Національно-визвольна війна в Україні 1648-1657 рр.; битва під Берестечком. Білоцерківський договір.

Період від 1638р. по 1648р. польські хроністи називали часом «золотого спокою», який позначився послабленням сусідніх держав, припиненням козацьких виступів. Утім, саме у цей час визрівали передумови національно-визвольної війни.

Причини національно-визвольної війни 1648-1657рр.

-козацтва зазнавало постійних утисків;

-посилилось гноблення селянства;

-у містах українці були усунені від участі в міському самоврядуванні, а їхні місця посіли іноземці;

-переслідувалося православ’я.

Усе це робило неминучим вибух народного гніву. Наприкінці 1647 року по всій Україні запалали народні повстання. На чолі повсталих став талановитий державний діяч і полководець Богдан Хмельницький.

Після цього повстання війна між Україною та Польщею розгорілась з новою силою. У середині червня 1651 року два війська зустрілись на кордоні Галичини й Волині, під Берестечком. Битва розпочалась 28 червня 1651 року.

Унаслідок Берестецької битви:

-козаки втратили понад 30 тис. осіб;

-до рук поляків потрапила канцелярія гетьмана, 28 грамот та багато різної зброї;

-Тугай-Бей захопив українського гетьмана в полон.

28 вересня 1651 року між Богданом Хмельницьким та поляками був укладений тяжкий для України Білоцерківський мирний договір: кількість реєстрового війська зменшувалась з 40 тис. до 20 тис. осіб;

-козацька територія обмежувалась лише Київським воєводством;

-на Поділля, Волинь і Чернігівщину воєводства поверталась польська адміністрація;

-усю старшину й полковників мав відтепер затверджувати король;

-поляки підтверджували права православної церкви;

-проголошувалось амністія всім учасникам повстання.

 

32.Україно-московський договір. У березні 1654 року козацька делегація передала на розгляд росіянам проект договору, який увійшов в історію під назвою "березневих статей". Згідно з цим документом, Україна зберігала республіканську форму правління, територіально-адміністративний поділ, систему соціально-економічних відносин, незалежність у проведені внутрішньої політики і зовнішньої (за винятком Речі Посполитої і Туреччини).

21бер. 1654р. було затвердженно „Березневі статті”: визнавалося верховенство московського царя над Укр; козаки зберігали всі права та вольності, реєстр 60 тис.чол.; генеральна і полкова старшина отримувала платню; гетьмана мало обирати коз Військо і сповіщати царя; Укр. Мала право на зовн. Відносини, окрім польщі та Туреч.; податки мали збир. Укр.. чиновники; у містах зберігалося самоуправління; підтверджувалося право київського метрополіта і всього духовенства; у Києві та на кордонах Укр. З РП мали розташуватися Рос. Військові злоги; Московський уряд зобов. Вступити в війну з Польщею на весні 1654р. у разі татарських Нападів на Укр. передбачалися спільні московсько-укр. Походи проти крим. Ханства.

Отже переяславсько-московський договір 1654 р. був необхідний Україні, яка прагнула використати Росію, як важіль, за допомогою якого, можна було б вирвати українські землі зі складу Речі Посполитої та розпочати розбудову власної держави. Росії Україна була потрібна як буфер в боротьбі проти Туреччини, а в перспективі можливість перетворити часткову залежність на цілковиту. Тобто, підписуючи договір, кожна з сторін вкладала в нього свій зміст. Відсутність національної держави, досвіду державотворення, штовхнули Україну на об'єднання з державою суспільний устрій якої відрізнявся від козацької держави з її демократичними засадами і, де не було, навіть, перспектив для майбутнього самостійного розвитку.

 

 

34. Богдан Хмельницький. У січ. 1648р. гетьманом Запорозького війська було обрано Б. Хм. Він ужив таких заходів для підготовки повстання: 1.розсилав універсали із закликом піднятися на боротьбу проти свавіля магнатів і шляхти, тікати на Січ

2. установив контакти з повстанськими загонами в різних частинах Укр.

3. агітував міське населення відчиняти міста перед козацькою армією

4. установив дипломат. Відносини з крим. Ханством: в обмін на військ. Здобич та заручників татарська кіннота виступила на боці запорожців,припинялися татар. Напади на пд.. Укр.

Переможні битви 1648-1649рр. у наслідок яких значна частина укр.. земель була звільнена від польської влади, сприяли утвердженню Української Козацької держ. – війська запорізького (Гетьманщина).

 

 

35)Доба Руїни. Періодом від смерті Б. Хм. До І. Мазепи історики називають Руїною. Вона характериз. Внутр.. боротьбою коз. Старшини за владу та іноземним вторгненням в Укр. Основний зміст – розпад укр. держ. Тривала 1657-1687рр. Охопила і Лівобер. І Правобер. Укр.

Причини Руїни:

-відсутність лідера, який би міг продовжити справу Б. Хм.

-розкол серед укр.. еліти з питань внутр.. і зовн. Політ.(Москва і РП)

-нездатність старшини поставити держ. Інтереси над особистими

-гострі соц.. конфлікти, небажання рядового козацтва і сел.. підпорядкуватися будь-якому уряду

-втручання в внутр. укр. Справи та безпосер. Агресія з боку РП, мокс. Держ, асман. Імпер., крим. Ханства

Почалася боротьба між гетьманами за булаву. Гетьмани: І.Виговський, Ю. Хм., П. Тетеря, І. Брюховецький, П. Дорошенко, Д. Многогрішний, І. Самойлович.

Результати Руїни:

-почалася сусп.. криза РП, що завершилася загибеллю польської держ. На кінці 18 ст.

-Туреччина зазнала поразки від священої ліги, що призвело до її занепаду у 18 ст.

-росія вийшла з руїни ослабленною.

Брюховецький підписав Андрусівське перемир’я 1667р. між Московською держ. та РП

-право бер. Укр.. відходила до Польщі

-ліво бер. Укр.. залишалася за московькою держ.

-Київ контролював ліво бер.гетьман, згодом це місце мало ввійти до Польщі

-запорозька січ перебувала під спільним контролем обох держ.