Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнська державн≥сть у ’’ Ц на початку ’’≤ ст.




 

—ем≥нарське зан€тт€ 9:

” –јѓЌ—№ ј Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќ-ƒ≈ћќ –ј“»„Ќј –≈¬ќЋё÷≤я 1917-1921 рр. (2 год.)

ѕлан

1. ѕер≥од д≥€льност≥ ÷ентральноњ –ади. ”творенн€ ”Ќ– та њњ боротьба проти рос≥йсько-б≥льшовицькоњ агрес≥њ.

2. ¬становленн€ гетьманського режиму. ¬нутр≥шн€ ≥ зовн≥шн€ пол≥тика ѕ.—коропадського.

3. ”творенн€ ƒиректор≥њ, њњ склад та пол≥тика.

4. ”творенн€ «”Ќ– та њњ пол≥тика. «лука ”Ќ– ≥ «”Ќ–. ”крањнсько-польська в≥йна 1919 року.

5. ”творенн€ ”—–– та б≥льшовицька пол≥тика ЂвоЇнного комун≥змуї. ƒен≥к≥нський режим в ”крањн≥.

6. Ѕоротьба за украњнську державн≥сть у 1920Ц1921 рр. ’олодно€рська республ≥ка.

 

Ћ≥тература

ќсновна

1. √рицак я. Ќарис ≥стор≥њ ”крањни: формуванн€ модерноњ украњнськоњ нац≥њ ’≤’Ц’’ ст. Ц  ., 1996.

2. √унчак “. ”крањна: перша половина ’’ ст.: Ќарис пол≥тичноњ ≥стор≥њ. Ц  ., 1993.

3. ƒорошенко ƒ. ≤стор≥€ ”крањни. 1917Ц1923 рр. Ц  ., 1992. “. 1Ц2.

4.  ульчицький —. ”крањнська держава гетьмана ѕавла —коропадського // ≤стор≥€ ”крањни. Ц 1998. Ц є18.

5. ћалик я. ”крањнське сел€нство за умов гетьманського режиму 1918р. // ≤стор≥€ ”крањни. Ц 1998. Ц є18.

6. ЌагаЇвський ≤. ≤стор≥€ ”крањнськоњ держави двадц€того стол≥тт€. Ц  ., 1993.

7. ѕавленко ё., ’рамов ё. ”крањнська державн≥сть у 1917Ц1919 рр. Ц  ., 1995.

8. –убльов ќ.—., –ент ќ.ѕ. ”крањнськ≥ визвольн≥ змаганн€: 1917Ц1921 рр. // ”крањна кр≥зь в≥ки. “.10. Ц  ., 1999.

9. ”довиченко ќ.≤. ”крањна в в≥йн≥ за державн≥сть: ≥стор≥€ орган≥зац≥њ ≥ бойових д≥й ”крањнських «бройних —ил 1917Ц1921. Ц  ., 1995.

 

 

ƒодаткова

1. ¬Їтров ¬. —тавленн€ до гетьманськоњ держави украњнських ≥ рос≥йських соц≥ал≥стичних парт≥й // ≤стор≥€ ”крањни. Ц 1998. Ц є18.

2.  лименко ¬. ”крањнська √етьманська держава 1918 року: м≥сце в украњнськ≥й революц≥њ // Ќова пол≥тика. Ц 1996. Ц є4.

3. Ћозовий ¬.—. јграрна пол≥тика ƒиректор≥њ ”Ќ– // ”≤∆. Ц 1997. Ц є2.

4. ѕол≥тичн≥ парт≥њ на ”крањн≥ (1905Ц1925). Ц «б≥рник наук. праць. Ц  ., 1992.

5. —коропадський ѕ. —погади: к≥нець 1917 Ц грудень 1918 рр. Ц  ., 1995.

 

 лючов≥ терм≥ни ≥ пон€тт€: ÷етнральна –ада, ”Ќ–,√етьманат, державний переворот, «”Ќ–, ƒиректор≥€, злука, анарх≥зм, отаманщина, У¬оЇнний комун≥змФ, продрозкладка, нац≥онал≥зац≥€, воЇнна ≥нтервенц≥€, червоний терор, диктатура пролетар≥ату, ден≥к≥нський режим.

“еми реферат≥в:

1.  ультурно-осв≥тн€ пол≥тика гетьманату.

2. ¬.¬инниченко та —.ѕетлюра €к пол≥тичн≥ д≥€ч≥.

3. ѕол≥тичний портрет ѕ.—коропадського.

4. ѕричини поразки нац≥онально-визвольноњ революц≥њ 1917-1920 рр.

ѕитанн€ дл€ дискус≥њ:

1. ¬ чому ви€вилис€ сильн≥ сторони влади ѕавла —коропадського, а в чому нест≥йк≥сть гетьманату?

2. ќбірунтуйте причини пад≥нн€ гетьманськоњ влади.

3. ѕроанал≥зуйте суперечлив≥сть пол≥тичного курсу ƒиректор≥њ.

4. ѕроанал≥зуйте основи пол≥тики УвоЇнного комун≥змуФ.

5. ўо €вл€в собою ден≥к≥нський режим ≥ €ку реакц≥ю з боку украњнського населенн€ викликало його встановленн€?

 

«апитанн€ ≥ завданн€ дл€ самоконтролю:

1. ќхарактеризуйте внутр≥шню ≥ зовн≥шню пол≥тику гетьманату.

2. ¬ €к≥й сфер≥ д≥€льност≥ ур€дом гетьмана ѕ.—коропадського дос€гнуто найб≥льших усп≥х≥в?

3. як ≥ з €кою метою створювалась ƒиректор≥€?

4. ќхарактеризуйте особливост≥ боротьби за владу в ”крањн≥ у 1919-1920 рр.?

5. ѕроанал≥зуйте пол≥тику ƒиректор≥њ ”Ќ– у 1918 Ц на початку 1919 рр.

6. ќхарактеризуйте боротьбу за державн≥сть в зах≥дноукрањнських земл€х.

7. ѕрезидентом проголошеноњ 13 листопада 1918 р. «”Ќ– став Е (вкаж≥ть пр≥звище), а головою ƒержавного секретар≥ату (ур€ду) Е (вкаж≥ть пр≥звище).

1) ™.ѕетрушевич,  .Ћевицький; 2)  .Ћевицький, ™.ѕетрушевич; 3) ћ.√рушевський,  .Ћевицький; 4) ™.ѕетрушевич, ћ.√рушевський; 5)  .Ћевицький, ћ.√рушевський.

8.  оли ≥ в €кому м≥ст≥ було п≥дписано мирний догов≥р м≥ж ѕольщею, –ад€нською –ос≥Їю та –ад€нською ”крањною? як≥ украњнськ≥ земл≥ приЇднувалис€ за ц≥Їю угодою до ѕольщ≥?

1) 18 березн€ 1920 р. у ¬аршав≥, ’олмщина, «ах≥дна ¬олинь, «ах≥дне ѕол≥сс€; 2) 18 березн€ 1921 р. у –из≥, —х≥дна √аличина, «ах≥дна ¬олинь, «ах≥дне ѕол≥сс€, ’олмщина ≥ ѕ≥дл€шш€; 3) 18 кв≥тн€ 1921 р. у ћоскв≥, «ах≥дна ¬олинь, —х≥дна √аличина; 4) 18 березн€ 1922 р. у –из≥, ’олмщина, —х≥дна √аличина.

9. ”крањнську јкадем≥ю Ќаук було засновано:

1) у 1918 р. за ÷ентральноњ –ади; 2) у 1918 р. за √етьманату; 3) у 1919 р. за ƒиректор≥њ ”Ќ–; 4) у 1919 р. за –ад€нськоњ влади в ”крањн≥; 5) у 1917 р. за ÷ентральноњ –ади.

10. « ким довелос€ воювати ƒиректор≥њ ”Ќ– у 1919 р.?

1) з б≥льшовицькою –ос≥Їю; 2) з ƒобровольчою арм≥Їю генерала ƒен≥к≥на; 3) з Ќ≥меччиною; 4) з јнтантою; 5) з –умун≥Їю; 6) з ѕольщею.

11. ¬ €к≥й сфер≥ д≥€льност≥ ур€дом гетьмана ѕ.—коропадського дос€гнуто найб≥льших усп≥х≥в?

1) у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥; 2) в аграрн≥й пол≥тиц≥; 3) у буд≥вництв≥ збройних сил; 4) у нац≥онально-культурному буд≥вництв≥.

12. ¬≥дпов≥дно до ¬аршавськоњ угоди ѕольща визнавала:

1) ≥снуванн€ ”Ќ–; 2) ≥снуванн€ «”Ќ–; 3) акт злуки ”Ќ– ≥ «”Ќ–.

13. „ленами ƒиректор≥њ ”Ќ–, утвореноњ у листопад≥ 1918 р., були:

1) ¬.¬инниченко, —.ѕетлюра, —. в≥ринг, ¬.«атонський,  .Ћевицький; 2) ¬.¬инниченко, —.ѕетлюра,‘.Ўвець,  .Ћевицький, ј.ћакаренко; 3) ¬.¬инниченко, —.ѕетлюра, ‘.Ўвець, ј.ћакаренко, ѕ.јндр≥Ївський; 4) ¬.¬инниченко, —.ѕетлюра, ¬.«атонський, ’.–аковський, ‘.Ўвець; 5) ¬.¬инниченко, ¬.„ех≥вський, —.™фремов, ћ.√рушевський, —.ѕетлюра.

14. –озташуйте под≥њ, €к≥ в≥дбулис€ в ”крањн≥ прот€гом кв≥тн€ 1918 Ц лютого 1919 р., у хронолог≥чн≥й посл≥довност≥:

1) утворенн€ ƒиректор≥њ ”Ќ–; 2) акт «луки ”Ќ– та «”Ќ–;

3) проголошенн€ «ах≥дноукрањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки;

4) прих≥д до влади гетьмана ѕ.—коропадського;

15.  оли був утворений воЇнно-пол≥тичний союз пТ€ти рад€нських республ≥к?

1) у 1921 р.; 2) у 1919 р.; 3) у 1918 р.; 4) у 1922 р.; 5) у 1920 р.

16. –≥шенн€м рад€нських властей з с≥чн€ 1919 р. стара назва держави Ц ”крањнська Ќародна –еспубл≥ка Ц була зам≥нена новою:

1) ”—––; 2) ”–—–; 3) ”—Ќ–; 4) ”крањнська держава.

17. ѕол≥тика УвоЇнного комун≥змуФ включала так≥ заходи (вибер≥ть необх≥дне):

1) нац≥онал≥зац≥€ промисловост≥, ф≥нанс≥в, звТ€зку; 2) свобода торг≥вл≥; 3) запровадженн€ продрозкладки; 4) допуск кап≥-тал≥стичних елемент≥в в економ≥ку; 5) загальна трудова повинн≥сть; 6) карткова система.

18. як називавс€ рад€нський ур€д ”крањни:

1) √енеральний —екретар≥ат; 2) Ќародний секретар≥ат; 3)  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в; 4) –аднарком.

ћетодичн≥ вказ≥вки

–озгл€даючи перше питанн€, необх≥дно перш за все розкрити ≥сторичн≥ передумови кв≥тневого перевороту 1918 року. —л≥д в≥дзначити, що в умовах австро-н≥мецькоњ окупац≥њ ÷ентральна –ада не могла контролювати становище на м≥сц€х ≥ при спри€нн≥ н≥мц≥в було зд≥йснено гетьманський переворот. Ѕуло б доц≥льно зупинитис€ на б≥ограф≥чн≥ ѕавла —коропадського, проанал≥зувати ставленн€ до гетьмана р≥зних пол≥тичних сил, структуру гетьманськоњ держави, визначити форму правл≥нн€.

’арактеризуючи друге питанн€, варто зупинитис€ над висв≥тленн€м соц≥альноњ пол≥тики гетьмана, визначити соц≥альну базу гетьманату, зТ€сувати, €ким чином ѕ. —коропадський мав нам≥р вир≥шити аграрне питанн€. ¬≥йськова пол≥тика, м≥жнародн≥ в≥дносини, проблеми нац≥онально-культурного в≥дродженн€ Ц наступн≥ питанн€, €к≥ варто проанал≥зувати. ƒал≥ потр≥бно зробити висновок щодо насл≥дк≥в внутр≥шньоњ пол≥тики ѕ. —коропадського ≥ просл≥дкувати по€ву ≥ розвиток опозиц≥њ √етьманщин≥, проанал≥зувати т≥ пол≥тичн≥ сили, €к≥ виступили проти гетьмана.

¬ третьому питанн≥, потр≥бно висв≥тлити умови утворенн€ ≥ програмов≥ засади ƒиректор≥њ, просл≥дкувати внутр≥шн≥ суперечност≥, проблеми зовн≥шньоњ пол≥тики, соц≥альну базу ƒиректор≥њ. ƒал≥ треба роз≥братис€ в природ≥ режиму ƒиректор≥њ, основних етапах њњ пол≥тики ≥ насл≥дках д≥€льност≥. —л≥д зупинитис€ на питанн≥ про злуку ”Ќ– ≥ «”Ќ–, дати оц≥нку ц≥Їњ под≥њ в ≥стор≥њ.

” жовтн≥ 1918 р. почавс€ розпад јвстро-”горщини, €ка потерп≥ла поразку в ѕерш≥й св≥тов≥й в≥йн≥ ≥ була охоплена нац≥онально-визвольним рухом. 18 жовтн€ 1918 р. украњнськ≥ пол≥тичн≥ д≥€ч≥ та церковн≥ ≥Їрархи —х≥дноњ √аличини ≥ Ѕуковини утворили у Ћьвов≥ ”крањнську Ќац≥ональну –аду на чол≥ з ™вгеном ѕетрушевичем. —воЇю метою ”Ќ –ада оголосила обТЇднанн€ зах≥дноукрањнських земель в одне ц≥ле Ц ”крањнську державу. « нац≥ональною –адою сп≥впрацював в≥йськовий ком≥тет, створений оф≥церами-украњнц€ми австр≥йськоњ арм≥њ. ¬насл≥док листопадового повстанн€ австр≥йський нам≥сник передав владу ”Ќ –ад≥, 9 листопада було сформовано зах≥дноукрањнський ур€д на чол≥ з  остем Ћевицьким, а 13 листопада 1918 р. було затверджено державну самост≥йн≥сть «ах≥дноукрањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки («”Ќ–) з≥ столицею у Ћьвов≥. ¬ «ах≥дн≥й ”крањн≥ розпочалис€ державотворч≥ процеси. ¬изначте соц≥ально-економ≥чн≥ та демократичн≥ перетворенн€ ур€ду «”Ќ–.

ќднак «”Ќ– в≥дразу стала обТЇктом агрес≥њ з боку ѕольщ≥, оск≥льки пол€ки прагнули включити зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ до в≥дновленоњ польськоњ держави. —итуац≥€ ускладнювалас€ тим, що ѕольщу п≥дтримували ≥ крањни јнтанти. ѕросл≥дкуйте основн≥ под≥њ украњнсько-польськоњ в≥йни 1919 р., €ка призвела до окупац≥њ у липн≥ 1919 р. польськими в≥йськами —х≥дноњ √аличини. ”р€д «”Ќ– перењхав до  амТ€нець-ѕод≥льського, а в листопад≥ Ц ем≥грував до ¬≥дн€. ”крањнська √алицька јрм≥€ (”√ј) перебралас€ на територ≥ю, €ку контролювала ƒиректор≥€ ≥ обТЇдналас€ з арм≥Їю ”Ќ–.

–озгл€д останнього питанн€ варто почати з характеристики атмосфери, €ка панувала в ”крањн≥ Ц анарх≥€, свав≥лл€, хаос, партизанщина. Ќа початку 1919 р. розпочавс€ другий наступ б≥льшовик≥в на ”крањну. ¬арто проанал≥зувати невдал≥ спроби ƒиректор≥њ врегулювати в≥дносини з б≥льшовиками, спод≥ванн€ на допомогу јнтанти, перењзди ƒиректор≥њ. —л≥д в≥дзначити, що друга украњнсько-б≥льшовицька в≥йна зак≥нчилас€ новим встановленн€м рад€нськоњ влади ≥ просл≥дкувати особливост≥ пол≥тики –аднаркому ”—–– на чол≥ з ’ристи€ном –аковським.

ѕотр≥бно вказати на основн≥ риси б≥льшовицького режиму, €кий вс≥л€ко обмежував суверен≥тет ”крањни, розпочав пол≥тику червоного терору, розгорнув нац≥онал≥зац≥ю промисловост≥ ≥ встановленн€ контролю над економ≥кою ”крањни. ¬ажливо ч≥тко визначити основн≥ риси пол≥тики УвоЇнного комун≥змуФ ≥ поширенн€ антиб≥льшовицького повстанського руху.

ƒал≥ потр≥бно в≥дзначити, що боротьба за украњнськ≥ земл≥ наприк≥нц≥ л≥та 1919 р. зак≥нчилас€ перемогою б≥логвард≥йського режиму генерала ƒен≥к≥на. ¬ажливо показати основн≥ риси ден≥к≥нського режиму €к режиму терористичноњ диктатури, гаслом €коњ були слова У”крањни не було, нема й не будеФ. ¬арто про≥люструвати поширенн€ боротьби народних мас ”крањни з б≥логвард≥йським режимом, зупинитис€ над характеристикою сел€нського повстанського руху Ќестора ћахна.

ƒал≥ сл≥д в≥дзначити, що в ц≥лому боротьба за ”крањну зак≥нчилас€ перемогою б≥льшовицьких в≥йськ ≥ про≥люструвати особливост≥ б≥льшовицького режиму у 1920 р.

¬ останньому питанн≥ зТ€суйте причини зближенн€ ур€д≥в ”Ќ– ≥ ѕольщ≥, умови ¬аршавського договору та х≥д рад€нсько-польськоњ в≥йни 1920 р. ¬она завершилась перемирТ€м –ад€нськоњ –ос≥њ ≥ ѕольщ≥ ≥ укладенн€м –изького мирного договору 1921 р., за €ким ѕольща визнавала ≥снуванн€ самост≥йноњ –ад€нськоњ ”крањни, до ѕольщ≥ в≥д≥йшли —х≥дна √аличина, «ах≥дна ¬олинь, «ах≥дне ѕол≥сс€, ’олмщина ≥ ѕ≥дл€шш€.

 

—ем≥нарське зан€тт€ 10:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 523 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

626 - | 497 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.