрію”.

11. Центром окупаційної адміністрації в Україні стало місто.... Рейхскомісаром України був.... (Вставте пропущене).

. 1) Рівне; 2) Вінниця; 3) Київ; 4) Житомир;

5) Розенберг; 6) Рунштедт; 7) Кох; 8) Кейтель.

12. Коли і де було проголошено Акт про відновлення Української держави було:

1) у Львові; 2) у Рівному; 3) у Луцьку; 4) у Києві.

13. Вставте пропущені слова.

УПА була утворена у …. Головнокомандувачем УПА був…

1) вересні 1939 р.; 2) липні 1942 р.; 3) жовтні 1942 р.;

4) Т.Бульба–Боровець; 5) Р.Шухевич; 6) С.Бандера; 7) Є.Ко-новалець.

14. В якому році до УРСР було приєднано: а) Північну Буковину і Бессарабію, б) Закарпаття, в) Східну Галичину, Західну Волинь і Західне Полісся?

1) 1939; 2) 1940; 3) 1941; 4) 1944; 5) 1945.

15. Розташуйте в хронологічній послідовності наступні події 1939–1945 рр.:

1) остаточна окупація гітлерівцями всієї території України;

2) визволення м.Києва від фашистських загарбників; 3) під-писання радянсько-німецького Договору про ненапад; 4) оборона м.Севастополя; 5) окупація території Карпатської України Угорщиною.

16. Проект онімечення та колонізації України на перспективу був розроблений:

1) у “Зеленій папці” Герінга; 2) у Генеральному плані «Ост»; 3) у плані “Ольденбург”; 4) у плані “Барбаросса”.

17. Вставте пропущені слова.

Український штаб партизанського руху (УШПР) було утворено …. Начальником УШПР було призначено ….

1) у червні 1941 р.; 2) у червні 1942 р.; 3) у грудні 1942 р.;

4) П.Пономаренка; 5) Т.Строкача; 6) С.Ковпака.

Методичні вказівки

При підготовці до першого питання слід згадати про міжнародну обстановку напередодні Другої світової війни і становище українських земель в цей період. Потрібно пам’ятати, що українське питання напередодні Другої світової війни стало важливою міжнародною проблемою. “Українську карту” намагалися розіграти в своїх далекосяжних інтересах великі західноєвропейські держави. Використовуючи новітні досягнення історичної науки доцільно розглядати Другу світову війну не тільки як загрозу світовій цивілізації з боку німецького фашизму, а й з боку сталінського Союзу РСР.

Розкриваючи зміст „українського питання” напередодні Другої світової війни, слід зазначити, що роз’єднаність і перебування українських земель у складі чотирьох держав було значним дестабілізуючим фактором політичного життя довоєнної Європи. Крім СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які намагались утримати вже підвладні і приєднати нові українські землі, на них, у боротьбі за “життєвий простір”, почала активно претендувати Німеччина, а також Угорщина, що домагалась повернення українського Закарпаття. Драматизм ситуації полягав у тому, що самостійно український народ в той час об'єднати свої землі в єдиній державі і, таким чином, вирішити українське питання не міг. Все залежало від балансу інтересів насамперед великих держав – Німеччини та СРСР. Це робило українське питання, тобто питання про подальшу долю українських земель, клубком серйозних суперечностей, а “українську карту” – вагомим козирем у великій дипломатичній грі напередодні війни.

Висвітлюючи значення пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 р.) „Про ненапад”, доцільно сказати про те, що тільки тверда позиція радянського керівництва змусила Німеччину відмовитися від зазіхань на українські землі і планів створення “Великої України”. Але не треба забувати і про те, що цей договір фактично розв’язав руки Гітлеру для початку Другої світової війни. У той же час, радянсько-німецький договір став своєрідною точкою відліку процесу реального возз’єднання українських земель у межах однієї держави, що об’єктивно було явищем прогресивним. Інша річ, що для радянського керівництва возз’єднання України було не самоціллю, а лише частиною більш глобальних сталінських планів розповсюдження комунізму в західному напрямку.

З початком Другої світової війни (1 вересня 1939 р.), згідно з договором і таємним протоколом щодо розподілу сфер впливу між Німеччиною та СРСР, радянські війська 17 вересня перейшли польський кордон і окупували Західну Волинь і Східну Галичину.

28 вересня 1939 р. був підписаний новий радянсько-німецький договір „Про дружбу і кордон між СРСР і Німеччиною”. Визначте, як пройшов кордон між двома державами за цим договором?

Намагаючись надати своїм діям на західноукраїнських землях легітимного характеру, радянське керівництво організувало там вибори до Народних Зборів Західної України, які відбувалися на безальтернативній основі під контролем держави та безпосередньої участі радянських військ, органів влади та спецслужб. 26–28 жовтня 1939 р. у Львові, новообрані Народні Збори прийняли декларацію про встановлення радянської влади на території Західної України та возз’єднання з УРСР. Це рішення було затверджене Верховними Радами СРСР (1 листопада) і УРСР (14 листопада) 1939 р.

Далі з’ясуйте, яким чином, коли і які українські землі були приєднані до Радянського Союзу від Румунії.

Висвітлюючи процес радянізації західноукраїнських земель, слід відзначити, відзначте його неоднозначність (позитивні і негативні сторони). Але попри всю суперечливість та неоднозначність політики тоталі­тарного режиму в західноукраїнських землях об’єднання більшості етнічних українських земель у межах однієї держави було надзвичайно визначною подією в житті українців, важливим кроком у розв’язанні українського питання.

Готуючись до другого питання, варто назвати причини, які викликали вибух радянсько-німецької війни. Необхідно з’ясувати і обґрунтувати причини і наслідки катастрофічних поразок 1941 р., зупинитися над питаннями оборони Києва, Одеси, Севастополя.

В третьому питанні необхідно висвітлити плани гітлерівців щодо України, суть німецького окупаційного режиму, встановленого в українських землях в липні 1942 р. Охарактеризуйте розподіл українських земель на чотири адміністративні одиниці, зупиніться на характеристиці нацистського режиму.

Найхарактернішою ознакою, що свідчила про природу нацистського режиму, було ставлення гітлерівців до інших народів. Вони планували щорічно знищувати 10 млн. неарійців. Першими в цьому трагічному реєстрі стояли євреї. Спеціальні частини СС знищили 900 тис. євреїв в Україні. Тільки за п’ять днів вересня в Києві у Бабиному Яру фашисти розстріляли понад 50 тис. мирного населення – євреїв, українців, росіян.

Трагедія євреїв в роки Другої світової війни дістала назву Голокост. Слід ознайомитись з літературою із даної тематики і визначити, якими методами діяли фашисти, щоб виключити євреїв з суспільного життя ще до їх фізичного знищення. З’ясуйте, що таке гетто і чи існувало гетто у вашому населеному пункті?

При аналізі наступного питання, потрібно наголосити, що перемога Червоної армії під Сталінградом сприяла початку визволення території України. Після Курської битви розпочинається розгортання наступу на Лівобережній Україні. Значну увагу необхідно надати питанням з висвітлення битви за Дніпро, боїв на Правобережжі, в західних областях, завершення визволення України восени 1944 року.

З’ясуйте, коли і внаслідок якої операції було визволено Волинь, коли були звільнені Луцьк і Рівне?

При розгляді останнього питання варто зупинитися на демографічних та інших наслідках війни для України, чітко визначити вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.

 

Семінарське заняття 12:

УРСР у повоєнне десятиріччя (2 год.)

План

 

1. Україна в системі міжнародних відносин. Возз’єднання українських земель.

2. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946–1947 рр.

3. Культурно-ідеологічні процеси в Україні.

4. Радянізація західних областей України. Дії збройних формувань ОУН-УПА.

5. Депортація українців. Операція „Вісла”.

 

Література

Основна

1. Воронцов І., Пилявець Ю. Голод 1946–1947 рр. – К., 1991.

2. Коваль М. Українська РСР у період відбудови і розвитку народного господарства (1945–1955 рр.) // УІЖ. – 1990. – №4.

3. Кожушкало І. 1946–1947: Невідомий голод // Маршрутами історії. – К., 1990.

4. Літопис УПА. – Львів, 1990.

5. Ткачов С. Польсько-український трансфер населення 1944–46 рр. – Тернопіль, 1997.

6. Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30–50- роки ХХ століття. – Луцьк, 1995.

Додаткова

1. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942–1952: Документи і матеріали. – Львів, 1991.

 

Ключові терміни і поняття: “Ждановщина”, “бандерівщина”, “холодна війна”, радянізація, етнічні чистки, акція “Вісла”, ліквідація греко-католицької церкви, голод 1946 – 1947рр.

Теми рефератів

1. “Ждановщина” на Україні.

2. ОУН-УПА в боротьбі з радянською владою.

3. Доба пізньої сталінщини в історії України.

 

Питання для дискусії

1. Якими шляхами йшла післявоєнна відбудова народного господарства?

2. Чим пояснюється протистояння політичних сил в Західній Україні після закінчення Другої світової війни?

3. Як відбувався процес врегулювання територіальних питань між Україною і Польщею.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. З’ясуйте причини та наслідки голоду 1946–1947 рр.

2. До яких наслідків призвів ідеологічний наступ сталінізму?

3. Післявоєнна відбудова народного господарства України характеризувалася:

1) швидкою відбудовою всіх галузей економіки; 2) швидкою відбудовою важкої промисловості при повному ігноруванні легкої промисловості і сільського господарства; 3) швидкою відбудовою важкої промисловості при недостатній увазі до легкої промисловості і сільського господарства.

4. Післявоєнний голод в Україні був упродовж:

1) 1945 р.; 2) 1946–1947 рр.; 3) 1948–1949 рр.

5. Командувач УПА Роман Шухевич загинув:

1) 1947 р.; 2) 1948 р.; 3) 1949 р.; 4) 1950 р.

6. Що таке “жданівщина”?

1) узагальнююча назва тієї культурної політики, яку проводило сталінське керівництво в 30-х роках; 2) система заходів ВКП(б), спямована на відбудову народного господарства у 1945–1950 рр.; 3) політика сталінського керівництва в галузі культури повоєнні роки, спрямована на придушення національно-визвольного руху; 4) напрям розвитку культури в СРСР у 30-і роки.

7. Проаналізуйте участь України в системі міжнародних відносин в повоєнний час (1945–1955 рр.).

8. Як відбувався процес урегулювання територіальних питань між Україною і Польщею?

9. Які причини і наслідки операції „Вісла”?

Методичні вказівки

Розгляд питання доцільно починати з оцінки нового міжнародного статусу України у повоєнний період. Зокрема, геополітичні наслідки Другої світової війни безпосередньо стосувалися УРСР. За Договором між СРСР та Чехословаччиною від 29 червня 1945 р. Закарпатська Україна возз’єдналася з Україною у складі Радянського Союзу. Вперше протягом декількох століть її основні етнічні території були об’єднані в складі однієї державної структури. Після війни були створені республіканські військове і закордонне міністерства. Цінуючи роль України в розгромі фашизму, незліченні жертви, яких вона зазнала, країни-переможці включили УРСР до складу фундаторів Організації Об’єднаних Націй (1945 р.).

Слід також дати характеристику основним тенденціям в міжнародній політиці того часу: політиці “холодної війни”; формуванню системи „Схід-Захід”; складності і суперечності формування соціально- політичного устрою в сусідніх з Україною державах Східної і Південно-Східної Європи; утворенню систем військових блоків. Необхідно також сказати й про національний чинник у протистоянні супердержав, про використання українського питання у міжнародній політиці 50-х років (факт протистояння політичних сил у Західній Україні у повоєнне десятиріччя).

Характеризуючи друге питання, треба визначити пріоритети, строки та результати післявоєнної відбудови промислового потенціалу УРСР, звернути увагу на становище селянства та сільського господарства, з’ясувати причини, перебіг та наслідки голоду 1946–1947 рр., порівняти процеси післявоєнного голоду з періодом 1932–1933 рр.

Аналізуючи наступне питання, потрібно наголосити на подальшому розгортанні репресій. Головна увага приділялася Західній Україні, а її населення намагалися форсованими темпами привести у відповідність з радянською системою. Основними напрямками перетворень у Західній Україні були:

- насадження тоталітарного режиму, монополізація влади Комуністичною партією;

- утвердження комуністичної ідеології, боротьба проти так званого українського буржуазного націоналізму за допомогою репресій;

- здійснення форсованої і насильницької колективізації. 1950 рік став роком суцільної колективізації.

Підсумовуючи наслідки вступу західноукраїнських земель до складу СРСР, необхідно відзначити як негативні, так і позитивні сторони.

Населення Західної України в цілому вороже поставилося до комуністичного режиму і вело боротьбу проти нього. Цю боротьбу очолювали дві сили: греко-католицька церква та ОУН-УПА.

Греко-католицька церква була ліквідована більшовиками в 1946 р. Важливим є аналіз проблеми підпільної партизанської боротьби з тоталітарним режимом, еволюції тактики цієї боротьби, методи дій радянської влади на західноукраїнських землях.

Діяльність УПА почала занепадати після загибелі у 1950 р. її головнокомандувача Р.Шухевича. Окремі загони повстанців діяли до середини 50-х років.

Процес консервації тоталітарного режиму в СРСР у повоєнний період вимагав остаточного утвердження сталінської ідеологічної доктрини, саме тому в цей час, з одного боку, активізується пропагандистська обробка населення, з іншого – посилюється тиск на інтелігенцію. Все, що виходило за межі офіційної доктрини, чи брало під сумнів її постулати, категорично відкидалося системою. Такий підхід обґрунтовував боротьбу не тільки проти „націоналізму”, а й проти „космополітизму” та „низькопоклонства”.

3 1946–1947 рр. під керівництвом секретаря ЦК ВКП(б) Жданова почалася ідеологічна кампанія по „наведенню порядку” в галузі науки, культури, літератури і мистецтва. Розгорнулася нищівна критика інститутів історії України та історії української літератури Академії Наук, творчих спілок, редакцій ряду газет і журналів. Здійснювалися кампанії проти видатних діячів української культури (назвіть – яких). Репресії торкнулися і тих людей, котрі жили у зоні німецької окупації, а також мобілізованих на роботи до Німеччини.

Далі варто зупинитися над проблемами етнічних чисток у прикордонних районах України і Польщі, проаналізувати їх етапи та визначити суть і наслідки акції “Вісла”.

 

Семінарське заняття 13: